Постанова від 28.11.2024 по справі 521/15252/20

Номер провадження: 22-ц/813/1394/24

Справа № 521/15252/20

Головуючий у першій інстанції Мазун І. А.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання Крупської М.Г.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі ОСОБА_2 , ОСББ «ЕТАЛОН 2017»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , правонаступниками якої є: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , від імені яких діє представник ОСОБА_7 ,

на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 березня 2023 року,

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСББ «ЕТАЛОН 2017» про визнання договору недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , правонаступниками якої є: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 . ОСББ «ЕТАЛОН 2017» про визнання договору недійсним, в обґрунтування якого зазначила, що 19.08.2016 року між ТОВ «ГРАНІ», з однієї сторони, та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , з іншої сторони, укладено Договір купівлі - продажу майнових прав № 3п/М16/16, за умовами якого останні набули в рівних частках (по 50% кожний) майнові права на житлове приміщення загальною площею 51,4 м2, будівельний номер квартири АДРЕСА_1 .

19.08.2016 року на виконання умов договору купівлі - продажу майнових прав № 3п/М16/16, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 внесено на користь ТОВ «ГРАНІ» повний розмір оплати за договором у розмірі 241977 грн, згідно якої позивачі виконали свої зобов`язання по сплаті суми ціни договору.

14.11.2016 року вищевказаний будинок прийнятий до експлуатації.

07.12.2016року міжТОВ «ГРАНІ»та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,на виконанняумов договорукупівлі -продажу майновихправ №3п/М16/16підписано Актприймання -передачі майновихправ,згідно якогопозивачі прийнялив натуріквартиру АДРЕСА_2 розташовану вдвосекційному шістнадцятиповерховомужитловому будинкуз вбудовано-прибудованимиторговими приміщеннямиі підземнимпаркінгом заадресою: АДРЕСА_3 (будівельна адреса: АДРЕСА_4 ). Згідно довідки ТОВ «ГРАНІ» за вих. № 1745/1 від 27.01.2017 року, квартира АДРЕСА_5 , у зв`язку із приведенням у відповідність нумерації квартир у будинку, згідно технічної інвентаризації введеного в експлуатацію житлового будинку по АДРЕСА_3 .

З листопада 2016 року за домовленістю із ТОВ «ГРАНІ» позивач розпочав проведення ремонтних робіт у визначеній договором квартирі та завезено особисте майно.

У січні 2017 року, після підписання між позивачами та ТОВ «ГРАНІ» акту приймання - передачі майнових прав, ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що вона є власником квартири та має права на неї за договором інвестування від 2007 року, укладеним між нею та ТОВ «ГРАНІ».

14.07.2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 стало відомо, що 01.02.2018 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ЕТАЛОН 2017», як балансоутримувачем будинку, та ОСОБА_2 , як користувачем житлово - комунальних послуг, укладено договір компенсації з утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном, газо- та електропостачання. Враховуючи те, що ОСОБА_2 не набула права власності, та навіть не набула майнових прав на вказану вище квартиру, остання не мала права на укладення договору компенсації з утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном, газо- та електропостачання від 01.02.2018 року із ОСББ «ЕТАЛОН 2017», оскільки не є суб`єктом передбачених договором правовідносин.

ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним договір компенсації з утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном, газо- та електропостачання, укладений 01.02.2018 року між ОСББ ЕТАЛОН 2017 та ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Малиновський районнийсуд м.Одеси рішенням від 16березня 2023року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСББ «ЕТАЛОН 2017» про визнання договору недійсним відмовив.

Суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення виходив з того, що позивачем не доведено, що його право або цивільний інтерес (як особи, яка не є стороною вказаного правочину) порушено фактом вчинення оспорюваного правочину, сам факт визнання судом договору недійсним не є тим правовим засобом, що ефективно захистить цивільний інтерес позивача.

Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження тієї обставини, що від визнання у судовому порядку недійсним зазначеного договору залежить подальша можливість законної реалізації позивачем своїх прав.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 просять скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що права, свободи та інтереси позивача не зачіпаються оспорюваним договором.

Зазначає, що ОСОБА_2 не набула майнових прав на новозбудоване нерухому майно (квартиру), тому не мала права на укладення договору компенсації з утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном, газо- та електропостачання від 01.02.2018 року із ОСББ «ЕТАЛОН 2017». Укладення відповідачами вищевказаного договору, є наслідком порушення сторонами вимог законодавства, та є порушенням майнових прав ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_6 , якими позивач володіє на підставі договору купівлі - продажу майнових прав № 3п/М16/16 від 19.08.2016 року, та Акту приймання - передачі майнових прав від 07.12.2016 року.

Також посилається на те, що мало місце введення ТОВ «ГРАНІ» відповідача в оману щодо її права, а саме, відповідач не була повідомлена, що за цією адресою вже раніше укладений договір з іншими особами. А якщо ТОВ «ГРАНІ» помилялось щодо обставин, які мають істотне значення, вважаючи, що відповідач також є власником нерухомого майна, то укладений з нею договір також з цих підстав є недійсним.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.05.2024 року учасникам справи роз`яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі, проте відзиву не надходило.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2023 року в цій справі визначено головуючим суддю Коновалову В.А. у зв`язку з закінченням відрядження судді Склярської І.В.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.04.2024 року залучено ОСОБА_4 , який діє в своїх інтересах та як законний представник неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до участі у справі № 521/15252/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСББ «ЕТАЛОН 2017» про визнання договору недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , як правонаступників прав та обов`язків ОСОБА_3 .

Сторони в судове засідання не з`явились.

ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином і в установленому законом порядку відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України та ч. 5 ст. 130 ЦПК України.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Субботіна Л.В. про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином і в установленому законом порядку шляхом отримання судової повістки за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд» в Електронному кабінеті 22.11.2024 року о 17:11:12 годині, що підтверджується довідкою.

ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином і в установленому законом порядку відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України та ч. 5 ст. 130 ЦПК України.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Гречко І.О. про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином і в установленому законом порядку шляхом отримання судової повістки за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд» в Електронному кабінеті 04.10.2024 року о 22:40:10 годині, що підтверджується довідкою. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності ОСОБА_2 .

ОСББ «ЕТАЛОН 2017» про дату, час та місце розгляду справи повідомлене належним чином і в установленому законом порядку шляхом отримання судової повістки за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд» в Електронному кабінеті 04.10.2024 року о 22:40:10 годині, що підтверджується довідкою.

ОСОБА_4 , який діє в своїх інтересах та як законний представник неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином і в установленому законом порядку, шляхом отримання судової повістки 18.10.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції вмежах доводівта вимогапеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ухвалюючи рішеннясуд першоїінстанції виходивз того,що позивачем не доведено, щойого правоабо цивільний інтерес (як особи, яка не є стороною вказаного правочину) порушено фактом вчинення оспорюваногоправочину,сам факт визнання судом договору недійснимне є тим правовим засобом, що ефективно захиститьцивільний інтерес позивача.

Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження тієї обставини, що від визнання у судовому порядку недійсним зазначеного договорузалежить подальша можливість законної реалізаціїпозивачем своїх прав.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)

Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

Відповідно до частин 1, 3 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правам та обов`язками наділені обидві сторони договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови та предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до вимог ч.3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розкриваючи зміст засади свободи договору, у статтях 6, 627 ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 зроблено висновок про те, що недійсність договору як приватно-правова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Із матеріалів справи вбачається, що 01.02.2018 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ЕТАЛОН 2017», як балансоутримувачем будинку, та ОСОБА_2 , як користувачем житлово - комунальних послуг, укладено договір компенсації з утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном, газо- та електропостачання.

В пункті 1.3. договору зазначено, що приміщенням користувача є житлове приміщення - квартира АДРЕСА_6 , загальною площею 51.4 м2.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 , як на підставу визнання недійсним договору від 01.02.2018 року, посилалася на те, що ОСОБА_2 не набула майнових прав на новозбудоване нерухому майно (квартиру), оскільки такий об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_6 , та майнове право на нього, їй не передавався, тому не мала права на укладення договору компенсації з утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном, газо- та електропостачання від 01.02.2018 року із ОСББ «ЕТАЛОН 2017». Укладення відповідачами вищевказаного договору, є наслідком порушення сторонами вимог законодавства, та є порушенням майнових прав ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_6 , якими позивач володіє на підставі договору купівлі - продажу майнових прав № 3п/М16/16 від 19.08.2016 року, та Акту приймання - передачі майнових прав від 07.12.2016 року.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 квітня 2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ГРАНІ» укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 3/М10/07.

Згідно п. 2.1. вказаного договору продавець зобов`язується передати покупцю об`єкт купівлі-продажу, а покупець зобов`язується прийняти об`єкт купівлі-продажу й здійснити оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.4. договору:

- Об`єкт будівництва - 16 (шістнадцяти) поверхова житлова будівля у АДРЕСА_7 ;

- Новозбудоване майно - житлове приміщення загальною площею 50,6 (п`ятдесят цілих шістдесят сотих) метрів квадратних, будівельний № квартири АДРЕСА_8 , розташоване на 7 поверсі;

- Об`єкт купівлі-продажу - безумовне майнове право на новозбудоване майно (після здачі Об`єкта будівництва в експлуатацію).

18 березня 2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ГРАНІ» укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу майнових прав № 3/М10/07 від 25 квітня 2007 року відповідно до умов якої: «1. Сторони по Договору дійшли розуміння та згоди про збільшення в процесі будівництва вартості одного: кв.м. Об`єкту купівлі-продажу на 300,00 грн. (триста грн. 00 коп.). Відповідно до досягнутої згоди Покупець додатково до суми визначеної Договором у редакції від 25.04.2007 року сплачує Продавцю за житлове приміщення №91, розташоване на 7 поверсі, загальною площею 51,4 метрів квадратних - 15420,00 грн.(п`ятнадцять тисяч чотириста двадцять грн. 00 коп.) ( з урахуванням ПДВ).;

2. Сторони дійшли згоди змінити п. 4.1. Договору і викласти його у наступній редакції: «4.1. Загальний розмір оплати Покупця по Договору становить 245397,00 грн (двісті сорок п`ять тисяч триста сорок сім грн. 00 коп.) з урахуванням ПДВ.;

3. Покупець зобов`язаний здійснити додаткову оплату Продавцю у розмірі згідно п.1 даної Додаткової угоди у термін - до 30 березня 2013року.;

4. Сторони дійшли згоди змінити п. 3.3. Договору і викласти його в наступній редакції «3.3 Строк закінчення будівництва Об`єкта будівництва та введення в експлуатацію встановлюється: - 2 квартал 2013 року».;

5. Покупець зобов`язується здійснити повну оплату по Договору до 30 березня 2013 року Продавець зобов`язується передати Об`єкт купівлі-продажу за актом приймання - передачі, а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт купівлі-продажу після повної оплати суми, закінчення будівництва Об`єкта будівництва та введення в експлуатацію на умовах, визначених п. 5 Договору.;

6. Дана Додаткова Угода є невід`ємною частиною Договору купівлі-продажу майнових прав № 3/М10/07 від 25 квітня 2007 року, та вступає в силу з моменту її підписання».

Відповідно до ч.ч. 4, 5ст. 82 ЦПК Україниобставини,встановлені рішеннямсуду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

У постановіВерховного Судуу складіОб`єднаноїпалати Касаційногоцивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зазначено, що преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2017 року по справі № 521/7279/17, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 07.10.2021 року, зобов`язано ТОВ «ГРАНІ» виконати умови пункту 5.1. договору купівлі-продажу майнових прав №3/М10/07 від 25 квітня 2007 року, укладеного між ТОВ «ГРАНІ» та ОСОБА_2 шляхом підписання акту прийому-передачі квартири АДРЕСА_9 .

Рішенням встановлено, що ОСОБА_2 сплатила на рахунок ТОВ «Грані» грошову суму в розмірі 229977 грн, що становило 100% внесків за об`єкт купівлі-продажу майнових прав.

Вказане рішення суду оскаржувалося в апеляційному порядку ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що 19 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНІ», з однієї сторони, та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , з іншої сторони, укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 3п/М16/16, за умовами якого останні набули в рівних частках (по 50% кожний) майнові права на житлове приміщення загальною площею 51,4 кв.м, будівельний № квартири АДРЕСА_10 .

19 серпня 2016 року на виконання умов договору купівлі-продажу майнових прав № Зп/М16/16, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 внесено на користь ТОВ «ГРАНІ» повний розмір оплати за договором у розмірі 241977,00 гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 312 від 19 серпня 2016 року, а також Довідкою ТОВ «ГРАНІ» за вих. № 1711/8, згідно якої позивачі виконали свої зобов`язання по сплаті суми ціни договору.

Згідно п. 3.3. договору купівлі-продажу майнових прав № Зп/М16/16 плановий строк закінчення будівництва та введення в експлуатацію будинку встановлюється на 4-й квартал 2016 року.

Відповідно до умов п. 5.1. Договору купівлі-продажу майнових прав № 3п/М16/16 сторони передбачили порядок прийому-передачі майнових прав на новозбудоване майно за цим договором, після здачі будинку в експлуатацію, згідно якого, після внесення 100% внесків і по закінченню 45 робочих з дати підписання акту введення в експлуатацію закінченого будівництвом будинку, продавець зобов`язується передати покупцеві новозбудоване майно - житлове приміщення загальною площею 51,4 кв. м., будівельний № квартири АДРЕСА_10 , за актом приймання-передачі.

07 грудня 2016 року між ТОВ «ГРАНІ» та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , на виконання умов Договору купівлі-продажу майнових прав № 3п/М16/16 підписано Акт приймання-передачі майнових прав, згідно якого позивачі прийняли в натурі квартиру АДРЕСА_11 (будівельна адреса: АДРЕСА_4 ).

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17.11.2021 року (справа № 521/17012/17)узадоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ «ГРАНІ» про визнання майнових прав на нерухоме майно відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ТОВ «ГРАНІ», третя особа: арбітражний керуючий Колмикова Тетяна Олександрівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав та акту прийому-передачі нерухомого майна задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_12 , між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНІ» та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від 19.08.2016 року № 3п/М16/16. Визнано недійсним акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_6 від 07.12.2016 року на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_12 , між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНІ» та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від 19.08.2016 року № 3п/М16/16.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судовий рішень постановою Одеського апеляційного суду від 07.11.2024 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17.11.2021 року залишено без змін.

Вказаним рішенням суду встановлено, що 25 квітня 2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Грані» укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 3/М10/07.

Згідно платіжного доручення № 366570 від 25 квітня 2007 року ОСОБА_2 сплатила на рахунок ТОВ «Грані» 229977 грн відповідно до п. 4.1. договору, що становило на той час 100 % внесків за об`єкт.

18 березня 2013 року між тими самими сторонами укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу майнових прав № 3/М10/07 від 25 квітня 2007 року.

Згідно до квитанцій до прибуткових касових ордерів № 110 від 18 березня 2013 року та № 166 від 02 серпня 2013 року ОСОБА_2 сплатила на рахунок ТОВ «Грані» 15420 грн, що становило на той час 100 % внесків за об`єкт.

Відповідно до акту звірки від 05 лютого 2016 року між сторонами договору суму 245397 грн своєчасно сплачено як передбачено умовами договору.

Малиновський районний суд м. Одеси ухвалюючи рішення від 17.11.2021 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2 , виходив з того, що ТОВ «Грані» не мало право розпоряджатися майновими правами на квартиру АДРЕСА_12 , під час укладення договору купівлі-продажу № 3п/М16/16 від 19 серпня 2016 року, оскільки ці майнові права вже були продані за договором № 3/М10/07 від 25 квітня 2007 року та продавцю не належали. За умовами першого договору ТОВ «Грані» не мало самостійного права на вчинення дії без внесення відповідних змін у перший договір, а тому за наявності діючого та невиконаного договору № 3/М10/07 від 25 квітня 2007 року фактично розпорядилось правом, якого в нього не було і порушило права ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу майнових прав № 3/М10/07 від 25 квітня 2007 року, а тому договір № 3п/М16/16 від 19 серпня 2016 року є недійсним. Також суд дійшов висновку про недійсність акту прийому-передачі квартири АДРЕСА_6 , від 07 грудня 2016 року на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_12 , між ТОВ «Грані» та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від 19 серпня 2016 року № 3п/М16/16,

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17.11.2021 року, яке набрало законної сили, є обов`язковим у відповідності до ч. 1ст. 18 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду від 29 серпня 2023 року у справі№ 910/5958/20 сформовано правовий висновок, відповідно до якого відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 рокуу справі № 910/15262/18, від 03 березня 2020 року у справі № 910/6091/19).

Поряд з цим у названих постановах Верховного Суду також відзначено, щоу разі з`ясування обставин відсутності порушеного права позивача (що є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові), судам не потрібно вдаватись до оцінки спірного правочину на предмет його відповідності положенням законодавства.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме підтвердити, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого він не є, зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Встановивши не доведення позивачем, щойого правоабо цивільний інтерес (як особи, яка не є стороною вказаного правочину) порушено фактом вчинення оспорюваногоправочину,суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору компенсації з утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном, газо- та електропостачання, укладеного 01.02.2018 року між ОСББ ЕТАЛОН 2017 та ОСОБА_2 .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі не наведено ніяких нових обставин та не надано нових доказів, що давали б апеляційному суду підстави для проведення переоцінки обставин та висновків, зроблених судом першої інстанції у своєму рішенні.

Щодо суті апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судоверішеннябез змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судоверішенняз додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, щорішеннясуду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішеннясуду першої інстанції без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржників.

Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , правонаступниками якої є: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

РішенняМалиновського районногосуду м.Одеси від16березня 2023рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді М.В. Назарова

О.Ю.Карташов