Ухвала

від 09.12.2024 по справі 440/14623/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

09 грудня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/14623/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

05 грудня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просить:

1) визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №708 від 13 серпня 2024 року в частині призову на направлення для проходження військової служби ОСОБА_1 ;

2) визнати протиправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;

3) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту на звільнення з військової служби від військовослужбовця ОСОБА_1 ;

4) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Одночасно з позовною заявою 05 грудня 2024 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом:

1) зупинення дії наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №708 від 13 серпня 2024 року;

2) зупинення дії наказу командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування до списків особового складу частини;

3) заборони військовій частині НОМЕР_1 вчиняти дії щодо направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби за межі частини чи до іншого місця служби або іншої військової частини та заборони його залучення до ведення бойових дій.

Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При цьому, відповідно до частини 6 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із статтею 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

В обґрунтування клопотання про забезпечення позову зазначено, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 усупереч встановленому порядку та без дотримання необхідних формальностей здійснили дії, спрямовані на призов ОСОБА_1 на військову службу, хоча, за твердженням позивача, він має право на відстрочку від призову на військову службу, адже він заброньований за підприємством в установленому порядку. За твердженням позивача, військовою частиною НОМЕР_1 неправомірно не звільнено його з військової служби за поданим рапортом, тому позивач вважає, що у даному випадку очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією чи бездіяльністю. Позивач вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки позивач проходить військову службу у бойовій військовій частині, керівництво якої може прийняти рішення щодо переміщення позивача по службі, направлення його до іншого місяця служби, в іншу місцевість або до іншої військової частини, тому існує ризик загрози життю і здоров`ю ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Застосування судом обраних позивачем заходів забезпечення позову не може ґрунтуватися лише на припущеннях позивача, як і суду. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що надані докази та доводи позивача на цьому етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Предметом даного позову не є захист життя та здоров`я позивача ОСОБА_1 .

Позивач у позові оскаржує наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №708 від 13 серпня 2024 року в частині призову на направлення для проходження військової служби ОСОБА_1 , наказ військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 та бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту на звільнення з військової служби від військовослужбовця ОСОБА_1 . Позивач у позові також заявляє вимогу зобов`язального характеру - про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , - як обраний ним спосіб захисту порушеного права.

Отже, цей спір є публічно-правовим спором з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративного суду. Звертаючись з позовною заявою у цій справі до адміністративного суду, позивач бажає захистити право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, яке, за твердженням позивача, він має та яке порушено відповідачами.

Позивачем не доведено наявності підстав, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов`язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову, у тому числі, позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У своєму клопотанні про забезпечення адміністративного позову позивач ОСОБА_1 просить зупинити дію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №708 від 13 серпня 2024 року та зупинити дію наказу командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування до списків особового складу частини.

Однак, пунктом 10 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Військовий стан в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, затвердженими Законами України, та на даний час військовий стан в Україні триває.

Отже, позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення наказів командира (начальника), відданих військовослужбовцю в умовах воєнного стану, що не допускається законом, а саме пунктом 10 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо доводів позивача у заяві про протиправність оспорюваних наказів та оскаржуваної бездіяльності відповідача, суд зазначає наступне.

Очевидні ознаки протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень.

В іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

Оцінка оскаржуваним у цій справі наказам, що не додані позивачем до позову, та бездіяльності відповідача, яка оскаржується у цій справі, може бути надана під час розгляду справи по суті, стверджувати про правомірність чи неправомірність оспорюваних наказів, прийнятих відповідачами, та оскаржуваної у позові бездіяльності, на даний час неможливо.

Відповідно до статті 192 Кодексу адміністративного судочинства України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат. Таким чином, саме на стадії розгляду справи по суті суд з`ясовує обставини справи, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та досліджує зібрані у справі докази.

Підсумовуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, тому у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяС.С. Сич