Рішення

від 27.11.2024 по справі 452/3916/23

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/3916/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" листопада 2024 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Бікезіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Куцалаби Г.В.,

представника відповідача адвоката Лещенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: завідувач Рудківської державної нотаріальної контори Львівської області Яна Мішенчук, про зміну черговості одержання права на спадщину,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Самбірського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: завідувач Рудківської державної нотаріальної контори Львівської області Яна Мішенчук, про зміну черговості одержання права на спадщину. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на житловий будинок та земельні ділянки (паї). 13 вересня 2022 року позивач звернувся до Рудківської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про прийняття спадщини, за його заявою було відкрито спадкову справу. Проте позивач отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини 13 жовтня 2022 року звернувся спадкодавець першої черги - син померлого ОСОБА_2 . Позивач з 1998 року проживав разом з братом до дня його смерті за адресою: АДРЕСА_1 , опікувався своїм братом, брав участь у закупівлі продуктів харчування та ліків, так як брат хворів, займався приготуванням їжі, прибирав у будинку та біля будинку, обробляв земельну ділянку. ОСОБА_3 тяжко хворів за життя, знаходився на обліку у лікаря-фтизіатра з 18.02.2021 року, неодноразово лікувався стаціонарно і амбулаторно, був особою з інвалідністю ІІІ групи, потребував сторонньої допомоги. Пенсії, яку отримував ОСОБА_3 йому не вистачало, а за станом здоров`я він не міг працювати. Позивач ніс всі витрати на утримання будинку, самостійно сплачував комунальні послуги, погашав кредитні борги брата. Після його смерті він здійснив поховання брата за власний кошт. З сином померлого позивач знайомий не був, так як жодного разу за життя батька відповідач до нього не приїжджав, не цікавився його життям, здоров`ям, жодної допомоги батькові не здійснював. Вважає, що відповідно до ч. 2ст. 1259 ЦК Українияк спадкоємець другої черги може одержати право на спадкування майна покійного ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкоємцем першої черги ОСОБА_2 .

Ухвалою судді від 09 жовтня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та наданий позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви (а.с.33).

11 жовтня 2023 року позивачем усунені зазначені судом недоліки, про що надано відповідну заяву (а.с.35-49).

Ухвалою судді від 12 жовтня 2023 року відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання; запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву; з Рудківської державної нотаріальної контори Львівської області витребувано копії спадкових справ після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_3 (а.с.50-51).

Від відповідача ОСОБА_2 16листопада 2023року досуду надійшоввідзив напозовну заяву,в якійвідповідач позовнівимоги невизнав,просив упозові відмовити,з викладеними обставинами в позовній заяві не погодився. Зазначив, що у його батька

ОСОБА_3 є ще рідний брат ОСОБА_4 , про що позивач нотаріусу та суду не повідомив. Позивач неодноразово був присутнім на святкуваннях спільних свят, про що маються відповідні фото, отже йому було достеменно відомо про наявність у померлого рідного сина, про що він також не повідомив нотаріуса. Та обставина, що до смерті ОСОБА_3 позивач проживав з ним не відповідає дійсності, оскільки позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі, має шестеро дітей та фактично проживає з сім`єю в с. Сусолів Рудківського району Львівської області. Перебування позивача з померлим у дружніх відносинах не є підставою для зміни черговості одержання права на спадщину. Позивачем не надано жодних доказів (фіскальних чеків, квитанцій) на підтвердження того, що він брав участь у закупівлі продуктів та сплаті комунальних послуг. Позивач вивіз з будинку померлого після його смерті цінні речі: електроболгарку, електродриль, бензопилу, телевізор, мобільний телефон. Незадовільний стан господарських будівель та присадибної ділянки спростовують посилання позивача на ті обставини, що ним оброблялася присадибна ділянка та він здійснював прибирання на подвір`ї. Станом здоров`я свого брата позивач не цікавився, що підтверджується відповіддю завідувача АЗПСМ с. Подгірці ОСОБА_5 від 25.09.2023 року, в якій зазначено, що до неї ніхто з родичів, в тому числі і позивач, з зазначеного приводу не зверталися. Позивачем також не надано жодних доказів про закупівлю ліків, оплату санаторно-курортного лікування ОСОБА_3 . Згідно наданих позивачем медичних документів щодо стану здоров`я ОСОБА_3 не підтверджується, що він потребував стороннього догляду. Він не був особою похилого віку, вів активний спосіб життя, міг самостійно забезпечити свої потреби, не потребував опіки. В день смерті ОСОБА_3 позивач не перебував з братом, він помер в самотності, працівників поліції та медичних працівників викликали сусіди. Враховуючи зазначене, відсутні правові підстави для застосування положень ч. 2 ст. 1259 ЦК України (а.с.121-123).

Ухвалою суду від 20 березня 2024 року закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду за участю сторн та свідків (а.с.185).

Ухвалою суду від 21 серпня 2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Лещенко С.В. про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено (а.с. 228-229).

Ухвалою суду від 10 вересня 2024 року визнано обов`язковою явку в судове засідання позивача та відповідача, яких зобов`язано забезпечити явку свідків (а.с.242).

Під час судового розгляду цивільної справи позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Куцалаба Г.В. заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити, на обґрунтування своєї позиції навели доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Позивач ОСОБА_1 (09.10.2024 року) додатково суду пояснив, що дійсно, має дружину та 6 дітей (старшому 38 років, молодшому -18), не розлучений. Будинок за адресою: АДРЕСА_1 будували батьки. Він залишився померлому ОСОБА_3 після смерті батьків, бо мати склала саме на нього заповіт. До смерті матері в 2019 році позивач понад 11 років доглядав за матір`ю. Про наявність заповіту він нічого не знав. Позивач працював у Львові, приїжджав до брата на вихідні. Готував йому їжу, купляв одяг, прибирав у будинку, на подвір`ї, сплачував комунальні платежі. Брат того не робив, бо зловживав спиртним напоями та мав проблеми зі здоров`ям, не працював. Він лікувався в туберкульозному диспансері, позивач купляв йому ліки, які призначали лікарі. На обліку у нарколога брат не перебував. Розмір пенсії, яку отримував брат йому не відомий. Мати мала земельні паї, які здавала в оренду. Після смерті матері земельні паї брат не переоформив на себе. До відповідача він не звертався по допомогу. Коли брат помер, він перебував на роботі, йому повідомила дружила по телефону, а їй повідомила сусідка брата, яка розповіла, що він був у неї в гостях, потім йому стало погано. Смерть брата була раптова. Він пересувався за допомогою палиці. Чи сплачував брат аліменти на утримання відповідача йому не відомо. Рахунки за комунальні послуги дотепер оформлені на померлу матір, тому її дані зазначені в квитанціях. Відповідача він навіть не признав, бо бачив його 3-4 рази, коли брат привозив його до села. Відповідач на похоронах не був присутній, приїхав до нотаріуса, поїхав на могилу батька, поклав квіти, дав 500,00 грн. на молитву.

Представник ОСОБА_1 адвокат Куцалаба Г.В. вважала, що наданими доказами та показами свідка підтверджується, що позивач протягом тривалого часу опікувався, матеріально підтримував, надавав допомогу брату, який через, хворобу був у безпорадному стані, він його поховав. Померлий зловживав спирними напоями. Відповідачу було відомо про стан здоров`я батька, і хоча той допомоги не просив, але й син не допомагав. Тому відповідно до ч. 2ст. 1259 ЦК Українияк спадкоємець другої черги може одержати право на спадкування майна покійного ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкоємцем першої черги ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Лещенко С.В. просили у позові відмовити, на обґрунтування своєї позиції навели доводи, аналогічні викладеним у відзиві на позов.

Крім того відповідач ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) пояснив, що коли батьки розлучилися йому було приблизно 7 років. Аліменти на його утримання батько не сплачував, подарунків не робив. Два рази батько забирав його до села на літні канікули. З батьком спілкувався по телефону, бо проживає та працює у м. Вінниця. Батько ніколи не просив про допомогу, хоча розповідав про стан здоров`я, казав, що кульгає. Останній раз бачив батька у Львові в 2017 році, він, що потребує допомоги не казав, що лікувався втуберкульозному диспансеріне розповідав. На похованні не був присутній, бо його ніхто не повідомив. Йому відомо, що відносини між позивачем та його батьком були поганими.

Представник ОСОБА_2 адвокат Лещенко С.В. вважала, що наданими стороною позивача доказами не підтверджується, що позивач протягом тривалого часу опікувався, матеріально забезпечував, надавав допомогу брату, що останній перебував у безпорадному стані, тому правові підстави для застосування положень ч. 2 ст. 1259 ЦК України відсутні.

Від третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору завідувачки Рудківської державної нотаріальної контори Львівської області ОСОБА_6 , надійшла заява про слухання справи без її участі, у вирішенні справи покладаються на розсуд суду (а.с.65).

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що є сусідом позивача. Позивач проживає в

с. Сусолів з жінкою та дітьми. Померлий ОСОБА_3 жив «як квартирант», ніколи не працював, господарством не займався, бо зловживав алкогольними напоями. Був випадок, коли він облив все бензином, що мати повинна була ховатися по сусідах. ОСОБА_8 не подобалося, що позивач робив йому зауваження, «вказував як слід робити», тому дружніх відносин між братами не було. Але позивач допомагав брату по господарству, обробляв город, бо в «селі так прийнято», купував ліки, платив за газ. Померлий два роки не пускав позивача до хати, казав, що «хату він не получить». ОСОБА_8 жив сам, міг себе обходити. Після смерті позивач поховав брата. Відповідача свідок бачив 7-8 років тому.

Сторони відмовилися від допиту інших свідків, зазначених в ухвалі суду від 10 вересня 2024 року.

Вислухавши доводи учасників судового процесу, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд,відповідно дост.13ЦПК України,розглядає справине інакшеяк зазверненням особи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були рідними братами, що підтверджується свідоцтвами про їх народження: серії НОМЕР_1 та серії № НОМЕР_2 , де їх батьками зазначено: батько ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.10-11).

ОСОБА_9 та ОСОБА_3 померли, в 1996 та в 2019 роках відповідно, що підтверджується свідоцтвами про їх смерть НОМЕР_3 та НОМЕР_4 (а.с. 25,26).

Відповідач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується його свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 (а.с.108 зворот).

Родинність зв`язків, ступінь спорідненості ОСОБА_3 та зазначених осіб сторонами не оспорюється.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 48 років в

с. Задністряни Самбірського району Львівської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 (а.с.9).

Згідно довідки старости Сусолівського старостинського округу Самбірського району Львівської області Бабій В.В. від 05 вересня 2023 року № 281 ОСОБА_3 до дня смерті був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 разом з братом ОСОБА_1 (а.с.41).

У відповіді від 18 вересня 2023 року №209-12 на запит адвоката Куцалаби Г.В. староста Сусолівського старостинського округу Самбірського району Львівської області Бабій В.В. повідомив, що ОСОБА_1 житель АДРЕСА_1 ; перебував у дружніх родинних відносинах до дня смерті свого брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_1 опікувався своїм братом, брав участь у закупівлі продуктів та ліків, так як брат хворів, прибирав у будинку, обробляв земельну ділянку. Син померлого ОСОБА_2 в с. Задністряни не приїжджав, батькові не допомагав, до нього як до старости села не звертався щодо вирішення будь-яких матеріальних чи побутових питань свого батька (а.с.20).

Згідно записів у будинковій книзі за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 зареєстрований 28.01.1998 року,

ОСОБА_1 зареєстрований 24.04.1998 року (а.с.17).

ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24 травня 2022 року, після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , належала земельна частка (пай), яка знаходиться в Задністрянській СВСГ в с. Задністряни Самбірського району Львівської області (а.с.40,41).

ОСОБА_1 звернувся до Рудківської державної нотаріальної контори Львівської області з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , була відкрита спадкова справа № 166/2022 (номер у спадковому реєстрі: 69676898) (а.с.12).

Листом від 06 вересня 2023 року за № 483/01-16 завідувачкою Рудківської державної нотаріальної контори Львівської області Мішенчук Я. у видачі свідоцтва про право на спадщину було ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки 13 жовтня 2022 року до нотаріуса звернувся рідний син померлого ОСОБА_2 , який є спадкоємцем першої черги. Роз`яснено право звернутися до суду (а.с.13).

У відповідівід 25вересня 2023року назапит адвокатаКуцалаби Г.В. завідувачка АЗПСМ с. Подгірці ОСОБА_5 повідомила, що ОСОБА_3 знаходився на «Д» обліку у лікаря - фтизіатра з 18.02.2021 року. Неодноразово лікувався амбулаторно та стаціонарно. Визнаний інвалідом по даному захворюванню. В довідці про інвалідність вказується про потребу в сторонньому догляді. Ніхто з членів родини по питанню стану здоров`я ОСОБА_3 до неї не звертався. ОСОБА_1 в телефонному режимі звертався щодо оформлення документів про смерть. Лікарське свідоцтво про смерть видав судмедексперт (а.с.21).

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_7 від 14.07.2021 року ОСОБА_3 отримував пенсію по третій групі інвалідності (а.с.22).

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №069381 від 30.03.2022 року ОСОБА_3 встановлено третю групу інвалідності, протипоказана робота з фізичними навантаженнями переохолодженням (а.с.22).

З індівідуальної програми реабілітації інваліда від 30.07.2021 року № 250 вбачаються наступні обмеження життєдіяльності ОСОБА_3 : до пересування, до трудової діяльності, до професійного навчання (ступень обмеження І до виконання ІПР) (а.с.23-24).

Зі спадкової справи № 133/2019 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 вбачається, що з заявою про прийняття спадщини після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 звернувся її син ОСОБА_3 , якому вона за заповітом від 21 березня 2016 року, посвідченим Сусолівською сільською радою Самбірського району Львівської області, зареєстрованим у реєстрі за № 68, залишила все своє майно. Згідно довідки Самбірського міжміського бюро технічної інвентаризації від 23.03.2021 року № 591 право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а.с.67-95).

Зі спадкової справи №166/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 13 вересня 2022 року звернувся до Рудківської державної нотаріальної контори Львівської області з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Також 13 жовтня 2022 року звернувся ОСОБА_2 . Заповіту покійний ОСОБА_3 не залишив, що підтверджено даними Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори).

Тобто, із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулися: спадкоємець другої черги ОСОБА_1 (брат) та спадкоємець першої черги ОСОБА_2 (син).

Мирного вирішення зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування, як то визначено участині 1 статті 1259 ЦК України, сторонами не досягнуто.

Через наявність спору щодо успадкування, свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 не видавалися (а.с.96-119).

Відповідно достатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини - дня смерті спадкодавця (, частина друга статті 1220, частина першастатті 1270 ЦК України).

Відповідно достатті 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1217 ЦК Українивизначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зістаттею 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Відповідно достатті 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.

Спадкування за законом здійснюється у наступній черговості: перша черга: діти спадкодавця (у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті), той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України); друга черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1262 ЦК України).

При цьому, згідно з вимогами статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259цього Кодексу.

Стаття 1259 ЦК України передбачена можливість зміни черговості одержання права на спадкування. Так, черговість одержанняспадкоємцями зазаконом правана спадкуванняможе бутизмінена нотаріальнопосвідченим договоромзаінтересованих спадкоємців,укладеним післявідкриття спадщини.Цей договірне можепорушити правспадкоємця,який небере уньому участі,а такожспадкоємця,який маєправо наобов`язковучастку успадщині (частина1). Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (частина 2).

Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.

Усі вищеперераховані юридичні факти встановлюються судом на власний розсуд з урахуванням усіх обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року в справі № 592/1045/18- ц (провадження № 61-820св20), від 27 серпня 2020 року в справі№ 266/2391/16(провадження № 61-1300св20), від 01 березня 2021 року в справі

№ 233/5990/18 (провадження № 61-19232св19), від 17 березня 2021 року у справі №200/12980/14 (провадження №61-14159св19), від 25 березня 2021 року в справі №195/707/19-ц (провадження № 61-16935св20), від 22 квітня 2021 року в справі

№ 331/6453/18 (провадження № 61-380св21), від 21 жовтня 2021 року в справі № 401/2614/17 (провадження № 61-14759св20).

Під поняттям "опікувалася" в контекстістатті 1259 ЦК Українипотрібно розуміти не здійснення цивільних прав та обов`язків від імені підопічного, а надання особі, яка перебувала у безпорадному стані і потребувала сторонньої допомоги, звичайних фактичних послуг у придбанні продуктів, медикаментів, приготуванні їжі, прибиранні квартири тощо. Тобто можна стверджувати, що "опікувалася" вживається в розумінні "турбувалася", "допомагала". Надання допомоги спадкодавцеві протягом тривалого часу - оціночна категорія та має визначатися судом з огляду на обставини конкретної справи. У будь-якому разі, дії спадкоємця не повинні носити разовий, епізодичний характер і допомога, що надається, має бути систематичною.

Під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений віком, тяжкою хворою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Під безпорадним необхідно розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Тобто безпорадність пов`язана саме із станом здоров`я спадкодавця (Постанова ВС від 20 вересня 2023 року у справі №535/920/20).

Належними доказами, які підтверджують безпорадний стан особи, є відповідні медичні (лікарські) документи, висновки судово-медичних експертів (Постанова ВС від 21 жовтня 2021 року в справі№ 401/2614/17).

Згідно з приписами статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третястатті 89 ЦПК України).

У частині четвертійстатті 10 ЦПК Україниістатті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

Для підтвердженнябезпорадності стануспадкодавця ОСОБА_3 позивач досуду подавнаступні докази:відповідь від25вересня 2023року назапит адвокатаКуцалаби Г.В. завідувачки АЗПСМ с. Подгірці ОСОБА_5 ; пенсійне посвідчення № НОМЕР_7 від 14.07.2021 року; довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №069381 від 30.03.2022 року згідно якої ОСОБА_3 встановлено третю групу інвалідності; індівідуальну програму реабілітації інваліда від 30.07.2021 року № 250.

Втім, дані докази за своїм змістом підтверджують лише ті обставини, що спадкодавець мав проблеми зі здоров`ям, був особою з інвалідністю ІІІ групи та проходив лікування.

При цьому суд критично оцінює повідомлення завідувачка АЗПСМ с. Подгірці

ОСОБА_5 щодо того, що «…довідці про інвалідність вказується про потребу в сторонньому догляді..», оскільки ані в довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №069381 від 30.03.2022 року, ані в індивідуальній програмі реабілітації інваліда від 30.07.2021 року № 250 такого висновку не має.

Суд враховує, що ОСОБА_3 не був особою похилого віку (помер у віці 48 років), за станом здоров`я йому не було обмежень в самообслуговуванні, що підтверджується індивідуальною програмою реабілітації інваліда; згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №069381 від 30.03.2022 року ОСОБА_3 лише була протипоказана робота з фізичними навантаженнями переохолодженням.

Згідно показів свідка ОСОБА_7 ОСОБА_3 «жив сам, міг себе обходити».

Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності надали змогу дійти висновку про перебування ОСОБА_3 у безпорадному стані.

Крім того, позивачем суду не надано доказів того, що позивач здійснював матеріальне забезпечення ОСОБА_3 , бо суду не надано жодних квитанцій, чеків, тощо на підтвердження цих обставин.

Квитанції про оплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 такими доказами суд не вважає, бо вони не підтверджують, що саме позивач ОСОБА_1 здійснював ці платежі.

Також суд критично ставиться до інформації, викладеної у відповіді від 18 вересня 2023 року № 209-12 на запит адвоката Куцалаби Г.В., що її надав староста Сусолівського старостинського округу Самбірського району Львівської області Бабій В.В., в частині того, що позивач ОСОБА_1 перебував у дружніх родинних відносинах до дня смерті свого брата ОСОБА_3 ; ОСОБА_1 опікувався своїм братом, брав участь у закупівлі продуктів та ліків. Оскільки така інформація спростована показами свідка ОСОБА_7 , який суду показав, що ОСОБА_8 не подобалося, що позивач робив йому зауваження, «вказував як слід робити», тому дружніх відносин між братами не було.

Щодо поховання ОСОБА_3 позивачем, то відповідач не заперечував даного факту, однак позивачем не ставилось питання щодо компенсації йому вказаних витрат.

Проявлену позивачем турботу відносно свого брата, суд розцінює як звичайне родинне піклування.

Отже, оцінивши надані суду докази, як на підтвердження заявленої вимоги так і в її заперечення, суд вважає, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами наявність вище перелічених юридичних фактів у їх сукупності, за наявності яких у нього могло виникнути право на зміну черговості спадкування з підстав, передбачених частиною другоюстатті 1259 ЦК України, зокрема перебування ОСОБА_3 у безпорадному стані, неможливість останнього здійснювати догляд за собою, а також перебування спадкодавця на його матеріальному забезпеченні,суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про зміну черговості одержання права на спадкування після смерті ОСОБА_3 разом із спадкоємцем першої черги (відповідачем).

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн. (а.с.6).

З урахуванням того, що у задоволенні позовних вимог відмовлено суд покладає судові витрати на позивача.

Керуючись ст.259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: завідувач Рудківської державної нотаріальної контори Львівської області Яна Мішенчук, про зміну черговості одержання права на спадщину відмовити.

Судові витратити покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: завідувач Рудківської державної нотаріальної контори Львівської області Яна Мішенчук, 81440, Львівська область, Самбірський район, м. Рудки, пл. Відродження, 5.

Повний текст рішення виготовлений 6 грудня 2024 року.

Головуюча суддя