Постанова

від 21.11.2024 по справі 404/407/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2024 року м. Кропивницький

справа № 404/407/23

провадження № 22-ц/4809/747/24

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Голованя А.М., Дуковського О.Л.,

при секретарі Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 лютого 2024 року (суддя Павелко І.Л.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «СІГМА КІРОВОГРАД» про встановлення факту перебування у трудових відносинах та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «СІГМА КІРОВОГРАД», в якому просив встановити факт його перебування у трудових відносинах з відповідачем у період з 20.06.2014 по 16.01.2020 на посаді охоронця відділу безпеки та внести відповідні записи до трудової книжки, а також зобов`язати відповідача нарахувати та сплатити відповідно до законодавства суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вказаний період його роботи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 20.06.2014 по 16.01.2020 він працював на посаді охоронця у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «СІГМА КІРОВОГРАД». 19.06.2014 у відділі кадрів він написав заяву, але з наказом про прийняття його на роботу не ознайомлювали та трудовий договір йому не надавали. Після його звільнення йому було видано трудову книжку, в якій було зроблено запис про те, що він працював не в ТОВ ТБ «СІГМА КІРОВОГРАД», а у ФОП ОСОБА_2 з 13.07.2019. Запис у трудовій книжці про перебування його у трудових відносин з відповідачем був відсутній. Зазначив, що встановлення факту його перебування у трудових відносинах з відповідачем є необхідним для підтвердження трудового стажу. Також вказав, що під час відвідування Пенсійного фонду йому стало відомо те, що передбачені законодавством внески із заробітної плати, які є необхідною умовою нарахування та отримання ним пенсії за віком, відповідач не здійснював. У липні 2022 року він письмово звернувся до ФОП ОСОБА_2 на ім`я якої він писав у 2014 році заяву про прийняття на роботу до ТОВ ТБ «СІГМА КІРОВОГРАД», щодо внесення змін до його трудової книжки неврахованого періоду трудового стажу, але відповіді не отримав.

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ним надано достатньо доказів на підтвердження факту перебування у трудових відносинах із відповідачем, зокрема, копію грамоти ГК «Сигма», а також показами свідків.

Крім того, судом проігноровано ч.4ст. 24 КЗпП України, згідно з якою трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника було фактично допущено до роботи.

Також на думку скаржника суд безпідставно з власної ініціативи не залучив до участі у справі в якості третьої особи Державну службу з питань праці у Кіровоградській області.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту перебування у трудових відносинах з відповідачем, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 писав заяву про прийняття його на роботу, надавав трудову книжку та інші документи, отримував наказ про прийняття на роботу, укладав трудовий договір.

Судом встановлено, що згідно запису трудової книжки з 13.07.2019 по 16.01.2020 ОСОБА_1 працював у ФОП ОСОБА_2 охоронником у відділі безпеки /а.с.8-12/. Записи у трудовій книжці про перебування позивача у трудових відносинах з ТОВ ТБ «СІГМА КІРОВОГРАД» відсутні.

Відповідно до копії характеристики виданої ФОП ОСОБА_2 22.10.2024, останнім місцем роботи ОСОБА_1 у ФОП ОСОБА_2 на посаді охоронника, загальний стаж на займаній посаді 6 років /а.с.14/.

У заяві претензії від 25.07.2022 ОСОБА_1 вказує, що перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 на посаді охоронника з 20 червня 2014 року, що підтверджується характеристикою від 22.10.2021 та показами свідків, у зв`язку з чим просив ФОП ОСОБА_2 внести зміни до трудової книжки про те, що він працював на посаді охоронника відділу безпеки ФОП ОСОБА_2 в період з 20 червня 2014 року по 16 січня 2020 року, видати довідку про трудовий стаж та відомості про щомісячну заробітну плату вказаний період /а.с.15/.

Згідно п. 6 ч. 1ст. 232 КЗпП Українибезпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.

Відповідно до ч.2ст.2 КЗпП України, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до ч. 1ст. 21 Кодексу законів про працю Українитрудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з положеннямистатті 24 КЗпП України(у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців (ст.ст.26,27 КЗпП України).

Відповідно до п. 7Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.92 року, укладання трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу. Фактичний допуск до роботи вважається укладанням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота проводилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органом.

Відповідно дост. 29 КЗпП Українидо початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний: роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови/праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку; визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами та проінструктувати працівника з техніки безпеки виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір (ст.139 КЗпП України).

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Встановлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу.

Трудові правовідносини характеризуються певними особливостями, які дозволяють відрізнити їх від схожих правовідносин, пов`язаних з працею, але регульованих нормами цивільного права. Це, перш за все, включення працівника до складу трудового колективу конкретного підприємства, установи, організації, де його діяльність, пов`язана з виконанням певних трудових функцій, регламентується вимогами внутрішнього трудового розпорядку, встановленого на даному підприємстві, в установі, організації. Під час укладання трудового договору працівник зобов`язується виконувати обов`язки, що входять до його трудової функції, особисто своєю працею. Трудові правовідносини характеризуються сталістю, регламентованістю та наявністю певних соціальних гарантій для працівника.

Позивачем не надано будь-яких доказів, які б вказували на існування саме трудових відносин між сторонами у вказаний період на посаді охоронника та виконання ним трудових обов`язків.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що копія грамоти виданої директором Кропивницького філіалу ГК «СИГМА» на ім`я ОСОБА_1 , не підтверджує факту перебування позивача у трудових відносинах з ТОВ ТБ «СІГМА КІРОВОГРАД».

Позивач також не надав інших достатніх та допустимих доказів на підтвердження допущення його до роботи (до прикладу, копії заяв про прийняття на роботу, про ознайомлення з будь-якими правилами у суб`єкта підприємницької діяльності, проходження інструктажів тощо); про виконання вимог внутрішнього трудового розпорядку (журнал виходу на роботу тощо), виконання трудової функції, виплату заробітної плати тощо.

Інші докази, які б вказували на необхідні елементи ознак трудових відносин, а саме вид роботи, тривалість робочого часу, порядок оплати, в матеріалах справи відсутні.

При цьому, з заяви - претензії від 25.07.2022 вбачається, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 на посаді охоронника з 20 червня 2014 року по 16 січня 2020 року.

Також у суді першої інстанції, свідки ОСОБА_3 . ТА ОСОБА_4 пояснили, що вони працювали разом з позивачем, оформлені офіційно не були, заробітну плату отримували на руки готівкою.

Виходячи з вищенаведеного, позивачем не доведено наявність трудових відносин між сторонами за спірний період в розумінні ст.ст.21,24 КзпП України, а саме наявність у взаємозв`язку таких обставин, які засвідчують наявність угоди між працівником і власником підприємства, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно дост. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогамист.48 КЗпП Українитрудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено п.1.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, при влаштуванні на роботу працівники зобов`язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

Аналіз наведених правових норм дає підстави стверджувати, що до трудових книжок вносяться записи про роботу тих працівників, з якими підприємство, установа, організація чи фізична особа-підприємець перебуває у трудових правовідносинах.

Статтею 38 КЗпП Українивизначено, що звільнення за власним бажанням - це є розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника. Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Відповідно дост. 47 КЗпП України- власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встаті 116 цього Кодексу.

З огляду на те, що факту перебування позивача із ТОВ ТБ «СІГМА - Кіровоград» у трудових відносинах з 20 червня 2014 року по 16 січня 2020 року судом не встановлено, позовні вимоги про зобов`язання відповідача внести запис до трудової книжки позивача про прийняття на роботу та запис про звільнення із займаної посади, а також зобов`язання нарахувати та сплатити суми єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 06.12.2024.

Судді:

О.А.Письменний А.М. Головань О.Л. Дуковський