Ухвала

від 09.12.2024 по справі 234/9956/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/11897/24 Справа № 234/9956/21 Суддя у 1-й інстанції - Мачуський О. М. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

УХВАЛА

09 грудня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі судді Новікової Г.В. розглянувши в місті Дніпро заяви про самовідвід суддів у цивільній справі №234/9956/21 за позовом ОСОБА_1 до комісії з припинення Державного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне будівельне училище м. Краматорська», Державного навчального закладу «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище» про поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Із вказаним судовим рішенням не погодився представник позивача та подав апеляційну скаргу, яка протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 грудня 2024 року передана колегії суддів: Новіковій Г.В. як головуючому судді (судді-доповідачу) та суддям Гапонову А.В., Никифоряку Л.П.

Однак розгляд справи №234/9956/21 визначеною 04.12.2024 року колегією суддів є неможливим у зв`язку із наступним.

При ознайомлені з матеріалами справи було встановлено, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року колегія суддів Гапонов А.В. Новікова Г.В., під головуванням судді Никифоряка Л.П. задовольнили заяву про самовідвід колегії суддів у справі №234/9956/21, з апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська від20червня 2024року.

Судді Новікова Г.В., Гапонов А.В., Никифоряк Л.П. вважать за необхідне заявити самовідвід з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частиною першою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до частини першої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 2 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя ще має бути видно, що воно здійснюється.

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 6 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Виходячи з наведеного вище, оскільки судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вже брали самовідвід у даній цивільній справі, а також з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності або об`єктивності суддів, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, а також запобігання подальшого можливого впливу на суддю, апеляційний суд вважає, що самовідвід суддів підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2ст. 41 ЦПК Україниу разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленомустаттею 33 цього Кодексу.

Керуючись статтями36,39-41,381 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяви суддів Новікової Галини Валентинівни, ОСОБА_4 , Никифоряка Любомира Петровича про самовідвід задовольнити.

Передати справу №234/9956/21 за позовом ОСОБА_1 до комісії з припинення Державного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне будівельне училище м. Краматорська», Державного навчального закладу «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище» про поновлення на роботі, до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу справи відповідно достатті 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: