Ухвала

від 09.12.2024 по справі 160/12617/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 грудня 2024 року Справа 160/12617/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучугурної Н.В., розглянувши у м. Дніпрі у письмовому провадженні заяви ОСОБА_1 про зміну предмету позову та про зупинення провадження у справі №160/12617/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Відповідача-1: Департаменту адміністративних послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради, Відповідача-2: Криворізької міської ради про визнання протиправними дій та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул,

УСТАНОВИВ:

Через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відповідача-1: Департаменту адміністративних послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради, Відповідача-2: Криворізької міської ради, в якій позивач просить суд:

- визнати обмеження трудового права ОСОБА_1 . Департаментом адміністративних послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради на укладення трудового договору фактом вимушеного прогулу за попереднім місцем роботи протиправним;

- визнати відмову Департаменту адміністративних послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради у працевлаштуванні ОСОБА_1 необґрунтованою та такою, що містить ознаки дискримінації;

- визнати дії директорки Департаменту адміністративних послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради Зеленської Л.І. з відмови у працевлаштуванні ОСОБА_1 протиправними та такими, що прийняті з перевищенням повноважень;

- визнати вимогу департаменту адміністративних послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради про проходження стажування претендентами на працевлаштування без укладення трудових договорів неправомірною;

- визнати бездіяльність виконавчого комітету Криворізької міської ради щодо своєчасного та в повному обсязі подання територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформації про попит на робочу силу (вакансії) неправомірною;

- стягнути з Криворізької міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за вимушений прогул з відрахуванням податків та обов`язкових платежів або упущену вигоду в розмірі середнього заробітку за період з 21 березня 2024 року по день ухвалення судового рішення тією судовою інстанцією, що буде остаточним.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/12617/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду задоволено клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору; звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу позовної заяви у справі №160/12617/24. Цією ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; установлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів; витребувано у відповідачів додаткові докази у справі.

12.07.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд:

- визнати бездіяльність уповноваженого виконавчого органу Криворізької міської ради стосовно встановлення Порядку проведення призначення на посади в виконавчих органах Криворізької міської ради в умовах воєнного стану протиправною та зобов`язати оприлюднити Порядок засобами, визначеними Законом України «Про доступ до публічної інформації», які є доступними для міської територіальної громади;

- визнати бездіяльність уповноваженого виконавчого органу Криворізької міської ради стосовно своєчасного та в повному обсязі інформування громадян про попит на робочу силу (вакансії) в департаменті адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради протиправною та зобов`язати систематично та оперативно оприлюднювати таку інформацію засобами, визначеними Законом України «Про доступ до публічної інформації», які є доступними для міської територіальної громади;

- визнати обмеження департаментом адміністративних послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради в особі директора департаменту Зеленської Л.І. трудового права ОСОБА_1 на укладення трудового договору фактом вимушеного прогулу за попереднім місцем роботи протиправним та дискримінаційним;

- визнати відмову департаменту адміністративних послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради в особі директора департаменту Зеленської Л.І. у працевлаштуванні ОСОБА_1 необґрунтованою та протиправною;

- визнати дії директора департаменту адміністративних послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради Зеленської Л.І. з відмови у працевлаштуванні ОСОБА_1 такими, що вчиненні поза межами повноважень;

- визнати вимогу департаменту адміністративних послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради в особі директора ОСОБА_2 щодо проведення стажування претендентів на працевлаштування без укладення трудових договорів протиправною;

- стягнути з уповноваженого виконавчого органу Криворізької міської ради за рахунок бюджету Криворізької міської територіальної громади на користь ОСОБА_1 середній заробіток за вимушений прогул з відрахуванням податків та обов`язкових платежів або упущену вигоду за період з 21 березня 2024 року по день ухвалення судового рішення тією судовою інстанцією, що буде остаточним;

- виплату грошового утримання за вимушений прогул або упущену вигоду у межах суми стягнення за один місяць провести негайно.

У заяві позивач наводить обґрунтування позовних вимог, які стосуються порядку проведення призначення на посади в Департаменті адміністративних послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради в умовах воєнного стану, а також зауважує про відсутність доступу до інформації про вакантні посади, оскільки на офіційному веб-сайті Криворізької міської ради відсутні опція «Вакансії» або ускладнена пошуком та ненадання відповіді на запит про інформацію. Крім того, позивач наводить твердження, які були викладені нею у позовній заяві щодо того, що під час працевлаштування проведення стажування та/або випробовування без проведення відповідної оплати є порушенням законодавства про працю, а також наводить розрахунок матеріальної вимоги у тому числі упущеної вигоди.

16.07.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зупинення провадження у справі, яка обґрунтована тим, що внаслідок незгоди департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради та Криворізької міської ради з визначенням їх відповідачами у спірних правовідносинах стосовно протиправної відмови у працевлаштуванні у справі №160/12617/24 та невідповідності правового статусу департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради чинному законодавству, на виконання ухвали суду від 08.07.2024 ва було подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву з приводу оскарження рішення Криворізької міської ради від 30.08.2017 №1959 «Про департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради». Таким чином, з метою визначення належного відповідача та співвідповідача у спірних правовідносинах з приводу необґрунтованої відмови у працевлаштування з ознаками дискримінації, позивач просить суд зупинити провадження у справі №160/12617/24 до встановлення відповідності рішення Криворізької міської ради від 30.08.2017 №1959 «Про департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради» статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» або визначення зазначеного рішення міської ради таким, що не відповідає статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в судовому розгляді справи №160/18999/24.

18.07.2024 Департамент адміністративних послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради (відповідач-1) через систему «Електронний суд» подав заперечення на заяву про зупинення провадження у справі №160/12617/24, в яких, зокрема, наголосив, що підстави, визначені позивачем для зупинення провадження, а саме: встановлення відповідності рішення Криворізької міської ради від 30.08.2017 №1959 «Про департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради» статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» або визначення зазначеного рішення міської ради таким, що не відповідає статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в судовому розгляді справи №160/18999/24 не впливають на можливість розгляду справи №160/12617/24, а надані сторонами пояснення та докази є достатніми для встановлення та оцінки обставин, які є предметом позову, та вирішення справи.

22.07.2024 Криворізькою міською радою (відповідач-2) через систему «Електронний суд» подав заперечення на заяву про зупинення провадження у справі №160/12617/24, які обґрунтовані тим, що у цьому конкретному випадку розгляд справи 160/12617/24 є можливим і без результату розгляду справи за позовом ОСОБА_1 про встановлення відповідності рішення Криворізької міської ради від 30.08.2017 №1959 «Про департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради» статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» або визначення зазначеного рішення міської ради таким, що не відповідає статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в судовому розгляді справи №160/18999/24, адже зазначене рішення ніяк не впливає на працевлаштування осіб, які претендують на зайняття вакантних посад у Департаменті, та не перешкоджає йому.

22.07.2024 до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про заперечення доводів департаменту адміністративних послуг стосовно зупинення провадження у справі №160/12617/24, в якій позивач підтримала твердження, викладені нею у заяві про зупинення провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи та надані позивачем заяви про зміну предмету позову та про зупинення провадження у справі №160/12617/24, а також проаналізувавши зміст норм процесуального права, що регулюють це питання, суд зазначає про таке.

Згідно зі ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Визначення змісту та обсягу позовних вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права на звернення до суду і задоволення його вимог визначаються позивачем самостійно.

Поряд з цим, звернення особи до суду за захистом порушених прав та інтересів здійснюється шляхом подання позовної заяви, у якій позивач, згідно зі ст. 160 КАС України, викладає свої вимоги щодо предмету спору та їх обґрунтування.

Пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Таким чином, позовна заява обов`язково складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

В свою чергу, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Таким чином, реалізація права на зміну предмету позову може мати наслідком заміну або доповнення позовних вимог.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними будуть: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов`язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.

Визначаючи підстави позову, як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Зміна підстави позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

При цьому, реалізація права на зміну предмету позову може мати наслідком заміну відповідача або залучення співвідповідача (співвідповідачів), а також третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Разом з тим, процесуальний кодекс передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, однак одночасна зміна предмету позову та підстав позову законом заборонена.

При одночасній зміні предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю вже новий позов. Саме у зв`язку із цим законодавцем було закріплено альтернативну зміну предмета чи підстав позову.

Суд зазначає, що заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20.

Суд установив, що предмет позову, який був поданий позивачем до суду 15.05.2024 стосується протиправного, за доводами позивача, обмеження її права на працевлаштування до Департаменту адміністративних послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради.

Так, у заяві про зміну предмету позову позивач, окрім заявлених у позовній заяві вимог, просить суд: визнати бездіяльність уповноваженого виконавчого органу Криворізької міської ради стосовно встановлення Порядку проведення призначення на посади в виконавчих органах Криворізької міської ради в умовах воєнного стану протиправною та зобов`язати оприлюднити Порядок засобами, визначеними Законом України «Про доступ до публічної інформації», які є доступними для міської територіальної громади; визнати бездіяльність уповноваженого виконавчого органу Криворізької міської ради стосовно своєчасного та в повному обсязі інформування громадян про попит на робочу силу (вакансії) в департаменті адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради протиправною та зобов`язати систематично та оперативно оприлюднювати таку інформацію засобами, визначеними Законом України «Про доступ до публічної інформації», які є доступними для міської територіальної громади;

Суд зазначає, що порівняльний аналіз предмету та підстав позову, який подано позивачем первісно за позовною заявою у цій справі, та за заявою про зміну предмету позову, дозволяє дійти висновку, що позивачем фактично заявлено нові позовні вимоги та нові підстави позову.

Разом з тим, суд зазначає, що заява позивача про зміну предмету позову фактично містить нові позовні вимоги немайнового характеру, що стосуються обставин, які виникли пізніше спірних, а також, що характеризуються самостійним предметом спору та правовими підставами для звернення до суду, що вказує на одночасну зміну предмета та підстави позову, що адміністративним процесуальним законом не допускається.

Таким чином, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну предмету позову у справі №160/12617/24 слід відмовити.

Щодо заяви позивача про зупинення провадження у справі №160/12617/24, суд зазначає таке.

Підстави для зупинення провадження у справі передбачені статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначеною статтею визначено випадки обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право та може зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Необхідною передумовою зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України є неможливість її розгляду до вирішення по суті іншої справи. Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від змісту справи.

Суд установив, що предметом розгляду у справі №160/18999/24 є встановлення відповідності рішення Криворізької міської ради від 30.08.2017 №1959 «Про департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради» статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» або визначення зазначеного рішення міської ради таким, що не відповідає статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», при цьому предмет розгляду цієї справи (№160/12617/24) стосується протиправного, за доводами позивача, обмеження її права на працевлаштування до Департаменту адміністративних послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради.

Таким чином, суд уважає, що розгляд справи №160/12617/24 є можливим і без результату розгляду справи №160/18999/24, адже зазначене рішення не впливає на працевлаштування осіб, які претендують на зайняття вакантних посад у Департаменті, та не перешкоджає цьому.

Саме по собі звернення до суду з позовом - це суто суб`єктивна підстава, тим більше, коли позивачем у них виступає одна і та ж особа.

У той час, об`єктивних підстав для зупинення провадження у даній справі немає.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

Необхідно зауважити, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи №160/18999/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи №160/12617/24.

Таким чином, з огляду на викладене та беручи до уваги відсутність об`єктивних перешкод для встановлення і оцінки обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень в межах справи №160/12617/24, суд дійшов висновку про відмову у задоволення заяви про зупинення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 166, 167, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну предмету позову у справі №160/12617/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради, Криворізької міської ради про визнання протиправними дій та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі №160/12617/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради, Криворізької міської ради про визнання протиправними дій та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.В. Кучугурна