Ухвала

від 09.12.2024 по справі 913/567/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 913/567/20

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області

на ухвалу Господарського суду Луганської області від 06.08.2024

та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2024

у справі № 913/567/20

за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк»

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс»

про банкрутство,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.08.2024 задоволено клопотання ліквідатора банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс» Надтоки Олени Володимирівни від 30.04.2024 №02-02/371 про стягнення основної грошової винагороди та витрат, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора у справі №913/567/20. Затверджено звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс» Надтоки Олени Володимирівни про нарахування і виплату грошової винагороди у справі про банкрутство №913/567/20 за період з 01.01.2023 по 30.04.2024 у загальному розмірі 329 100 грн 00 коп. та витрат ліквідатора у розмірі 104 280 грн 00 коп. Стягнуто з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії-Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» на користь арбітражної керуючої Надтоки Олени Володимирівни 154 454 грн 88 коп., з яких 130 455 грн 24 коп. - грошова винагорода за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Кан-Транс» та 23 999 грн 64 коп. - відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора ТОВ «Кан-Транс». Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь арбітражної керуючої Надтоки Олени Володимирівни 156 403 грн 10 коп., з яких 132 100 грн 74 коп. - грошова винагорода за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Кан-Транс» та 24 302 грн 36 коп. - відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора ТОВ «Кан-Транс». Стягнуто з Головного управління ДПС у Луганській області на користь арбітражної керуючої Надтоки Олени Володимирівни 78 786 грн 02 коп., з яких 66 544 грн 02 коп. - грошова винагорода за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Кан-Транс» та 12 242 грн 00 коп. - відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора ТОВ «Кан-Транс».

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 апеляційні скарги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» , за вх. №1988 Л/1 , Акціонерного товариства КБ «Приватбанк» , за вх.№2022 Л/1, ГУ ДПС у Луганській області , за вх. №2025 Л/1 , на ухвалу Господарського суду Луганської області від 06.08.2024 у справі № 913/567/20 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Луганської області від 06.08.2024 у справі №913/567/20 залишено без змін.

22.11.2024 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 06.08.2024 та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 у справі № 913/567/20, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення; направити справу для продовження розгляду.

З аналізу статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Розглянувши касаційну скаргу, Суд дійшов до висновку про відмову у прийнятті касаційної скарги Головного управління ДПС у Луганській області, з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.

Законодавцем у ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено особливості застосування правил оскарження судових рішень, що ухвалюються місцевими та апеляційними господарськими судами в процесі провадження у справі про банкрутство.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції, чинній на момент звернення Головного управління ДПС у Луганській області з касаційною скаргою - після набрання чинності з 15.04.2023 змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 2971-IX від 20.03.2023) у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (які відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 прийнята за результатом апеляційного перегляду ухвали Ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.08.2024 про стягнення на користь арбітражної керуючої Надтоки Олени Володимирівни основної грошової винагороди та витрат, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора у справі, можливість касаційного оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

За змістом частини третьої ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку, та відповідно, зміст резолютивної частини процесуального документа суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У разі прийняття до касаційного провадження касаційної скарги Головного управління ДПС у Луганській області на вказані судові рішення, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що в сукупності з положеннями норм статті 287 ГПК України, виключає можливість касаційного перегляду.

Законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першій статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Луганській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, яке відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає касаційному оскарженню.

Водночас, Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

На підставі викладеного та керуючись частинами 1, 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 234, 235, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 06.08.2024 та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 у справі № 913/567/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Картере В.І.