Рішення

від 04.12.2024 по справі 163/1927/24

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/1927/24

Провадження № 2-а/163/30/24

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2024 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Павлуся О.С.

за участі секретаря Семенюк К.М.,

представника відповідача Федчишина Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про зміну заходу адміністративного стягнення за постановою в справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ткачук О.В. просить змінити визначений постановою Волинської митниці від 14 серпня 2024 року в справі № 0192/20500/24 за ознаками ч.2 ст.471 МК України захід адміністративного стягнення у вигляді штрафу із 134459,05 гривень на 41281,32 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказав, що факт вчинення передбаченого ч.2 ст.471 МК України порушення митних правил позивач не оспорює, лише не згідний із розміром накладеного на нього стягнення, що пов`язано із неприйняттям відповідачем наданих ним документів фактурної вартості переміщуваних товарів. Вважає, що відповідач безпідставно не прийняв копії наданих позивачем фактури та чеків, оскільки ці платіжні документи на запити митниці підтверджені самими продавцями в Республіці Польща та відповідають вимогам ч.ч.1, 3, 4 ст.368 МК України. Загальна вартість товару за еквівалентом української гривні згідно офіційного курсу валют станом на дату переміщення товару 29.05.2024 становить 137604,39 грн. Висновок СЛЕД Держмитслужби, яким керувався відповідач при накладенні стягнення, не є належним і допустимим доказом, оскільки зазначена установа в силу своєю діяльності не має повноважень на проведення експертиз, а експерт при проведенні експертизи не попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Крім цього, відповідач не врахував наданих позивачем документів про його особу та матеріальний стан.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти заявлених позовних вимог. Зазначив, що надані позивачем на підтвердження вартості товару документи (фіскальний чек, фактура, замовлення клієнта) не є належними і допустимими доказами, оскільки не завірені належним чином, відсутні їх переклад та підтверджуючі документи про сплату коштів за товар саме по цих документах; у фіскальному чекові відсутні артикули або інші характеристики товару, відповідно до яких можливо його ідентифікувати; у чекові зазначено про сплату готівкою, однак відповідно до витягу з АСМО Інспектор позивач ОСОБА_1 06.05.2024 перебував на митній території України та митний кордон не перетинав. Проведена в справі товарознавча експертиза відповідає положенням ст.ст.515, 516 МК України, при цьому не є судовою, тому на неї не поширюються вимоги щодо попередження експерта про кримінальну відповідальність. Вважає, що адміністративне стягнення накладене відповідно до санкції статті і є законним.

Позивач ОСОБА_1 та його представник Ткач О.В. в судове засідання не з`явились, через систему «Електронний суд» представник позивача надіслав заяву про розгляд справи за його та позивача відсутності, просив позов задовольнити. Крім цього, просив залишити без розгляду відзив відповідача як такий, що поданий з порушенням встановленого судом строку на його подання.

Представник відповідача Федчишин Р.А. в судовому засіданні виловив доводи безпідставності позову з наведених у відзиві мотивів та просив відмовити у задоволенні позову.

Вирішуючи заяву представника позивача про залишення відзиву відповідача без розгляду, суд встановив таке.

Ухвалою суду від 22 серпня 2024 року за позовом відкрито провадження, розгляд справи визначено проводити о 12:00 годині 16 жовтня 2024 року. Відповідачу визначений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів із дня одержання повідомлення про відкриття провадження і вручення копії цієї ухвали, але не пізніше дати судового розгляду.

У зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді у відпустці, сторін завчасно повідомленням від 08 жовтня 2024 року було проінформовано, що 16 жовтня 2024 року судове засідання не відбудеться, судовий розгляд перепризначено на 09:00 годину 04 грудня 2024 року.

Отже, датою судового розгляду є 04 грудня 2024 року.

Відзив відповідача зареєстрований в канцелярії суду 02 грудня 2024 року.

За викладених обставин та з огляду на визначений в ухвалі суду від 22 серпня 2024 року строк подання відзиву (не пізніше дати судового розгляду), підстави для залишення відзиву відповідача без розгляду з мотивів, зазначених представником позивача, відсутні.

Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.

20 травня 2024 року інспектор Волинської митниці щодо ОСОБА_1 склав протокол про порушення митних правил № 0192/20500/24 за ознаками ч.2 ст.471 МК України.

Відповідно до змісту протоколу ОСОБА_1 , слідуючи 29.05.2024 приблизно о 00 год. 49 хв. через митний пост «Устилуг» Волинської митниці з Республіки Польща в Україну, водієм автомобіля «RENAULT TRAFIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 257, 366, 374 Митного кодексу України не задекларував товари, що переміщуються ним через митний кордон України, які підлягають письмовому декларуванню, та оподаткуванню митними платежами, а саме:

1) електрокабель в бухтах марки Elpar маркування YDYpzo 450/750V 3*2,5 mm2 у кількості - 7 шт., без ознак використання, загальною вагою брутто - 96 кг.

2) електрокабель в бухтах марки Elpar маркування YDYpzo 450/750V 3*1,5 mm2 у кількості - 7 шт., без ознак використання, загальною вагою брутто 71,9 кг.

3) електрокабель в бухтах марки Elpar без маркування у кількості - 4 шт., без ознак використання, загальною вагою брутто 50,9 кг.

4) підкрильники автомобільні без маркування у кількості - 10 шт., без ознак використання, загальною вагою брутто - 8,4 кг.

5) частини захисту до автомобіля без маркування, у кількості - 6 шт., без ознак використання, загальною вагою брутто - 2,9 кг.

6) 4G модеми/роутери марки 4G Mobile WiFi Pro (Gat 4, 150Mbps I Wi-Fi 2.4GHz) M8-E у кількості 191 шт., без ознак використання, загальною вагою брутто 20,5 кг.

У письмових поясненнях від 29 травня 2024 року ОСОБА_1 вказав, що вищевказаний товар перевозив на прохання знайомого, мав намір заробітку, документів на товар і їх вартість не мав.

Постановою інспектора Волинської митниці від 04.06.2024 призначено товарознавчу експертизу з метою визначення вартості переміщуваного товару, виконання якої доручено Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (далі СЛЕД Держмитслужби).

Згідно з висновком СЛЕД Держмитслужби від 13.06.2024 №142000-3301-0365, загальна вартість товарів становить 448 196,84 грн.

19 червня 2024 року на Волинській митниці зареєстрована заява ОСОБА_1 , до якої він додав документи:

-замовлення клієнта2228/05/2024від 28.05.2024на товар:кабель YDYp 3х2,5-750V, кабель YDYp 3х1,5-750V на суму 2872,05 польських злотих. Замовлення оформлене на ім`я ОСОБА_2 , паспорт № НОМЕР_2 . Замовлення виставлене компанією «Technik Krzysztof Garbacz».

- рахунок-фактуру від 28.05.2024 на товар «Роутери 4G M8-E», 200 шт, вартістю 8300 польських злотих. Рахунок оформлений на ім`я ОСОБА_3 , НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 . Рахунок виставлений компанією «Textrans Sp. z.o.o.».

- фіскальний чек № 000004765 від 05.06.2024 на автомобільні підкрилки в кількості 16 штук з доставкою загальною вартістю 2130,00 польських злотих, з яких доставка 50 польських злотих. Чек виданий «Inspired Kamil Olikiewicz».

На запити Волинської митниці від 10.07.2024 року по зазначених документах компанії «Technik Krzysztof Garbacz» та «Textrans Sp. z.o.o.» підтвердили купівлю громадянином України ОСОБА_4 , паспорт № НОМЕР_2 , товару по замовленню клієнта 2228/05/2024 від 28.05.2024 та за рахунком-фактурою від 28.05.2024, відповідно.

По фіскальному чеку № 000004765 суб`єкт господарської діяльності «Inspired Kamil Olikiewicz» підтвердив продаж товару за цим чеком, однак зазначив, що товар був закуплений і висланий у м.Сребрище в Польщі, а особові дані отримувача посилки відрізняються від особових даних, зазначених у запиті митниці ( ОСОБА_5 , паспорт № НОМЕР_2 ). Чек на території Польщі видається без особових даних, тому чи є ОСОБА_2 фактичним покупцем товару, їм невідомо.

28 червня 2024 року на Волинській митниці зареєстрована заява ОСОБА_1 , у якій він висловив своє непогодження із вартістю товару, визначеної висновком експертизи, з причин придбання товару за значно меншими цінами. До заяви також додав довідку до акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 745014 про встановлення йому третьої групи інвалідності довічно за загальним захворюванням, копію пенсійного посвідчення, медичну виписку (огляд хірурга) про наявність пухлини в ділянці голови, довідку про отримувану пенсію по інвалідності, довідку про перебування на обліку в управлінні соціальної та ветеранської політики виконавчого комітету Ковельської міської ради як отримувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, документи про здійснення перевезення гуманітарної допомоги.

14 серпня 2024 року заступник начальника начальник управління боротьби з контрабандою та порушення митних правил Волинської митниці Тарнавський Ю.М. за участі ОСОБА_1 розглянув справу за складеним протоколом № 0192/20500/24 та виніс постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.471 МК України, із накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 відсотків вартості товару, що становить 134459,05 грн.

При накладенні стягнення посадова особа митниці взяла до уваги висновок СЛЕД Держмитслужби від 13.06.2024 №142000-3301-0365, відхиливши надані ОСОБА_1 документи.

Не оспорюючи факту вчинення правопорушення, позивач ОСОБА_1 не згідний із тим, що відповідач відхилив надані ним документи щодо фактурної вартості переміщуваного товару, оскільки це безпосередньо вливає на розмір штрафу.

Частина 2 статті 471 МК України визначає, що недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів.

Згідно із ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Норми Митного кодексу України не містять спеціальних положень, які б використовувались для визначення вартості товару в розумінні стягнення у вигляді штрафу.

Отже, вартість товару повинна бути підтверджена доказами у відповідності до ст.495 МК України, які повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності і достатності доказів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.73 КАС України).

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ст.74 КАС України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.75 КАС України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.76 КАС України).

У статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частина 1 статті 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним або другорядним методом. Основний метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Частиною 1 статті368 МК України передбачено, що для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, банківських виписках, електронних повідомленнях з інтернет-магазинів, інших документах, які містять відомості про вартість таких товарів.

У цій справі позивач вважає, що вартість переміщуваного ним товару слід визначати на підставі наданих ним документів - замовлення клієнта, рахунку-фактури, фіскального чеку, відповідно до яких загальна вартість товару становить 13302,05 польських злотих, що за курсом НБУ становить 137604,39 гривень.

Проте приймати ці документи до уваги суд вважає відсутніми підстави з огляду на таке.

У письмових поясненнях від 29.05.2024 ОСОБА_1 вказав, що товар йому не належить, документи про його вартість у нього відсутні, товар перевозив на прохання знайомого з метою заробітку.

Ці пояснення були відібрані у ОСОБА_1 безпосередньо по факту виявлення правопорушення, надані ним добровільно без будь-якого тиску, примушувань чи маніпуляцій, у зв`язку із чим є першоджерелом доказів, що відповідає вимогам ст.495 МК України, і які об`єктивно відтворюють фактичні обставини справи.

У цих поясненнях ОСОБА_1 не зазначав, що власне сам купував товар, за яку ціну та у яких продавців, як і не зазначав, що на його ім`я видавались фінансові документи.

Ні у матеріалах справи про порушення митних правил, ні у позовній заяві в цій справі, ОСОБА_1 не навів розумного і логічного пояснення того, що видані на його ім`я 28 травня 2024 року замовлення клієнта 2228/05/2024 та рахунок-фактура у нього були відсутні на момент перетину кордону 29 травня 2024 року о 00:49 годині.

Крім цього, у рахунку-фактурі зазначено, що товар оплачений готівкою, а це вимагало фізичної присутності ОСОБА_1 у продавця товару компанії «Textrans Sp. z.o.o.».

Незважаючи на видачу цих документів на ім`я ОСОБА_3 , у письмових поясненнях позивач навіть не обмовився про їх існування та їх надання додатково.

Стосовно фіскального чека № 000004765 на автомобільні підкрилки, то він датований 05 червня 2024 року, тобто після дати переміщення ОСОБА_1 товару (29 травня 2024 року), через що не стосується предмета доказування, тому є неналежним доказом.

За таких обставин, сам факт підтвердження видачі цих фінансових документів суб`єктами господарської діяльності, не дає підстав для застосування ч.1 ст.368 МК України, на яку у позовній заяві посилається представник позивача.

У зв`язку із цим суд вважає, що посадова особа митного органу підставно не прийняла до уваги надані позивачем документи щодо вартості товару.

Згідно з ч.1 ст.515 МК України експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.

Відповідно до ч.2 ст.515 МК України експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

Проведена в справі про порушення митних правил товарознавча експертиза відповідає наведеним вимогам закону і позивачем не спростована.

Передбаченим ч.2 ст.515 МК України правом на проведення незалежної експертизи позивач не скористався.

Суд звертає увагу на те, що проведення експертиз у справах про порушення митних правил експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади визначено на законодавчому рівні у ч.2 ст.515 МК України, тому посилання представника позивача на коди КВЕД Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби є безпідставними.

Також безпідставним є посилання представника позивача на судове рішення Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, оскільки це судове рішення ухвалене в порядку цивільного судочинства, а відтак має кардинально відмінні правовідносини.

Санкція ч.2 ст.471 МК України передбачає штраф в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів, тобто не містить альтернативи та мінімальної/максимальної межі, через що надані ОСОБА_1 документи про його особу, сімейний та матеріальний стан не впливають на обсяг його відповідальності за вчинене правопорушення.

Згідно із ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на докази, які містяться в матеріалах справи, та встановлені судом фактичні обставини, суд дійшов висновку, що наведено у позові обґрунтування заявлених вимог свого належного підтвердження не знайшло.

В тойже часвстановлено,що посадоваособа Волинськоїмитниці яксуб`єкт владнихповноважень підчас розглядусправи тавинесення оскаржуваноїпостанови,у томучислі накладенняна позивачаадміністративного стягнення,діяла успосіб,передбачений Конституцієюта ЗаконамиУкраїни,та підставноза основунакладеного стягненнявзяла висновок СЛЕД Держмитслужби від 13.06.2024 №142000-3301-0365.

Згідно з п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Таким чином, враховуючи вищенаведені висновки стосовно суті спору та заявлених вимог, судом встановлено підстави для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ч.6 ст.157 КАС України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Отже, застосований в справі захід забезпечення позову підлягає скасуванню після набрання рішенням законної сили.

З огляду на прийняте по справі рішення понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.242-247КАС України, суд

у х в а л и в :

Постанову заступника начальника начальника управління боротьби з контрабандою та порушення митних правил Волинської митниці Тарнавського Юрія Михайловича від 14 серпня 2024 року в справі про порушення митних правил № 0192/20500/24 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст.471 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу в сумі 134459,05 грн залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Волинської митниці про зміну заходу накладеного стягнення за цією постановою без задоволення.

Застосований ухвалою суду від 18 жовтня 2024 року захід забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення, що перебуває на примусовому виконанні у Ковельському відділі державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в рамках виконавчого провадження № 76314745, після набрання цим рішенням законної сили скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення його повного тексту.

Інформація про учасників справи:

позивач ОСОБА_1 ; місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач Волинська митниця; місце знаходження - вулиця Призалізнична, 13, село Римачі Ковельського району Волинської області; код ЄДРПОУ 43958385.

Дата складання повного тексту рішення 09 грудня 2024 року.

Головуючий: суддя О.С. Павлусь