Ухвала

від 09.12.2024 по справі 520/25960/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 грудня 2024 р.Справа № 520/25960/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 по справі № 520/25960/24

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

26.11.2024 (відповідно до штемпеля на конверті) на вищезазначене рішення представником ОСОБА_1 направлено до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, яка надійшла 04.12.2024.

В апеляційній скарзі заявлено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Перевіривши доводи клопотання про звільнення від сплати судового збору, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, дійсно, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачає можливість суду звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату, однак, за певної умови, а саме, враховуючи майновий стан сторони, що прямо передбачено положеннями вказаної статті.

Звертаючись з клопотанням про звільнення позивача від сплати судового збору. представник посилається на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

В свою чергу, як убачається із заявлених позовних вимог та частини позову, в якій позивачу відмовлено (середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні) і, відповідно, яка ним оскаржується, то предметом апеляційного перегляду у даній справі є саме рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні частини вимог щодо нарахування та виплати на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 висловилася, зокрема, щодо того, чи можна вважати середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні заробітною платою, та зазначила, що стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Висновок аналогічного змісту про те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР, тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати міститься у постанові Великої Палати від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Отже, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати, не поширюється на вимоги позивача про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Керуючись ст. 133, 243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 по справі № 520/25960/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя П`янова Я.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.