Постанова

від 04.12.2024 по справі 910/5996/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Справа№ 910/5996/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Блинда А.В.

від відповідача: Свіршкова І.В.

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: Сучкова А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фестланд",

Служби безпеки України,

Міністерства юстиції України

на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.07.2024 (повний текст ухвали складено 23.07.2024) (про закриття провадження у справі)

у справі № 910/5996/24 (суддя Павленко Є.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фестланд"

до Міністерства юстиції України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смірнової Алли Сергіївни,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України

про визнання незаконним та скасування наказу в частині, скасування державної реєстрації та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фестланд" (далі - ТОВ "Фестланд"; позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст; відповідач) про:

визнання незаконним та скасування наказу від 2 травня 2023 року № 1562/5 "Про задоволення скарги", за результатами розгляду скарги Головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 10 квітня 2023 року № 5/7/1/2-9056, зареєстрованої в Міністерстві за № СК-1300-23, у частині пункту 2 щодо скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 12 січня 2023 року № 1000711070029041683 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" щодо ТОВ "Фестланд", проведеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою Аллою Сергіївною, та пункту 6 оскаржуваного наказу в частині виконання пункту 2;

скасування в Реєстрі реєстраційної дії від 2 травня 2023 року №1000719950031041683 "Скасування/анулювання реєстраційної дії", яка була проведена Мін`юстом щодо ТОВ "Фестланд";

зобов`язання відповідача поновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 12 січня 2023 року № 1000711070029041683 "Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника" щодо ТОВ "Фестланд", проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою Аллою Сергіївною.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5996/24, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі: Головне управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смірнову Аллу Сергіївну третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/5996/24 провадження у справі № 910/5996/24 закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду мотивована тим, що наказ, прийнятий Мін`юстом за наслідками розгляду скарги СБУ, поданої з підстав дотримання Приватним нотаріусом, як суб`єктом державної реєстрації, вимог Закону України "Про санкції" та рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 грудня 2022 року "Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", є таким, що винесений внаслідок реалізації відповідачем своїх владно-управлінських функцій у сфері нагляду та контролю за законністю рішень, дій та бездіяльності державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації, які делеговані Міністерству державою. Спір у даній справі має виключно публічно-правовий характер, у зв`язку з чим справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Короткий зміст апеляційних скарги та їх доводів.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/5996/24, ТОВ "Фестланд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 167 ГК України, ст. 20, ч. 5 ст. 30 ГПК України справу направити для продовження розгляду до господарського суду першої інстанції.

Апеляційна скарга ТОВ "Фестланд" обґрунтована посиланням на те, що порушення з боку відповідача відбулось саме щодо приватних прав та законних інтересів позивача та стосується його господарської діяльності, а відтак, спір у цій справі має приватноправовий характер.

Мін`юст також звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/5996/24 та просить її скасувати як таку, що постановлена з порушенням ст. 129 Конституції України, ст.ст. 4, 20, 45, ст. 231 ГПК України, справу направити для продовження розгляду до господарського суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі Мін`юст зазначає, що оскарження наказу або його територіальних органів, результатами якого є скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, такий спір має приватноправовий характер і підлягає розгляду в господарських судах України.

Також до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Служби безпеки України на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/5996/24, у якій скаржник просить скасувати наведену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до господарського суду першої інстанції, посилаючись на те, що спір у даній справі стосується питання припинення у однієї особи та виникнення в іншої майнових (корпоративних) прав, а тому підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Справа перебувала у провадженні колегії суддів: Тищенко О.В. - головуючої, Гончарова С.А., Яковлєва М.Л.

У зв`язку з самовідводом зазначеної колегії суддів за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/699/24 від 24.10.2024 був призначений та проведений повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2024 для розгляду справи визначений склад колегії суддів: Ходаківська І. П. - головуюча (суддя-доповідач), судді: Владимиренко С.В., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 справу прийнято колегією суддів у визначеному складі до свого провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.11.2024.

У зв`язку з відпусткою судді Євсікова О.О. за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4544/24 від 25.11.2024 був призначений та проведений повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 для розгляду справи визначений склад колегії суддів: Ходаківська І. П. - головуюча (суддя-доповідач), судді: Демидова А. М., Владимиренко С. В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 справу прийнято колегією суддів у визначеному складі до свого провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 розгляд справи відкладено на 04.12.2024.

Присутні у судовому засіданні представники ТОВ "Фестланд", Мін`юсту та СБ України підтримали свої апеляційні скарги, просили їх задовольнити, скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою закрито провадження у справі № 910/5996/24 на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України)

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

Відповідно до частини десятої статті 34 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Отже, наказ Мін`юсту може бути оскаржений до суду згідно з прямою вказівкою закону, і відповідати за таким позовом має саме Мін`юст (належний відповідач), як орган влади, що прийняв відповідне рішення.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Предметом спору у цій справі є вимоги про:

визнання незаконним та скасування наказу від 2 травня 2023 року № 1562/5 "Про задоволення скарги", за результатами розгляду скарги Головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 10 квітня 2023 року № 5/7/1/2-9056, зареєстрованої в Міністерстві за № СК-1300-23, у частині пункту 2 щодо скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 12 січня 2023 року № 1000711070029041683 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" щодо ТОВ "Фестланд", проведеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою Аллою Сергіївною, та пункту 6 оскаржуваного наказу в частині виконання пункту 2;

скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 2 травня 2023 року №1000719950031041683 "Скасування/анулювання реєстраційної дії", яка була проведена Мін`юстом щодо ТОВ "Фестланд";

зобов`язання відповідача поновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 12 січня 2023 року № 1000711070029041683 "Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника" щодо ТОВ "Фестланд", проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою Аллою Сергіївною.

Реєстраційна дія № 1000711070029041683 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", вчинення якої оскаржувалося до Мін`юсту, проводилась щодо ТОВ "Фестланд", що обумовлює існування у цього товариства обґрунтованого інтересу щодо предмету спору, а отже і наявність підстав для звернення до суду з даним позовом.

Верховний Суд у постанові від 14 січня 2021 у справі №910/838/20 дійшов висновку про те, що спір у справі про визнання неправомірним та скасування наказу Мін`юсту, що стосувався скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та про зобов`язання вчинити дії, заявлений до відповідача - Мін`юсту, не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, на сьогодні Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду також сформована стала практика, що такі спори (про визнання неправомірним та скасування наказу Мін`юсту, виданого за результатом розгляду скарги на реєстраційні дії, вчинені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) мають розглядатися саме господарськими судами (постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 826/15468/17, від 06 лютого 2020 року у справі № 640/20032/18, від 21 грудня 2020 року у справі № 640/12435/19, від 08 липня 2021 року у справі № 640/6595/20).

Зазначені висновки Верховного Суду щодо належності подібних спорів до господарської юрисдикції були також підтверджені висновками Верховного суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду (далі - Палата), викладеними у постанові від 11 жовтня 2021 року у справі № 910/5971/20. У зазначеній постанові Палата дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10 червня 2020 року у справі №910/11688/19 та від 08 липня 2021 року у справі № 640/18150/19, стосовно можливості вирішення господарським судом спору про скасування наказу Мін`юсту, у якому відповідачем є лише Мін`юст, а також Палата уточнила, що такі спори за своєю суттю є найбільш наближеними до таких, що виникають з корпоративних відносин відповідно до пунктів 3 та 4 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, оскільки пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, а також виникають з корпоративних прав.

Палата у пунктах 67-69 постанови від 11 жовтня 2021 року у справі № 910/5971/20 зазначила про те, що: 1) чинним законодавством не визначено прямого обов`язку особи, яка подає позов щодо оскарження рішення Мін`юсту, попередньо чи одночасно звертатися до суду з позовом до особи, за скаргою чи в інтересах якої був прийнятий відповідний наказ про скасування реєстраційної дії. Об`єднання в одній позовній заяві декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги, є правом позивача, а не його обов`язком; 2) те, що окремі вимоги щодо реєстраційних дій (зокрема, про скасування реєстраційних дій, що вчинені державними реєстраторами) можуть розглядатися в межах однієї справи як похідні від спору, що виник з корпоративних відносин, не виключає право позивача заявляти позов лише з однією вимогою про скасування рішення Мін`юсту, якщо позивач обґрунтовує незаконність спірного наказу порушенням закону саме державним органом під час розгляду скарги. У такому разі така вимога не є похідною від будь-якої іншої вимоги, а є основною вимогою; 3) відмова у задоволенні позову щодо визнання незаконним наказу Мін`юсту з тих підстав, що така вимога не є ефективним способом захисту права позивача або з тих підстав, що така вимога може розглядатися як похідна (а не основна), суперечитиме частині 2 статті 55 Конституції України, відповідно до якої конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Таке право є безумовним, тому не може бути обмежене шляхом покладання на позивача обов`язку заявляти додаткові вимоги.

Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 зазначив, що право на судовий захист належить до основних, невідчужуваних прав і свобод людини і громадянина та відповідно до ч. 2 ст. 64 Конституції України не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (абзац 4 пункту 3 мотивувальної частини).

Наведеним вище спростовується висновок суду першої інстанції про належність спору у цій справі до адміністративної юрисдикції.

З огляду на викладене, з урахуванням практики Верховного Суду, колегія суддів вважає, що вирішення спору у цій справі належить здійснювати в порядку господарського судочинства.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Водночас, частиною 4 цієї статті передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/5996/24 постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 20, 231 ГПК України, а відтак, вона підлягає скасуванню з передачею матеріалів справи до господарського суду міста Києва для продовження розгляду. У зв`язку з цим, апеляційні скарги підлягають задоволенню.

Щодо судового збору

Відповідно до статті 282 ГПК України у постанові суду апеляційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ураховуючи, що в даному випадку справа направляється для продовження розгляду, розподіл судових витрат по сплаті судового збору судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фестланд", Служби безпеки України, Міністерства юстиції України задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/5996/24 скасувати.

Матеріали справи передати до господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 09.12.2024.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко