Ухвала

від 09.12.2024 по справі 420/30543/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/30543/24

У Х В А Л А

03 грудня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Сидоренко Ю.С.,

представника позивачаПетрової А.В.,

представника відповідача:Малюченка А.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі матеріали адміністративної справи за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №18136/15-32-24-04-20, №18134/15-32-24-04-20, №18132/15-32-24-04-20, №18131/15-32-24-04-20, №18122/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 року №31906-15-31-24-04-20, №31832/15-32-24-04-20, № 31833/15-32-24-04-20 від 30.07.2024 року, рішення від 30.07.2024 року №31831/15-32-24-04-20, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.05.2024 року № Ф-18124/15-32-24-04-20.

Ухвалою від 09.10.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

25.11.2024 року (вх. № ЕС/67117/24) представником відповідача до канцелярії суду подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування заяви зазначено, що ФОП ОСОБА_1 здійснено адміністративне оскарження до ДПС України усіх податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом за результатом перевірки, окрім вимоги про сплату боргу (недоїмки), а нові податкові повідомлення-рішення складено саме за результатом прийнятого рішення ДПС України, тому для звернення до суду з позовом у позивача був строк один місяць, тобто 30 днів. На думку відповідача, позивачем порушено норми пункту 56.19 ст. 56 ПК України щодо місячного строку звернення до суду після адміністративного оскарження.

Від позивача надійшли заперечення на наяву про залишення позову без розгляду (вх. №ЕП/19927/24 від 02.12.2024р., вх. № ЕС/70050/24 від 03.12.2024р.), в обґрунтування якої зазначено, що ФОП ОСОБА_1 було оскаржено в адміністративному порядку лише частину рішень податкового органу, прийнятих за результатами податкової перевірки, а саме податкових повідомлень-рішень №18136/15-32-24-04-20, №18134/15-32-24-04-20, №18132/15-32-24-04-20, №18131/15-32-24-04-20, №18122/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 рр., в результаті чого прийнято рішення за результатами розгляду скарги № 22897/6/99-00-06-01-03-06 від 26.07.2024р., строк оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень у судовому порядку дотримано. Позивач акцентував увагу, що питання додержання строку звернення до суду з позовом в частині оскарження податкових повідомлень-рішень (як у випадку використання процедури адміністративного оскарження спірного рішення, так і у випадку не використання) було неодноразово предметом розгляду Верховним Судом. Посилаючись на позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 26.11.2020 р. у справі № 580/3469/19, позивачем підкреслено, що граматичне тлумачення змісту п. 56.18 ст. 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Норма п.56.18 ст. 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і не є спеціальною щодо норми п.56.19 ст. 56 ПК України. Відтак, підкреслено необхідність враховувати визначені ст. 102 ПК України строки для оскарження податкових-повідомлень рішень. Таким чином, позивач вважає, що мин дотримано процесуальні строки щодо звернення до суду з адміністративним позовом, а тому немає жодних підстав для залишення позову без розгляду.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу, частина четверта цієї статті передбачає, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту слідує, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Питання строків звернення до суду як і з попереднім використанням платником податків досудового порядку вирішення спору, так і без застосування зазначеної процедури було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом і станом на сьогодні практика Верховного Суду з цього питання є сформованою і усталеною.

Так, 26.11.2020 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі №500/2486/19, у якій зазначив, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України.

Виходячи з наведених вище мотивів, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 було оскаржено в адміністративному порядку, зокрема, рішення податкового органу, прийняті за результатами податкової перевірки, а саме податкових повідомлень-рішень №18136/15-32-24-04-20, №18134/15-32-24-04-20, №18132/15-32-24-04-20, №18131/15-32-24-04-20, №18122/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 рр., в результаті чого прийнято рішення за результатами розгляду скарги № 22897/6/99-00-06-01-03-06 від 26.07.2024р. Проте, відповідач не довів та не підтвердив належними доказами, що строк оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень у судовому порядку, з урахуванням приписів п. 56.19 ст. 56 ПК України, позивачем не дотримано. Зокрема, суд враховує, що на підтвердження факту отримання позивачем рішення за результатами розгляду скарги на вищевказані податкові повідомлення-рішення, з яким відповідно пов`язує дату закінчення процедури адміністративного оскарження, відповідач посилається на витяг зі списку згрупованих відправлень та роздруківку з сайту Укрпошти (Трекінг).

У цьому аспекті суд зазначає, що роздруківка з сайту Укрпошти (Трекінг) є інформаційною довідкою, яка документує (протоколює) внутрішню діяльність оператора поштового зв`язку щодо прийняття відповідного поштового відправлення (лист, посилка тощо) до пересилання та рух його в процесі доставки особі, якій таке відправлення адресоване, підтверджуючи лише факти прийняття поштою відправлення та його рух між структурними операційними підрозділами підприємства зв`язку. Трекінг не є доказом вручення відправлення.

Порядок вручення поштових відправлень регулюється Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071).

Правила передбачають послугу доставки поштового відправлення з повідомленням про його вручення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення та прізвище одержувача.

Так, п. 71 та 72 Правил передбачає, що реєстровані поштові відправлення вручаються адресатам (одержувачам) за умови пред`явлення ними документів, що посвідчують особу згідно із законодавством. Реєстровані поштові відправлення можуть вручатися адресату (одержувачу) шляхом використання електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті, з фіксацією технічними засобами або в інший спосіб, визначений оператором поштового зв`язку.

Адресат (одержувач) може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення за довіреністю на визначений строк, що оформляється в установленому законодавством порядку або шляхом надання разового доручення на отримання поштового відправлення в електронній формі, порядок якої встановлюється оператором поштового зв`язку.

Згідно з п. 100 Порядку у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка або реєстрованого поштового відправлення з позначкою Адміністративна послуга такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Відповідно до п. 102 цього Порядку у разі неможливості вручення адресату (одержувачу) поштового відправлення, поштового переказу таке відправлення, переказ повертаються відправнику.

Невручені одержувачам або відправникам поштові відправлення, поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку протягом строку, визначеного цими Правилами. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення вважаються такими, що не вручені, поштові перекази - такими, що не виплачені. Невручені поштові відправлення, невиплачені поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку до закінчення строку, встановленого оператором поштового зв`язку, але не менше одного місяця.

Згідно п. 56.8 ст. 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.

За змістом п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з п. 42.4 ст. 42 ПК УкраїниДокумент, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Суд зазначає, що позивачем не надано належних у розумінні ПК України доказів на підтвердження дати вручення позивачу рішення за результатами розгляду скарги на оскаржувані податкові-повідомлення рішення, зокрема поштового відправлення за вищевказаними трек-кодами, які містяться у такій роздруківці з сайту Укрпошти (Трекінг).

Податкові повідомлення-рішення №31906-15-31-24-04-20, №31832/15-32-24-04-20, № 31833/15-32-24-04-20 від 30.07.2024 року, рішення №31831/15-32-24-04-20 від 30.07.2024 року позивач не оскаржував в адміністративному порядку, тому позивачем дотримано встановлений КАС України та ПК України строк звернення до суду.

Строк звернення до суду щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-18124/15-32-24-04-20, винесеної 02.05.2024 р. також не сплинув.

Відповідно ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Аналізуючи зазначені норми КАС України, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи після закінчення встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду є подання позивачем до позову заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У постанові Верховного Суду у складі колегії судді в Касаційного адміністративного суду від 27 01.2022 у справі N 160/11673/20 (адміністративне провадження N К/9901/30170/21) судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, шо стаття 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

З метою забезпечення єдиної правозастосовної практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, судова палата сформулювала такий правовий висновок.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), також приділив увагу питанню пропуску строку звернення до суду.

Так, у справі «Стаббігс та інші проти Великобританії» ЄСПЛ наголосив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25 січня 2000 року ЄСПЛ зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Відповідно до вимог, закріплених у статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд зазначає, що питання дотримання позивачем строку звернення до суду було дослідження в тому числі при відкритті провадження, суд дійшов висновку про дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду не порушено, а тому підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 250, 256, 294, 295-297 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.05.2024 року № Ф-18124/15-32-24-04-20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Повний текст виготовлено та підписано 09.12.2024р.

Суддя О.М. Тарасишина