Ухвала

від 06.12.2024 по справі 463/6302/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №463/6302/17

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про відвід судді

06 грудня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву № 6 ОСОБА_1 про відвід судді Мричко Н.І. від розгляду справи № 463/6302/17 за позовом ОСОБА_1 до Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, визнання недійсним розпорядження про звільнення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, визнання недійсним розпорядження про звільнення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 закрито провадження в частині позовних вимог про визнання незаконними, протиправними розпорядження Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради про звільнення позивача 03.11.2016 року, 05.12.2016 року, 21.04.2017 року без попереднього поновлення на роботі за рішенням суду їх зупинення і скасування.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 про закриття провадження в частині позовних вимог про визнання незаконними, протиправними розпорядження Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради про звільнення позивача 03.11.2016 року, 05.12.2016 року, 21.04.2017 року без попереднього поновлення на роботі за рішенням суду їх зупинення і скасування, скасовано та прийнято постанову, якою справу №463/6302/17 направлено для продовження розгляду у вказаній частині позовних вимог.

22.03.2024 вказана справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, таку справу передано для розгляду судді Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І.

Ухвалою від 25.03.2024 суддя прийняла до провадження адміністративну справу №463/6302/17 в частині позовних вимог про визнання незаконними, протиправними розпорядження Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради про звільнення позивача 03.11.2016 року, 05.12.2016 року, 21.04.2017 року без попереднього поновлення на роботі за рішенням суду їх зупинення і скасування та призначила до розгляду в загальному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 29.03.2024, залишеною без змін ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024, повернено заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог у справі від 28.03.2024.

19.04.2024 від позивача надійшла заява про відвід судді ЛОАС Мричко Н.І. від розгляду справи №463/6302/17.

Ухвалою від 22.04.2024 суд визнав необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Мричко Н.І. від розгляду справи № 463/6302/17.

07.05.2024 позивач подала повторну заяву про відвід судді Мричко Н.І. від розгляду справи №463/6302/17. Перевіривши викладені в заяві підстави для відводу судді Мричко Н.І., суд дійшов висновку, що така повторно подана з тих самих підстав, що й попередня заява про відвід судді Мричко Н.І. Таким чином, в судовому засіданні, яке відбулося 08.05.2024, суд, керуючись частиною третьою статті 39, пунктом 2 частини четвертої статті 40 КАС України, постановив ухвалу, без виходу до нарадчої кімнати, про залишення заяви ОСОБА_1 від 07.05.2024 без розгляду.

Ухвалою від 26.06.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів від 25.06.2024.

22.07.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Мричко Н.І. від розгляду справи №463/6302/17 (вх. № 55441).

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду Морської Г.М. від 25.07.2024 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід головуючої судді Мричко Н.І. в адміністративній справі № 463/6302/17.

Ухвалою від 04.09.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід № 4 судді ЛОАС Мричко Н.І. від розгляду справи № 463/6302/17.

Ухвалою від 04.09.2024 відмовлено у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог у справі від 07.05.2024.

Ухвалою від 04.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів від 03.09.2024.

08.10.2024 до клопотання № 3 (вх. № 74889) позивач додала заяву про відвід №5 судді ЛОАС Мричко Н.І. від розгляду справи №463/6302/17 (датовану та підписану ОСОБА_1 - 11.10.2024), 14.10.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати залишив заяву ОСОБА_1 про відвід № 5 судді ЛОАС Мричко Н.І. без розгляду.

Ухвалою від 14.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів від 08.10.2024.

Ухвалою від 04.11.2024 суд закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 04.11.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід № 7 судді ЛОАС Мричко Н.І. від розгляду справи № 463/6302/17.

04.12.2024 до суду надійшло клопотання № 7 (вх. № 89690). До такого клопотання додала заяву про відвід №6 судді ЛОАС Мричко Н.І. від розгляду справи №463/6302/17 (датовану та підписану ОСОБА_1 - 30.11.2024). Така заява обґрунтована тим, що суддя 5 разів відмовляє в задоволенні клопотань про витребування доказів. Клопотання про збільшення позовних вимог суддя Мричко Н.І. розглянула в письмовому провадженні без виклику сторін. Висловлює свою незгоду з постановленими суддею Мричко Н.І. ухвалами про відмову у витребуванні доказів та про неприйняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог. На думку ОСОБА_2 , суддя Мричко Н.І. неодноразова виносила завідомо неправосудні рішення в інших справах. Наведені в заяві про відвід обставини, викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Мричко Н.І.

З наведених мотивів ОСОБА_2 вимагає відвести суддю Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І. від розгляду справи № 463/6302/17.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року, заяву ОСОБА_2 про відвід визнано необґрунтованою та передано на розгляд іншого судді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2024 року заяву про відвід судді від 04.12.2024 року передано на розгляд судді Кухар Н.А.

На підставі ч.8 ст.40 КАС України заяву про відвід судді Мричко Н.І. розглянуто в порядку письмового провадження.

Вивчивши заяву про відвід, матеріали справи в частині, що стосуються зазначеної заяви, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами ст.ст.126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 36, ч. 3, 4 ст. 39 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини диференціює чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersack vs Belgium (заява № 8692/79), Grieves vs UK (заява № 57067/00)).

Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Compte, Van Leuven and De Meyere, заява №7238/75, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» (заява № 33958/96) та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02).

Загальна декларація з прав людини (ст. 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч. 1 ст. 14) гарантують право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення, згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ ІІ показник: Об`єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

У справі «Білуха проти України» (заява №33949/02, рішення від 09.11.2006 року) Європейський суд з прав людини звертає увагу на те, що стосовно об`єктивного критерію слід визначитися чи існують переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні питання того чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя був небезсторонній вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Судом встановлено, що позивач в якості підстав для відводу фактично висловлює свою незгоду з процесуальними діями судді Мричко Н.І. при розгляді адміністративної справи, що відповідно до ст.36 КАС України не може бути підставою для відводу.

В свою чергу, сам по собі факт незгоди з процесуальними рішеннями або процесуальними діями судді при розгляді адміністративної справи не є об`єктивною підставою для сумнівів в неупередженості судді.

Судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено обставини, які б викликали будь-які сумніви у неупередженості судді Мричко Н.І. при розгляді цієї адміністративної справи.

В той же час, відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13.06.2007 року Про незалежність судової влади процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, подання заяви про відвід судді Мричко Н.І. у справі №463/6302/17 через прийняття процесуальних рішень суддею прямо заборонено процесуальним законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заяви про відвід судді Мричко Н.І. у справі №463/6302/17, у зв`язку з чим зазначена заява задоволенню не підлягає.

Керуючись с. ст. 36, 39, 40, 90, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І. у справі №463/6302/17 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Кухар Н.А.