Рішення

від 23.12.2024 по справі 160/28183/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/28183/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «Лідер» про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «Лідер»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року (суддя Озерянська С.І.)

у справі №160/28183/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «Лідер»

до Дніпровської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «Лідер» звернулось до суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UА110050/2023/000239/1 від 02.10.2023;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці №UА110050/2023/000386 від 02.10.2023.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «Лідер» задоволено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі №160/28183/23 скасовано, прийнято нове рішення.

Позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UА110050/2023/000239/1 від 02.10.2023 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці №UА110050/2023/000386 від 02.10.2023 року.

25.11.2024 представник позивача подав до Третього апеляційного адміністративного суду письмову заяву про розподіл судових витрат, в якій просить ухвалити додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «Лідер» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «Лідер» у зв`язку із розглядом справи №160/28183/23 в суді першої та апеляційної інстанцій. В якості доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу заявник вказує договір про надання правової допомоги від 12.10.2023, акти приймання-передачі наданих юридичних послуг №2407-24/1 від 24.07.2024, №2509/24-1 від 25.09.2024, квитанцію про плату рахунків.

Дніпровська митниця подала заперечення на заяву представника позивача, в якому просить відмовити у задоволенні заяви з огляду на те, що справи з розгляду спорів про скасування рішення про коригування митної вартості товарів є типовими, судова практика є сталою, тож підготовка та складання позовної заяви не вимагала ні значних зусиль, ні тривалого часу для адвоката, який спеціалізується саме на цій категорії спорів. Митниця вважає, що зазначена адвокатом вартість послуг наданих при супроводі цієї справи у суді є завищеною та не співмірною зі складністю справи. Також відповідач зазначає, що наданими актами виконаних робіт не підтверджено вартість послуг адвоката у сумі 30 000, 00 грн. Окрім того, подана представником позивача заява не містить поважності причин ненадання документів під час розгляду апеляційної скарги, оскільки всі долучені до заяви документи були складені до призначення апеляційної скарги до розгляду.

Перевіривши матеріали справи та доводи сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанціях, підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частинами 1, 3, 5 ст. 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи слідує, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі №160/28183/23 питання про судові витрати не вирішено.

За правилами ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст. 134 КАС України).

Таким чином, розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України, яка визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказана позиція узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №520/7431/19.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 цього Закону видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції подано клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22500,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат у вказаному розмірі позивачем поданий договір про надання правової допомоги від 12.10.2023, укладений між позивачем директором Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «Лідер» Марченко Б.А. (надалі «Клієнт») та адвокатом Галетієм Максимом Тарасовичем (Захисник/Представник), а також акт приймання-передачі наданих юридичних послуг від 24.07.2024 №2407-24/1 до договору про надання юридичних послуг.

Предмет договору визначений пунктом 1 цього договору від 12.10.2023 і полягає, зокрема, в наданні Клієнту необхідної правової допомоги в кримінальному, адміністративному провадженні, а також у справах про порушення митних правил, представляти інтереси Клієнта в третейських, господарських, адміністративних та загальних судах України всіх інстанцій з усіх питань, пов`язаних в діяльністю Клієнта.

Відповідно до п.4 цього договору за надання юридичної допомоги Клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар у розмірі за погодженням. Обсяг наданої правової допомоги підтверджується актами виконаних робіт.

Дослідивши поданий позивачем акт приймання-передачі наданих юридичних послуг від 24.07.2024 №2407-24/1, суд апеляційної інстанції з`ясував, що гонорар адвоката обчислений виходячи з погодинного тарифу 1500,00 грн. за годину роботи (надання послуг) адвоката.

Згідно вказаного акту позивачу надана правова допомога:

- складення та подання до суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110050/2023/000239/1 від 02.10.2023, визнання протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці UA110050/2023/000386 від 02.10.2023 5 годин 7 500,00 грн;

- участь адвоката в судових засіданнях в Дніпропетровському окружному адміністративному суді (справа №160/28183/23) 17.04.2024, 01.05.2024, 15.05.2024, 29.05.2024, 05.06.2024, 12.06.2024, 24.07.2024 (7 годин *1500 грн) 10500 грн;

- складення додаткових письмових пояснень у справі 3 години 4 500, 00 грн.

Загальна вартість наданої правової допомоги 22500,00 грн.

Суд апеляційної інстанції вважає, що акт приймання-передачі наданих юридичних послуг від 24.07.2024 №2407-24/1 не є належним доказом на підтвердження погодження погодинного тарифу адвоката та понесення позивачем витрат на правову допомогу в загальній сумі 22500 грн, оскільки вказаний акт не містить підпису замовника Клієнта за договором про надання юридичних послуг, отже не є свідченням відповідної домовленості між позивачем та адвокатом та узгодження послуг, які належить надати і фактично надано відповідно до укладеного договору.

Поданий суду апеляційної інстанції акт приймання-передачі юридичних послуг №2406-24/2 від 24.06.2024 на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу у суді першої інстанції у розмірі 22500,00 грн суд апеляційної інстанції не приймає з тих підстав, що відповідно до ч.6 ст.139 КАС України суд в даному випадку лише змінює розподіл судових витрат у зв`язку з тим, що постановою від 19 листопада 2024 року у цій справі суд апеляційної інстанції задовольнив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «Лідер», рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі №160/28183/23 скасував та ухвалив нове рішення про задоволення позову.

Тому питання розподілу судових витрат у суді першої інстанції вирішується виключно на підставі доказів, поданих суду першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної дійшов висновку про не доведення позивачем витрат на правничу допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції, тому не вбачає підстав для стягнення на користь позивача витрат в сумі 22500,00 грн.

Стосовно відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у цій справі, які визначені в розмірі 12000,00 грн, суд апеляційної інстанції встановив таке.

Відповідно до акту приймання - передачі наданих юридичних послуг від 25.09.2024 №2509/24-1 до договору про надання правової допомоги від 12.10.2023 вбачається, що адвокатом виконано наступні роботи (надані послуги) у справі №160/28183/23 на загальну суму 12000,00 грн:

- складення та подання до суду апеляційної скарги на рішення суду у справі №160/28183/23 від 31 липня 2024 року 5 годин 7 500,00 грн;

- супровід розгляду апеляційної скарги на рішення суду у справі №160/28183/23 від 31 липня 2024 року, контроль призначення апеляційної скарги до розгляду, складення відповіді на відзив 3 години 4 500,00 грн;

Отже, гонорар адвоката обчислений виходячи з погодинного тарифу 1500,00 грн за годину роботи (надання послуг) адвоката, і вказаний розмір гонорару погоджений позивачем (замовник) та адвокатом (виконавцем) в підписаному ними вказаному вище акті приймання - передачі наданих юридичних послуг від 25.09.2024.

Дослідивши зміст вказаного акту, суд апеляційної інстанції встановив, що сторонами за договором про надання правової допомоги від 12.10.2023 не визначено, в чому полягає суть та зміст такої послуги як супровід розгляду апеляційної скарги на рішення суду у справі №160/28183/23 від 31 липня 2024 року, контроль призначення апеляційної скарги до розгляду; суд також враховує, що відповідь на відзив у цій справі позивачем (його представником) не складалася, суду не подавалася.

За таких обставин визначення вартості цієї послуги (4500,00 грн) як такої, що підлягає відшкодуванню за рахунок суб`єкта владних повноважень, суд вважає безпідставним.

З приводу вартості такої послуги як складення та подання апеляційної скарги 7500,00 грн за 5 годин роботи адвоката, суд апеляційної інстанції, приймаючи заперечення відповідача з приводу співмірності розміру цих витрат, враховує, що адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні відносини у справі. Зазначена вартість витрат зі складання апеляційної скарги позивача є надто завищеними у порівнянні з їх фактичним обсягом, складністю написання та часом, необхідним для виконання відповідних робіт кваліфікованим спеціалістом у галузі права.

На час апеляційного провадження обставини справи, правові підстави позову та судова практика з цієї категорії спорів не змінювалися, предмет спору не є складним. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції фактично обґрунтована доводами, покладеними в основу позовних вимог, нормами законодавства та обставинами, що були предметом з`ясування в суді першої інстанції.

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, якими позивач підтверджує вартість понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, проаналізувавши заперечення відповідача та оцінивши у контексті критеріїв співмірності зазначений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката, суд апеляційної інстанції вважає, що визначена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного перегляду справи, яка підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, є неспівмірною зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру.

Виходячи з наведеного, керуючись ч.6 ст.134 КАС України, суд дійшов висновку про зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, внаслідок чого підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці витрати на правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 252, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-конструкторське підприємство «Лідер» (код ЄДРПОУ 32887574, місцезнаходження: вул. Г. Сталінграда, буд. 151-Ш, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49000,) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко