Ухвала

від 09.12.2024 по справі 560/6214/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 грудня 2024 року

м. Київ

справа №560/6214/24

адміністративне провадження №К/990/46283/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2024 у справі №560/6214/24 за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької обласної ради про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання відшкодувати збитки,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької обласної ради, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької обласної ради №10-19/2024 від 27.03.2024 «Про припинення шляхом ліквідації комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики" Хмельницької обласної ради»;

- зобов`язати Хмельницьку обласну раду відшкодувати збитки завдані неправомірними діями позивачу: матеріальну шкоду в розмірі - 1 030 090 грн та моральну шкоду в розмірі 70 000 грн.

Хмельницький окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 26.04.2024, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2024, відмовив у відкритті провадження у справі.

На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний Суд» 02.12.2024 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.04.2024, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2024, а справу направити на новий розгляд за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Однак Верховний Суд встановив, що касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання.

Згідно з частиною 4 статті 330 КАС України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону № 3674-VI).

Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3 028,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору, яку слід сплатити за подання цієї касаційної скарги, складає 2 422,40 грн (3 028,00 грн * 0,8)

Проте, скаржник не долучив до касаційної скарги докази сплати судового збору у визначеному законом розмірі.

Натомість, позивач, посилаючись на пункт 13 частини 2 статті 3 Закону № 3674-VI зауважив про наявність у нього пільг щодо сплати судового збору за подання цієї скарги.

Верховний Суд звертає увагу, що пунктом 13 частини 2 статті 3 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

У свою чергу, у частині 2 статті 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зі змісту вказаної норми випливає те, що позовну вимогу про відшкодування шкоди, заявлену в адміністративному судочинстві, обов`язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень). За такого правового регулювання вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий збір сплачується.

В цій справі позивач оскаржує рішення Хмельницької обласної ради від 27.03.2024 №10-19/2024 "Про припинення шляхом ліквідації комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики" Хмельницької обласної ради, що власне і є такою вимогою.

Крім цього, наведені вище норми процесуального права поширюється лише на вимогу, яка визначена пунктом 6 частини 1 статті 5 КАС України (стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю), тоді як подана у цій справі позовна заява містить й інші позовні вимоги, застережень щодо відсутності обов`язку справляння судового збору з якої Закон № 3674-VI не містить.

Зокрема, згідно з частиною 3 статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави для висновку про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб, а тому, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.

Тобто, вимога про відшкодування моральної, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимоги майнового характеру.

Як наслідок, враховуючи зазначене вище, Верховний Суд не вбачає наявності у скаржника пільг щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі.

Реквізити для сплати судового збору:

отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

код ЄДРПОУ: 37993783;

код класифікації доходів бюджету: 22030102;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Частиною 2 статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику необхідно надати документ про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн

Керуючись статтями 44, 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2024 у справі №560/6214/24 за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької обласної ради про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання відшкодувати збитки - залишити без руху.

Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін ,

Судді Верховного Суду