ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05 грудня 2024 року Справа № 926/2039/24
Господарський суд Чернівецької області в складі судді Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна, м. Київ,
до Малого приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма ТРАНССЕРВІС, м. Чернівці,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю К-Т-С, м. Рівне,
про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації) в сумі 138059,35 грн.
за участю секретаря судового засідання Орловської М.Л.,
представників сторін:
позивача не з`явився,
відповідача не з`явився,
третьої особи не з`явився,
ВСТАНОВИВ :
Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Малого приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма ТРАНССЕРВІС про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації), в сумі 138059,35 грн.
На обгрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначено, що позивач, як страховик, на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів від 06.11.2020 виплатив страхувальнику Товариству з обмеженою відповідальністю КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС страхове відшкодування у розмірі 226348,14 грн. унаслідок заподіяння шкоди застрахованому автомобілю Renault державний номерний знак НОМЕР_1 у результаті вчиненої з вини відповідача дорожньо-транспортної пригоди. Для відшкодування указаної суми виплаченого страхового відшкодування позивач звернувся з вимогою в порядку суброгації до страховика відповідача АТ Страхова компанія Інго, яке здійснило виплату частково на суму 88288,79 грн. з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля. Решту відшкодування у сумі 138059,35 грн. позивач просить стягнути з відповідача як власника автомобіля, за участю якого скоєна ДТП. Разом із позовною заявою ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна подало клопотання від 25.07.2024 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та без участі представника позивача.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2024 позовну заяву ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна передано на розгляд судді Ковальчук Т.І.
Ухвалою від 12.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження за участю представників сторін, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 10.09.2024, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов, позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив.
Позивач надіслав до суду клопотання від 15.08.2024, в якому просив розглянути справу без участі його представника, позовні вимоги підтримує.
06.09.2024 відповідач МПП ВКФ ТРАНССЕРВІС надіслало відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги відхилило з посиланням на сплив строку позовної давності для звернення до суду з вимогою про відшкодування шкоди, також зазначило, що подані позивачем на обґрунтування розміру майнової шкоди докази є нікчемними, протокол технічного огляду КТЗ відсутній, сума страхового відшкодування визначена без застосування коефіцієнту фізичного зносу, що не відповідає нормам законодавства про страхування, крім того, в рахунок на оплату ТОВ КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС включені запчастини, які не вказані ані у висновку автотоварознавчого дослідження, ані у ремонтній калькуляції.
Ухвалою від 10.09.2024 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Госпрозрахункову фірму КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС (код ЄДРПОУ 03567150, нова назва ТОВ К-Т-С суд), вирішено здійснювати розгляд справи № 926/2039/24 за правилами загального позовного провадження за участю представників сторін, підготовче засідання призначено на 10.10.2024.
Товариство з обмеженою відповідальністю К-Т-С подало сформовані в системі Електронний суд заяву від 12.09.2024 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та заяву від 13.09.2024, в якій повідомило, що з 23.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС перейменоване в Товариство з обмеженою відповідальністю К-Т-С (код ЄДРПОУ 03567150), на підтвердження чого до заяви додано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
Таким чином, новою назвою третьої особи, що залучена до участі у справі, є Товариство з обмеженою відповідальністю К-Т-С.
Ухвалою від 13.09.2024 задоволено заяву ТОВ К-Т-С про участь у судовому засіданні 10.10.2024 у режимі відеоконференції.
24.09.2024 третя особа ТОВ К-Т-С подало пояснення щодо відзиву на позовну заяву, де зазначило, що заперечення відповідача є хибними та не підтвердженими жодними доказами, на базі ТОВ К-Т-С з 1997 року працює Сервісний центр по обслуговуванню та ремонту рухомого складу, де здійснюється ремонт та технічне обслуговування усіх видів вантажних тягачів та напівпричепів, відповідно, Товариство має великий вибір запасних частин, а також спеціалізований магазин для їх реалізації, що підтверджується видами діяльності товариства, включеними до ЄДРПОУ, рахунок на оплату сформований на виконання пункту 10.22 Договору добровільного страхування, а позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог.
Ухвалою від 10.10.2024 позовну заяву ПрАТ СК ПЗУ Україна залишено без руху на підставі частини 2 статті 162, частини 5 статті 164, частини 1 статті 174, пункту 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, позивачу встановлено п`ятиденний строк для усунення недоліків заяви, а саме: подати до господарського суду докази на підтвердження повноважень членів Правління ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна Бабіцького Марека і Зубача Василя Леонідовича видавати довіреності на право представляти інтереси Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна в господарському суді.
15.10.2024 позивач усунув зазначені в ухвалі від 10.10.2024 недоліки позовної заяви, з урахуванням чого ухвалою від 18.10.2024 розгляд справи в підготовчому засіданні призначено на 05.11.2024.
05.11.2024 відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності.
Ухвалою від 15.11.2024 закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 21.11.2024.
