Постанова

від 05.12.2024 по справі 913/309/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 913/309/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.

та представників

позивача: Кудрицька Т.В. (керівник), Угольков Є.О.

відповідача: не з?явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства «Сєвєродонецькводоканал»

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024

(головуючий - Здоровко Л.М., судді Білоусова Я.О., Попков Д.О.)

та рішення Господарського суду Луганської області від 16.07.2024

(суддя - Зюбанова Н.М.)

у справі №913/309/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДЕЛЕКТРО ГРУП»

до Комунального підприємства «Сєвєродонецькводоканал»

про стягнення 2 816 834, 29 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. У зв`язку із запланованим відрядженням суддів Баранця О.М. та Мамалуя О.О. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.11.2024.

Короткий зміст позовних вимог

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДЕЛЕКТРО ГРУП» (далі - ТОВ «ТРЕЙДЕЛЕКТРО ГРУП», позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства «Сєвєродонецькводоканал» (далі - КП «Сєвєродонецькводоканал», відповідач) про стягнення 2. 553. 577, 88 грн боргу, 10. 856, 69 грн 3% річних, 131. 748, 67грн інфляційних втрат та 120.651, 06 грн пені.

3. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії № 18/01/22-ТЕГ від 18.01.2022, внаслідок чого виникла заборгованість на яку позивачем нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Рішенням Господарського суду Луганської області від 16.07.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2.553.577,88 грн заборгованості, 10.856,69 грн 3% річних, 131.748,67 грн інфляційних втрат. У решті позову відмовлено.

5. Суд першої інстанції встановив заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену відповідачем електроенергію, та вказав на наявність підстав для стягнення такої заборгованості. Перевіривши нарахування інфляційних втрат та 3 % річних позивачем суд зазначив, що позивачем здійснено правильний розрахунок таких складових. Водночас, суд відмовив у стягненні пені, керуючись постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 25.02.2022 № 332 та враховуючи судову практику, зазначив, що на період дії в країні воєнного стану зупинено нарахування штрафних санкцій.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

6. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд.

7. У касаційній скарзі, відповідач зазначає, що підставами касаційного оскарження є п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки, судами при розгляді справи не враховано правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.02.2024 у справі № 905/644/22.

8. Крім того, скаржник посилаючись на п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, вказує, на неповне встановлення обставин справи та недоведеність обставин якими обґрунтовано рішення.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

9. Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги, та водночас вказуючи на законність та обґрунтованість судових рішень у справі, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення залишити в силі.

Розгляд клопотань

10. Представником відповідача, 04.12.2024 в системі «Електронний суд», сформовано клопотання про відкладення розгляду справи, з посиланням на неможливість брати участь у засіданні, у зв`язку з перебуванням у відрядженні для участі у судовому засіданні у інших справах, які розглядаються Господарським судом Черкаської області. Розглянувши вказане клопотання колегія суддів суду касаційної інстанції вказує на необґрунтованість поданого клопотання, оскільки представником не надано доказів на підтвердження обставин викладених у клопотанні, а тому, Суд зазначає про відсутність підстав для задоволення клопотання, до того ж, Судом враховано, що явка представників не визнавалася обов`язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. До того ж Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

11. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до пунктів 3.1.7, 3.1.8, 3.1.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послу (далі - НКРЕКП) №312 від 14.03.2018 (далі - Правила), договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованих електропостачальником на офіційному веб- сайті.

12. КП «Сєвєродонецькводоканал» на підставі заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу приєднався до договору (далі - договір) на умовах комерційної пропозиції №1 Постачальника, яка є додатком № 2 до цього договору.

13. У заяві-приєднання вказано, що постачання електроенергії починається з 15.01.2022.

14. У пункті 1.2 договору передбачено, що його умови розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил, а договір укладається відповідно до статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до його умов та умов відповідної комерційної пропозиції.

15. За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (пункт 2.1.); споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору (пункт 5.1.); оплата здійснюється споживачем по факту поставленого товару, на підставі акту приймання-передачі електричної енергії та виставленого постачальником рахунку на оплату, протягом 10 календарних днів з дня отримання рахунку (пункти 5.2, 5.5.); ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (пункт 5.3.); розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 5.4.).

16. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, якщо інше не встановлено в комерційній пропозиції (пункт 5.9.).

