Рішення

від 21.11.2024 по справі 291/357/22

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/357/22

Провадження №2/291/28/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 листопада 2024 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Митюк О.В.,

за участю секретаря Колесник Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2

до Ружинської селищної ради, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и в:

27 квітня 2022 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Ружинської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку. Ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 07.11.2022 року за клопотанням представника позивача було залучено третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 12.09.2022 року з ініціативи суду було залучено третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 .

На обґрунтування позову представник позивача вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , після смерті якої позивач успадкував на підставі заповіту, житловий будинок АДРЕСА_1 та належав померлій на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 25.07.2011 року виданого виконкомом Мовчанівської сільської ради Ружинського району Житомирської області.

Звернувшись із відповідною заявою до Мовчанівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, сільська рада розглянувши заяву позивача вирішила надати йому дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою отримання у приватну власність земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок право власності на який зареєстровано, орієнтовною площею - 0,6059 га., в тому числі:

- 0,2500 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 0,3559 га. для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході виготовлення технічної документації було встановлено, що земельні ділянки загальною площею 0,6059 га. під вказаним житловим будинком була передана у приватну власність ОСОБА_7 на підставі рішення 20 сесії IV скликання Мовчанівської сільської ради від 21.12.2004 року. ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За наявною у позивача інформацією, спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_7 прийняв його син ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Сквира Київської області.

Спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_8 прийняла його дружина ОСОБА_5 і мати ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадщину після якої прийняв позивач відповідно до вищевказаного заповіту, що підтверджується доданою до позовної заяви копією заяви від 28.12.2016 року ОСОБА_5 про відмову у оформленні на своє ім`я 1/2 частки спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_8 , яка посвідчена приватним нотаріусом Сквирського районного нотаріального округу Київської області Климчук Л.П.

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину на вказані земельні ділянки позивач звернувся до Ружинської державної нотаріальної контори Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький).

У зв`язку із розбіжностями в правовстановлюючих документах на спадкове майно, постановою державного нотаріуса Ружинської державної нотаріальної контори від 21.01.2022 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на право на вищевказані земельні ділянки.

Отримавши вказану постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивач дізнався, що рішення 20 сесії IV скликання Мовчанівської сільської ради Ружинського району Житомирської області від 21.12.2004 року, яким передано у приватну власність ОСОБА_7 земельні ділянки під належним позивачу житловим будинком порушено його право на отримання їх у власність згідно з нормами Земельного кодексу України.

Разом з тим, як вбачається із вказаних державних актів на право власності на земельну ділянку, вони видані на підставі рішення 20 сесії 4 скликання Мовчанівської сільської ради Ружинського району Житомирської області від 21.12.2004 року, що не відповідає дійсності, так як 20 сесія 4 скликання Мовчанівської сільської ради Ружинського району Житомирської області відбулася 20 грудня 2004 року, що підтверджується архівною копією рішення.

Дані обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом з метою скасування рішення 20 сесії IV скликання Мовчанівської сільської ради Ружинського району Житомирської області від 21.12.2004 року, оскільки вважає, що приватизація зазначених вище земельних ділянок відбулася незаконно, так як ОСОБА_7 приватизував земельні ділянки у 2004 році не маючи правовстановлюючих документів на житловий будинок.

Рішення 20 сесії IV скликання Мовчанівської сільської ради Ружинського району Житомирської області від 21.12.2004 року порушує право позивача на вільне володіння та користування належним на праві приватної власності позивачу житловим будинком та прибудинковою земельною ділянкою.

Ухвалою від 28.04.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та у справі відкрито загальне позовне провадження, витребувано матеріали спадкових справ щодо майна померлих ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 .

Представник позивача ОСОБА_2 на адресу суду спрямував заяву, в якій просить справу слухати за його відсутності та відсутності позивача, позов підтримують.

Представник відповідача Ружинської селищної ради в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, щодо задоволення позовних вимог покладається на розсуд суду.

Треті особи в судове засіданя не з`явилися, належним чином повідомлені, подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, не заперечують щодо задоволення позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач є спадкоємицем по заповіту майна ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Мовчанівка, Ружинського району, Житомирської області, що стверджується:

-паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 виданого Ружинським РС УДМС України в Житомирській області на ім`я ОСОБА_1 (а.с.5);

-свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 19.06.2008 року Мовчанівською сільською радою Ружинського району Житомирської області, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_7 (а.с.7);

-свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 25.11.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №2092, виданого державним нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори Житомирської області, згідно якого спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.8);

-витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.11.2017 року №105118502 (а.с.9);

-постановою державного нотаріуса Ружинської державної нотаріальної контори О.В.Ставничого №40/02-31 від 21.01.2022 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті заповідачки ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме на земельні ділянки, які належать ОСОБА_7 ( а.с. 10);

-рішенням 17 сесії VII скликання від 19.12.2017 року Мовчанівської сільської ради Ружинського району Житомирської області «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою» вбачається, що ОСОБА_1 надали дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою отримання у приватну власність земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок право власності на який зареєстровано, орієнтовною площею - 0,6059 га., в тому числі: 0,2500 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1 ; 0,3559 га. для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11);

-архівною копією рішення 20 сесії IV скликання Мовчанівської сільської ради Ружинського району Житомирської області від 20.12.2004 року, яким передано у приватну власність ОСОБА_7 земельні ділянки площею 0,25 га та 0,3559 га в с.Мовчанівка Ружинського району Житомирської області (а.с.13).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №135716 від 09.06.2005, ОСОБА_7 набув право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га за кадастровим номером 1825284601:08:004:0055 для обслуговування житлового будинку (а.с.14).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №135717 від 09.06.2005 ОСОБА_7 набув право власності на земельну ділянку площею 0,3559 га за кадастровим номером 1825284601:08:004:0056 для ведення особистого селянського господарства (а.с.15).

Згідно довідки Виконавчого комітету Ружинської селищної ради Житомирської області Бердичівського району Житомирської області №92 від 06.04.2022 року згідно рішення 5 сесії 7 скликання від 27.04.2016 року «Про перейменування вулиць села Мовчанівка» було перейменовано вулицю Ворошилова на вулицю Слобода (а.с.18).

Згідно довідки ВК Ружинської селищної ради Житомирської області №93 від 06.04.2022 року вбачається, що земельні ділянки під кадастровими номерами: 1825284601:08:004:0055 та1825284601:08:004:0056, які належали померлому ОСОБА_7 , знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.17).

Згідно спадкової справи за № 449/2008 року, яка відкрита 14 серпня 2008 року Ружинською державною нотаріальною конторою Житомирської області, щодо майна ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що ОСОБА_8 є спадкоємцем за заповітом майна покійного, та в установлений законодавством строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Спадкоємці майна ОСОБА_8 : ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 від прийняття спадщини відмовились в установленому законом порядку (а.с. 31-49).

Згідно спадкової справи за №33/2012 року, яка відкрита 18 травня 2012 року Приватним нотаріусом Сквирського районного нотаріального округу Климчук Л.П. щодо майна ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , вбачається, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є спадкоємицями за законом майна покійного, та в установлений законодавством строк звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (а.с. 129-172).

Відповідно до заяви ОСОБА_5 посвідченої приватним нотаріусом Сквирського районного нотаріального округу Київської області, вбачається, що вона відмовилась у оформленні на своє ім`я ? частки спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 19.06.2008 року виданого Мовчанівською сільською радою Ружинського району Житомирської області (а.с.16).

Згідно спадкової справи за № 220/2017 року, яка відкрита 05 липня 2017 року Ружинською державною нотаріальною конторою Житомирської області, щодо майна ОСОБА_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна покійної за заповітом, та у встановлений законодавством строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, та частково оформивши свої спадкові права. Спадкоємцями майна покійної є також: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 які спадщину прийняли в установленому законом порядку. Спадкоємці: ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , які мають право на обов`язкову частку у спадщині, від прийняття спадщини відмовились (а.с.50-99).

На підставі досліджених спадкових справ судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували в зареєстрованому шлюбі.

ОСОБА_6 , 26.01.2011 року виконавчим комітетом Мовчанівської сільської ради Житомирської області видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , а саме на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 65,7 кв.м., житловою площею 37,8 кв.м. (а.с.84).

Із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССЕ №957419 виданого 01.09.2011 року КП «Бердичівське бюро технічної інвентаризації» вбачається, що право власності на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_6 , реєстраційний номер 34224389 (а.с.85).

Тобто, власником вищевказаного будинку вона стала в 2011 році, після смерті ОСОБА_7 який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно Архівного витягу з рішення 20 сесії IV скликання Мовчанівської сільської ради Ружинського району Житомирської області від 20.12.2004 року, передано у приватну власність ОСОБА_7 земельні ділянки площею 0,25 га та 0,3559 га в с.Мовчанівка (а.с.13).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №135716 від 09.06.2005 ОСОБА_7 набув право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га за кадастровим номером 1825284601:08:004:0055 для обслуговування житлового будинку (а.с.14).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №135717 від 09.06.2005 ОСОБА_7 набув право власності на земельну ділянку площею 0,3559 га за кадастровим номером 1825284601:08:004:0056 для ведення особистого селянського господарства (а.с.15).

Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною першою статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною четвертою статті 120 ЗК України визначено, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

У постанові від 12 жовтня 2016 року № 6-2225цс16 Верховний Суд України дійшов висновку, що норма статті 120 ЗК України і статті 377 ЦК України закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю та споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного й цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України в поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку в набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на ній об`єкти.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду, стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено в договорі відчуження нерухомості.

Якщо на земельній ділянці, яка є особистою приватною власністю одного із подружжя знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою, переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статті 120 ЗК України,статті 377 ЦК України.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 343/2166/15-ц.

Відповідно до статей 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст.321 ЦК України).

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1, 2 ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 ст.126 ЗК України (у редакції, що діяла на час видачі оскаржуваного державного акту) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних з правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Вказаний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12.12.2018 року у справі № 2-3007/11 (провадження № 14-525цс18).

З матеріалів справи вбачається, що на момент прийняття Мовчанівською сільською радою оспорюваного рішення від 20.12.1993 року про передачу ОСОБА_7 земельних ділянок, які розташовані по АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок, який знаходиться за вказаною адресою, за ОСОБА_6 зареєстровано не було, а тому вказаним рішенням її права та законні інтереси не порушувались.

В подальшому, ОСОБА_7 на підставі раніше прийнятого Мовчанівською сільською радою рішення від 20.12.2004 року отримав Державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯА №135716, та ЯА №135717 виданими 09.06.2005року, якими посвідчувалось його право власності на земельні ділянки, площею 0,2500 га та 0,3559 га, які розташовані по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, та ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, реєстрація за ОСОБА_6 права власності на житловий будинок за вказаною адресою, не свідчать про незаконність прийняття зазначеного рішення сільської ради та виданого на його підставі державних актів, а тому підстави для визнання їх недійсними та скасування відсутні.

Разом з цим, судом встановлено, що , спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_7 прийняв його син ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Сквира Київської області.

Спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_8 прийняла його дружина ОСОБА_5 і мати ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадщину після якої прийняв позивач відповідно до вищевказаного заповіту, що підтверджується доданою до позовної заяви копією заяви від 28.12.2016 року.

ОСОБА_5 подала до нотаріуса заяву про відмову у оформленні на своє ім`я 1/2 частки спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_8 , а саме на земельні ділянки площею 0,2500 га, та 0,3559 га, яка посвідчена приватним нотаріусом Сквирського районного нотаріального округу Київської області Климчук Л.П. на користь ОСОБА_6 .. Але нотаріусом їй було роз`яснино, що згідно чинного законодавства нотаріус не має права позбавити будь-кого з спадкоємців спадкового майна чи права на нього навіть за згодою громадянина спадкоємця і може лише видати спадщину в рівних частинах кожному із спадкоємців згідно с.1261 ЦК України

Таким чином, третя особа ОСОБА_5 мала можливість оформити право власності на частину, належної ОСОБА_8 , спірної земельної ділянки в порядку спадкування, однак від свого права відмовилась, хоча має на даний час таку можливість. Іншу частину спадкового майна також не оформила і покійна ОСОБА_6 .

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57),від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

З огляду на те, що ОСОБА_1 пред`явив вимоги про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, а також визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту його прав є неефективним, оскільки не відновлює прав позивачки на спірну земельну ділянку та цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Ружинської селищної ради треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 02.12.2024 року.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 ,

житель АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Ружинська селищна рада Бердичівського району Житомирської області, місце розташування: 13601, Житомирська область, Ружинський район, смт.Ружин, вул.Соборна, 44, код ЄДРПОУ 04344707.

Треті особи:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_6 , житель АДРЕСА_4 ;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_7 , житель АДРЕСА_5 ;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_8 , жителька АДРЕСА_6 ;

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області О. В. Митюк