Постанова

від 09.12.2024 по справі 903/409/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року Справа № 903/409/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В.

суддя Філіпова Т.Л.

суддя Василишин А.Р.

розглянувши у порядку письмового провадження заяву відповідача Дайч Катерини Адамівни про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 903/409/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка"

до відповідача Дайч Катерини Адамівни

про стягнення 51744,00 грн. неустойки

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення від 01.07.2024 р. Господарський суд Волинської області задоволив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" у справі № 903/409/24, ухваливши про стягнення з Дайч Катерини Адамівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" 51744,00 грн. неустойки та 2422,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Згідно з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.2024 р. апеляційну скаргу відповідачки Дайч Катерини Адамівни було задоволено, рішення Господарського суду Волинської області від 01.07.2024 р. скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" про стягнення з Дайч Катерини Адамівни 51744,00 грн. неустойки.

Одночасно в апеляційній скарзі відповідачка просила стягнути з позивача на її користь 10500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Відповідно до норм ч. 2, 3 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді члена-колегії Філіпової Т.Л. в період з 25.11.2024 р. по 06.12.2024 р. додаткова постанова ухвалюється у більш тривалий строк з урахуванням вимог ч. 13 ст.32, ст.. 33, 244 ГПК України.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.2024 р. у справі № 906/409/24 призначено розгляд заяви відповідача Дайч Катерини Адамівни про розподіл витрат на правничу допомогу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

25.11.2024 р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" надав суду заперечення на заяву Дайч К.А. про розподіл судових витрат. Позивач посилаючись на норми ст. 126, 129 ГПК України вважає, що заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо), суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо), заявлені судові витрати були недоцільні або не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів тощо). Тому позивач просить відмовити в задоволенні заяви про розподіл судових витрат.

З метою розподілу судових витрат (витрат на правничу допомогу) колегією суддів встановлено наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Нормами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, відповідно до норм частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України), що не позбавляє суд обов`язку перевірити достовірність доказів.

На підтвердження витрат на правничу допомогу апеляційному суду наданий договір про надання правничої допомоги від 15.07.2024 р. /а.с. 86 у т.1/, попередній (орієнтовний)розрахунок судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи /а.с. 84 у т.1/ та квитанція до прибуткового касового ордеру від 30.07.2024 р. про сплату Дайч К.А. 10500,00 грн. /а.с. 87 у т.1/.

За змістом договору про надання правничої допомоги від 15.07.2024 р., укладеного адвокатом Кирись Зоряною Леонідівною та фізичною особою-підприємцем Дайч Катериною Адамівною/клієнт, сторони погодили, що за цим договором адвокат надає відповідачу підприємцю Дайч К.А. правничу допомогу, пов`язану з представництвом її інтересів у Північно-західному апеляційному господарському суді, при розгляді апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 01.07.2024 р. у справі № 903/409/23 за позовом ТзОВ «Волинська облспоживспілка» до підприємця Дайч Катерини Адамівни про стягнення 51744,00 грн. неустойки (ознайомлення з оскаржуваним рішенням Господарського суду Волинської області від 01.07.2024 р. у справі № 903/409/24, консультування в процесі підготовки до складання апеляційної скарги, аналіз судової практики правозастосування законодавства у сфері орендних правовідносин, складання апеляційної скарги та інших процесуальних документів у справі й інші види правничої допомоги, необхідні для здійснення представництва).

При укладенні договору клієнт сплачує фіксований розмір гонорару 10500 (десять тисяч п`ятсот) гривень.

Оплата вартості послуг адвоката виконана відповідно до прибуткового касового ордеру від 30.07.2024 р. на суму 10500 грн./а.с. 87 у т.1/.

Матеріалами справи підтверджено, що представництво відповідачки Дайч Катерини Адамівни у даній справі здійснювалось адвокатом Кирись Зоряною Леонідівною на підставі договору про надання правничої допомоги від 15.07.2024 р. /а.с. 86 у т.1/.

Ухваливши у постанові за результатом апеляційного перегляду справи про покладення судових витрат, зокрема, витрат на судовий збір на позивача на підставі ст.129 ГПК України, колегія суддів врахувала результат апеляційного перегляду.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами п`ятою-сьомою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. При цьому не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 07.11.2019 р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 р. у справі № 922/2685/19, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 р. у справі № 912/1025/20).

Наведені висновки враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст.236 ГПК України.

Отже, при визначенні суми відшкодування колегія суддів виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем на стадії апеляційного перегляду справи була подана апеляційна скарга /а.с. 73- 79 у т.1/, і така надана адвокатом послуга, а саме - підготовка та подання до суду апеляційної скарги була необхідною відповідно до вимог господарського процесуального законодавства та реальною.

Також відповідачкою Дайч К.А. подавались до суду апеляційної інстанції пояснення від 15.08.2024 р. /а.с. 96 у т.1/, додаткові пояснення від 18.09.2024 р. /а.с. 107 - 110 у т.1/ та доповнення до пояснень від 17.10.2024 р. /а.с. 115 - 117 у т.1/.

Колегія суддів зазначає, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частини перша, п`ята статті 161 ГПК України). Натомість апеляційний суд не визнавав необхідним подання додаткових пояснень, тому складання таких документів не було необхідним, відповідно, витрати на їх складання адвокатом залишаються за відповідачкою.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що аналіз судової практики правозастосування законодавства в сфері орендних правовідносин не є послугою, а стосується підвищення кваліфікації та вдосконалення професійних здібностей особисто адвоката, тому не може оплачуватись як правнича допомога адвоката клієнту.

При цьому колегія суддів враховує, що в процесі апеляційного перегляду справи позиція сторін, зокрема, відповідача не змінювалася. Колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги фактично узгоджується із позицією відповідачки у суді першої інстанції та змістом заяв по суті спору, поданих суду першої інстанції, тобто - правова позиція відповідачки, викладена у апеляційній скарзі, вже була сформована до апеляційного перегляду справи і додаткові обставини чи докази на стадії апеляційного перегляду не вивчались, відповідно, підготовка апеляційної скарги очевидно не потребувала значних затрат часу. Тоді як такі послуги як «ознайомлення з оскаржуваним рішенням Господарського суду Волинської області від 01.07.2024 р. у справі № 903/409/24» та «консультування в процесі підготовки до складання апеляційної скарги» не є окремими, оплачуваними послугами, натомість є складовою послуги виготовлення апеляційної скарги. За таких встановлених обставин колегія суддів погоджується із доводами позивача щодо неспівмірності заявленої суми судових витрат ні за обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ні за складністю і об`ємом справи.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів, керуючись принципами реальності та пропорційності витрат на професійну правову допомогу адвоката, застосувавши критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а саме предмету і ціни позову, дійшла висновку, що відшкодування витрат на правничу допомогу є неспівмірним, тому вважає належною до відшкодування суму 2500,00 грн. як компенсацію вартості виконаної роботи за підготовку апеляційної скарги. Решта суми залишається за відповідачкою Дайч Катериною Адамівною.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 221, 244, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву відповідача Дайч Катерини Адамівни про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 903/409/24 задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" (43016, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Ковельська, буд. 13, код ЄДРПОУ 01743401) на користь Дайч Катерини Адамівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відмовити у стягненні 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Господарському суду Волинської області видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Справу № 903/409/24 повернути Господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.