17. Відповідно до додатку 2 до договору розмір попередньої оплати не передбачається (пункт 2.2).

18. Згідно з пунктом 4 Комерційної пропозиції, термін надання рахунку за спожиту електроенергію та термін його оплати: по закінченню розрахункового місяця постачальник надає споживачу рахунок на оплату за фактичні обсяги споживання електроенергії у попередньому місяці. Споживач здійснює оплату протягом 10 календарних днів з дня отримання рахунку.

19. Відповідно до пункту 13.1 договір набирає чинності з 15.01.2022 та діє по 31.12.2022.

20. Також сторонами укладені додаткові угоди від 24.01.2022 №1, від 03.02.2022 №2, від 08.02.2022 №3 про зміну обсягів постачання та ціни за одиницю товару тощо.

21. Судами встановлено, що оператором системи розподілу електроенергії на території Луганської області є ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання», з яким у ТОВ «ТРЕЙДЕЛЕКТРО ГРУП» укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, на підставі відповідної заяви-приєднання від 11.11.2021.

22. В підтвердження кількості поставленої КП «Сєвєродонецькводоканал» електроенергії позивач надав рахунки на оплату № 18 від 09.03.2022 на суму 866 912, 82 грн та №20 від 31.03.2022 на суму 1 686 665, 05грн.

23. Разом з вказаними рахунками на електронну адресу відповідача, яка була зазначена останнім у договорі (svvodokanalpub.zak@ukr.net), позивач надіслав акти №4 прийому-передачі електричної енергії від 28.02.2022 на суму 1 631 641, 15 грн та №6 від 31.03.2022 на суму 1 686 665, 05 грн. Як роз?яснено позивачем, розбіжності у виставлених для оплати сумах за лютий 2022 в рахунку №18 та акті №4 - 866 912, 82 грн та 1 631 641, 15 грн відповідно, зумовлено тим, що відповідачем частково сплачено борг у сумі 764 728, 32 грн, тому залишок склав 866 912, 82 грн, який і заявлений до стягнення.

24. Для з`ясування фактичного обсягу споживання за спірний період 2022 року позивач звернувся до надавача послуг з розподілу електричної енергії - ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання», яке підтвердило обсяги споживання КП «Сєвєродонецькводоканал»: за лютий 2022 року - 294 576 кВт*год. (293 579 кВт*год. + 997 кВт*год.) та за березень 2022 року - 304 510 кВт*год.

25. Відповідач не зазначає про розірвання договору, не надав доказів відключення об`єктів споживання електроенергії або неможливості передачі обладнанням показів в автоматичному режимі.

Позиція Верховного Суду

26. Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з такого.

27. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4). . Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

28. Верховний Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині 3 ст. 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

29. Верховний Суд зазначає, що відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

30. Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

31. Частиною 1 ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

32. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

33. Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

34. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

35. Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

36. Отже, передбачений частиною 2 ст. 625 ЦК України обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі має місце з моменту безпідставного одержання відповідачем грошових коштів позивача.

37. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ст. 714 Цивільного кодексу України).

38. Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

39. Частиною 1 статті 4 вказаного Закону визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

40. Відповідно до положень статті 72 Закону України «Про ринок електричної енергії» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку.

41. Згідно з частиною 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

42. Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - Правила).

43. Пунктом 1.1.2 Правил (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір про постачання електричної енергії споживачу - це домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

44. Відповідно до пункту 3.1.1 Правил, постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

45. Судами встановлено, що відповідач приєднався до умов договору шляхом підписання заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу.

46. Пункт 3.1.6 Правил встановлює, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо: 1) об`єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку; 2) електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи; 3) споживач є стороною діючих договорів: про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок; про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач; 4) за усіма точками комерційного обліку на об`єкті (об`єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії; 5) відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики; 6) відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг системи розподілу/передачі.

47. За умовами пункту 3.1.8 Правил, договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

48. Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору (пункт 4.8 Правил)).

49. Пунктом 4.12 Правил визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

50. Згідно з пунктом 4.13 Правил, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

51. Відповідно до пунктів 4.21, 4.29 Правил, оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу. Порядок оплати споживачем послуг оператора системи та послуг постачальника послуг комерційного обліку мають відповідати порядку розрахунків, визначеному в укладеному договорі про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору).

52. Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи (рахунки) надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору. Датою отримання платіжного документа вважається, зокрема, дата отримання іншими засобами комунікації (електронною поштою, факсимільним зв`язком тощо) чи в інший спосіб з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу та комерційною пропозицією та/або договором споживача на розподіл (передачу) електричної енергії (підпункт 5 пункту 4.14 Правил).

53. Пунктом 4.3 Правил визначено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

54. Відповідно до пункту 8.6.1 Кодексу користування електричною енергією (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі Кодекс), зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

55. Пунктами 8.6.7-8.6.8 Кодексу визначено, що зчитування показів (збір даних) з лічильників у непобутових та колективних побутових споживачів у разі відсутності можливості їх автоматизованого дистанційного зчитування провадиться споживачем щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим. При обладнанні вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних інформація про покази лічильників за розрахунковий місяць формується відповідним ППКО через канали дистанційного зв`язку. Непобутові та колективні побутові споживачі зобов`язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць. Наведені у звіті останні фактичні покази лічильників вважаються показами на початок першої доби календарного місяця.

56. Відповідно до пункту 9.1.2 Кодексу, обсяг, формат та порядок обміну (передачі/отримання) даних комерційного обліку визначається регламентами та протоколами інформаційного обміну адміністратору комерційного обліку (АКО), а також укладеними договорами між відповідними сторонами інформаційного обміну. Дані комерційного обліку електричної енергії надаються винятково стороні договору та в обсязі, визначеному його умовами.

57. Судами встановлено, що позивачем виставлялись рахунки відповідачу на оплату поставленої електроенергії. Однак, відповідачем не оплачені вказані рахунки, з посиланням на незгоду з обсягами поставленої електроенергії визначеної у рахунках.

58. Відповідно до абзацу 3 пункту 2.3.5 Правил, у разі виникнення у споживача сумніву у правильності показів розрахункових засобів вимірювальної техніки або визначення суми у пред`явленому до оплати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії споживач подає про це заяву учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ.

59. Згідно пункту 8.6.8. Кодексу користування електричною енергією, непобутові та колективні побутові споживачі зобов`язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць. Наведені у звіті останні фактичні покази лічильників вважаються показами на початок першої доби календарного місяця.

60. Судами встановлено, що для з`ясування фактичного обсягу споживання відповідачем електроенергії, за вказаний позивачем період 2022 року, позивач звернувся до надавача послуг з розподілу електричної енергії ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання», яке підтвердило обсяги споживання КП «Сєвєродонецькводоканал»: за лютий 2022 року - 294 576 кВт*год. (293 579 кВт*год. + 997 кВт*год.) та за березень 2022 року - 304 510 кВт*год.

61. Водночас, суди вказали, що відповідачем належними і допустимими доказами не було спростовано аргументів позивача. До того ж, судами встановлено, що матеріали справи не містять доказів, що протягом лютого-березня 2022 року відповідач не отримував електричну енергію від позивача. Відповідач не надав жодного доказу, що він у передбачений договором спосіб повідомив позивача з 24.02.2022 про виникнення аварійних ситуацій, знеструмлення чи припинення електропостачання, відсутність електропостачання об`єктів споживача у спірний період, пошкодження/руйнування електроустановок відповідача до непридатного для споживання стану.

62. З урахуванням вищезазначеного касаційний суд вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що позивачем доведено факт наявності боргу у відповідача з оплати отриманої електроенергії у сумі 2 553 577, 88 грн за період з лютого по березень 2022 року, та настання строків оплати такого боргу, в свою чергу відповідачем не спростовано факту наявності такого боргу, а тому суди зробили правильний висновок про стягнення основної суми заборгованості.

63. Зважаючи на заборгованість відповідача перед позивачем за отриману електроенергію позивачем нараховано відповідачу 3% річних та інфляційні втрати. Суди перевіривши виконаний позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, встановили, що розрахунок є арифметично вірним, а тому суди зробили обґрунтований висновок про наявність підстав для стягнення нарахованих позивачем відповідачу інфляційних втрат та 3% річних на заборгованість.

64. Водночас, суди зробили обґрунтований висновок про відсутність підстав для нарахування позивачем відповідачу пені на визначену останнім заборгованість, оскільки, згідно постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії на період дії в України воєнного стану», зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

65. У постанові Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 викладено висновок, що постанова № 332 від 25.02.2022 прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.

66. Крім того, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про безпідставність посилання відповідача на форс - мажорні обставини, які завадили відповідачу своєчасно виконати зобов`язання. Так, судом вірно зазначено, що відповідач не повідомив позивача про настання для нього форс - мажорних обставин, а тому позбавлений права посилатись на такі обставини.

67. Таким чином, суди надавши належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам сторін, з урахуванням положень ст.ст. 86, 236, 237 ГПК України, прийняли обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову та стягнення заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних.

68. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зазначав про те, що суд апеляційної інстанції не врахував правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові у постанові Верховного Суду від 20.02.2024 у справі № 905/644/22.

69. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо наявності підстав, згідно п. 1 ч. 2 статті 287 ГПК України, для касаційного оскарження судових рішень, необхідно зазначити, що обов`язковою умовою у цьому разі є неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

70. Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

71. Колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

72. До того ж, касаційний суд вказує, що неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суди попередніх інстанцій, посилаючись на норму права, застосували її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачили тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, яка є подібною до справи, що розглядається Судом.

73. Не можна посилатись на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичні обставини у справі, що формуються, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

74. Проаналізувавши доводи касаційної скарги Верховний Суд вважає, що такі доводи є безпідставними, з огляду на наступне.

75. У мотивувальній частині постанови апеляційного суду мститься посилання на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.02.2024 у справі № 905/644/22, про неврахування яких вказує скаржник. У постанові Верховного Суду у справі № 905/644/22, зокрема, вказувалось про необхідність врахування судами Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України №148 від 13.04.2022, при розрахунку вартості електроенергії споживачів, які знаходяться на територіях, на яких ведуться бойові дії під час дії в Україні воєнного стану. Судом апеляційної інстанції відхилено аргументи апеляційної скарги про необхідність врахування вказаного правового висновку, оскільки, Положення №148, набуло чинності у з 06.05.2022 і діяло до 05.12.2023.

76. До того ж, як правильно вказав апеляційний суд, в даному випадку такі правові висновки не можуть бути враховані, оскільки позивач просить суд стягнути заборгованість, яка виникла у лютому та березні 2022 року, і позивачем, з урахуванням положень законодавства, яким врегульовано правовідносини з поставки електроенергії, доведено обсяг споживання відповідачем електричної енергії у лютому та березні 2022 року. Отже, справа № 905/644/22 та справа, яка розглядається Судом, є різними за встановленими судами обставинами.

77. Тоді як, суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин та доказів, на підставі яких суди прийняли судові рішення, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги, зважаючи на вимоги положень ст. 300 ГПК України.

78. Щодо доводів касаційної скарги відповідача, з посиланням на п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, про неналежне дослідження доказів у справі, неповне з`ясування обставин справи, що стало причиною неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального права, Суд зазначає наступне.

79. Відповідно до ч. 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

80. За змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу.

81. Проте, як уже зазначалося, підстави касаційного оскарження, наведені відповідачем у касаційній скарзі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, у цьому випадку, не отримали підтвердження, після відкриття касаційного провадження, у зв`язку з чим такі доводи як неналежне дослідження зібраних у справі доказів встановлення обставин справи відхиляються судом касаційної інстанції. До того ж, доводи касаційної скарги наведені в обґрунтування підстави касаційного оскарження передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, також зводяться до незгоди відповідача із наданою судом оцінкою доказам у справі та переоцінкою обставин справи, що суперечить положенням ст. 300 ГПК України.

82. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені апеляційним судом, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів не вважає за доцільне закрити касаційне провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України, оскільки у касаційній скарзі відповідач вказує на необґрунтованість судового рішення у справі і наведені відповідачем аргументи тісно пов`язані між собою, таким чином, колегія суддів зазначає, що скарга відповідача, подана на підставі п.п. 1, 4 частини 2 ст. 287 ГПК України, є необґрунтованою, а тому, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду необхідно залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

83. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

84. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України).

85. Враховуючи викладене, касаційну скаргу Комунального підприємства «Сєвєродонецькводоканал» необхідно залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 та рішення Господарського суду Луганської області від 16.07.2024 у справі №913/309/23 залишити без змін.

Судові витрати

86. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства «Сєвєродонецькводоканал» залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 та рішення Господарського суду Луганської області від 16.07.2024 у справі №913/309/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді Н.М. Губенко

І.Д. Кондратова