Окрема думка

від 05.12.2024 по справі 910/4017/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

Судді Кібенко О.Р.

05 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/4017/22

1. Перевіривши матеріали касаційних скарг Офісу Генерального прокурора та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 05.12.2024 повернув справу разом із зазначеними касаційними скаргами колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

2. Мною було підготовлено проєкт ухвали про прийняття цієї справи до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

3. Разом з тим, такий проєкт не був підтриманий необхідною кількістю суддів. Не можу погодитися з постановленою Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою про повернення справи колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду та вважаю за доцільне викласти повний текст підготовленого мною проєкту ухвали.

"Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бенедисюк I.М., Васьковський О.В., Дроботова Т.Б., Малашенкова Т.М., Пєсков В.Г., Чумак Ю.Я.,

розглянувши матеріали касаційних скарг Офісу Генерального прокурора та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024

у справі за позовом Приватного підприємства "Дінекс-Трейд" (далі - ПП "Дінекс-Трейд")

до відповідачів:

1) Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА)

2) Офісу Генерального прокурора

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державної казначейської служби України (далі - Казначейство),

про стягнення 3 500 212,09 грн,

В С Т А Н О В И В:

4. У травні 2022 року ПП "Дінекс-Трейд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, у якому просило стягнути 3 500 212,09 грн майнової шкоди.

5. Господарський суд міста Києва рішенням від 18.10.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024, позовні вимоги задовольнив повністю.

6. 20.08.2024 Офіс Генерального прокурора через систему Електронний Суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПП "Дінекс-Трейд".

7. Офіс Генерального прокурора як на підставу касаційного оскарження послався на п.1 ч.2 ст.290 ГПК Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та зазначив, що:

- суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме ст.1173, 1174 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) у співвідношенні зі ст.46 Закону "Про зерно та ринок зерна в Україні", ст.20 Закону "Про прокуратуру", а також суди недотрималися приписів процесуального права статей 236, 282 ГПК;

- суди не врахували наступні висновки Верховного Суду: а) необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірних дій цього органу, наявності шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст.1173 ЦК (пункти 5.9, 5.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17, постанова Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №916/978/19); б) доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок, як обов`язкова умова відповідальності за заподіяні збитки, полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

8. 21.08.2024 АРМА через систему Електронний Суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПП "Дінекс-Трейд".

9. АРМА як на підставу касаційного оскарження послалося на п.3 ч.2 ст.287 ГПК та зазначило, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень з огляду на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норм ст.21 Закону "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів" у подібних правовідносинах, а саме, щодо визначення порядку управління рухомим майном (зерновими культурами) на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості у випадку, коли в рішенні суду про передачу арештованого майна в управління АРМА чітко не визначено порядок управління таким майном, а зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території елеватора передано Національному агентству для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1,9,19-24 Закону "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

10. АРМА зазначає, що рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій жодним чином не встановлено у чому саме полягає незаконність рішень, дій чи бездіяльності АРМА, як органу державної влади, а тому судові рішення є такими, що підлягають скасуванню.

11. Верховний Суд ухвалами від 02.09.2024 відкрив касаційне провадження за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та АРМА.

Підстави передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 25.09.2024 передав справу №910/4017/22 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Об`єднана палата) для відступу від висновків щодо застосування норм права (статей 1, 9, 19, 21 Закону "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" та статей 1173, 1176 Цивільного кодексу України), викладених в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №910/16672/20 та від 05.10.2023 у справі №910/4131/22 (у складі колегій суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство).

13. Під час розгляду касаційних скарг у цій справі та у справах №910/16672/20, №910/4131/22 перед Верховним Судом постало питання щодо застосування статей 1, 9, 19, 21 Закону "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" у контексті можливості АРМА здійснювати управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, шляхом їх реалізації.

14. Верховний Суд у постановах від 01.03.2023 у справі №910/16672/20 та від 05.10.2023 у справі №910/4131/22 вважав, що якщо в ухвалі слідчого судді вказано про передання активів в управління АРМА для реалізації або передачі в управління за договором, то це не свідчить про передання такого майна для його реалізації, оскільки для цього потрібен відповідний процесуальний документ.

15. Колегія суддів вважає за необхідне відступити від цих висновків та зазначає, що АРМА має можливість здійснювати управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, шляхом їх реалізації, якщо слідчий суддя в межах кримінального провадження передав АРМА активи в управління для реалізації або передачі в управління за договором.

16. Окрім цього, подібно цій справі, у справах №910/16672/20, №910/4131/22 постало питання щодо застосування статей 1173, 1176 Цивільного кодексу України в контексті умов притягнення органу державної влади до відповідальності (стягнення майнової шкоди) та доказів, необхідних для такого притягнення.

17. Верховний Суд у постановах від 01.03.2023 у справі №910/16672/20 та від 05.10.2023 у справі №910/4131/22 зазначив, що Офіс Генерального прокурора та АРМА можуть бути притягнуті до відповідальності, оскільки суд апеляційної інстанції скасував ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно та передання активів в управління АРМА, а, отже, встановив наявність протиправної поведінки цих органів.

18. Колегія суддів не погодилася з такими висновками, оскільки вважає, що як орган досудового розслідування, так і слідчий суддя діяли в межах наданих їм процесуальним законодавством повноважень, а саме лише скасування судового рішення не може свідчити про наявність протиправної поведінки прокурора, адже, слідчий суддя перевіряє наявність підстав для накладення арешту на майно, а не оцінює дії органу досудового розслідування.

Розподіл судової справи та зміна кількісно-персонального складу Об`єднаної палати

19. Суддя Кібенко О.Р. перебувала у відпустці з 26.09.2024 до 27.09.2024 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2024 №376/0/102-24) та у відрядженні з 30.09.2024 до 18.10.2024 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2024 №11/0/104-24).

20. Протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.10.2024 для розгляду справи визначено склад суду: Кібенко О.Р. - головуючий, Бенедисюк I.М., Васьковський О.В., Вронська Г.О., Дроботова Т.Б., Малашенкова Т.М., Пєсков В.Г., Рогач Л.І., Чумак Ю.Я.

21. У зв`язку з відпустками суддів Вронської Г.О. та Пєскова В.Г. протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.10.2024 для розгляду справи визначено склад суду: Кібенко О.Р. - головуючий, Бенедисюк I.М., Васьковський О.В., Дроботова Т.Б., Малашенкова Т.М., Рогач Л.І., Чумак Ю.Я.

22. У зв`язку із відпустками та відрядженнями суддів Об`єднаної палати з 24.10.2024 до 31.10.2024 був відсутній кворум, передбачений ч.7 ст.33 ГПК.

23. Суддя Кібенко О.Р. перебувала у відрядженні з 31.10.2024 до 10.11.2024 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.10.2024 №18-в).

24. У зв`язку з виходом з відпустки судді Пєскова В.Г. протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.11.2024 для розгляду справи визначено склад суду: Кібенко О.Р. - головуючий, Бенедисюк I.М., Васьковський О.В., Дроботова Т.Б., Малашенкова Т.М., Пєсков В.Г., Рогач Л.І., Чумак Ю.Я.

25. У зв`язку з відрядженням судді Рогач Л.І. протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.12.2024 для розгляду справи визначено склад суду: Кібенко О.Р. - головуючий, Бенедисюк I.М., Васьковський О.В., Дроботова Т.Б., Малашенкова Т.М., Пєсков В.Г., Чумак Ю.Я.

Мотиви, з яких виходить Об`єднана палата

26. Відповідно до ч.2 ст.302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

27. Подібність правовідносин необхідно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 (провадження №14-166цс20).

28. У справі, що переглядається, ПП "Дінекс-Трейд" та ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" уклали договір складського зберігання зерна; в подальшому слідчий суддя наклав арешт на зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" та передав ці активи в управління АРМА для реалізації або передачі в управління за договором, які АРМА реалізувало та компенсувало ПП "Дінекс-Трейд" кошти за продаж зерна; після цього суд апеляційної інстанції скасував ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно та передання активів в управління АРМА, що стало підставою для звернення ПП "Дінекс-Трейд" з позовом до АРМА та Офісу Генерального прокурора про стягнення коштів.

29. Подібні обставини, предмет та підстави позовів мали місце у справах №910/16672/20 та №910/4131/22, а саме - АРМА реалізувало активи (зернові культури) на підставі ухвал слідчого судді, які в подальшому були скасовані в апеляційному порядку.

30. Враховуючи наведене вище та беручи до уваги, що характер спірних правовідносин у справах №910/4017/22 та №910/16672/20, №910/4131/22 в контексті застосування положень статей 1, 9, 19, 21 Закону "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" та статей 1173, 1176 Цивільного кодексу України не є очевидно неподібним, а доводи, викладені в ухвалі Верховного Суду від 25.09.2024 у справі №910/4017/22 щодо необхідності передачі цієї справи на розгляд Об`єднаної палати, не є вочевидь неприйнятними, справа №910/4017/22 підлягає прийняттю до розгляду Об`єднаною палатою відповідно до ч.2 ст.302 ГПК.

31. Відповідно до ч.3 ст.301 ГПК розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Керуючись статтями 120, 121, 234, 235, 301, 302 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Прийняти до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №910/4017/22 за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024.

2. Призначити до розгляду справу №910/4017/22 за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 на ___.___.___ о __:__ год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №203.

3. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.

4. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

5. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.

6. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає".

Окрему думку складено відповідно до ч.3 ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. Кібенко