ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" листопада 2024 р. Справа №914/1483/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддяПанова І.Ю.,
СуддіЗварич О.В.,
Орищин Г.В.,
Секретар судового засідання: Фарина Х.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Даниленко Ю.В., Волкогон Є.О.;
від відповідача: не з`явився;
від ДВС: не з`явився;
розглянувши матеріали апеляційної скарги заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кравцової О.С. вих. №149521 від 07.10.2024 (вх. №01-05/2827/24 від 08.10.2024)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.09.2024 (повний текст рішення складено 23.09.2024)
про задоволення скарги на дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби
у справі №914/1483/23 (суддя Трускавецький В.П.)
за позовом: Акціонерного товариства Укртрансгаз, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Ківнет, м. Київ
про стягнення 2'090'636,63 грн, з яких: 1'346'637,83 грн пеня та 743'998,80 грн штраф
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст вимог заяви і ухвали суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.07.2023 у справі № 914/1483/23, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2023, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІР-Тепло на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз 942'646,48 грн пені, 520'799,16 грн штрафу та 31'359,55 грн відшкодування витрат на оплату судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2024 у справі № 914/1483/23 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ Укртрансгаз на рішення Господарського суду Львівської області від 20.07.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
09.08.2024 до Господарського суду Львівської області надійшла скарга АТ Укртрансгаз на бездіяльність державного виконавця органу ДВС при виконанні наказу Господарського суду Львівської області від 26.10.2023 у справі № 914/1483/23 (ВП № 75360028) (вх. № 3005/24).
Скарга обґрунтована тим, що державний виконавець органу ДВС у встановлений законом строк не довів до відома та не надіслав стягувачу постанову про відкриття виконавчого провадження № 75360028, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження.
Також, державний виконавець органу ДВС не розглянув та не дав відповіді на заяву стягувача № 1001ВИХ-24-4519 від 22.07.2024 про направлення копій постанов про відкриття виконавчого провадження та про вжиття заходів примусового виконання, чим порушив норму п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження.
Відтак, скаржник просив суд:
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця органу ДВС щодо ненадання відповіді на заяву АТ Укртрансгаз № 1001ВИХ-24-4519 від 22.07.2024 та щодо ненаправлення постанови від 24.06.2024 про відкриття виконавчого провадження № 75360028;
- зобов`язати державного виконавця органу ДВС усунути порушення (поновити порушене право) шляхом надання відповіді на заяву АТ Укртрансгаз № 1001ВИХ-24-4519 від 22.07.2024;
- зобов`язати державного виконавця органу ДВС усунути порушення (поновити порушене право) шляхом направлення постанови від 24.06.2024 про відкриття виконавчого провадження № 75360028.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.09.2024 у справі №914/1483/23 задоволено скаргу Акціонерного товариства Укртрансгаз на бездіяльність державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) при виконанні наказу Господарського суду Львівської області від 26.10.2023 у справі № 914/1483/23 (вх. № 3005/24 від 09.08.2024). Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо ненаправлення стягувачу постанови від 24.06.2024 про відкриття виконавчого провадження № 75360028 та щодо ненадання відповіді на заяву АТ Укртрансгаз №1001вих-24-4519 від 22.07.2024. В іншій частині скаргу залишено без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що помилка в зазначенні стягувача, допущена у постанові про відкриття виконавчого провадження є власною недбалістю органу ДВС, що порушила правомірні очікування стягувача отримати постанову про відкриття виконавчого провадження у встановленому законом порядку та строк.
Щодо вимоги про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця органу ДВС щодо ненадання відповіді на заяву АТ Укртрансгаз № 1001ВИХ-24-4519 від 22.07.2024 господарський суд застосував за аналогією Закон України Про звернення громадян та зазначив, що така відповідь надана поза межами місячного строку на її надання скарга в даній частині підлягає задоволенню.
Також, суд першої інстанції залишив без розгляду скаргу в частині вимог про зобов?язання державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення (поновити порушене право) шляхом надання відповіді на заяву АТ Укртрансгаз № 1001BX-24-4519 від 22.07.2024 та направлення постанови від 24.06.2024 про відкриття виконавчого провадження № 75360028 у зв`язку із усним клопотанням АТ Укртрансгаз про це.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кравцової О.С. оскаржила таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу суду 08.10.2024. В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.09.2024 у справі №914/1483/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені скарги Акціонерного товариства Укртрансгаз.
Зазначає, що 15.08.2024 під час розгляду вказаного звернення заступником начальника відділу Кравцовою О.С. було встановлено, що провідним документознавцем при реєстрації виконавчого документа допущено помилку у даних сторони виконавчого провадження - стягувача, а саме: замість назви стягувача АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО УКРТРАНСГАЗ зазначено ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КІВНЕТ, а замість вірної адреси 01021, місто Київ, КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 9/1, зазначено 04070, місто Київ, вул. Сагайдачного Петра, будинок 29. 15.08.2024 заступником начальника відділу Кравцовою О.С. винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних ВП № 75360028, якою виправлено допущену провідним документознавцем при реєстрації виконавчого документа помилку у даних сторони виконавчого провадження.
16 серпня 2024 року рекомендованим поштовим відправленням за № 0600954012740 на адресу АТ Укртрансгаз: 01021, місто Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1 направлено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 75360028 від 24.06.2024 з ідентифікатором доступу до провадження та про зміну (доповнення) реєстраційних даних ВП № 75360028 від 15.08.2024.
Окрім того, вказує, що 09.09.2024 року за вихідним № 130 809 на адресу АТ Укртрансгаз направлено відповідь на заяву, зареєстровану у Відділі 25.07.2024 за вхідним № 15 338 у якій надано відповідь по суті порушених питань у заяві та щодо строку розгляду заяви АТ Укртрансгаз.
Орган ДВС зазначає, що відповідно до пункту 10.2 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
31.10.2024 від Акціонерного товариства Укртрансгаз надійшов відзив б/н від 31.10.2024 (вх. №01-04/7378/24) на апеляційну скаргу в якому позивач зазначає, що недбалість державного виконавця не повинна порушувати право Товариства бути повідомленим про початок примусового виконання.
Також, звертає увагу на те, що у Законі України «Про виконавче провадження» не визначені строки надання відповіді на заяви, клопотання та оскільки існує Закон України «Про звернення громадян», що регулює подібні відносини, застосуванню підлягали саме його положення та визначенні останнім строки розгляду заяв, клопотань.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Орищин Г.В.
Ухвалою суду від 21.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кравцової О.С. вих. №149521 від 07.10.2024 (вх. №01-05/2827/24 від 08.10.2024) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.09.2024 у справі №914/1483/23.
Ухвалою суду від 24.10.2024 призначено розгляд справи на 26.11.2024.
22.11.2024 від Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав клопотання вих. №166368 від 22.11.2024 (вх. №01-04/8015/24) в якому просило розглядати справи без участі їхнього представника.
В судовому засіданні 26.11.2024 представники позивача заперечили щодо доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві. Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про час, місце та дату розгляду справи був належним чином повідомлений.
У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.
Відповідно до положень статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно із частинами першою та другою ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).
Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 1 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження).
Пунктом 1 частини 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (ч. 5 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження).
Згідно із ч. 7 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження, у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі (ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження).
У частині 2 статті 28 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі. За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.
Господарський суд встановив, що 24.06.2024 відкрито виконавче провадження № 75360028 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 26.10.2023 у справі № 914/1483/23. У вказаній постанові стягувачем вказано ТзОВ Ківнет, в той час як стягувачем за наказом суду є АТ Укртрансгаз.
В подальшому, 15.08.2024 органом ДВС прийнято постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних у ВП № 75360028, якою виправлено вищезазначені помилки та правильно вказано стягувачем АТ Укртрансгаз.
З супровідного листа № 75360028/14 від 15.08.2024 вбачається, що орган ДВС скерував стягувачу до відома постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 15.08.2024 разом із постановою про відкриття виконавчого провадження від 24.06.2024, яка 03.09.2024 отримана стягувачем, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0600954012740.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що помилка в зазначенні стягувача, допущена у постанові про відкриття виконавчого провадження є власною недбалістю органу ДВС, що порушила правомірні очікування стягувача отримати постанову про відкриття провадження у встановленому законом порядку та строк.
Щодо задоволення клопотання про залишення без розгляду скарги в частині вимог про зобов?язання державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути порушення шляхом надання відповіді на заяву АТ Укртрансгаз № 1001BX-24-4519 від 22.07.2024 та направлення постанови від 24.06.2024 про відкриття виконавчого провадження № 75360028, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що беручи до уваги волевиявлення скаржника та заявлення відповідного клопотання до початку розгляду справи по суті відповідна частина вимог підлягає залишенню без розгляду.
Щодо вимоги про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця органу ДВС щодо ненадання відповіді на заяву АТ Укртрансгаз № 1001ВИХ-24-4519 від 22.07.2024 колегія суддів зазначає, наступне.
В силу п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Разом з тим, строк на розгляд виконавцем клопотань сторін виконавчого провадження не визначений Законом України Про виконавче провадження.
Згідно із статтею 11 Закону України Про виконавче провадження строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати. Строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Відповідно до абз. 2, 3 ч. 5 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Відповідно до пункту 10.2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження, тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Апеляційний господарський суд зазначає, що посилання суду першої інстанції на Закон України Про звернення громадян є неправомірним, оскільки згідно із абзацом 1 статті 12 раніше зазначеного Закону передбачено, що дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про судоустрій і статус суддів", "Про доступ до судових рішень", "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження", "Про адміністративну процедуру".
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що скарга АТ Укртрансгаз на бездіяльність державного виконавця органу ДВС при виконанні наказу Господарського суду Львівської області від 26.10.2023 у справі № 914/1483/23 (ВП № 75360028) (вх. № 3005/24) в частині визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо ненадання відповіді на заяву АТ Укртрансгаз № 1001вих-24-4519 від 22.07.2024 задоволенню не підлягає.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 17.09.2024 у справі №914/1483/23 в частині визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо ненадання відповіді на заяву АТ Укртрансгаз № 1001вих-24-4519 від 22.07.2024 підлягає скасуванню із прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволені скарги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на бездіяльність державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) при виконанні наказу Господарського суду Львівської області від 26.10.2023 у справі № 914/1483/23 (вх. № 3005/24 від 09.08.2024) в частині визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо ненадання відповіді на заяву АТ Укртрансгаз № 1001вих-24-4519 від 22.07.2024 та залишенню в решті - без змін, а апеляційна скарга заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кравцової О.С. - частковому задоволенню.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи, часткове задоволення апеляційної скарги та часткове скасування ухвали суду першої інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України судові витрати, понесені скаржником у зв`язку з розглядом справи судом апеляційної інстанції, належить покласти на Акціонерне товариство Укртрансгаз пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кравцової О.С. вих. №149521 від 07.10.2024 (вх. №01-05/2827/24 від 08.10.2024) задоволити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.09.2024 у справі №914/1483/23 в частині визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо ненадання відповіді на заяву АТ Укртрансгаз № 1001вих-24-4519 від 22.07.2024 - скасувати.
В цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені скарги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на бездіяльність державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) при виконанні наказу Господарського суду Львівської області від 26.10.2023 у справі № 914/1483/23 (вх. № 3005/24 від 09.08.2024) в частині визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо ненадання відповіді на заяву АТ Укртрансгаз № 1001вих-24-4519 від 22.07.2024.
В решті ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.09.2024 у справі №914/1483/23 залишити без змін.
3. Здійснити розподіл судових витрат.
Стягнути з Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, місто Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801) на користь Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (04208, місто Київ, проспект Георгія Гонгадзе, 5-б; ідентифікаційний код 34482497) 1 211,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Повний текст постанови складено та підписано 04.12.2024.
Головуючий суддяПанова І.Ю.,
СуддіЗварич О.В.,
Орищин Г.В.
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2024 |
Оприлюднено | 11.12.2024 |
Номер документу | 123632077 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Панова Ірина Юріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні