Ухвала

від 04.12.2024 по справі 924/538/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"04" грудня 2024 р. Справа № 924/538/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Мельник О.В.

секретар судового засідання Новосельська О.В.

за участю представників:

прокурор: Гарбарук В.А.

позивача: не з"явився

відповідача: не з"явився

третіх осіб: не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрелітагро" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.10.2024 у справі №924/538/24 (суддя Виноградова В.В., м.Хмельницький, повний текст складено 14.10.2024)

за позовом Керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Ізяславської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрелітагро"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

- ОСОБА_1

- Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Ізяславської міської ради звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрелітагро" про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелітагро" на користь Ізяславської міської ради земельну ділянку, загальною площею 2 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населених пунктів на території Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області у координатах, межах та конфігурації, що була передана у власність ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-18944-СГ від 11.09.2017, якій був присвоєний кадастровий номер 6822183900:04:028:0074; скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрелітагро" на земельну ділянку за кадастровим номером 6822183900:04:028:0090, площею 52 га, припинивши право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрелітагро" на цю земельну ділянку; скасування у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 6822183900:04:028:0090, площею 52 га.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.10.2024 у справі №924/538/24 позов керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Ізяславської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки задовольнити. Витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро" (вул. Центральна, буд. 64, с. Михнів, Шепетівський район, Хмельницька область; код 30868790) на користь Ізяславської міської ради (вул. Незалежності, буд. 43, м. Ізяслав, Шепетівський район, Хмельницька область; код 04060720) земельну ділянку, загальною площею 2 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населених пунктів на території Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області у координатах, межах та конфігурації, що була передана у власність ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-18944-СГ від 11.09.2017, якій був присвоєний кадастровий номер 6822183900:04:028:0074. Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро" (вул. Центральна, буд. 64, с.Михнів, Шепетівський район, Хмельницька область; код 30868790) на земельну ділянку за кадастровим номером 6822183900:04:028:0090, площею 52 га, припинивши право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрелітагро" (вул. Центральна, буд. 64, с.Михнів, Шепетівський район, Хмельницька область; код 30868790) на цю земельну ділянку. Скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 6822183900:04:028:0090, площею 52 га.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрелітагро" звернулось до суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.10.2024 року у справі №924/538/24 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зокрема посилається на те, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги про витребування майна та скасування державної реєстрації права власності ТОВ Компанія "Укрелітагро" не враховано правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.08.2024 у справі №675/401/20; від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц; від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13; від 09.11.2021 у справі №466/8649/16-ц.

Так, відповідач зазначає, що у пунктах 98-100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц зазначено: «п.98. Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Пункт 99. На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем. Пункт 100. Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права.»

У пункті 10.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 зазначено: «0.10. Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17, від 1 та 15 жовтня 2019 року у справах № 911/2034/16 та № 911/3749/17, від 19 листопада 2019 року у справі №911/3680/17».

У пунктах 85-87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20) викладено такі висновки: «Пункт 85. Як зазначено вище, задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18). Пункт 86. Отже, ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна. Виходячи з цього в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності слід відмовити. Пункт 87. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову".

Проте, відповідач зазначає, що судом першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про витребування майна та скасування державної реєстрації права власності ТОВ Компанія "Укрелітагро" вказане не було враховано.

Ухвалою від 22.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрелітагро" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.10.2024 у справі №924/538/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 04 грудня 2024 року.

27 листопада 2024 року Ізяславською міською радою сформовано та подано через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи без участі в якій просить суд розглянути апеляційну скаргу по справі №924/538/24 без участі уповноваженої особи Ізяславської міської ради.

28 листопада 2024 року представником ТОВ "Компанія "Укрелітагро", подане клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. В обгрунтування вказаного клопотання представник відповідача посилається на те, що враховуючи об`єктивну неможливість прибути до Північно-західного апеляційного господарського суду 04.12.2024 о 11:10 год, зокрема у зв`язку із зайнятістю у іншому судовому засіданні у справі №675/1036/22, розгляд якої проводиться Ізяславським районним судом Хмельницької області, призначеному до розгляду 04.12.2024 року о 12:00 год. Представник відповідача враховуючи географічну віддаленість місцезнаходжень судів, накладення розгляду справ у часі просить суд розгляд справи у судовому засіданні 04.12.2024 року о 11:10 год. відкласти на іншу дату.

29 листопада 2024 року Головним управління Держгеокадастру у Хмельницькій області сформовано та подано через систему «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу в якому зокрема просив розглянути справу без участі представника третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

03 грудня 2024 року від Першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури надійшов відзив в якому прокурор заперечує доводи апеляційної скарги відповідача та просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.10.2024 у справі №924/538/24 залишити без змін.

В судовому засіданні 04.12.2024 прокурор заперечив щодо задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи. Доводи апеляційної скарги заперечив та надав відповідні пояснення.

В судове засідання 04.12.2024 ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

За змістом статті 56 ГПК сторона може брати участь у судовому процесі особисто або через представника. Особиста участь особи у справі не позбавляє її права мати в цій справі представника. При цьому кількість представників, яким надається право представляти особу у судовому процесі, законодавчо не обмежена.

Крім того, відповідно до частини першої статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на наведені вище приписи законодавства, а також враховуючи, що відповідач ТОВ «Компанія «Укрелітагро» та його представник адвокат Лозюк С.Ф. були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання; ТОВ «Компанія «Укрелітагро» викладено свою позицію в апеляційній скарзі; ТОВ «Компанія «Укрелітагро» не було позбавлено можливості із залученням іншого представника (адвоката) або здійснення самопредставництва взяти участь у судовому засіданні 04.12.2024, до клопотання про відкладення розгляду справи не надано доказу на підтвердження викладених у ньому обставин; відповідно до ухвали суду від 22.11.2024 явка учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи на іншу дату.

Поряд з цим, колегією суддів в судовому засіданні 04.12.2024 звернута увага прокурора, що Верховний Суд постановив ухвалу від 25.09.2024, якою задовольнив клопотання Заступника Генерального прокурора та передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №911/906/23 за позовом керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Яготинської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм" про припинення права власності товариства на земельну ділянку, зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у місті Києві скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, витребування земельних ділянок. При цьому Верховний Суд зазначив, що наразі відсутній висновок Великої Палати Верховного Суду, який би визначав належний / ефективний спосіб захисту прав позивача у випадку, коли предмет спору внаслідок незаконних дій володільців зазнав змін і став частиною нового об`єкта речових прав, що включає поряд із належним позивачу майном інше майно, законність набуття якого позивачем не оспорюється. За висновком колегії суддів, вирішення цієї виключної правової проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, яка з урахуванням існування наведених вище критеріїв, є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для уточнення висновку щодо визначення ефективного способу захисту у наведених подібних правовідносинах у контексті подання віндикаційного позову як належного та ефективного способу захисту прав власника нерухомого майна, що не потребує / потребує скасування державної реєстрації права власності відповідача на спірне майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Таким чином, колегія суддів поставила на розгляд питання зупинення провадження у справі №924/538/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №911/906/23.

Прокурор в судовому засіданні 04.12.2024 повідомив колегію суддів про обізнаність з передачею Верховним Судом справи №911/906/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду та зазначив про логічність зупинення провадження у справі №924/538/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №911/906/23.

Заслухавши прокурора, колегія суддів суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про зупинення провадження у справі №924/538/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрелітагро" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.10.2024 у справі №924/538/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №911/906/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду, враховуючи наступне.

Позовні вимоги у справі №911/906/23 за позовом керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області до 1. Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм" про припинення за Товариством у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку площею 19,363 га кадастровий номер 3225583600:01:005:0029 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1925278832255, номер запису про право власності 33442171); зобов`язання ГУ Держгеокадастру скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 19,363 га кадастровий номер 3225583600:01:005:0029 на території Яготинської міськради (раніше - Лозоворівської сільської ради); витребування у Товариства на користь держави в особі Яготинської міськради земельну ділянку з кадастровим номером 3225583600:01:005:0025 загальною площею 2 га, що розташована на території Яготинської міськради, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 29.05.2018 №10-4769/15-18сг Саку С.В.; витребування у Товариства на користь держави в особі Яготинської міськради земельну ділянку з кадастровим номером 3225583600:01:005:0023 загальною площею 2 га, що розташована на території Яготинської міськради, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 29.05.2018 №10-4770/15-18сг Погребному О.М., мотивовані тим, що судовими рішеннями у справах №911/2824/19 та №911/2822/19 було витребувано з незаконного володіння товариства земельні ділянки з кадастровими номерами 3225583600:01:005:0025 площею 2,0 га та 3225583600:01:005:0023 площею 2,0 га, однак при виконанні вказаних рішень стало відомо, що дані земельні ділянки припинили своє існування, як об`єкти цивільних прав, оскільки вони за заявою товариства об`єднані з іншими земельними ділянками в земельну ділянкою з кадастровим номером 3225583600:01:005:0029 площею 19,363 га, внаслідок чого порушено майнове право на витребування земельних ділянок, а також порушено конституційні засади щодо обов`язковості виконання судового рішення, тому ефективним способом захисту є припинення права власності товариства та витребування земельних ділянок в координатах, межах та конфігурації, що були передані безоплатно фізичним особам, які в подальшому продали їх товариству.

При цьому прокурор звернув увагу на те, що у спірних правовідносинах виконання судових рішень про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння відповідача можливе лише разом із застосуванням такого способу захисту, як скасування державної реєстрації новоствореної земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.07.2023 у справі №911/906/23 , залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024, позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у червні 2024 року ТОВ «Нива Фарм» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема, статей 12, 388 Цивільного кодексу України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушення норм процесуального права, а саме статей 18, 74, 76-79, 98, 326, пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Верховний Суд в ухвалі 25.09.2024 у справі №911/906/23 зазначив, що перед касаційним судом у цій справі постало питання щодо комплексного застосування норм матеріального права, а саме статей 15, 16, 387, 388 ЦК, статей 18, 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», частини 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» з урахуванням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у контексті належного/ефективного способу захисту прав власника при вирішенні спорів про витребування земельної ділянки (яка внаслідок поділу/об`єднання, включає як земельні ділянки, що належать позивачу, так і земельні ділянки, що належать відповідачу, а рішення суду про витребування первісної земельної ділянки, державна реєстрація якої скасована внаслідок її об`єднання, не може бути виконане), припинення за відповідачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації новоствореної земельної ділянки.

Так, у справі №911/906/23 спірні правовідносини виникли у зв`язку з тим, що у 2018 році на підставі наказів ГУ Держгеокадастру у приватну власність громадянам у порядку безоплатної приватизації протиправно відведено земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Надалі ці земельні ділянки первісними набувачами було відчужено на користь юридичної особи, якою за результатами поділу та об`єднання із належними йому суміжними земельними ділянками утворено новий об`єкт речових прав - земельна ділянка, яка фактично включає, у тому числі первісно незаконно відчужені з державної власності землі.

Як наслідок, первісні земельні ділянки, залишаючись існувати фактично, як об`єкти цивільних прав на підставі вимог статті 79-1 ЗК України існування припинили та їхня державна реєстрація скасована.

Вказуючи на відсутність можливості відновити порушені права шляхом заявлення виключно віндикаційного позову через неможливість виконання рішень суду про витребування первісних земельних ділянок шляхом реєстрації прав державної власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (відповідно до прямої вимоги пункту 3 частини 4 статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», прокурор заявив позовні вимоги про скасування державної реєстрації новоутвореної земельної ділянки, яка включає первісні земельні ділянки, а також про припинення речових прав на новоутворену земельну ділянку, оскільки це прямо передбачено частиною 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Пред`явлені прокурором позовні вимоги у справі №911/906/23 судом задоволено.

Водночас, подаючи касаційну скаргу, ТОВ «Нива Фарм» у справі №911/906/23 оскаржує рішення судів у частині задоволення позовної вимоги про скасування речових прав на новоутворену земельну ділянку та державної реєстрації такої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, вказуючи, що це не є належним способом захисту, а рішення суду про витребування первісних земельних ділянок достатньо для відновлення порушених прав держави з посиланням на наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування критерію ефективності наведеної позовної вимоги.

Суд касаційної інстанції у справі №911/906/23 зазначив, що наразі відсутній висновок Великої Палати Верховного Суду, який би визначав належний/ефективний спосіб захисту прав позивача у випадку, коли предмет спору внаслідок незаконних дій володільців зазнав змін і став частиною нового об`єкта речових прав, що включає поряд із належним позивачу майном інше майно, законність набуття якого позивачем не оспорюється. Водночас такі обставини (поділ первісної земельної ділянки) роблять неможливим виконання судового рішення щодо витребування первісної земельної ділянки з огляду на те, що судове рішення про витребування первісної земельної ділянки вже не може бути підставою для внесення запису про право власності позивача на витребувану земельну ділянку, оскільки кадастровий номер первісної земельної ділянки скасований, а відповідний розділ в Державному реєстрі прав - закритий.

Останнім часом внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин у судовій практиці виникли спори, у яких власник земельної ділянки намагається захистити своє право за обставин, коли належна йому земельна ділянка, що була витребувана на його користь з незаконного володіння відповідача за судовим рішенням в іншій справі або про витребування якої заявлено позовні вимоги, була неодноразово поділена або об`єднана відповідачем з іншими земельними ділянками, внаслідок чого була сформована нова земельна ділянка, у склад якої входять як земельні ділянки, які вибули з власності позивача поза його волею, так і ті земельні ділянки, щодо яких відсутній спір.

Вирішуючи спори у правовідносинах з новими обставинами та намагаючись застосувати сталу практику Великої Палати Верховного Суду щодо визначення неефективного способу захисту прав власників шляхом витребування у разі поділу/об`єднання земельних ділянок, касаційні суди в складі Верховного Суду по-різному вирішували спори.

Так, у справах № 924/504/20 (постанова від 31.01.2023), № 924/144/20 (постанова від 07.12.2022) Касаційний господарський суд, у справі № 672/1790/18 (постанова від 24.03.2021) Касаційний цивільний суд вважали, що задоволення лише віндикаційного позову шляхом витребування об`єднаної земельної ділянки, складовою частиною якої є спірні земельні ділянки, не призведе до повного відновлення порушеного права держави без скасування державної реєстрації права власності відповідача на об`єднану земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

У постанові від 01.02.2024 у справі № 915/200/21 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду за подібних із цими справами обставин дійшов висновку, що ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна. Виходячи з цього в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності слід відмовити.

На думку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №911/906/23, проблема щодо неоднакового застосування положень статей 16, 388 ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у контексті подання віндикаційного позову як належного та ефективного способу захисту прав власника нерухомого майна, що не потребує скасування державної реєстрації права власності відповідача на спірне майно, потребує узгодження (уточнення) висновків Великої Палати Верховного Суду, зроблених за результатами розгляду наведених вище справ.

Поряд з цим, Заступник Генерального прокурора, обґрунтовуючи кількісний показник для передачі справи № 911/906/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у клопотанні зазначив, що такі правовідносини є непоодинокими та виникають регулярно у ситуаціях, коли незаконні володільці об`єднують належні їм земельні ділянки із землями, щодо яких наявний спір, нівелюючи тим самим можливість поновлення володіння на такі об`єкти - земельні ділянки, які вибули із володіння законних власників. Зазначив, що на оцінку наявності виключної проблеми у спірних правовідносинах вказує той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у великій кількості спорів, які вже існують, а також можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постала проблема невизначеності.

Заступник Генерального прокурора вказав, що аналогічна виключна правова проблема щодо способу захисту вже виникла внаслідок неможливості виконання понад 70 судових рішень про витребування земельних ділянок у ТОВ «Зарус-Інвест» (для прикладу, справи №924/994/23, №924/1053/24, №924/880/23, №924/1031/23 та інш.). Тільки у справі №924/1053/23 спір стосується земельних ділянок, щодо яких наявні 53 судові рішення, що набрали законної сили, про задоволення позовних вимог про витребування первісно відчужених із державної власності земельних ділянок. Аналогічні спори виникли також у справах № 911/2698/23, № 911/2352/23 за позовами прокурора в інтересах держави до ТОВ «Нива Фарм», у зв`язку із невиконанням ще семи судових рішень про витребування земельних ділянок, об`єднаних із землями, належними відповідачу, а також у справах №915/1662/23, №915/200/21 за позовами прокурора в інтересах держави за подібних обставин. Можливість виникнення аналогічних спорів є абсолютною та повсюдною, а тому відповідний правовий висновок, окрім того, що визначить долю десятків судових рішень, що вже набрали законної сили та залишаються невиконаними, буде застосовним до необмеженого кола спорів у майбутньому.

Вирішення цієї виключної правової проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, яка з урахуванням існування наведених вище критеріїв, є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для уточнення висновку щодо визначення ефективного способу захисту у наведених подібних правовідносинах у контексті подання віндикаційного позову як належного та ефективного способу захисту прав власника нерухомого майна, що не потребує/потребує скасування державної реєстрації права власності відповідача на спірне майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Ця виключна правова проблема може бути вирішена шляхом формування Великою Палатою Верховного Суду єдиного підходу до застосування норм матеріального права, зокрема, статей 15, 16, 387, 388 ЦК, статей 18, 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», частини 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та обрання ефективного способу захисту в подібних правовідносинах з урахуванням нових обставин, які стали виникати у великій кількості справ.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд клопотання Заступника Генерального прокурора задовольнив. Справу № 911/906/23 разом з касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Фарм» передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 29.08.2024 скасовуючи постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.01.2024 у справі №924/996/23 за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури м.Кам`янець-Подільський в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Китайгородської сільської ради до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Ритм", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) ОСОБА_2 ; 2) ОСОБА_3 ; 3) ОСОБА_4 , про витребування у відповідачів в комунальну власність Китайгородської сільської ради земельних ділянок з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0471, 6822484100:02:003:0480; скасування у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0675 та 6822484100:02:003:0676 із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна усіх зареєстрованих щодо даних земельних ділянок речових прав та їх обтяжень, в частині задоволення позовних вимог про скасування у Державному земельному кадастрі державні реєстрації земельних ділянок із одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо даних земельних ділянок речових прав та їх обтяжень зазначив, що якщо право власності зареєстроване за відповідачем, то задоволення будь-яких вимог, крім вимог про витребування земельних ділянок, не відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 38), від 22.01.2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 74), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 148). Колегія суддів Верховного Суду звернула увагу, що скасування державної реєстрації земельної ділянки тягне припинення її існування як об`єкта цивільних прав. Тому висновок суду про задоволення позовної вимоги про таке скасування суперечить висновку суду про задоволення вимоги про витребування земельної ділянки на користь позивача, оскільки унеможливлює державну реєстрацію права власності на спірну ділянку. Обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18). У зв`язку із задоволенням віндикаційного позову, який з урахуванням зазначеної вище усталеної практики Великої Палати Верховного Суду наразі є ефективним способом захисту прав власника спірних земельних ділянок, у задоволенні позовних вимог щодо оскарження державної реєстрації має бути відмовлено у зв`язку із неефективністю обраного прокурором способу захисту прав позивача. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що скасування державної реєстрації прав на поточні земельні ділянки з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0675 площею 30,7476 га та 6822484100:02:003:0676 га 45,2524 га лише з тієї підстави, що саме ці земельні ділянки, до складу яких увійшли спірні, на разі зареєстровані за відповідачем в Державному земельному кадастрі на момент подачі позову та розгляду даної справи, не може вважатися обґрунтованим, адже не може досягти мети відновлення попередньої реєстрації спірних земельних ділянок.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 02.10.2024 року у справі №917/623/22 переглядаючи в касаційному порядку постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 якою змінено рішення Господарського суду Полтавської області від 24.05.2023 про відмову у задоволенні позову, шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови у справі №917/623/22 за позовом керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі: 1) Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області; 2) Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства; 3. Полтавської обласної державної адміністрації до: 1) Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зоря"; 2) Полтавської районної державної адміністрації (правонаступник Чутівської районної державної адміністрації); 3) Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" про скасування державних реєстрацій, визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди, повернення земельних ділянок, щодо позовних вимог про скасування записів в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі прав (вимоги - 1, 3, 5) дійшов висновку, що Позовні вимоги про скасування рішень про реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень задоволенню не підлягають як такі, що не є належним способом захисту відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04.09.2018 у справі № 915/127/18, від 20.11.2019 у справі № 802/1340/18-а, згідно з якими рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі не є скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 (пункт 8.1). Як вбачається, обраний прокурором спосіб захисту про скасування записів в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі прав не передбачений законом або договором, що є самостійною підставою для відмови в позові у цій частині. За вказаних обставин, у задоволенні цих вимог слід відмовити через неналежно обраний прокурором спосіб захисту прав територіальної громади та державних інтересів.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції відзначає про відсутність усталеної правозастосовчої судової практики у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, в тому числі наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що Верховний Суд у постанові від 19.03.2024 у справі №910/4293/22 зазначив, що зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Приписи статті 228 Господарського процесуального кодексу України встановлюють право суду зупинити провадження у справі. Так, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також із власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою палатою Верховного Суду.

Отже, зміст статті 228 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що зупинення провадження є саме правом суду. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №915/547/17.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Апеляційним господарським судом встановлено, що у справі №924/538/24 керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Ізяславської міської ради звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрелітагро", в якому просить витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелітагро" на користь Ізяславської міської ради земельну ділянку, загальною площею 2 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населених пунктів на території Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області у координатах, межах та конфігурації, що була передана у власність ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-18944-СГ від 11.09.2017, якій був присвоєний кадастровий номер 6822183900:04:028:0074; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрелітагро" на земельну ділянку за кадастровим номером 6822183900:04:028:0090, площею 52 га, припинивши право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрелітагро" на цю земельну ділянку; скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 6822183900:04:028:0090, площею 52 га.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822183900:04:028:0074 вибула із земель державної власності внаслідок повторного використання ОСОБА_1 всупереч вимогам ст. ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто вибула поза волею власника цієї земельної ділянки. При цьому ОСОБА_1 відчужив спірну земельну ділянку на користь відповідача, який об`єднав її з іншими земельними ділянками у новоутворену земельну ділянку з кадастровим номером 6822183900:04:028:0090, площею 52 га. З огляду на вибуття спірної земельної ділянки з державної власності поза волею власника, прокурор вважає, що існують підстави для її витребування у відповідача, а також скасування державної реєстрації права власності відповідача на новоутворену земельну ділянку і скасування державної реєстрації новоутвореної земельної ділянки з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача.

Як на правову підставу позову прокурор посилається на приписи ст.ст. 13, 14, 19 Конституції України, ст.ст. 177, 181, 182, 317, 387, 388, 321 ЦК України, ст.ст. 78, 79, 79-1, 80, 116, 118, 121 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України "Про державний земельний кадастр", ст.ст. 2, 10, 125, 126 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 16, 20, 24, 25, 27 Закону України "Про державний земельний кадастр".

Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні від 03.10.2024 у справі №924/538/24 зазначив, що на час звернення прокурора до суду з позовом у даній справі земельна ділянка з кадастровим номером 6822183900:04:028:0074, площею 2 га, внаслідок включення до об`єднаної земельної ділянки з кадастровим номером 6822183900:04:028:0090 площею 52 га, як об`єкт цивільного права припинена, відповідний кадастровий номер скасовано, реєстраційні розділи закрито, внесено відповідні записи про державну реєстрацію об`єднаної земельної ділянки з кадастровим номером 6822183900:04:028:0090 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного земельного кадастру, що унеможливлює ефективне відновлення порушеного права лише шляхом пред`явлення віндикаційного позову.

З огляду на наведене суд першої інстанції звернув увагу, що позовні вимоги про витребування земельної ділянки і скасування державної реєстрації земельної ділянки та прав на неї у справі, що розглядається, заявлені не щодо однієї земельної ділянки як об`єкта цивільних прав (у випадку чого можливо було би застосувати вищенаведені висновки Великої Палати Верховного Суду), а щодо різних земельних ділянок, а саме: вимога про витребування заявлена щодо ділянки, яка незаконно вибула з державної власності, а вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки та прав на неї - щодо новоутвореної земельної ділянки, до складу якої незаконно увійшла вищезазначена земельна ділянка.

Відповідно, повернення земельної ділянки, якій було присвоєно кадастровий номер 6822183900:04:028:0074, у володіння власника (титульного володільця) шляхом задоволення позовної вимоги про її витребування в повній мірі не відбувається з огляду на те, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6822183900:04:028:0074 втратила статус об`єкта цивільних прав, тому рішення суду про витребування майна не є підставою для здійснення реєстратором відповідних дій щодо проставлення відмітки про скасування державної реєстрації прав і відкриття закритого розділу державного реєстру прав та відповідної реєстраційної справи, оскільки за відповідачем зареєстровано право не на витребувану спірну земельну ділянку, а на новоутворену земельну ділянку, що не відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника земельної ділянки (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №924/144/20, від 31.01.2023 у справі № 924/504/20).

Суд першої інстанції зазначив формування і присвоєння в Державному земельному кадастрі нового кадастрового номеру незаконно вибулій із державної власності земельній ділянці, що мала кадастровий номер 6822183900:04:028:0074, та подальша реєстрація права власності позивача на відповідну земельну ділянку з новим кадастровим номером є неможливими у зв`язку із наявними в Державному земельному кадастрі відомостями про реєстрацію новоутвореної земельної ділянки з кадастровим номером 6822183900:04:028:0090 та наявністю зареєстрованого на цю земельну ділянку права власності відповідача.

Таким чином, з огляду на зазначене та враховуючи встановлені фактичні обставини у справі, з урахуванням положень ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою унормовано, що у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону, положень ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", якою унормовано, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов висновку, що задоволення позовних вимог про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державної реєстрації права власності відповідача на земельну ділянки з кадастровим номером 6822183900:04:028:0090, припинивши право власності відповідача на цю земельну ділянку та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6822183900:04:028:0090 призведе до ефективного захисту порушених прав та законних інтересів позивача.

В даному випадку судом першої інстанції враховано висновки щодо ефективності обраного прокурором способу захисту, з урахуванням встановлених обставин, відповідають правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 24.03.2021 у справі №672/1790/18, від 31.01.2023 у справі №924/504/20.

З огляду на вказане, вбачається подібність суб`єктного складу правовідносин у даній справі та справі №911/906/23.

Крім того, аналогічними є предмети позовів в межах вказаних справ, зокрема щодо витребування земельної ділянки; скасування державної реєстрації новоствореної земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності та у Державному земельному кадастрі.

Згідно з імперативними вимогами ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та ст. 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи на те, що результат перегляду оскаржуваного рішення у справі №924/538/24 в апеляційному порядку пов`язаний із результатом касаційного перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №911/906/23 Великою Палатою Верховного Суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №924/538/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрелітагро" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.10.2024 у справі №924/538/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №911/906/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

При цьому пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України забезпечений механізм наступної можливості правильного застосування певної норми права судами першої та апеляційної інстанції шляхом врахування майбутніх висновків палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо суперечливих або неоднозначних тлумачень такої норми права.

За статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6 статті 13 названого Закону).

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 та абзаці 1 підпункт 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 №1-рп/2015).

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема, у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 №3-р (І)/2019).

Принцип правової визначеності вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (п. 61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява №28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (п. 123 рішення ЄСПЛ у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява №76943/11).

Згідно із пунктом 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Зупинити провадження у справі №924/538/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрелітагро" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.10.2024 у справі №924/538/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №911/906/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.