Постанова

від 19.11.2024 по справі 160/28183/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/28183/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «Лідер»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року (суддя Озерянська С.І.)

у справі №160/28183/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «Лідер»

до Дніпровської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «Лідер» звернулось до суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UА110050/2023/000239/1 від 02.10.2023;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці №UА110050/2023/000386 від 02.10.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час митного оформлення придбаного товару для визначення його митної вартості застосовано основний метод, за ціною договору (контракту) та відповідачу було подано документи, які містять усі дані, необхідні для визначення митної вартості товару, зокрема і транспортної складової митної вартості, та не містять розбіжності і неточності. Позивач вважає, що подані ним документи є такими, що в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, і дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем у спірному рішенні не наведено належного обґрунтування причин їх неврахування, тому рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом визначення митної вартості є неправомірним.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд за встановлених у справі обставин, дійшов висновку, що подані декларантом документи не підтверджують митну вартість заявленого до розмитнення товару за ціною контракту, а для визначення задекларованої митної вартості товару позивач не надав митному органу необхідні й достатні документи. Суд встановив, що надані позивачем документи містять істотні розбіжності, які обґрунтовано поставили під сумнів визнання заявленої митної вартості. Судом враховано, що відповідно умов зовнішньоекономічного контракту та специфікації №1 від 30.05.2023 позивачем узгоджено постачання на адресу позивача «труб холоднодеформованих», втім 28.09.2023 позивачем подано до митного органу ЕМД типу ІМ 40ДЕ №23UA110050004327U5, за якою заявлено товар «труби гарячедеформовані», при цьому, всі подані позивачем до митного оформлення документи, зокрема контракт та специфікація №1 від 30.05.2023, стосуються товару «труби холоднодеформовані». Суд погодився з відповідачем, що наданий лист виробника від 15.08.2023, в якому він вказує про допущену помилку в найменуванні труб та зазначає, що цим листом виправляє найменування товару з «холоднодеформованих» та «гарячокатані», не може бути розцінений як доказ зміни умов контракту. Також суд встановив, що позивачем не надано митному органу всі необхідні документи, які у сукупності підтверджують розмір витрат на транспортування, що включаються до складових митної вартості задекларованого позивачем товару.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Скаржник зазначає, що суд не врахував та не піддав аналізу пояснення позивача стосовно питання зміни назви товару. З урахуванням отриманого листа від продавця, в якому він визнає наявність помилки у формулюванні способу виготовлення товару, а також експертного висновку, позивач як декларант добросовісно вказав у поданій митній декларації саме ту назву труби, яка відповідала дійсності. При цьому, зміна назви способу виготовлення труби жодним чином не робить всі товаросупровідні документи такими, що не стосуються оформлюваної партії товару, відмінність у способі виробництва труби не впливає на її кінцеві характеристики. Оскільки декларантом було проінформовано митний орган про наявність помилки продавця в супроводжуючих документах та надано пояснення щодо причин такої помилки, питань з приводу наявності факту підроблення товаросупровідних документів не було. Більш того, позивач сплатив мито у більшому розмірі, антидемпінгове мито, яке складає 51,52%.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, відповідно до поданого письмового відзиву на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Відповідач наполягає на правомірності коригування митної вартості задекларованого позивачем товару, оскільки в спірному випадку відбулась не зміна назви способу виготовлення труби, як помилка допущена в документах, а по факту заявлений вид труби і поданий до митного оформлення - це різні труби, і в результаті документи не на ті труби подані до митного оформлення. Також відповідач вказує, що позивачем не було надано митному органу всі необхідні документи, які у сукупності, підтверджують розмір витрат на транспортування, що включаються до складових митної вартості задекларованого товару, надані платіжні документи не містять реквізитів, необхідних для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 30.05.2023 між позивачем - ТОВ ВКП «Лідер» (покупець) та SHANDONG ZIDA STEEL GROUP CO., LTD (продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт №SZS-3005/23, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує труби безшовні сталеві холоднодеформовані.

Пунктом 1.2 контракту встановлено, що асортимент, ціна за одиницю і кількість поставлених товарів за контрактом вказані в специфікаціях на поставку, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно пункту 2.2 контракту загальна вартість контракту складається з вартості товару, фактично відвантаженого по специфікаціях до даного контракту, і становить не більше 1 000 000 доларів США.

Відповідно до пункту 3.1 контракту умови поставки вказуються в специфікаціях до даного контракту. Відвантаження товару частинами дозволено.

Специфікацією №1 від 30.05.2023 до договору №SZS-3005/23 від 30.05.2023 погоджено поставку товару: труби сталеві безшовні холоднодеформовані, виробник Китай, ДСТУ 8939-2019, код УКТ ЗЕД 7304. Діаметр 426*10, кількість - 27 тон, ціна 827 дол.США/тн. Всього 22 329 дол. США. Ціна товару визначена на умовах поставки СIF Gdansk, Poland. Умови оплати: 30% передплата, залишок проти копії ВL.

14.06.2023 продавцем виставлений інвойс №SZS-3005/23-1 відповідно до контракту та специфікації №1 від 30.05.2023 на суму 22 335,62 дол. США за товар - труби сталеві безшовні холоднодеформовані, виробництва Китай, ДСТУ 8939:2019 у кількості 27,008 тон за умовами поставки СIF Gdansk, Poland.

Декларант здійснив оплату за товар відповідно до банківських платіжних документів від 01.06.2023 №1 на суму 6698,70 USD та від 02.08.2023 №6 на суму 15630,30 USD.

Відповідно до коносаменту №228214727 місце навантаження товару - порт навантаження Xingang, China; місце розвантаження товару пункт призначення Гданськ, Польща.

01.09.2023 з метою митного оформлення товару, що надійшов за вказаним контрактом відповідно до специфікації №1 від 30.05.2023, позивачем подано до митного органу попередню декларацію №23UA110050003805U0, відповідно до якої заявлено товар «труби холоднодеформовані».

У подальшому, декларантом подано тимчасову декларацію від 21.09.2023 №23UA110050004186U9, відповідно до якої заявлено товар «труби гарячедеформовані».

У зв`язку із заявленням різних даних щодо основних характеристик одного і того ж товару, митницею до Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» направлений лист від 25.09.2023 №7.5-1/7.5-28-078/14/5685 щодо визначення способу виробництва сталевих труб.

27.09.2023 листом №Д/360 Державне підприємство «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» надало митниці відповідь щодо проведення експертизи товарів (труб сталевих безшовних) виробництва SHANDONG ZIDA STEEL GROUP CO., LTD (КНР), імпортер ТОВ ВКП «Лідер». Згідно висновків проведеної технічної експертизи за способом виробництва труби сталеві безшовні: труба 426х10 мм гарячедеформована. Труби виготовлені способом гарячого деформування (висновки від 27.09.2023 №Д/361).

28.09.2023 з метою належного оформлення придбаного товару позивачем подано до Дніпровської митниці електронну митну декларацію №23UA110050004327U5, відповідно до якої заявлено до митного оформлення товар вироби з чорних металів, безшовні, круглого поперечного перерізу/, з нелегованої сталі, гарячедеформовані: труби сталеві безшовні гарячедеформовані, прямі, ДСТУ 8939:2019, марка сталі 20, 426х10х10000-12000 мм, 23 шт, 234 пакета 27,008 тн., в якій митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною контракту (ст.58 МК України).

Умови поставки товару: CIF - PL Гданськ.

На підтвердження митної вартості товару підприємством надано митному органу документи, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації: сертифікат якості №ZD230530-1 від 08.06.2023; пакувальний лист б/н від 14.06.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №SZS-3005/23-1 від 14.06.2023; коносамент №228214727 від 15.06.2023; накладну №31500658 від 01.09.2023; супровідний документ №23PL322080NU63QVD9 від 23.08.2023; сертифікат про походження товару №23С482000086/00132 від 19.06.2023; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації); банківські платіжні документи №1 від 01.06.2023 та №6 від 02.08.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №823 від 04.09.2023; страховий поліс №АJIN04F24223ЕG1128С7 від 18.07.2023; специфікацію №1 від 30.05.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) SZS-3005/23 від 30.05.2023; договір про надання послуг митного брокера №576; договір (контракт) про перевезення №2023-034 від 27.07.2023; інші некласифіковані документи від 04.09.2023; лист бн «Shandonh Zida Steel G від 15.08.2023; копію декларації країни відправлення №021720230000148183 від 12.06.2023.

Також як вбачається з цієї митної декларації позивачем за товар «труби гарячодеформовані» сплачено антидемпінгове мито у розмірі 51,52%.

При проведенні митних формальностей, відповідач повідомив позивача, що заявлену митну вартість не може бути визнано за основним методом за ціною договору (контракту), оскільки надані не всі необхідні документи, а надані документи, на підтвердження митної вартості заявленого до розмитнення товару, містять розбіжності та не місять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

При цьому митний орган виходив з такого.

-враховуючи умови поставки відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) - CIF, що означає, зокрема, що на продавця покладається обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення, митний орган зазначив, що до митного оформлення декларантом подано Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №823 від 04.09.2023, у якому зазначено, що страхування вантажу не проводилось.

- надано до митного оформлення банківські платіжні документи, що стосується Товару, №1 від 01.06.2023 та №6 від 02.08.2023, які посилаються на зовнішньоекономічний контракт від 30.05.2023 №SZS-3005/23, що не дає можливості повністю ідентифікувати оцінювану партію товару. Вказані платіжні документи оформлені без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216.

- відповідно гр. 20 ЕМД та гр. 3 ДМВ поставка товару здійснюється на умовах CIF Gdansk Польща. Згідно наданої гр.2 ж/д накладної №31500658 від 01.09.2023 перевантаження та відправка контейнера здійснювалась з станції Гливице порт (Польща). Декларантом не надавався рахунок та не включена транспортна складова (НРР) від порту Гданськ до Гливице порт (Польща).

- до митного оформлення подано Договір на перевезення від 27.07.2019 №2023-034, в п.1.3 якого зазначено, що «особливі умови надання послуг за цим договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу регулюється заявкою (далі заявка), що погоджується Сторонами, у якій зокрема зазначаються габарити та кількість місць вантажу, найменування та вид вантажу, перелік конкретних транспортно- експедиторських послуг, розмір оплати Експедитора, пункт відправлення та призначення вантажу, маршрут переміщення вантажу, термін перевезення та інші погоджені Сторонами умови. Заявка є невід`ємною частиною цього Договору.» Заявку до митного оформлення не подано.

- в рахунку на оплату №823 від 04.09.2023 відсутнє посилання на заявку на перевезення, відповідно до якої здійснено послуги з перевезення оцінюваної партії товарів. Надані транспортні документи містять розбіжності, щодо дійсного порту відвантаження вантажу, та маршруту перевезення, що впливає на суму транспортних витрат, які при даних умовах поставки є невід`ємною частиною митної вартості товару. Транспортна складова митної вартості товару, заявлених до митного оформлення, не обчислюється як ціна, що фактично сплачена. Числове значення митної вартості та її складові згідно наданих товаросупровідних документів не підтверджено.

- до митного оформлення подано копію декларації країни відправлення №021720230000148183 від 12.06.2023 у якій зазначено умови поставки товару CIF Gdansk Польща та сума товару складає 22335,62 дол США, фрахт та страхування не зазначено. У копії декларації країни відправлення на умовах поставки CIF Gdansk Польща повинно бути зазначено фрахт та страхування які оплачено до Gdansk Польща.

Враховуючи такі обставини, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган обов`язав декларанта подати додаткові документи: 1.рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 2.за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3.транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4.виписку з бухгалтерської документації; 5.каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; 6.висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 7.митну декларацію країни відправлення.

29.09.2023 декларантом надано лист №2909/3 від 29.09.2023 та додаткові документи: заявка транспортна №LID23001 від 27.07.2023; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг, №168 від 29.09.2023; комерційна пропозиція від 15.05.2023, а також повідомлено про неможливість надання протягом 10-денного терміну додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів, враховуючи наявну у митного органу інформацію щодо митного оформлення товарів, Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 02.10.2023 №UА110050/2023/000239/1 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UА110050/2023/000386 від 02.10.2023.

Митну вартість товару визначено за другорядним методом - 2-r - резервним методом та скориговано за ЕМД від 17.07.2023 №23UA110130014577U5 (UA110130/2023/ 014577) на рівні 1,601 дол. США/кг.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції, не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, міститься в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові, зазначені в цій частині, документи.

За правилами ч.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Виходячи з аналізу наведених норм, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, суть повноважень митного органу щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів полягає у перевірці правильності визначення саме числових значень, які стосуються складових митної вартості товару і які значаться у документах, що відповідно до статті 53 МК України підтверджують цю митну вартість. Тобто виявлені митним органом розбіжності (ознаки підробки, недостатність відомостей, невідповідність) повинні бути наявними саме у тих документах, що підтверджують митну вартість товарів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54 МК України).

Згідно з пп.1-4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Таким чином, для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини, якими б обумовлювалась неможливість визначення митної вартості товару, що ввозиться, за визначеним декларантом методом, у спірному випадку за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, наведені у статті 57 МК України.

Згідно даної статті такими методами є 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ст.64 Митного кодексу України резервний метод визначення митної вартості товарів полягає в наступному.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

При цьому, суд зазначає, що митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, зокрема, ч.6 ст.54 МК України, яка, як вказано вище, визначає підстави, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, а відомості, які містяться в ЄАІС ДМСУ, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

За визначенням, наведеним у статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається декларантом відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.58 глави 9 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У відповідності до частини 4 вказаної статті митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

В свою чергу, за визначенням, наведеним у ч.5 ст.58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно ч. 8, 9 ст.58 МК України термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи (ч.ч.2, 3 ст.58 МК України).

10 квітня 2008 року Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України №250-VI ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим держава взяла на себе зобов`язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).

Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.

Пунктом 2(b) статті VII ГААТ 1947 встановлено, що від «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

Отже митний орган наділений повноваженнями щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числового значення і саме складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, а також щодо перевірки достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутності законодавчо встановлених обмежень для визначення митної вартості за ціною договору.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правильності висновків митного органу щодо ненадання позивачем всіх необхідних документів та наявності розбіжностей в наданих документах, які не дозволяють визначити митну вартість товарів за ціною договору (контракту), з чим суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на встановлені обставини справи.

З приводу зауважень митниці і висновків суду першої інстанції обставин в частині найменування труби стосовно способу її виготовлення, що під час митного оформлення товару позивачем не було надано жодного документу, який би стосувався заявленого за митною декларацією №23UA110050004327U5 товару «труби гарячедеформовані», оскільки всі документи, подані декларантом, по факту стосуються холоднокатаних труб, а наданий лист виробника від 15.08.2023 не є документом, який вносить зміни у контракт, судом апеляційної інстанції з`ясовано таке.

Дійсно, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 30.05.2023 №SZS-3005/23 та специфікацій №1 від 30.05.2023 предметом поставки є товар - «труба холоднодеформована».

Втім, листом від 15.08.2023 виробник товару - продавець за цим зовнішньоекономічним контрактом - Shandong Zida Steel Group Co., Ltd (КНР), повідомив, що труби сталеві безшовні за Специфікацією №1 від 30.05.2023 виготовляються методом гарячої прокатки, без лакофарбового покриття, без теплоізоляції, не прецизійні, не призначені для широкого використання. Через недбалість продавця були позначені відповідні документи як COLD FORMED. Цим документом, тобто листом від 15.08.2023, продавець виправив це на ГАРЯЧО-КАТАНІ.

Зміст вказаного листа дає підстави для висновку, що таким чином виробник та продавець за зовнішньоекономічним контрактом від 30.05.2023 №SZS-3005/23 виправив помилку у формулюванні способу виготовлення товару, обумовленого зовнішньоекономічним контрактом та специфікацією №1 від 30.05.2023 до нього, без зміни інших умов цього контракту, на що позивач (покупець), прийнявши таку поставку, фактично дав свою згоду.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи суду першої інстанції, що наданий лист виробника від 15.08.2023 не може бути розцінений як доказ зміни умов контракту, оскільки зміни умов контракту вносяться шляхом внесення змін саме до контракту, оформленого таким же чином, що і контракт. Ані норми чинного законодавства, зокрема, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ані укладений позивачем зовнішньоекономічний контракт від 30.05.2023 №SZS-3005/23 не містять вимог, про які вказує суд першої інстанції.

Також суд апеляційної інстанції враховує, що внаслідок повідомлення декларантом митниці про наявність листа продавця від 15.08.2023 щодо виправлення помилки, Дніпровською митницею ініційовано проведення експертизи товарів (труб сталевих безшовних) виробництва Shandong Zida Steel Group Co., Ltd (КНР), імпортер ТОВ ВКП «Лідер».

Відповідно до висновку ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості імені Я.Ю. Осади» №Д/361 від 27.09.2023 за результатами аналізу супроводжувальної документації та даних обмірів геометричних розмірів (діаметру і товщини стінки) з візуальним оглядом зовнішньої і внутрішньої поверхні труб сталевих безшовних встановлено, що Труба 426х10 мм гарячедеформована. Труби виготовлені способом гарячого деформування.

Таким чином, заявлений до митного оформлення відповідно до поданої 28.09.2023 декларації №23UA110050004327U5 товар - «труба гарячедеформована» відповідає фактичним технічним характеристикам і способу виробництва.

За встановлених обставин суд апеляційної інстанції погоджується з позивачем, що зміна назви способу виробництва товару жодним чином не робить товаросупровідні документи такими, що не стосуються оформлюваної партії товару. При цьому, враховуючи, що декларант проінформував митний орган про наявність помилки продавця в супроводжуючих документах і надав пояснення щодо причин такої помилки, митним органом не встановлено ознак підробки в частині найменування товару (способу її виготовлення) у наданих позивачем до митного контролю документах.

Стосовно твердження митного органу, з чим погодився суд першої інстанції, що позивачем не надано митному органу всіх необхідних документів, які б підтверджували розмір витрат на транспортування, що включаються до складових митної вартості задекларованого позивачем товару.

З наявних у справі документів, які подавались митному органу декларантом, вбачається, що відповідно до специфікації №1 від 30.05.2023 до зовнішньоекономічного контракту поставку товару погоджено на умовах CIF Гданськ, Польща.

Відповідно до заявки №LID23001 від 27.07.2023 на надання транспортно-експедиційних послуг (додаток до договору транспортного експедирування №2023-034 від 27.07.2023) порт розвантаження та умови поставки CIF Гданськ Польща, пункт розвантаження м. Дніпро, Україна.

Водночас, як з`ясовано митним органом, відповідно до залізничної накладної від 01.09.2023 перевантаження та відправка контейнера здійснювалась з станції Гливице, втім, позивачем не надано документів, які підтверджують включення витрат на транспортування вантажу від Гданська до Гливице.

Не заперечуючи той факт, що за договором транспортного експедирування (п.2.1.2, 2.1.4 договору №2023-034 від 27.07.2023) передбачено право експедитора самостійно вибирати та змінювати види транспорту та маршрут перевезення, митний орган зазначив, що експедитор вчиняє дії на користь замовника та за його рахунок, а тому витрати по транспортуванню товару, яким би чином не змінювався маршрут, мають бути сплачені та заявлені до митного оформлення відповідно до ч. 10 ст.58 МК України. В той же час згідно заявки на транспортно-експедиторські послуги від 27.07.2023 витрати по навантажувально-розвантажувальним роботам включені лише в порту Гданськ, а згідно залізничної накладної від 01.09.2023 №31500658 (гр.2) перевантаження та відправка контейнера здійснювалась з станції Гливице, однак витрати такі до митної вартості не включені і не заявлені.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) умови поставки CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення) означають, що продавець виконав свої обов`язки по поставці, коли застрахований та зафрахтований ним товар розміщений на борту судна для доставки в порт призначення.

Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті,: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Наведеною нормою не встановлено певних вимог чи документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості.

В той же час, згідно Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Мінфіну України №599 від 24.05.2012, до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

З наявних у справі документів вбачається, що в заявці на надання транспортно-експедиційних послуг №LID23001 від 27.07.2023 обумовлена вартість експедиторських послуг в сумі 3 150,00 дол.США, що полягає в організації перевезення вантажу за маршрутом GDANSK, POLAND, і включає: сплату лінійних витрат (Навантажувально-розвантажувальні роботи в порту Гданськ); організацію внутрішньо-портового експедирування, портові збори, оформлення Т1; організацію перевезення залізничним / автомобільним транспортом GDANSK, POLAND м. Новомосковськ, Україна м. Дніпро, Україна; повернення контейнерів під контроль лінії.

У залізничних накладних зазначені прикордонні пункти переходу з польської сторони станція Медика, з української сторони станція Мостиська, на якій здійснюється перевантаження контейнерів на залізничні платформи іншої ширини колії.

Відповідно до рахунку на оплату №823 від 04.09.2023, який надавався митному органу разом з митною декларацією, за договором №2023-034 від 27.07.2023 надано такі послуги: транспортно-експедиційне обслуговування за межами України (вкл. навантажувально-розвантажувальні роботи, термінальні) порт Гданськ (Польща) 21941,16 грн, транспортно-експедиційне обслуговування за межами України: компенсація міжнародного перевезення залізничним транспортом за маршрутом: ст. Гданськ ст. Медика (Польща) до митного кордону ст. Мостиська 47539,18 грн. Загальна вартість витрат 69480,34 грн, яка включена до митної вартості товару.

Таким чином, надані позивачем транспортні та комерційні документи підтверджують загальну вартість транспортно-експедиторських послуг, у тому числі числові значення частини транспортних витрат за межами України, як складову частину митної вартості товару. Документи не мають розбіжностей та протиріч щодо числових значень витрат.

Стосовно страхування вантажу, відповідач посилається на те, що декларантом до митного оформлення надано страховий поліс від 18.07.2023, відповідно до якого здійснено страхування на суму 24 569,18 USD і який не містить інформації щодо особи, яка здійснила страхування, що не дає можливості прийти до висновку, чи здійснено страхування за рахунок продавця чи за рахунок покупця.

Суд апеляційної інстанції з приводу таких доводів митниці зазначає, що відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) умови поставки CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення). Термін «вартість, страхування та фрахт» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески.

У разі укладання контракту за умовами поставки CIF, на продавця покладається обов`язок забезпечення транспортування товару (оплати фрахту) до порту відвантаження та страхування проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, тобто вартість страхування включаються до ціни товару, який постачається на умовах CIF згідно з Incoterms.

Відповідно до п. 7 ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на страхування цих товарів.

В спірному випадку, за поясненнями позивача, що не спростовується матеріалами справи, декларантом прийнято рішення не здійснювати страхування вантажу, оскільки доставка вантажу відбувалася згідно коносаменту, який фактично є документом, що видається морським перевізником вантажу його відправнику і засвідчує прийняття вантажу до перевезення та містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.

З декларації митної вартості, поданої декларантом митному органу також убачається, що витрати на фрахт до пункту призначення, навантаження і страхування та інші складові у складі митної вартості не заявлялись, а митна вартість товару визначена виключно на підставі контрактної (договірної) вартості, адже у разі поставки товару на умовах СIF витрати, пов`язані з доставкою товару та його страхуванням, здійснюються продавцем і, відповідно, закладаються ним у контрактну ціну товару.

З приводу зауважень митниці, що платіжні документи платіжні інструкції від 01.06.2023 №1 на суму 6698,70 USD та від 02.08.2023 №6 на суму 15630,30 USD посилаються лише на зовнішньоекономічний контракт від 30.05.2023 №SZS-3005/23, що не дає можливості повністю ідентифікувати оцінювану партію товару.

Судом апеляційної інстанції з огляду на зміст цих платіжних інструкцій з`ясовано, що вони дійсно містять посилання на зовнішньоекономічний контракт від 30.05.2023 №SZS-3005/23, а, окрім того, містять інформацію про найменування товару труби 426х10, що відповідає даним специфікації №1 від 30.05.2023 до вказаного контракту і є свідченням того, що платіж здійснено згідно з вказаною специфікацією.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції вважає, що наведені митним органом в обґрунтування прийняття оскаржуваного рішення обставини не є підставою для коригування митної вартості заявленого позивачем до митного оформлення товару.

Митницею не доведено, що подані позивачем документи є недостатніми, містять такі розбіжності та/або явні ознаки підробки, які у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Також суд апеляційної інстанції вважає безпідставним коригування митної вартості заявленого позивачем товару «труби сталеві безшовні гарячедеформовані» із застосуванням митної вартості за ЕМД від 17.07.2023 №23UA110130014577U5 (UA110130/2023/ 014577) на рівні 1,601 дол. США/кг, оскільки за цією митною декларацією декларувався товар «труби сталеві безшовні холоднодеформовані».

Таким чином, відповідачем не доведено, що при коригуванні митної вартості застосована митна вартість товару, який має однакові характеристики, відповідно, така митна вартість є співставною із митною вартість спірного товару та може бути застосована при коригуванні митної вартості оцінюваного товару.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми права, зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство Лідер задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі №160/28183/23 скасувати, прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UА110050/2023/000239/1 від 02.10.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці №UА110050/2023/000386 від 02.10.2023 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко