Рішення
від 18.12.2024 по справі 420/30543/24
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/30543/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання, розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №18136/15-32-24-04-20, №18134/15-32-24-04-20, №18132/15-32-24-04-20, №18131/15-32-24-04-20, №18122/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 року, №31906-15-32-24-04-20, №31832/15-32-24-04-20, № 31833/15-32-24-04-20 від 30.07.2024 року, рішення №31831/15-32-24-04-20 від 30.07.2024 року, вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-18124/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 року,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №18136/15-32-24-04-20, №18134/15-32-24-04-20, №18132/15-32-24-04-20, №18131/15-32-24-04-20, №18122/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 року, №31906-15-32-24-04-20, №31832/15-32-24-04-20, № 31833/15-32-24-04-20 від 30.07.2024 року, рішення №31831/15-32-24-04-20 від 30.07.2024 року, вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-18124/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 року.

Ухвалою від 09.10.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 03.12.2024р. закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 17.12.2024 року о 10 годині 00 хвилин.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідачем не виконано умов ст. 79 ПК України, яка надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки, оскільки позивач не отримувала копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки, ФОП ОСОБА_1 тривалий час перебуває поза межами території України, а господарська діяльність (основний КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт), наразі нею не реалізується.

Позивач вважає безпідставним донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, податку на додану вартість за період з 01.01.2017р. по 31.12.2019р., оскільки нею при перевірці було надано вичерпний перелік первинних документів, необхідних для підтвердження правильності визначення сум отриманого доходу, задекларованого у податкових деклараціях про майновий стан та доходи за період, що перевірявся, що підтверджується відповідним описом та відсутністю складеного податковим органом акту відповідно до приписів Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 р. Відповідач не прийняв до уваги наявність документально підтверджених витрат та наданих до перевірки первинних документів. На думку позивача, висновки акта перевірки базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності у періоді, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов`язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству. Так, позивач вказав, що має в наявності всі первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій з його контрагентами, що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, рішення та податкової вимоги.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № ЕС/56989/24 від 25.10.2024р.), в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, в яких, в обґрунтування правової позиції, зокрема, зазначено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, рішення, вимоги про сплату боргу (недоїмки) відповідач діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № ЕС58667/24 від 30.10.2014р.).

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрована в Головному управління ДПС в Одеській області платником ПДВ з 01.02.2018р., свідоцтво платника податку на додану вартість №200378766.

На підставі пп.19-1.1, ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77, ст.79, п. 82.1 ст. 82 ПК України, з урахуванням п.п. 69.35-1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, пп.2 ч.1 ст.13 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (зі змінами), наказу Головного управління ДПС в Одеській області №995 від 03.03.2020 р. «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 », та плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2020 рік, направлення на перевірку №1041/33-04 від 05.03.2020р. призначена документальна планова виїзна перевірка діяльності фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ), податкова адреса: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017р. по 31.12.2019 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиного внеску) за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2019 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2019 р.

Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 повідомлена повідомленням №250/33-04 від 04.03.2020р. та копією наказу про проведення документальної планової перевірки №995 від 03.03.2020 р., які надіслані 04.03.2020 р. засобами поштового зв`язку та отримано платником особисто 14.03.2020 р.

Проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , з метою запобігання поширенню на території України короно вірусної хвороби СОVID-19, тимчасово зупинялось на період з 18.03.2020 р., про що підприємця повідомлено листом Головного управління ДПС в Одеській області № 5712/К/15-32-33-04-09 від 25.03.2020 р., який 25.03.2020р. отримано власноруч ФОП ОСОБА_1 та по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, про що ФОП ОСОБА_1 повідомлено листом Головного управління ДПС в Одеській області №10942/К/15-32-33-04-09 від 02.06.2020р., який отримано власноруч ФОП ОСОБА_1 02.06.2020р.

Відповідач зазначив, що з метою поновлення документальної планової виїзної перевірки та вручення фізичній особі - платнику податків (або законним (уповноваженим) представникам) ОСОБА_1 листа Головного управління ДПС в Одеській області № 17987/КПР/15-32-24-04-06 від 08.12.2023 р. «Про поновлення документальної планової виїзної перевірки» та ознайомлення з направленням № 20253/15-32-24-04-13 від 08.12.2023 р. на проведення документальної планової перевірки із зазначенням посадової особи, що здійснює перевірку 08.12.2023 р., 11.12.2023 р. та 12.12.2023 р. здійснено виходи за податковою адресою (місце реєстрації фізичної особи) ФОП ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ): АДРЕСА_1 . За результатами виходів, встановити фактичне місцезнаходження та вручити фізичній особі - платнику податків або її законним (уповноваженим) представникам листа про поновлення документальної планової виїзної перевірки, ознайомити з направленням та поновити перевірку не було можливим, про що складено акти «Про неможливість поновлення планової виїзної документальної перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 » №6002/15-32-24-04-15 від 08.12.2023р., №6039/15-32-24-04-15 від 11.12.2023р. та №6039/15-32-24-04-15 від 12.12.2023 р. Доказів отримання позивачем докуменів про поновлення документальної планової виїзної перевірки, ознайомлення з направленням на таку перевірку матеріали справи не містять.

На підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області №658-п від 25.01.2024 р. «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 03.03.2020 №995» головним державним інспектором відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб, координації та інформаційно-аналітичного забезпечення управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Тряновою Оленою Миколаївною проведена документальна планова невиїзна перевірка фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017р. по 31.12.2019р. та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017р. по 31.12.2019р.

Таким чином, з 16.03.2020р. по 18.03.2020р. (2 робочих дні) та з 04.03.2024р. по 13.03.2024р. (8 робочих днів), з урахуванням зупинення та поновлення, проводилась документальна планова невиїзна перевірка господарської діяльності позивача.

За результатами перевірки складено акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №10194/15-32-24-04-15 від 20.03.2024р. (т.1, а.с. 53-83), відповідно до висновків якого встановлено порушення:

п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України, внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за період, що перевірявся у сумі 1760452,87 грн., у тому числі за 2018 р. у сумі 926542,39 грн., за 2019 р. у сумі 833910,48 грн.;

п.п. 162.1 ст. 162, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 44.1 ст. 44, п. 177.2 ст. 177, п. 177.4 ст. 177, п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, внаслідок чого донараховано військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за період, що перевірявся, у сумі 147704,41 грн., у тому числі за 2018р. у сумі 77211,87 грн., за 2019р. у сумі 69492,54 грн.;

п. 198.1 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.5 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 ПК України, внаслідок чого донараховано податку на додану вартість за період, що перевірявся, у сумі 2066798,00 грн.;

п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, внаслідок чого встановлено не реєстрацію у Єдиному державному реєстрі податкових накладних зведеної податкової накладної по операціях, що не є господарською діяльністю на загальну суму податку на додану вартість 2169643,38 грн.;

п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п.п. 203.1 ст. 203 ПК України ФОП ОСОБА_1 податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2019 року не надана до Головного управління ДПС в Одеській області (Приморська ДПІ);

п.44.1 ст. 44 ПК України, внаслідок чого встановлено не зберігання первинних документів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства;

п.63.3 ст. 63 ПК України, внаслідок чого встановлено неподання повідомлення (форма 20-ОПП) про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Керуючись приписами п. 86.7 ст. 86 ПК України ФОП ОСОБА_1 18.04.2024р. подано заперечення на акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №10194/15-32-24-04-15 від 20.03.2024р.

За результатами розгляду вищевказаних заперечень Головним управлінням ДПС в Одеській області надано відповідь № 4762/КПР/15-32-24-04-06 від 26.04.2024р., якою повідомлено про залишення без задоволення заперечень на акт перевірки (т.3, а.с. 15-24).

На підставі акту перевірки №10194/15-32-24-04-15 від 20.03.2024р. Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято:

податкові повідомлення-рішення:

№18136/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 р., яким ОСОБА_1 згідно з п. 54.3 ст. 54 ПК України, на підставі акта перевірки №10194/15-32-24-04-15 від 20.03.2024р., з урахуванням висновку на заперечення №162/15-32-24-04-17 від 25.04.2024р., встановлення відсутності реєстрації в ЄРПН протягом граничного строку, передбаченого п. 120-1 ст. 120-1 ПК України, податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на суму ПДВ, на підставі п.120-1.2 ст. 120-1 ПК України застосовано штраф за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг (3014060100)» у розмірі 1084721,69 грн. (т. 3, а.с. 1-2);

№18120/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 р., яким до ОСОБА_1 за порушення п.44.1 ст. 44, п.63.3 ст. 63 ПК України, на підставі 54.3 ст. 54, п. 121.1 ст. 121, п.117.1 ст. 117 ПК України застосовано штраф (код платежу 21081103) у розмірі 1360,00 грн. (т.3, а.с. 3-4);

№18134/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 р. яким до ОСОБА_1 за порушення п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п.п. 203.1 ст. 203 ПК України, на підставі 54.3.1 п. 54.3 ст. 54, абз. п. 120.1 ст. 120 ПК України застосовано штраф (код платежу 14010100) у розмірі 340,00 грн. (т.3, а.с. 5-6);

№18132/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 р., яким ОСОБА_1 за порушення п. 198.1 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.5 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 ПК України, на підставі 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п.123.2 ст. 123 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг (3014060100)» у розмірі 2583497,50 грн., в тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями 2066798 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 516699,50 грн. (т.3, а.с. 7-8);

№18131/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 р., яким ОСОБА_1 за порушення п.п. 162.1 ст. 162, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 44.1 ст. 44, п. 177.2 ст. 177, п. 177.4 ст. 177, п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, на підставі п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п.123.2 ст. 123 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 11011001» у розмірі 173380,51 грн., в тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями 146704,41 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 36676,10 грн. (т.3, а.с. 9-10);

№18122/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 р., яким ОСОБА_1 за порушення п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України, на підставі пп.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п.123.2 ст. 123 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 11010500» у розмірі 2200566,09 грн., в тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями 1760452,87 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 440113,22 грн. (т.3, а.с. 12-13);

рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 18130/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 р., яким за порушення п.8 ст. 9, п.2.1 п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 144032,64 грн. (т.3, а.с. 11);

вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-18124/15-32-24-04-20 від 02.05.2024р. у розмірі 288065,28 грн. (т.3, а.с. 14).

Не погодившись із прийняттям вищевказаних податкових-повідомлень-рішень та рішення Головного управління ДПС в Одеській області, позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 . Державною податковою службою України винесено рішення про результати розгляду скарги №22897/6/99-00-06-01-0306 від 26.07.2024р. (т.5, а.с. 148-158), яким скасовано податкове повідомлення-рішення №18120/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 р.; податкове повідомлення-рішення №18136/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 р. в частині штрафних санкцій у розмірі 1084421,69 грн. (в іншій частині нарахування залишено без змін), залишивши без змін податкові повідомлення-рішення №18134/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 р., №18132/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 р., №18131/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 р., №18122/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 р.

Крім того, Державною податковою службою України скасовано рішення про застосування штрафних санкцій відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 18130/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 р.

У зв`язку з відкликанням рішення № 18130/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 р., Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення №31831/15-32-24-04-20 від 30.07.2024 р., яким донараховано штрафні санкції у розмірі 144032,64 грн.

Окрім того, разом з прийняттям вищезазначеного рішення, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято:

податкові повідомлення-рішення:

№31906-15-32-24-04-20 від 30.07.2024 р., яким до ОСОБА_1 на підставі акта перевірки №10194/15-32-24-04-15 від 20.03.2024р., рішення про результати розгляду скарги №22897/6/99-00-06-01-0306 від 26.07.2024р. за порушення п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, на підставі п. 120-1.2 ст.120-1 ПК України застосовано штраф у розмірі 581439,83 грн. (т.5, а.с. 416-417);

№31832/15-32-24-04-20 від 30.07.2024 р., яким до ОСОБА_1 на підставі акта перевірки №10194/15-32-24-04-15 від 20.03.2024р., рішення про результати розгляду скарги №22897/6/99-00-06-01-0306 від 26.07.2024р. за порушення п.44.1 ст. 44 ПК України, на підставі п. 54.3.3 п.54.3 ст. 54, п. 121.1 ст. 121 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (код платежу 21081103) у розмірі 1020,00 грн. (т.5, а.с. 419-420);

№ 31833/15-32-24-04-20 від 30.07.2024 р., яким до ОСОБА_1 на підставі акта перевірки №10194/15-32-24-04-15 від 20.03.2024р., рішення про результати розгляду скарги №22897/6/99-00-06-01-0306 від 26.07.2024р. за порушення п.63.3 ст. 63 ПК України, на підставі п. 54.3.3 п.54.3 ст. 54, п. 117.1 ст. 117 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (код платежу 21081103) у розмірі 340,00 грн. (т.5, а.с. 414-415);

рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №31831/15-32-24-04-20 від 30.07.2024 р., яким за порушення п.1 ч.2 ст. 6, п.2 ч.1 ст. 7 , ч.5 ст.8, ч.3 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 143032,64 грн. (т.5, а.с. 418).

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Порядок проведення документальних планових перевірок передбачений статтею 77 ПК України.

Надаючи правову оцінку правомірності прийняття контролюючим органом оскаржуваних рішень, суд виходив з наступного.

Згідно матеріалів справи, відомості про державну реєстрацію платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 28.12.2017р. внесено до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (номер запису про реєстрацію 25560000000139183), код основного виду економічної діяльності 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

За період з 01.01.2017р. по 31.12.2019р. ФОП ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність на загальній системі оподаткування та була платником таких податків: податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, єдиного соціального внеску як роботодавця (в тому числі за цивільно-правовими договорами), військового збору, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб-найманих працівників.

Згідно ч.1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 177.1 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

За змістом п. 177.2 ст. 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п.п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно пп. 164.1.3 ст. 164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

За приписами п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Згідно пп. 1.1, 1.2 п. 16-11 підрозділу 10 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу

Підпунктом 1.4 п. 16-11 підрозділу 10 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України передбачено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Підпунктом 1.3 п. 16-11 підрозділу 10 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України визначено, що ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Посилаючись на порушення податкового законодавства, описані у п. 2.1.2 акту перевірки та приписи п.п. 162.1 ст. 162, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 44.1 ст. 44, п. 177.2 ст. 177, п. 177.4 ст. 177, п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, відповідач дійшов висновку про наявність підстав для донараховання військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за період, що перевірявся, у сумі 147704,41 грн., у тому числі за 2018р. у сумі 77211,87 грн., за 2019р. у сумі 69492,54 грн.

Відповідач, посилаючись на ненадання до перевірки правильності визначення сум одержаного доходу, задекларованого у податкових деклараціях про майновий стан та доходи за 2017-2019 роки, зазначив про використання податкової інформації з Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів та утриманих податків за період, що перевірявся, дані податкових декларацій про майновий стан та доходи за 2017-2019 роки.

Відповідач серед іншого стверджував про відсутність таких первинних документів як виписки банку по розрахунковим рахункам, книги обліку доходів та витрат, угод, товарно-транспортних накладних, розрахункових документів (чеків РРО), що підтверджують використання палива тощо, внаслідок чого дійшов висновку про не підтвердження використання у господарській діяльності операцій з придбання дизельного палива, автозапчастин, послуг з діагностики та ремонту транспортних засобів.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу

Відповідно до п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

За приписами п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.63.3 ст. 63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Відповідно до п.123.2 ст. 123 ПК України використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тому витрати підприємства для цілей оподаткування податком на прибуток, а податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість повинні бути підтверджений первинними документами, що відображають реальність господарської операції, та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.1, п.2.2, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, які мають розумну економічну причину. При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов`язання).

Однак, податковий орган може довести, що отримана платником податку податкова вигода є необґрунтованою. Так, податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). При цьому діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку судам слід: з`ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у операціях, що досліджуються; визначити об`єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв`язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм законодавства, відсутність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій (платіжні документи, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за такими операціями до валових витрат та до податкового кредиту.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов`язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

Наведене позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.11.2021 року у справі №300/1761/19 та №520/8063/19, яка підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Згідно акта перевірки, за період з 01.02.2018р. по 31.12.2019р. ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 2026087,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за вказаний період встановлено їх заниження на 2026087,00 грн. Зазначений висновок податковий орган обґрунтував не наданням жодного первинного документа, які свідчать про використання товарно-матеріальних цінностей та послуг у здійсненні підприємницької діяльності (договори з постачальником, акти виконаних робіт, калькуляційні карти, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення на придбання дизельного палива тощо). Проте всупереч вимог Порядку № 727 акт про ненадання первинних документів податковий орган позивачу не надавав.

З урахуванням зазначеного, податковим органом зроблено висновок про недоведення факту використання у власній господарській діяльності придбаний товарно-матеріальних цінностей (придбання дизельного палива, автозапчастин тощо).

Позивачем акцентовано увагу на тому, що, ФОП ОСОБА_1 надавались до перевірки первинні документи, зокрема описом наданих документів по перевірці ФОП ОСОБА_1 від 11.12.2023р. підтверджується надання до перевірки таких документів: книга Ф-10, банківські виписки на флеш карті; договори по придбанню транспортних засобів (15 од.); відомості по нарахуванню заробітної плати найманим працівникам за період 2018-2019рр., договори з постачальниками та замовниками; акти виконаних робіт.

Поряд з цим, суд зазначає, що згідно пп. 2 п. 4 розділу III Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 р., у разі відсутності первинних документів, документів податкового та/або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки в описовій частині акта (довідки) документальної перевірки слід зазначити перелік цих документів.

За змістом пп. 11 п. 3 розділу III Порядку № 727, загальні положення акта (довідки) документальної планової перевірки (відповідні додатки до загальних положень) мають містити, зокрема, інформацію про запити, які у разі потреби надані (надіслані) платнику податків або посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) щодо надання для проведення перевірки документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, податковий орган всупереч вищенаведеним положенням Порядку № 727 не навів переліку не наданих до перевірки платником податків первинних документів, а лише стверджує про їх ненадання.

Перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від здійснення підприємницької діяльності у період, що перевірявся, відображеного у додатку 2 (Ф2) до податкових декларацій про майновий стан та доходи за 2017-2019 рр., встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у цей період була зареєстрована платником на додану вартість, тому згідно п. 177.3 ст.177 ПК України для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платника податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до піни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Перевіркою повноти визначення задекларованих ФОП ОСОБА_1 показників «Сума одержаного доходу» стовбці 4 додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до податкових декларацій про майновий стан та доходи за 2017-2019 роки, встановлено, що на формування цього показника (відповідно до даних податкових декларацій про майновий стан та доходи та даних з Єдиного реєстру податкових накладних) мало вплив надання послуг з автоперевезення вантажів в межах митної території України.

Перевіркою відображеного показника «Сума одержаного доходу» у стовбці 4 додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до податкових декларацій про майновий стан та доходи за 2017-2019 роки згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів та /або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованих фізичною особою в податковій декларації про майновий стан та доходи за ознакою « 157» та показників податкового зобов`язання в податкових деклараціях з податку на додану вартість за 2018-2019 роки встановлено заниження сум одержаного доходу за 2018 рік на 468542,0 грн. та завищення сум одержаного доходу за 2019 рік на суму 667217 грн., чим було порушено п.177.2 ст.177 ПК України.

Суд враховує, що текстова частина акту в частині зазначення заниження та завищення сум одержаного доходу не відповідає відомостям, зазначеними в таблиці, які наведено на підтвердження результатів перевірки визначення документально підтверджених витрат. Зазначених розбіжностей представник відповідача у судовому засіданні пояснити не зміг.

Твердження податкового органу про ненадання ФОП ОСОБА_2 до перевірки не первинних документів щодо походження витрат, які пов`язані з отриманням доходу та підтверджені документами про їх оплату на загальну суму 10217457,97 грн., в тому числі за 2018 рік - 4788609,34 грн. та за 2019 рік - 5428848,63 грн., що на думку податкового органу, свідчить про порушення п.177.4 ст.177 ПК України, не знайшли підтвердження під час судового розгляду.

ФОП ОСОБА_1 на підтвердження правомірності господарських операцій та сформованих на їх підставі витрат під час перевірки було надано в передбачений законодавством строк належним чином оформлені первинні документи в повному обсязі на підтвердження правильності визначення сум одержаного доходу, задекларованого у податкових деклараціях про майновий стан та доходи за 2017-2019 роки необхідному для встановлення всіх обставин, разом з тим, зазначені документи не були враховані податковим органом.

На підтвердження правильності визначення сум одержаного доходу, задекларованого у податкових деклараціях про майновий стан та доходи за 2017-2019 роки, правильності визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, позивачем надано до суду первинні документи на підтвердження взаємовідносин з ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «АВТО-Е КО» у формі ТОВ, ПП «АВТОМАРКЕТ-ТМ», ТОВ «ДЕЛЬТА ГЛАС», ПАТ «ВОЛИНЬ-АВТО», ФОП ОСОБА_3 , ТОВ «Дизель-Лайн», ТОВ «ДИНАМІКА ДП», ФОП ОСОБА_4 , ТОВ «ЄВРО-ТРАК ЛТД», ТОВ фірма «Журавлина», ФОП ОСОБА_5 , ТОВ «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ІІАРТС», ТОВ «КПП ЦЕНТР», підприємство "Логос-Еко" у формі ТОВ, ТОВ «МЕГАМЕТИЗ-МАРКЕТ», ТОВ «ОІЛ ЮГ», ТОВ «РТ Компані», ТОВ «САВ-КОМПАНІ», ТОВ «ТРАК СЕРВІС ЛЬВІВ», ПП «УКРАЇНСЬКИЙ РЕСОРНИЙ ЦЕНТР», ПП «Укрпалетсистем», ТОВ «УКРТЕХАВТОСЕРВІС», ТОВ «КОМПАНІЯ «ФОРСАЖ», ТОВ «ЕЙ ДІ ДИЗЕЛЬ» та ін., які відповідно свідчать про реальність господарських операцій між ФОП Кротовою і зазначеними контрагентами.

Судом встановлено, що серед основних контрагентів платників податків, з якими ФОП ОСОБА_1 перебувала у правових відносинах у періоді, що перевірявся:

контрагенти-постачальники: ТОВ фірма «Журавлина» (код ЄДРПОУ 13994640), ТОВ «РУДЖЕРО» (код ЄДРПОУ 41186154), ТОВ «Автодистриб`юшн Карго Партс» (код ЄДРПОУ 37141112) та ін.;

контрагенти-покупці: ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» (код ЄДРПОУ 34252469); ТОВ «ДОРОЖНІЙ РЕСУРС» (код ЄДРПОУ 41201879); ТОВ «БЕТОННІ ПОКРИТТЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ» (код ЄДРПОУ 41517968), ТОВ «СПЕЦ ТРАНС ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 43021888); ТОВ «СПЕЦ ТЕХ» (код ЄДРПОУ 41186400) та ін.

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з ТОВ «ДЕЛЬТА ГЛАС» позивачем надано до суду копії акту надання послуг, акта звірки взаємних розрахунків, (т. 1, а.с. 84-85).

27.06.2019 р. між ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки № 270619, за умовами якого постачальник на умовах цього договору зобов`язується передавати у власність покупцеві паливно-мастильні матеріали, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати вартість цього товару на умовах цього договору (т.4, а.с. 216-219).

Згідно договору №200219-ФД від 20.02.2019р. ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» зобов`язалось передати ФОП ОСОБА_1 поворотну безвідсоткову фінансову допомогу (т.4, а.с. 292-293).

13.06.2018 р. між ТОВ «РТ Компані» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки № 39/13/06/2018-П, за умовами якого постачальник на умовах цього договору зобов`язується поставити покупцеві товари на умовах цього договору (т.4, а.с. 230-232).

01.10.2018р. між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ «РТ Компані» (виконавець) укладено договір про надання послуг № 01/10/2018, предметом якого є обслуговування замовника, що здійснюється виконавцем, та приймається і оплачується замовником відповідно до умов цього договору (т.4, а.с. 240-242).

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з ТОВ «РТ Компані», позивачем надано до суду копії рахунків на оплату, видаткових накладних, актів здачі-приймання робіт (надання послуг), актів звірки, (т.1, а.с. 95-206).

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з ТОВ «ДИНАМІКА ДП», позивачем надано до суду копії рахунків на оплату, видаткових накладних, актів здачі-приймання робіт (надання послуг), актів звірки, (т.1, а.с. 208-231).

03.09.2018р. між ТОВ «САВ-КОМПАНІ» (виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (замовник) укладено договір про надання послуг, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання щодо виконання робіт по монтажу, демонтажу та ремонту автопокришок на автомобілях, які належать або орендовані замовником (т.4, а.с. 238-239).

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з ТОВ «САВ-КОМПАНІ» позивачем надано до суду копії акту наданих послуг, рахунку на оплату, (т.1, а.с. 232-233).

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з ТОВ «ТРАК СЕРВІС ЛЬВІВ» позивачем надано до суду копії актів виконаних робіт (т.1, а.с. 234-235).

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з ПП «УКРАЇНСЬКИЙ РЕСОРНИЙ ЦЕНТР» позивачем надано до суду копії акту звіряння взаємних розрахунків, рахунків фактур, актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) (т.1, а.с. 236-245).

03.10.2018 р. між ПП «Укрпалетсистем» (продавець) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № К-Ю-1018-487, за умовами якого продавець поставляє покупцю товар на умовах EXW-АЗС (у розумінні Інкотермс-2010)(т.4, а.с. 168-178).

27.11.2018р. між ПП «Укрпалетсистем» (продавець) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 1126/11/18, за умовами якого продавець за цим договором зобов`язаний передати у власність покупцю нафтопродукти, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору (т.4, а.с. 249-253).

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з ПП «Укрпалетсистем» позивачем надано до суду копії видаткових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг); накладних на відпуск ПММ, (т.1, а.с. 246-261; т.3, а.с. 368-370).

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з ТОВ «КОМПАНІЯ «ФОРСАЖ» позивачем надано до суду копії видаткових накладних (т.1, а.с. 263-264).

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з ТОВ «УКРТЕХАВТОСЕРВІС» позивачем надано до суду копії видаткових накладних, акту надання послуг (т.1, а.с. 263-265).

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з ФОП ОСОБА_5 позивачем надано до суду копії видаткових накладних (т.1, а.с. 266-269).

10.12.2018р. між ТОВ «ЄВРО-ТРАК ЛТД» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 59/18, за умовами якого позивачем придбавались запчастини (т.4, а.с. 256-257)/

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з ТОВ «ЄВРО-ТРАК ЛТД» позивачем надано до суду копії видаткових накладних (т.1, а.с. 270-279).

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з ФОП ОСОБА_4 , позивачем надано до суду копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткової накладної (т.1, а.с. 280-281).

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з ТОВ «Дизель-Лайн», позивачем надано до суду копії рахунків на оплату, видаткових накладних (т.1, а.с. 282-285).

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з ФОП ОСОБА_3 , позивачем надано до суду копії видаткової накладної, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунку фактури (т.1, а.с. 286-288).

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з ПАТ «ВОЛИНЬ-АВТО», позивачем надано до суду копії актів виконаних робіт, (т.1, а.с. 289-291; т.2, а.с. 1).

19.03.2018р. між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ «ОІЛ ЮГ» (посачальник) укладено договір постачання нафтопродуктів № 1555, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцю нафтопродукти, а покупець оплатити вартість та прийняти товар відповідно до умов цього договору (т.2, а.с. 2-5)

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з ТОВ «ОІЛ ЮГ», позивачем надано до суду копії накладних, актів приймання передачі, звітів, карточки рахунку (т.2, а.с. 6-13).

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з ТОВ «МЕГАМЕТИЗ-МАРКЕТ», позивачем надано до суду копії акту звіряння взаєморозрахунків, видаткових накладних (т.2, а.с. 14-18).

15.06.2018р. між ТОВ «КПП ЦЕНТР» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки № 261197, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар (запасні частини до транспортних засобів) та оплатити його на умовах, визначених цим договором (т.4, а.с. 233-234).

29.05.2019р. між ТОВ «КПП ЦЕНТР» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки № 547350, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар (запасні частини, аксесуари до транспортних засобів та розхідні матеріали) та оплатити його на умовах, визначених цим договором (т.4, а.с. 193-196).

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з ТОВ «КПП ЦЕНТР», позивачем надано до суду копії рахунків фактур, видаткових накладних, акту звіряння взаєморозрахунків, видаткових накладних (т.2, а.с. 19-93).

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з ТОВ «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ІІАРТС», позивачем надано до суду копії видаткових накладних (т.2, а.с. 94-212).

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з ПП «АВТОМАРКЕТ-ТМ», позивачем надано до суду копії рахунків, накладних, (т.2, а.с. 213-220; 229-257).

11.10.2018р. між ТОВ фірма «Журавлина» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки № 23/88, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити паливно-мастильні матеріали, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити товар (т.4, а.с. 204-205; 246-248).

25.02.2019р. між ТОВ фірма «Журавлина» (виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (замовник) укладено договір № 36/19 на технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів, їхніх складових частин, автомобільних та великогабаритних шин, а також продаж частин, розхідних матеріалів, автомобільних та великогабаритних шин (т.4, а.с. 294- 298).

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з ТОВ фірма «Журавлина», позивачем надано до суду копії актів виконаних робіт, довіреностей, видаткових накладних, рахунків-фактур, актів звірки взаємних розрахунків (т.2, а.с. 258-327).

06.12.2018р. між підприємством "Логос-Еко" у формі ТОВ (продавець) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 331, за умовами якого продавець зобов`язується передавати у власність покупця мастильні матеріали та автотовари, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати його в порядку та на умовах, визначених цим договором (т.4, а.с. 254-255).

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з підприємством "Логос-Еко" у формі ТОВ, позивачем надано до суду копії видаткової накладної (т.2, а.с. 328-325).

02.05.2018 р. між ТОВ «ПЛАЙЗЕНТ-ПРОМ» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки № 0205/12-2, за умовами якого постачальник на умовах цього договору зобов`язується передати у власність покупцеві паливно-мастильні матеріали, а покупець зобов`язується приймати і оплачувати вартість товару на умовах цього договору (т.4, а.с. 184-187).

25.03.2019р. між ТОВ «Леоблу» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір постачання № 408, за умовами якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, доставити товари в асортименті згідно виставлених накладних, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити таку продукцію (т. 4, а.с. 197-198).

12.03.2019р. між ТОВ «НОВАКОЙЛ» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки товару, згідно якого поставлено дизельне паливо, на підтвердження чого надано копії договору, паспорту якості (т.4, а.с. 203).

14.03.2018 р. між ТОВ «ДОРОЖНІЙ РЕСУРС» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки № 140318, за умовами якого постачальник зобов`язується на умовах цього договору передавати у власність покупця паливно-мастильні матеріали, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати вартість товару (т.4, а.с. 276-229).

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з ТОВ «АВТО-ПРО», позивачем надано до суду копії рахунків на оплату, видаткових накладних, рахунку, накладної (т.2, а.с. 221- 228).

На підтвердження факту виконання умов договору, укладеного з ТОВ «АВТО-ЕКО» у формі ТзОВ позивачем надано до суду копії рахунків-фактур, видаткових накладних (т.1, а.с. 86-94).

03.10.2018р. між ТОВ «БПЛ ЄВРО» (продавець) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів через електронні системи № 94, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти на умовах, визначених цим договором та додатками до нього (т.4, а.с. 243-245).

Крім того, позивачем надано до суду копію договору №2208/1903 від 22.08.2019р. про придбання ФОП ОСОБА_1 у ПП «Науково-виробнича фірма «ТЕХНОСЕРВІС» послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів (т.4, а.с. 188-192).

На підтвердження факту подальшого використання у своїй господарській діяльності придбаних товарів позивачем надано до суду копії первинних документів з контрагентами-покупцями.

17.04.2018р. між ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 укладено договір на перевезення вантажу № 17042018/1, за умовами якого перевізник зобов`язується надати замовнику послуги з перевезення вантажів на умовах, визначених у даному Договорі, автомобільним транспортом, а замовник прийняти та оплатити належним чином виконані перевізником послуги по перевезенню вантажів (т.4, а.с. 207-210).

На підтвердження факту господарських правовідносин з ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» надано копії товарно-транспортних накладних, актів надання послуг (т.3, а.с. 25-89; 126-319; т.4, а.с. 72-101; 103-124; 127-128).

На підтвердження факту господарських правовідносин з ТОВ «Шляховик-97» надано копії товарно-транспортних накладних (т.3, а.с. 90-125; 320-367).

02.05.2018 р. між ТОВ «ДОРОЖНІЙ РЕСУРС» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник) укладено договір на перевезення вантажу № 0205/18-1, за умовами якого перевізник зобов`язується надати замовнику послуги по перевезенню вантажів на умовах, визначених цим договором, автомобільним транспортом, а замовник прийняти та оплатити належним чином виконані перевізником послуги по перевезенню вантажів (т. 4, а.с. 22-24).

На підтвердження факту господарських правовідносин з ТОВ «ДОРОЖНІЙ РЕСУРС» акту надання послуг (т.4, а.с. 126).

15.05.2018 р. між ТОВ «БЕТОННІ ПОКРИТТЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник) укладено договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 1505/18-1, за умовами якого перевізник зобов`язується за умовами цього договору власними або залученими силами засобами приймати і доставляти до пунктів призначення за маршрутом, визначеним на підставі погоджених сторонами заявок, вантаж, який замовник та/або за його вказівкою інший вантажовідправник надає перевізнику до перевезення, а замовник зобов`язується сплачувати перевізнику плату у розмірі та порядку, визначеному цим договором (т.4, а.с. 268-291).

На підтвердження факту господарських правовідносин з ТОВ «БЕТОННІ ПОКРИТТЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ» актів надання послуг (т.4, а.с. 125, 129).

На підтвердження факту надання ФОП ОСОБА_1 (виконавець) послуги оренди транспортних засобів на адресу ТОВ «СПЕЦ ТРАНС ЛОГІСТИК» надано копії актів надання послуг (т.4, а.с. 70-71; 102).

На підтвердження факту господарських правовідносин з ТОВ «СПЕЦ ТЕХ» актів надання послуг (т.4, а.с. 130-151).

23.08.2018р. між ТОВ «ЕЙ ДІ ДИЗЕЛЬ» (виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (замовник) укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів (т.4, а.с. 235- 237).

За наслідками господарських правовідносин позивача з контрагентами складено та зареєстровано податкові накладні (т.5, а.с. 151-407).

На підтвердження факту проведення оплати за наслідками господарських операцій позивача з його контрагентами надано до суду розрахунково-платіжні відомості (т.4, а.с. 299-313).

На підтвердження факту наявності трудових ресурсів, позивачем надано до суду копії трудових договорів, розпоряджень про прийняття на роботу працівників, повідомлень про прийняття працівників на роботу з квитанціями про їх прийняття податковим органом, розрахунків компенсації за невикористану відпустку (т.5, а.с. 1-57).

На підтвердження факту сплати ЄСВ від заробітної плати найманих працівників, ПДФО, військового збору за період, що перевірявся, позивачем надано копії платіжних доручень (т.5, а.с. 58-109).

Позивачем надано до суду та досліджено до суду копію книги доходів і витрат ОСОБА_1 (т.5, а.с. 110-147).

У позивача наявні власні транспортні засоби, які ним використовуються для провадження господарської діяльності. У матеріалах справи міститься повідомлення про об`єкти оподаткування або обєкти, повязані з оподаткуванням аб через які провадиться діяльність (т.5, а.с. 409-411). На підтвердження факту придбання транспортних засобів до суду надано копії відповідних договорів.

Згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу № 15 від 08.11.2018р. ФОП ОСОБА_1 у ТОВ «Руджеро» придбано сідельний тягач для перевезення напівпричепів, марки MAN, модель TGS 18.440, номер шасі НОМЕР_2 , що підтверджується копіями договору, акту приймання-передачі транспортних засобів, рахунками фактурами, видатковою накладною (т.4, а.с. 1-6).

Згідно договору купівлі-продажу № 0-00000008 від 22.02.2018р. ФОП ОСОБА_1 у ТОВ «Руджеро» придбано сідельний тягач для перевезення напівпричепів, марки MAN, модель TGS 18.440, номер шасі НОМЕР_3 , що підтверджується копіями договору, акту приймання-передачі транспортних засобів, рахунками фактурами, видатковою накладною (т.4, а.с. 63-69).

Згідно договору купівлі-продажу № 0-00000009 від 22.02.2018р. ФОП ОСОБА_1 у ТОВ «Руджеро» придбано напівпричіп-самоскид трохвісний, марки Schmitz, модель SKI 24, номер шасі НОМЕР_4 , що підтверджується копіями договору, акту приймання-передачі транспортних засобів, рахунками фактурами, видатковою накладною, актом огляду реалізованого транспортного засобу (т.4, а.с. 63-69; 152-156).

Згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу № 0-00000024 від 09.04.2019р. ФОП ОСОБА_1 у ТОВ «Руджеро» придбано сідельний тягач для перевезення напівпричепів, марки MAN, модель TGS 18.440, номер шасі НОМЕР_5 , що підтверджується копіями договору, акту приймання-передачі транспортних засобів, рахункомфактурою, видатковою накладною (т.4, а.с. 179-183).

Згідно договору купівлі-продажу № 51 від 01.02.2018р. ФОП ОСОБА_1 у ПП «ЛЮКСМАШ» придбано напівпричіп вантажний марка Schmitz, модель GOTHA SKI 24, номер шасі НОМЕР_6 , що підтверджується копіями договору, акту приймання-передачі транспортного засобу, рахунком на оплату, видатковою накладною (т.4, а.с. 263-267).

Згідно договору купівлі-продажу № 52 від 01.02.2018р. ФОП ОСОБА_1 у ПП «ЛЮКСМАШ» придбано напівпричіп вантажний марка Schmitz, модель GOTHA SKI 24, номер шасі НОМЕР_7 , що підтверджується копіями договору, акту приймання-передачі транспортного засобу, рахунком на оплату, видатковою накладною (т.4, а.с. 258-262).

Згідно договору купівлі-продажу № 53 від 01.02.2018р. ФОП ОСОБА_1 у ПП «ЛЮКСМАШ» придбано сідельний тягач, марки MAN, модель TGS 18.440, номер шасі НОМЕР_8 , що підтверджується копіями договору, акту приймання-передачі транспортного засобу, рахунком на оплату, видатковою накладною (т.4, а.с. 7-11).

Згідно договору купівлі-продажу № 54 від 01.02.2018р. ФОП ОСОБА_1 у ПП «ЛЮКСМАШ» придбано сідельний тягач, марки MAN, модель TGS 18.440, номер шасі НОМЕР_9 , що підтверджується копіями договору, акту приймання-передачі транспортного засобу, рахунком на оплату, видатковою накладною (т.4, а.с. 211-215).

Згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу №341/18 від 22.10.2018р. ФОП ОСОБА_1 у ТОВ «ТЕХАГРОТРАНС» придбано бувший у використанні напівпричіп-самоскид, марка Langendorf, модель SKS-HS 24/28, номер шасі НОМЕР_10 , що підтверджується копіями договору, акту приймання-передачі (т.4, а.с. 12-13).

Згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу №138/18 від 18.06.2018р. ФОП ОСОБА_1 у ТОВ «ГРАНД АВТО» придбано бувший у використанні тягач сідельний, марки MAN, модель TGS 18.440, номер шасі НОМЕР_11 , що підтверджується копіями договору, акту приймання-передачі транспортного засобу, акту приймання-передачі, довіреності, рахунку на оплату (т.4, а.с. 14-17).

Згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу №139/18 від 11.06.2018р. ФОП ОСОБА_1 у ТОВ «ГРАНД АВТО» придбано бувший у використанні напівпричіп-самоскид, марка Schmitz, модель GOTHA SKI 24 SL06-7/2, номер шасі НОМЕР_12 , що підтверджується копіями договору, акту приймання-передачі транспортного засобу, акту приймання-передачі, довіреності, рахунку на оплату (т.4, а.с. 18-21).

Згідно контракту № 5/12/2019 від 05.12.2019р., укладеного між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та «Fa.Qadirzada» Nutzfahrzeuge ImExport (Німеччина, Гамбург)(продавець), позивачем придбано бувший у використанні напівпричеп марки Schmitz, модель GOTHA SKI 24, на підтвердження чого надаються копії контракту, митної декларації, висновку експертного дослідження та інших документів (т.4, а.с. 27-44).

Згідно контракту № 10/12/2019 від 10.12.2019р., укладеного між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та «Nestler-Nutzfahrzeuge» (Німеччина, Любессе)(продавець), позивачем придбано бувший у використанні тягач, марки MAN, модель SZM 18.440, номер шасі НОМЕР_13 , на підтвердження чого надаються копії контракту, митної декларації, висновку експертного дослідження та інших документів (т.4, а.с. 45-62).

Згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу №1063 від 19.09.2019р. ФОП ОСОБА_1 у ПП «БЕСТДРАЙВ» придбано сідельний тягач для перевезення напівпричепів, марки MAN, модель TGS 18.440, номер шасі НОМЕР_14 , що підтверджується копіями договору, акту приймання-передачі транспортних засобів, рахунком на оплату, видатковою накладною, актом огляду реалізованого транспортного засобу (т.4, а.с. 157-161).

Згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу №1108 від 07.10.2019р. ФОП ОСОБА_1 у ПП «БЕСТДРАЙВ» придбано напівпричіп-самоскид трохвісний, марки Schmitz, модель SKI 24, номер шасі НОМЕР_15 , що підтверджується копіями договору, акту приймання-передачі транспортних засобів, рахунком на оплату, видатковою накладною, актом огляду реалізованого транспортного засобу (т.4, а.с. 162-167).

Згідно договору №020/29 від 27.05.2019р., ФОП ОСОБА_1 придбано у ФОП ОСОБА_6 роботи з ремонту турбокомпресора (т.4, а.с. 220-223).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №2464).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів , бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Статтею 7 Закону №2464 визначено базу нарахування єдиного внеску.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно ч.2 ст. 9 Закону №2464 обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

За приписами ст. 25 Закону №2464 рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Відповідач стверджує, що в ході перевірки правильності нарахування єдиного внеску з сум чистого доходу нараховується єдиний внесок встановлено порушення, в зв`язку з чим за порушення п.8 ст. 9, п.2.1 п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 144032,64 грн., винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-18124/15-32-24-04-20 від 02.05.2024р. у розмірі 288065,28 грн.

Однак, такі висновки контролюючого органу зроблені без зазначення бази оподаткування, обставин, які б підтверджували факт фіксованого порушення.

Разом з тим, висновки контролюючого органу про порушення п.8 ст. 9, п.2.1 п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не знайшли підтвердження під час судового розгляду.

Таким чином, висновки податкового органу про заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2066798 грн. та відповідно не реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 2066798 грн., неподання податкової декларації з ПДВ за січень 2019р., неподання повідомлення про об`єкти оподаткування (за формою №20 ОПП) є необґрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Висновки про заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу, заниження сум одержаного доходу за 2018 рік на 468 542 грн. та завищення сум одержаного доходу за 2019 рік на суму 667 217 грн. також не знайшли підтвердження під час судового розгляду. Відповідно зроблені з урахуванням наведеного висновки податкового органу про заниження в порушення п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за період, що перевірявся у сумі 1760452,87 грн.; не нарахування та несплату військового збору у сумі 146704,41 грн.; не нарахування та несплата єдиного внеску за 2018-2019 рр. на загальну суму 288188,20 грн. у зв`язку з заниженням суми чистого оподатковуваного доходу також є безпідставними.

Податковим органом при перевірці не враховано первинні документи щодо підтвердження витрат ФОП ОСОБА_1 при здійсненні господарської діяльності, які також було надано позивачем та останні досліджено судом.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов`язаннями.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в первинних документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення спірних господарських операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Відповідачем не подано жодних належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його безпосередніх постачальників, та невідповідності інформації, що міститься у податковій звітності позивача з інформацією, що міститься у податковій звітності, зокрема, вироку по кримінальній справі щодо вказаних контрагентів позивача, в якому досліджувались господарські операції позивача з такими контрагентами, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект або інших відомостей, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо відсутності реального вчинення господарських операцій між позивачем та наведеними вище контрагентами, а твердження податкового органу щодо відсутності реального здійснення господарських операцій спростовано наявними матеріалами справи.

Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами ч. 4 ст. 9 КАС України (Постанова Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі № 820/5629/13-а).

Будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними (постанова Верховного Суду від 27.02.2018 р. у справі № 811/2154/13-а).

Не можна вважати обґрунтованим висновок про не підтвердження факту поставки у зв`язку з відсутністю товарно-транспортних накладних або неналежним їх оформленням, оскільки за умови наявності інших належних доказів товарності, ненадання зазначених документів не позбавляє платника права на формування податкового кредиту. Чинним законодавством України передбачено обов`язковість товарно-транспортної накладної лише у випадку надання послуг з перевезення (постанова Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 2а-0870/12052/11).

Товарно-транспортні накладні не завжди складаються при наявності операцій з перевезення. Відсутність товарно-транспортних накладних пояснюється фактом перевезенням товарів власними силами. У даній ситуації відсутність товарно-транспортної накладної є законним явищем (постанова Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі №2а-10089/11/1370).

Товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків (постанова Верховного Суду від 17.04.2018 р. у справі № 816/1587/17).

Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 р. по справі №817/548/15 встановив необґрунтованість посилань податкового органу, як на підставу неправомірності формування даних податкового обліку, на відсутність товарно-транспортних документів, які б свідчили про транспортування придбаного товару, оскільки такі документи, зокрема, товарно-транспортна накладна, призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів, оформлених відповідно до положень чинного законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.

Крім того, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності) (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі № 815/3526/17).

Під час розгляду справи до суду не було надано належних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з надання послуг (поставки товарів), адже у комерційній діяльності виконання поставок товарів (надання послуг) не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладання договорів оренди, найму, тощо.

Частиною 1 ст. 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі "Щокін проти України", зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв`язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, рішення та податкової вимоги становить втручання у мирне володіння майном суб`єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Рішення Європейського суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" застосовуються судами як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що при прийнятті рішення суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 139 КАС України, стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 15140,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №18136/15-32-24-04-20, №18134/15-32-24-04-20, №18132/15-32-24-04-20, №18131/15-32-24-04-20, №18122/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 року, №31906-15-32-24-04-20, №31832/15-32-24-04-20, № 31833/15-32-24-04-20 від 30.07.2024 року, рішення №31831/15-32-24-04-20 від 30.07.2024 року, вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-18124/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 року, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №18136/15-32-24-04-20, №18134/15-32-24-04-20, №18132/15-32-24-04-20, №18131/15-32-24-04-20, №18122/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 року

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №31906-15-32-24-04-20, №31832/15-32-24-04-20, № 31833/15-32-24-04-20 від 30.07.2024 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області №31831/15-32-24-04-20 від 30.07.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-18124/15-32-24-04-20 від 02.05.2024 року.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 15140,00 грн. (п`ятнадцять тисяч сто сорок гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 18.12.2024 р.

СуддяО.М. Тарасишина

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення18.12.2024
Оприлюднено20.12.2024
Номер документу123864709
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Судовий реєстр по справі —420/30543/24

Рішення від 18.12.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Тарасишина О.М.

Ухвала від 09.12.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Тарасишина О.М.

Ухвала від 03.12.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Тарасишина О.М.

Ухвала від 09.10.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Тарасишина О.М.

Ухвала від 02.10.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Тарасишина О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні