Рішення

від 13.11.2024 по справі 333/5798/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 13.11.2024

Справа № 333/5798/24

Провадження № 2/334/2851/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Ісакова Д.О.,

за участі секретаря судового засідання - Прийменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори Юрченко Інна Олександрівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2024 до Ленінського районного суду м.Запоріжжя надійшла позовна заява (з урахуванням уточненої позовної заяви від 13.09.2024) ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представ6ник - адвокат Розум Олександр Вікторович до Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори Юрченко Інна Олександрівна, про визначення додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтувані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Давидівка, Якимівської територіальної громади Мелітопольського району, Запорізької області помер батько позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На час смерті померлий був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Якимівської територіальної громади.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 16.05.2023 року по справі №331/3088/23 встановлено факт смерті померлого ОСОБА_3 . Заявником по цій справі була сестра позивачки - ОСОБА_2 , яка знаходиться в окупації.

22.06.2023 року Заводський відділ ДРАЦС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) видав свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після його смерті відкрилася спадщина до якої входить неоотримана пенсія, що знаходиться на зберіганні у Головному управлінні Пенсійного фонду України.

Позивач звернулася до Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_3 .

Постановою державного нотаріуса Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори Юрченко І.О. від 15.07.2023 вих. №1516/02-31 позивачу відмовлено в оформленні спадкових прав на майно, яке залишилося після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропущенням нею встановленого законом строку для прийняття спадщини.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №73213194 від 15.07.2023 року, спадкова справа до майна померлого ОСОБА_3 не заводилася.

Відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих території України від 25.04.2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих території України від 28.04.2022 року № 80), територія міста Мелітополь Запорізької області офіційно встановлений особливий правовий режим, в умовах якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

У зв`язку із тим, що Якимівська селищна територіальна громада, де помер ОСОБА_3 є тимчасово окупованою територією України, заявник не мала можливості своєчасно зареєструвати в органах державної реєстрації актів цивільного стану факт смерті свого батька громадянина України - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та своєчасно звернутися до нотаріуса.

Позивач вважає, що нею строк для прийняття спадщини був пропущений з поважної причини, оскільки сам по собі пропуск зумовлюється постійною зміною законодавства щодо строків прийняття спадщини.

Позивач просить встановити додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача - адвокат Розум О.В. просив розглянути справу без участі позивача та її представника, про що подав відповідну заяву. Вимоги викладені у заяві про визначення позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини підтримав, просив їх задоволити.

14.09.2024 відповідачем ОСОБА_2 подано до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає. Крім того, підтвердила, що коли помер батько - ОСОБА_3 не було можливості оформити свідоцтво про смерть. Тільки у 2023 році з`явилася змога звернутися до суду із заявою про встановлення факту смерті та в подальшому отримати в органах РАЦС свідоцтво про смерть, яке було надіслано її сестрі ОСОБА_1

14.10.2024 від завідуючої Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори Мельничук М. надійшла заява про розгляд справи без участі представника нотаріальної контори.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи, з`ясувавши позицію сторін, дослідивши наявні письмові докази, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Разом з тим приписами частини 1 статті 30 ЦПК України встановлено, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі від 10.07.2012 року №6- 47/0/9-12 роз`яснив, що на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

Відповідно до статті 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами у справах про визначення додаткового строку на прийняття спадщини є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Розпорядженням голови Верховного Суду від 14.09.2022 №49/0/9-22 «Про заміну територіальної підсудності судових справ судів Запорізької області», підсудність Якиміського районному суду Запорізької області визначено за Ленінським районним судом м. Запоріжжя.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Давидівка, Якимівської територіальної громади Мелітопольського району, Запорізької області помер батько позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На час смерті померлий був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Якимівської територіальної громади.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 16.05.2023 року по справі №331/3088/23 встановлено факт смерті померлого ОСОБА_3 . Заявником по цій справі була сестра позивачки ОСОБА_2 , яка знаходиться в окупації.

22.06.2023 року Заводський відділ ДРАЦС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) видав свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після його смерті відкрилася спадщина до якої входить неоотримана пенсія, що знаходиться на зберіганні у Головному управлінні Пенсійного фонду України.

Позивач звернулася до Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_3 .

Постановою державного нотаріуса Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори Юрченко І.О. від 15.07.2023 вих. №1516/02-31 позивачу відмовлено в оформленні спадкових прав на майно, яке залишилося після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропущенням нею встановленого законом строку для прийняття спадщини.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №73213194 від 15.07.2023 року, спадкова справа до майна померлого ОСОБА_3 не заводилася.

Відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих території України від 25.04.2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих території України від 28.04.2022 року № 80), територія міста Мелітополь Запорізької області офіційно встановлений особливий правовий режим, в умовах якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

У зв`язку із тим, що Якимівська селищна територіальна громада, де помер ОСОБА_3 є тимчасово окупованою територією України, заявник не мала можливості своєчасно зареєструвати в органах державної реєстрації актів цивільного стану факт смерті свого батька громадянина України - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та своєчасно звернутися до нотаріуса.

Відтак, позивачем наразі пропущений строк для прийняття спадщини, вирішити питання в позасудовому порядку він не може.

Відповідно до ст.1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, то належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою етапі 1235 ЦК України.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із частиною першою статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, закон гарантує спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового с і року на подання такої заяви.

Аналіз частини третьої статті 1272 ЦК України свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Згідно Постанови Верховної ради України «Про здійснення начальником Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану», начальник Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області виконує функції представництва Бердянської міської ради Запорізької області.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, що зазначено у ч. 3 ст. 1.272 ЦК України.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як зазначено у постанові нотаріуса п. З постанови КМУ від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався, який діє на час розгляду справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

При цьому, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь- якого ризику свавілля.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Рішенням ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Так, Верховний Суд в постанові від 18.01.2023 у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року визначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа мас право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначена вище причина пропуску строку є поважною та такою, що пов`язана з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. За таких обставин позивач звертається до суду із цим позовом.

Згідно зіст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1ст. 13 ЦПК Українивстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1ст. 81 ЦПК України).

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини не залежать від його волевиявлення, а є об`єктивними труднощами, у зв`язку із чим вони підлягають задоволенню.

Керуючись статтями:12,13,81,89,259,263-265 ЦПК України, статтями: 1216, 1217, 1270, 1272 ЦК України,

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори Юрченко Інна Олександрівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк у 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Мелітопольська районна державна адміністрація Запорізької області, адреса: м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 164.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: державний нотаріус Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори Юрченко Інна Олександрівна, ЄДРПОУ 26146296, адреса: м. Біла Церква, вулиця Павліченка, буд. 65А.

Суддя Ісаков Д.О.