Постанова

від 26.11.2024 по справі 202/21889/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8214/24 Справа № 202/21889/23 Головуючий у першій інстанції: Руденко В. В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту батьківства,-

ВСТАНОВИТИ:

У грудні 2023 року ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що в лютому 2022 року вона познайомилась з ОСОБА_4 , з яким мали намір одружитися. Проте ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання ним обов`язків військової служби. За життя ОСОБА_4 була зачата спільна з ним дитина. ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася спільна з ОСОБА_4 дитина - ОСОБА_5 . 19 липня 2023 року позивач зареєструвала народження доньки у Індустріальному відділі реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса). Її ім`я та по батькові у Книзі реєстрації народжень було записано відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України за вказівкою заявника. Після смерті ОСОБА_4 у Шостій державній нотаріальній конторі відкрилася спадщина, на усе належне йому майно за законом, яке залишилось після смерті спадкодавця. Метою встановлення факту батьківства є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки. Тому позивачка просила встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; внести зміни до актового запису про народження дитини №253 від 19 липня 2023 року, складеного Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) та вказати в графі «Батько» - « ОСОБА_4 , громадянин України».

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2024 року позов задоволено. Вирішено встановити факт батьківства, а саме що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Індустріальному відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) внести зміни в актовий запис №253 від 19 липня 2023 року про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно яких в графі батько записати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 536,80 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_4 , син ОСОБА_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час бойових дій, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06 січня 2023 року Амур-Нижньодніпровським відділом ДРАЦС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та копією лікарського свідоцтва про смерть №5 від 03 січня 2023 року, виданого Синельниківським районним відділенням №1 КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», а також копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом ЗАГС Ленінського району м. Дніпропетровська 20.11.1984 року (а.с. 11, 12, 14, 122 зворот т.1).

Упозивачки по справі, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дитина - ОСОБА_5 , про що Індустріальним відділом ДРАЦС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) складено актовий запис №253 від 19.07.2023, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 19.07.2023 (а.с. 21 т.1).

Згідно змісту вказаного вище свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 18.07.2023 та актового запису про народження №253 від 19.07.2023, у графі батько дитини зазначено « ОСОБА_6 », відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України за вказівкою матері (а.с. 21 т.1, 13 т.2).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1419-МГ, складеного 04.08.2023 року експертом Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» Капетоненко А.В., вірогідність того, що померлий громадянин ОСОБА_4 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,999%.

Згідно листа КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» від 17.04.2024 №1976, зокрема, молекулярно-генетична експертиза по встановленню батьківства загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 відносно дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , була проведена у відповідності до ст. 7-1 ЗУ «Про судову експертизу» на підставі укладеного між комунальним закладом та ОСОБА_3 договору про надання послуг. Вилучення біологічних зразків загиблих військовослужбовців проводиться відповідності до Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів бюро судово-медичної експертизи, затверджених Наказом МОЗ №6 від 17.01.1995 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995 р. за №248/784. Відібрані з тіла ОСОБА_4 біологічні зразки зберігаються в архіві судово-медичної лабораторії КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР. Зразки крові зберігаються в архіві у стані, висушеному на стерильній марлі, термін їх зберігання складає три роки, відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз/досліджень у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи, затверджених Наказом МОЗ №6 від 17.01.1995 р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995 за №248/784 (а.с. 146).

У індивідуальній картці вагітної і породіллі №81/7, заведеній 23.01.2023 Жіночою консультацією перинатального центру КНП «Міська клінічна лікарня №9» ДМР» щодо ОСОБА_3 , копія якої міститься у матеріалах справи, у графі «Прізвище і місце роботи чоловіка, телефон» зазначено ОСОБА_4 (а.с. 13 т.1).

Допитана 26 листопада 2024 року в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_3 суду показала, що вона була волонтером Сил територіальної оборони Збройних Сил України, а ОСОБА_4 був там добровольцем, де вони познайомились у кінці лютого 2022 року та почали зустрічатись. Про стосунки свідка з ОСОБА_4 знали його сестри ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 і ОСОБА_9 , а також матір ОСОБА_10 (відповідачка). Часто разом бували вдома у відповідачки по АДРЕСА_1 , де будинок фактично розділений на дві частини - в одній проживає сестра з донькою, а в іншій проживав ОСОБА_4 з матір`ю. ОСОБА_4 було 40 років, а позивачці 30, вони обоє дуже хотіли дитину, тому через три місяці спільних стосунків почали планувати спільну дитину. Відразу завагітніти не вдавалось, тому свідок з ОСОБА_4 звернулись до лікаря-репродуктолога у клініку "Аврора". Після прийому відповідних ліків (гормонів) та уколів у живіт, підлаштували овуляцію до повернення ОСОБА_4 зі ОСОБА_11 (де він був на навчанні), після інтимних стосунків 08 листопада 2022 року (невдовзі після дня народження ОСОБА_4 ), вдалось завагітніти. Інших інтимних стосунків з іншими чоловіками у вказаний період у свідка не було.

Також у судовому засіданні апеляційного суду 26 листопада 2024 року було надано пояснення судовим експертом КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» Капетоненко А.В., яка зазначила, що відібранням зразків для проведення експертизи займаються відповідні працівники відділення моргу; безпосередньо експерт не займається відібранням, пакуванням та зберіганням зразків для проведення експертизи. Для проведення експертизи №1419-МГ від 04.08.2023 року було надано саме зразки крові. Експертиза за більш складним матеріалом (зокрема, частини кістки), а не за зразком крові, є більш дороговартіснішою. Висновок експертизи є правильним, зразки не забруднені.

Згідно ст.121 Сімейного кодексу України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (ч. 1 ст. 135 СК України).

За положеннями ч.ч. 1, 2 статті 128 Сімейного кодексу України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини (ч. 3 ст. 128 СК України).

За змістом частини 4 вказаної вище статті, позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Тлумачення статті 128 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі №399/1029/15-ц (провадження №61-14438св18) вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Калачова проти росії» від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що за результатами проведеної судово-медичної експертизи №1419-МГ від 04.08.2023 року вірогідність того, що померлий громадянин ОСОБА_4 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, складає не менше 99,999%; враховуючи, що висновки експертизи узгоджуються із письмовими матеріалами справи, орієнтовний строк зачаття дитини співпадає з часом зустрічей позивачки із Чистяковим ОСОБА_12 ; враховуючи зміст пояснень позивачки, яка була допитана апеляційним судом як свідок, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для встановлення факту батьківства, а саме що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» органами державної реєстрації актів цивільного стану є , зокрема, відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських, міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану).

Статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 6 ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою, зокрема, одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини.

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.

Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.

Згідно з п.1.7 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793 (Правила №96/5), зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.

За приписами п. 2.6 Правил №96/5 разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Як встановлено пунктом 2.13.1 Привал №96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Згідно з п.2.16.4 Правил №96/5 на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Встановивши, що біологічним батьком дитини ОСОБА_5 є ОСОБА_4 , суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.

Доводи апеляційної скарги, що відповідачка заперечує факт наявності у свого загиблого сина будь-яких дітей, спростовуються вказаним вище висновком судово-медичної експертизи №1419-МГ від 04.08.2023 року, який у даній справі про встановлення факту батьківства є підставою для висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ.

Також є безпідставними обґрунтування апеляційної скарги, що позивачкою не доведено належними та допустимими доказами факту її спільного проживання з ОСОБА_4 , ведення ними спільного господарства, спільного побуту, бюджету, існування взаємних прав та обов`язків, адже такі факти не є визначальними у даній справі; наявність спільної дитини у жінки та чоловіка не потребує обов`язкового їх спільного проживання, ведення спільного господарства, спільного побуту та бюджету, існування взаємних прав та обов`язків.

Посилання апелянтки на наявність у неї сумнівів у об`єктивності проведеної експертизи, зокрема, законності відібрання біологічних зразків для проведення експертизи, відсутність відповідного правового регулювання, сумнівів у належності зразків її сину, є надуманими та не підтверджуються жодними доказами.

Відповідно до порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров`я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України, Офісу Генерального прокурора від 09 березня 2022 року №177/450/46 (набрав чинності 11.03.2022), зокрема, працівники бюро судово-медичної експертизи, за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, незалежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов`язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов`язковий відбір матеріалу для судовоімунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування (п.п 3 п. 2 розділу ІІІ Порядку).

Отже, відбір матеріалу для судовоімунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження проводився працівниками бюро судово-медичної експертизи в обов`язковому порядку, з урахуванням отриманих травм, як результату бойових дій.

Відповідні зразки для проведення судово-медичної експертизи №1419-МГ від 04.08.2023 року були надані Синельниківським районним відділенням №1 КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», у якому проводилось судово-медичне дослідження 03.01.2023 та яким видано лікарське свідоцтво про смерть №05, що також підтверджується змістом висновку експерта №1419-МГ від 04.08.2023 року.

Згідно абзацу третього дослідної частини (опис біологічних зразків) висновку експерта №1419-МГ від 04.08.2023 року, з архіву біологічного матеріалу відділення доставлено саморобний паперовий конверт білого кольору, на лицьовій стороні конверта приклеєна бирка зі друкованим та рукописний; текстом: «1408 Синельниківське міжрайонне відділення для судово-імунологічного дослідження зразок крові трупа ОСОБА_13 Рік народження: 1984 Акт розтину 05 Дата 03.01.2023 Відібрав ОСОБА_14 . Підпис (особистий підпис) Упакував ОСОБА_15 . Підпис (особистий підпис)». Зворотна сторона конверта опечатана відбитком круглої печатки з текстом: «КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» ЄДРПОУ 01985239 * 1 Синельниківське районне відділення» та з написом «05». Упакування конверта не порушено. При розкритті в ньому знаходився паперовий згорток. Всередину якого була вкладена марлева серветка, яка по всій поверхні просочена та ущільнена кров`ю темно-коричневого кольору. Для дослідження зроблена вирізка з кров`ю.

Отже, висновок судово-медичної експертизи №1419-МГ від 04.08.2023 року складений судовий експертом-цитологом зі значним стажем роботи (6 років), відповідною кваліфікацією, який попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а також на підставі відібраних у встановленому порядку зразків крові імовірного батька дитини. Вказаний висновок є належним, допустимим та достовірним доказом у даній цивільній справі.

Будь-яких доказів на спростування висновку експерта відповідачкою не представлено, клопотання про витребування відповідних доказів судом, проведення відповідної (повторної, додаткової, комісійної) судової експертизи з використанням біологічного матеріалу позивачки, дитини та ОСОБА_4 , - не заявлено, що підтверджується матеріалами справи.

Щодо заявленого апелянткою клопотання про призначення експертизи - чи є кровна спорідненість між ОСОБА_1 та малолітньою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , то відповідачкою не надано беззаперечних доказів її кровного споріднення з імовірним батьком дитини - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; крім того, вказане питання не є предметом розгляду у даній цивільній справі.

Посилання апелянта на призначення у кримінальному провадженні проведення судово-біологічної експертизи щодо встановлення і генетичних ознак зразка букальних клітин ОСОБА_1 , - не спростовує викладених вище висновків суду, адже саме ДНК-тест біологічних зразків імовірного батька та дитини є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С. Городнича

М.Ю. Петешенкова