Ухвала

від 05.12.2024 по справі 910/4017/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/4017/22

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Кібенко О.Р. (головуючої), Бенедисюка І.М., Васьковського О.В., Дроботової Т.Б., Малашенкової Т.М., Пєскова В.Г., Чумака Ю.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги

Офісу Генерального прокурора та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024

у справі

за позовом Приватного підприємства "Дінекс-Трейд" (далі - ПП "Дінекс-Трейд")

до відповідачів:

1) Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА, відполвідач-1)

2) Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-2)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державної казначейської служби України (далі - Казначейство, третя особа),

про стягнення 3 500 212,09 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ПП "Дінекс-Трейд" звернулося до суду з позовною заявою до АРМА та Офісу Генерального прокурора про стягнення 3 500 212,09 грн майнової шкоди на підставі статей 22, 1166, 1173, 1174,1176, 1190 ЦК України, якої позивач зазнав внаслідок спільних протиправних дій відповідачів.

1.2. В обґрунтування наявності неправомірних рішень (дій) відповідачів, ПП "Дінекс-Трейд» у позовній заяві зазначив, що арешт на зернові культури накладено прокуратурою протиправно, що встановлено ухвалою Київського апеляційного суду від 25.09.2019. Тоді як АРМА, не зважаючи на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 у справі №916/328/19 про накладення арешту на спірне майно, що зберігалося на території елеватора, здійснило продаж активу за ціною, значно нижчою від цін, які діяли на той момент на такі ж зернові культури врожаю 2018 року на внутрішньому ринку України.

2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

2.1. Господарський суд міста Києва рішенням від 18.10.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024, позовні вимоги задовольнив повністю.

2.2. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що встановлені обставини протиправного позбавлення Підприємства права на власний розсуд розпоряджатись своїм майном, наслідком чого стало неотримання прибутку (грошових коштів) від реалізації належної йому сільськогосподарської продукції, дозволяють застосувати такий спосіб захисту порушеного майнового права як відшкодування майнової шкоди.

3. Короткий зміст та мотиви касаційних скарг

3.1. Офіс Генерального прокурора через «Електронний Суд» до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПП "Дінекс-Трейд".

3.1.1. Офіс Генерального прокурора як на підставу касаційного оскарження послався на пункт перший частину другу статтю 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зазначив, що:

- суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у співвідношенні зі статтею 46 Закону "Про зерно та ринок зерна в Україні", статтею 20 Закону "Про прокуратуру", а також суди недотрималися приписів процесуального права статей 236, 282 ГПК України;

- суди не врахували наступні висновки Верховного Суду: а) необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірних дій цього органу, наявності шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України (пункти 5.9, 5.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17, постанова Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №916/978/19); б) доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок, як обов`язкова умова відповідальності за заподіяні збитки, полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

3.2. АРМА через «Електронний Суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПП "Дінекс-Трейд".

3.2.1. АРМА як на підставу касаційного оскарження послалося на пункт третій частину другу статтю 287 ГПК України та зазначило, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень з огляду на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норм статті 21 Закону "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів" у подібних правовідносинах, а саме, щодо визначення порядку управління рухомим майном (зерновими культурами) на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості у випадку, коли в рішенні суду про передачу арештованого майна в управління АРМА чітко не визначено порядок управління таким майном, а зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території елеватора передано Національному агентству для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

3.2.2. АРМА зазначає, що рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій жодним чином не встановлено у чому саме полягає незаконність рішень, дій чи бездіяльності АРМА, як органу державної влади, а тому судові рішення є такими, що підлягають скасуванню.

4. Підстави передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду (далі - об`єднана палата)

4.1. Верховний Суд ухвалами від 02.09.2024 відкрив касаційне провадження за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та АРМА.

4.2. Верховний Суд ухвалою від 25.09.2024 передав справу №910/4017/22 на розгляд об`єднаної палати для відступу від висновків щодо застосування норм права (статей 1, 9, 19, 21 Закону "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" та статей 1173, 1176 ЦК України), викладених в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №910/16672/20 та від 05.10.2023 у справі №910/4131/22 (у складі колегій суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство).

4.2.1. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 25.09.2024 зазначає, що під час розгляду касаційних скарг у цій справі та у справах №910/16672/20, №910/4131/22 перед Верховним Судом постало питання щодо застосування статей 1, 9, 19, 21 Закону "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" у контексті можливості АРМА здійснювати управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, шляхом їх реалізації.

4.2.2. Верховний Суд у постановах від 01.03.2023 у справі №910/16672/20 та від 05.10.2023 у справі №910/4131/22 вважав, що якщо в ухвалі слідчого судді вказано про передання активів в управління АРМА для реалізації або передачі в управління за договором, то це не свідчить про передання такого майна для його реалізації, оскільки для цього потрібен відповідний процесуальний документ.

4.2.3. Колегія суддів вважає за необхідне відступити від цих висновків та зазначає, що АРМА має можливість здійснювати управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, шляхом їх реалізації, якщо слідчий суддя в межах кримінального провадження передав АРМА активи в управління для реалізації або передачі в управління за договором.

4.2.4. Окрім цього, подібно цій справі, у справах №910/16672/20, №910/4131/22 постало питання щодо застосування статей 1173, 1176 Цивільного кодексу України в контексті умов притягнення органу державної влади до відповідальності (стягнення майнової шкоди) та доказів, необхідних для такого притягнення.

4.2.5. Верховний Суд у постановах від 01.03.2023 у справі №910/16672/20 та від 05.10.2023 у справі №910/4131/22 зазначив, що Офіс Генерального прокурора та АРМА можуть бути притягнуті до відповідальності, оскільки суд апеляційної інстанції скасував ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно та передання активів в управління АРМА, а, отже, встановив наявність протиправної поведінки цих органів.

4.2.6. Колегія суддів не погодилася з такими висновками, оскільки вважає, що як орган досудового розслідування, так і слідчий суддя діяли в межах наданих їм процесуальним законодавством повноважень, а саме лише скасування судового рішення не може свідчити про наявність протиправної поведінки прокурора, адже, слідчий суддя перевіряє наявність підстав для накладення арешту на майно, а не оцінює дії органу досудового розслідування.

5. Підстави повернення справи на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

5.1. Об`єднана палата не вбачає підстав для прийняття цієї справи до свого розгляду з огляду на таке.

5.2. У частині другій статті 302 ГПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

5.3. Згідно із частиною четвертою статті 303 ГПК України про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.

5.4. Підставою для здійснення розгляду справи об`єднаною палатою Касаційного господарського суду з огляду на частину другу статті 302 ГПК України є: 1) наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати; 2) такий висновок має бути зроблений у подібних правовідносинах.

5.5. Передаючи цю справу на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №910/16672/20 та від 05.10.2023 у справі №910/4131/22.

5.6. Об`єднана палата вирішуючи питання прийняття / повернення справи, ураховуючи принцип правової визначеності через призму єдності судової практики звертає увагу на ухвалу Об`єднаної палати від 11.07.2024 у справі №909/1167/17 у пунктах 18 - 19, яких означено, що:

« 18. З огляду на положення статей 302, 303 ГПК України визначальними обставинами щодо передання справи на розгляд об`єднаної палати є, по-перше, саме наявність висновку щодо застосування норми права в постанові (постановах) Верховного Суду в подібних правовідносинах, а також те, що такий висновок зроблений колегією суддів з іншої палати цього суду або іншою палатою цього суду чи самою об`єднаною палатою.

По-друге, в ухвалі про передачу справи має бути наведено обґрунтування колегією суддів, яка передає справу на об`єднану палату, про необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права в іншій справі.

19. Тобто можна виснувати, що в усіх випадках на стадії прийняття об`єднана палата повинна перевіряти наявність в постанові (постановах), від якої колегія суддів пропонує відступити, висновків щодо застосування норми права. Як наслідок, у цьому контексті виникає питання щодо визначення такого поняття, як висновок щодо застосування норми права, адже ГПК України та інші процесуальні кодекси не містять такого визначення».

« 21. Отже, умовами (підставами) для передачі справи на розгляд об`єднаної палати, як і підставами для здійснення розгляду справи об`єднаною палатою, є:

1) наявність висновку щодо застосування конкретної норми (норм) права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати;

2) такий висновок має бути зроблено в подібних правовідносинах.

Підсумовуючи коло критеріїв щодо прийняття / повернення справ, переданих на розгляд об`єднаної палати, можна виснувати про таке:

1) на розгляд об`єднаної палати може бути передано справу після відкриття касаційного провадження колегією суддів, а касаційні скарги, заяви і клопотання на розгляд об`єднаної палати не передаються;

2) колегія суддів може погодитися з клопотанням учасника справи про передачу справи на розгляд об`єднаної палати, або підставами касаційного оскарження, зазначеними в касаційній скарзі (пункт 2 частини 2 статті 287 ГПК України), або ж самостійно прийняти рішення про передачу справи на розгляд об`єднаної палати в разі наявності обґрунтованих підстав;

3) для відступу або уточнення правової позиції колегія суддів повинна посилатися на постанову (постанови) Касаційного господарського суду:

а) в якій викладено висновок щодо застосування норми права з посиланням на конкретну норму (норми) матеріального або процесуального права;

б) відповідний висновок має бути зроблено в іншій справі зі спору, що виник із подібних правовідносин;

в) висновок повинен бути зроблений у постанові (постановах) колегій суддів з інших палат, іншою палатою Касаційного господарського суду або самою об`єднаною палатою.

4) колегія суддів має належним чином аргументувати підстави відступлення від висновку або необхідність відступлення шляхом уточнення попереднього висновку;

5) справа підлягає поверненню відповідній колегії суддів, якщо колегія фактично просить відступити від висновку щодо застосування норми права, викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду або іншого касаційного суду у складі Верховного Суду».

5.7. Об`єднана палата з такого тлумачення статті 302 ГПК України виходила у справах: №909/1043/21 - ухвала від 09.08.2024; №907/825/22 - ухвала від 29.2.2024; №917/1610/23 - ухвала від 01.03.2023; №910/21315/21 - ухвала від 01.03.2023; №910/3646/22 - ухвала від 11.01.2024; №910/1834/19 - ухвала від 11.01.2024; №911/3069/19 - ухвала від 22.12.2023, тощо.

5.8.Отже, об`єднана палата звертала увагу на те, що за змістом частини другої статті 302 ГПК України в усіх випадках на стадії прийняття об`єднана палата повинна перевіряти наявність у постанові (постановах), від якої колегія суддів пропонує відступити, висновків щодо застосування норми права.

5.9. Об`єднана палата зазначає, що згідно з положеннями частин п`ятої - шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

5.10. У частині четвертій статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5.11. Об`єднана палата звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.03.2024 у справі №191/4364/21, ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №902/1076/24, від 09.08.2024 у справі №127/22428/21, постанов Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №753/11009/19, від 27.07.2021 у справі №585/2836/16-ц, в яких означено, що висновок (правова позиція) - це виклад тлумачення певної норми права (або ряду норм), здійснене Верховним Судом (Верховним Судом України) під час розгляду конкретної справи, обов`язкове для суду та інших суб`єктів правозастосування під час розгляду та вирішення інших справ у разі існування близьких за змістом або аналогічних обставин спору.

5.12. Застосування юридичної норми може здійснюватися шляхом буквального, звужувального чи розширювального тлумачення відповідної норми із застосуванням належних способів щодо такого тлумачення.

5.13. З огляду на викладене висновком щодо застосування норми права в подібних правовідносинах якраз і є тлумачення певної норми права (або ряду норм), здійснене Верховним Судом під час розгляду конкретної справи про те, як саме повинна застосовуватися норма права, та який (висновок) має міститися в мотивувальній частині постанови суду касаційної інстанції.

5.14. Отже, підставою для передачі для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати, є конкретний висновок, який здійсненний саме Верховним Судом (Верховним Судом України) в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати у подібних правовідносинах про те, як саме повинна застосовуватися норма права, а не будь-якого висновку чи правової оцінки, зробленого судом касаційної інстанції для обґрунтування мотивувальної частини постанови.

5.15. Отже, об`єднана палата виходить з того, що підставою передачі справи на розгляд об`єднаної палати є необхідність відступлення від раніше сформульованого висновку, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати у подібних правовідносинах, саме щодо застосування конкретної норми (норм) матеріального або процесуального права про те, як саме повинна застосовуватися норма права.

5.16. Як вже зазначалося вище, передаючи дану справу на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права (статей 1, 9, 19, 21 Закону "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" та статей 1173, 1176 ЦК України), викладених в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №910/16672/20 та від 05.10.2023 у справі №910/4131/22, оскільки що під час розгляду касаційних скарг у цій справі та у справах №910/16672/20, №910/4131/22 перед Верховним Судом постало питання щодо застосування вказаних статей у контексті можливості АРМА здійснювати управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, шляхом їх реалізації. Вважає, що АРМА має можливість здійснювати управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, шляхом їх реалізації, якщо слідчий суддя в межах кримінального провадження передав АРМА активи в управління для реалізації або передачі в управління за договором; як орган досудового розслідування, так і слідчий суддя діяли в межах наданих їм процесуальним законодавством повноважень, а саме лише скасування судового рішення не може свідчити про наявність протиправної поведінки прокурора, адже, слідчий суддя перевіряє наявність підстав для накладення арешту на майно, а не оцінює дії органу досудового розслідування.

5.17. Аналізуючи постанови Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №910/16672/20 та від 05.10.2023 у справі №910/4131/22 (від яких хоче відступити колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду) об`єднана палата дійшла висновку, що у вказаних постановах Верховний Суд не робив власне висновків (правових позицій) щодо застосування норм шляхом буквального, звужувального чи розширювального тлумачення статей 1, 9, 19, 21 Закону "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" та статей 1173, 1176 ЦК України із застосуванням належних способів щодо такого тлумачення, а наведене колегією суддів є правовою оцінкою конкретних обставин справи та їх відповідності нормам права за доводами та запереченнями учасників справи з огляду на підставу, доводи та межі касаційного оскарження і статтю 300 ГПК України.

5.18. Правова оцінка є аналізом конкретних обставин справи з урахуванням норм законодавства. Суд акцентував, що: якщо в ухвалі слідчого судді зазначено про передачу активів в управління АРМА для реалізації або передачі в управління за договором, це ще не свідчить про передачу майна виключно для реалізації, якщо відсутній відповідний процесуальний документ; Офіс Генерального прокурора та АРМА можуть бути притягнуті до відповідальності, оскільки суд апеляційної інстанції скасував ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно та передання активів в управління АРМА, а, отже, встановив наявність протиправної поведінки цих органів.

5.19. Отже, Суд, виходячи з обставин справ №910/16672/20 , №910/4131/22 надав тлумачення законодавства лише в межах конкретної ситуації і за доводами /запереченнями учасників справи в межах доводів і підстав касаційного оскарження, і не виснував, що АРМА не має можливісті здійснювати управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, шляхом їх реалізації, якщо слідчий суддя в межах кримінального провадження передав АРМА активи в управління для реалізації або передачі в управління за договором і не визначав коло доказів, яким слід доводити підстави позову .

5.20. Отже, викладені в ухвалі від 25.09.2024 у справі №910/4017/22 доводи колегії суддів Верховного Суду про необхідність відступу від правових висновків Верховного Суду у постановах від 01.03.2023 у справі №910/16672/20 та від 05.10.2023 у справі №910/4131/22 не обґрунтовують наявність підстав для прийняття на розгляд Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи №910/4017/22 з огляду на викладене у цій ухвалі.

5.21.Об`єднана палата звертає увагу, що наявності висновків в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати щодо застосування норми права у певній справі недостатньо. Так, обов`язковою умовою є застосування таких норм права у правовідносинах, які є подібними правовідносинам у справі, що передається від яких колегії суддів або палати вважає за необхідне відступити.

5.22. Для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення.

5.23.Подібність правовідносин необхідно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 (провадження №14-166цс20).

5.24. У справі, що переглядається, ПП "Дінекс-Трейд" та ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" уклали договір складського зберігання зерна; в подальшому слідчий суддя наклав арешт на зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" та передав ці активи в управління АРМА для реалізації або передачі в управління за договором, які АРМА реалізувало та компенсувало ПП "Дінекс-Трейд" кошти за продаж зерна; після цього суд апеляційної інстанції скасував ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно та передання активів в управління АРМА, що стало підставою для звернення ПП "Дінекс-Трейд" з позовом до АРМА та Офісу Генерального прокурора про стягнення коштів.

5.25. У справах №910/16672/20 та №910/4131/22, а саме - АРМА реалізувало активи (зернові культури) на підставі ухвал слідчого судді, які в подальшому скасовані в апеляційному порядку.

5.26. Враховуючи наведене вище та беручи до уваги, що характер спірних правовідносин у справах №910/4017/22, №910/16672/20 та №910/4131/22 в контексті застосування положень статей 1, 9, 19, 21 Закону "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" та статей 1173, 1176 ЦК України за змістовним критеріям не є очевидно подібними.

5.27.З огляду на викладене та за наведених обставин Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених частиною другою статті 302 ГПК України, для передачі справи на розгляд об`єднаної палати, та про відсутність підстав для розгляду справи №910/4017/22 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з підстав, наведених колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 25.09.2024.

5.28. Отже, справа №910/4017/22 за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 підлягає поверненню відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Керуючись статтями 234, 235, 301, 302, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

Справу №910/4017/22 за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню.

Головуюча суддя О. Кібенко

Судді І. Бенедисюк

О. Васьковський

Т. Дроботова

Т. Малашенкова

В. Пєсков

Ю. Чумак

Відповідно до частини третьої статті 314 ГПК України ухвала оформлена суддею Т. Малашенковою.

Ухвала з окремою думкою судді О. Кібенко.