Ухвала

від 03.12.2024 по справі 921/386/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 921/386/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,

представників учасників справи:

прокуратури - Зінкевич Ю.В.,

позивача-1 - не з`явився,

позивача-2 - не з`явився,

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - Юрчак В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури

на постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.

від 28.02.2024

за позовом Керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Національної служби здоров`я України

до Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська комунальна міська лікарня № 2"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмед Плюс"

про визнання недійсним рішення тендерного комітету Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська комунальна міська лікарня № 2", оформлене протоколом від 17.03.2021; визнання недійсним договору № 198 від 29.03.2021 та стягнення коштів у розмірі 3 270 966,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Тернопільської окружної прокуратури, виступаючи в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Національної служби здоров`я України звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська комунальна міська лікарня № 2" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмед Плюс" про: - визнання недійсним рішення тендерного комітету Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська комунальна міська лікарня № 2", оформленого протоколом засідання від 17.03.2021; - визнання недійсним договору № 198 від 29.03.2021, укладеного між відповідачами; - стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмед Плюс" на користь Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська комунальна міська лікарня № 2" 3 270 966,07 грн та з Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська комунальна міська лікарня № 2" в дохід держави кошти в сумі 3 270 966,07 грн.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.10.2023 у справі № 921/386/23 позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- Західний офіс Держаудитслужби є компетентним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, тому прокурором правильно визначено таку особу, в інтересах якої він звернувся до суду за захистом порушеного інтересу держави;

- органом, уповноваженим державною на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах є Національна служба здоров`я України, як орган, який здійснював фінансування закупівлі;

- оскільки позивачі були обізнані про відповідне порушення прав держави, не вчинили належних дій на усунення таких порушень та захист прав та інтересів держави, прокуратурою доведено наявність підстав для здійснення представницьких функцій шляхом звернення до суду з позовом у цій справі в інтересах держави;

- оголошуючи проведення відкритих торгів, Комунальне некомерційне підприємство "Тернопільська комунальна міська лікарня № 2" мало на меті не просто задовольнити потребу в придбанні товару, а здійснити його придбання на засадах конкурентності учасників відповідного тендера;

- орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні учасниками, у тому числі Товариством з обмеженою відповідальністю "Юмед Плюс", результатів торгів. Протиправність таких дій полягала в їх спрямуванні на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь-якою ціною, у тому числі шляхом домовленостей з іншим учасником;

- в діях Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмед Плюс" вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення зазначеного тендера та недобросовісне отримання права на укладення договору. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юмед Плюс" мало на меті уникнути встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах;

- в силу положень статті 202 Цивільного кодексу України протокол (рішення) від 17.03.2021 тендерного комітету Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська комунальна міська лікарня № 2", є правочином, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства та підлягає визнанню недійсним на підставі частини 1 статті 215, частини 1 статті 203 та частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України;

- враховуючи визнання недійсним протоколу (рішення) від 17.03.2021 тендерного комітету Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська комунальна міська лікарня № 2", встановлення порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Юмед Плюс" Закону України "Про захист економічної конкуренції" та принципів добросовісності та справедливості, оспорюваний договір також підлягає визнанню недійсним, на підставі статті 215 та статті 203 Цивільного кодексу України;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Юмед Плюс", маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення оспорюваного договору, з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь в проведенні конкурентної процедури закупівлі, знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого привласнило бюджетні кошти в сумі 3 270 966,07 грн. Тому грошові кошти у зазначеному розмірі підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмед Плюс" на користь Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська комунальна міська лікарня № 2" та в подальшому з останнього у дохід держави.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.10.2023 у справі № 921/386/23 скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- оскільки Держаудитслужба є компетентним органом, уповноваженим державою на здійснення функцій контролю за використанням коштів державного бюджету, зокрема для здійснення закупівель, тому прокурором правильно визначено Західний офіс Держаудитслужби як особу, в інтересах якої він звернувся до суду за захистом інтересів держави на користь якого і повинно б здійснюватися стягнення в дохід держави за умови задоволення вимог прокурора;

- Національна служба здоров`я України не є належним органом, що здійснює фінансування закупівель та не фінансує заклади охорони здоров`я, а здійснює оплату медичних послуг відповідним суб?єктам господарювання. Таким чином, Національній службі здоров`я України не належить право вимоги (неналежний позивач), оскільки права, свободи чи інтереси цієї особи не порушено. З огляду на що, в задоволенні позовних вимог керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України слід відмовити;

- керівником Тернопільської окружної прокуратури в частині позовної вимоги про визнання недійсною закупівлі обрано неефективний спосіб захисту, який не забезпечить поновлення порушених прав держави, за захистом яких він звернуся до суду. Тому така позовна вимога задоволенню не підлягає;

- прокурор звертаючись з позовом у цій справі про визнання недійсним договору та посилаючись на приписи частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України жодними доводами та аргументами не довів наявності у сторін (сторони) умислу в настанні протиправних наслідків, як необхідної передумови для застосування цього правового механізму захисту порушеного права;

- лише сам факт вчинення відповідними особами порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням органу Антимонопольного комітету України, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (частина 3 статті 228 Цивільного кодексу України). Тому, такі твердження прокурора не доводять, що зміст правочину та мета, з якою він вчинений, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, як це передбачено частиною 1 статті 203, частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 у даній справі, Заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 та залишити в силі рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.10.2023 у даній справі.

Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 3, 13, 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, статей 5, 41 Закону України "Про публічні закупівлі", статей 4, 6, 10, 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у спірних правовідносинах (зокрема, щодо наявності/відсутності порушення державних інтересів внаслідок спотворення торгів та укладення оспорюваного договору про закупівлю у зв`язку із вчиненням антиконкурентних узгоджених дій).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юмед Плюс" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмед Плюс" надійшло клопотання про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яке мотивовано існуванням неоднакової практики застосування приписів частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 922/2645/20, від 24.04.2024 у справі № 922/3322/20, від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23.

Під час розгляду матеріалів касаційної скарги у даній справі № 921/386/23 Судом встановлено, що 17.10.2024 колегія суддів з розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийняла постанову у справі № 914/1507/23 за позовом першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області (окружна прокуратура) в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" (відповідач-1, філія Укрзалізниці) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Мастак" (відповідач-2, ТОВ НВП "Мастак"), за участю третьої особи - Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (третя особа, Відділення АМКУ) про: 1) визнання недійсним протоколу розгляду тендерних пропозицій тендерного комітету філії Укрзалізниці від 09.08.2018 № 1958/402/-18-Т (протокол від 09.08.2018); 2) визнання недійсним договору поставки від 28.08.2018 № ЦЗВ-07-06718-01, укладеного між відповідачами (договір поставки від 28.08.2018); 3) стягнення з відповідача-2 на користь відповідача-1 коштів, отриманих за оспорюваним договором, у розмірі 2 138 079,60 грн, а з відповідача-1 - цих коштів, одержаних за рішенням суду, в дохід держави в особі позивача.

Зазначеною постановою від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23 Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняв нове рішення про часткове задоволення позову: визнав недійсним договір поставки від 28.08.2018 № ЦЗВ-07-06718-01 та стягнув з ТОВ НВП "Мастак" на користь філії Укрзалізниці грошові кошти у розмірі 2 138 079,60 грн, а з філії Укрзалізниці одержані нею за рішенням суду грошові кошти у вказаному розмірі стягнув в дохід держави в особі позивача.

При цьому у справі № 914/1507/23 Верховний Суд, зокрема, зазначив що:

"Узгоджені дії учасників закупівлі (торгів, аукціону) та відсутність реальної конкуренції унеможливлює прозору та відкриту процедуру закупівлі, чим порушуються інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене у визначеному порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсними результатів закупівлі (торгів, аукціону) у випадку, якщо це передбачено спеціальним законодавством, та для визнання недійсним відповідного договору, укладеного з переможцем, відповідно до частини третьої статті 228 ЦК України";

"… узгоджені дії учасників закупівлі та відсутність реальної конкуренції, що встановлено у антимонопольній справі та підтверджено в судових актах, унеможливили прозору та відкриту процедуру торгів ID: UA-2018-06-26-001302-a, чим порушили інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору поставки від 28.08.2018 № ЦЗВ-07-06718-01, укладеного з переможцем закупівлі ТОВ НВП "Мастак", відповідно до частини третьої статті 228 ЦК України";

"Тобто дії ТОВ НВП "Мастак" (постачальник) та філії Укрзалізниці (замовник закупівлі) з укладення договору поставки від 28.08.2018 за встановлених та підтверджених обставин порушення ТОВ НВП "Мастак" як учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції підпадають під регулювання положень частини третьої статті 228 ЦК України".

Враховуючи наведене, Верховний Суд у справі № 914/1507/23 дійшов висновку, що позовна вимога прокурора в інтересах держави в особі позивача про стягнення в кінцевому результаті 2 138 079,60 грн до бюджету за рахунок стягнення цих коштів з відповідача-1 підлягає задоволенню за наявності підстав для визнання недійсним оспорюваного договору відповідно до частини 1 статті 203, частини 1 статті 215, частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України.

Водночас, ухвалою Верховного Суду від 13.11.2024 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передано справу № 922/3456/23, з огляду на необхідність відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23, про те, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України; а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Ухвалами від 19.11.2024, від 21.11.2024, від 25.11.2024, від 28.11.2024 у подібних правовідносинах до цієї справи № 921/386/23 справах № 913/279/23, № 903/563/23, № 910/7314/23, № 927/1531/23, № 910/7160/23, № 910/6780/23 Верховний Суд, з метою дотримання єдності судової практики, зупинив касаційне провадження у таких справах.

Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

У пункті 4 частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Згідно з частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

З огляду на викладене, та те, що правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/3456/23, зокрема, щодо застосування частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, матиме суттєве значення для вирішення цієї справи, що переглядається, а також для єдності судової практики, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 921/386/23 відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України до прийняття відповідного рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/3456/23.

Керуючись пунктом 7 частини 1 статті 228, статтями 229, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити касаційне провадження у справі № 921/386/23 за касаційною скаргою Заступника керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 922/3456/23, та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді І.Д. Кондратова

В.І. Студенець