Представник позивача в судове засідання 21.11.2024 не з`явився. Враховуючи подання представником ПрАТ Страхова компанія ПЗУ України клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, суд розпочав розгляд справи в судовому засіданні 21.11.2024, відповідно до частини 6 статті 202 ГПК України оголосив стислий зміст позовної заяви, заслухав вступне слово представника третьої особи і відповідача, дослідив докази у справі та оголосив перерву в засіданні до 05.11.2024.
Представник третьої особи в судовому засіданні 21.11.2024 пояснив, що ТОВ К-Т-С з 1997 року є станцією обслуговування та ремонту технічних засобів, видами діяльності є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, торгівля деталями для автотранспортних засобів. Тому, зазначив представник ТОВ К-Т-С, ремонт застрахованого відповідно до договору з позивачем транспортного засобу після автотранспортної пригоди було здійснено на станції технічного обслуговування третьої особи, для огляду ТЗ були викликані представники позивача, складено рахунок для здійснення ремонту, після чого позивачем здійснено виплату страхового відшкодування, а третьою особою відремонтовано пошкоджений автомобіль. З посиланням на те, що в позовній заяві надано всі підтверджуючі документи, представник третьої особи висловився за обґрунтованість позову ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна.
Представник відповідача в судовому засіданні 21.11.2024 позов не визнав, пояснив, що представника відповідача на технічний огляд не запрошували, невідомо коли такий огляд проводився, тому висновок експертизи не може братися до уваги, страховик позивача сплатив йому відшкодування без врахування фізичного зносу, а третя особа сам собі виписав рахунок і продав запчастини, при цьому в рахунку вказав запчастини, які не стосуються ушкоджень в ДТП: механізм щітки самоочисника лобового скла, капот, стабілізатор, консоль кріплення тощо. Представник відповідача також зазначив, що якщо позивач виплатив третій особі більшу суму ніж повинен був, то це його волевиявлення, яке не зобов`язує відповідача відшкодовувати цю суму, крім того, просив застосувати наслідки пропуску позивачем строку позовної давності.
У судове засідання 05.12.2024 представники сторін і третьої особи не з`явилися, від усіх учасників процесу надійшли заяви/клопотання про розгляд справи без участі їх представників.
З огляду на наведене суд вирішує справу по суті в засіданні 05.12.2024.
Так, заслухавши пояснення представників відповідача і третьої особи в засіданні 21.11.2024, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
06 листопада 2020 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС від 06.11.2020 на страхування АВТОКАСКО між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ПЗУ Україна (Страховик) і Товариством з обмеженою відповідальністю КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС (Страхувальник, нова назва Товариство з обмеженою відповідальністю К-Т-С суд) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серія АМ № 160090 (надалі в тексті рішення Договір страхування, а.с. 12-26).
Даний Договір страхування складається з Особливих умов страхування (ОУС), додатків до ОУС, Загальних умов страхування (ЗУС), заяви на страхування та Додатків до заяви про страхування (п. 14 ОУС Договору страхування).
Згідно з пунктом 5 ОУС Договору страхування застрахованими є транспортні засоби ТОВ КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС згідно з Додатком № 1 до цих ОУС, у тому числі вантажний автомобіль марки Renault Т 430 FWD державний номерний знак НОМЕР_1 , 2015 року випуску (№ п/п 82, а.с. 22-23).
Відповідно до підпункту а пункту 6 ОУС застраховані ризики: АК ДТП АВТОКАСКО дорожньо-транспортна подія, територія дії Договору: Україна, країни СНД, країни-учасники системи автострахування Зелена картка, строк дії договору з 00-00 год. 08.11.2020 по 24-00 год. 07.11.2021.
Згідно з пунктами 3.1, 3.2 ЗУС предметом Договору страхування є майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням визначеним цим Договором транспортним засобом (ТЗ) та додатковим обладнанням (ДО), встановленим на ньому, Страховик за цим Договором здійснює виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається відповідно до умов, визначених в ОУС та/або ЗУС цього Договору
Відповідно до пункту 3.3.2 ЗУС Договору страхування страхуванню на умовах цього Договору підлягають ризики, які зазначені в ОУС, зокрема, пошкодження та/або знищення застрахованого ТЗ та або його ДО внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за винятком випадків, передбачених п. 3.3.3.4 цих ЗУС, а саме крім зовнішнього впливу на застрахований ТЗ сторонніх предметів (викид каменя, твердих фракцій з-під коліс, самовільне падіння дерева або предметів).
Підпунктом 9.1.1 ЗУС Договору страхування передбачено, що Страхувальник має право одержати страхове відшкодування при настанні страхового випадку в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, а відповідно до підпункту 9.5.5 ЗУС Страхувальник зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений цим Договором строк.
При настанні страхового випадку Страховик визначає розмір збитку згідно з умовами цього Договору, здійснює виплату страхового відшкодування протягом 14 робочих днів від дати отримання останнього документу, необхідного для з`ясування обставин страхового випадку, та/або розмір збитку; при визначення розміру страхового відшкодування (при проведенні відновлювального ремонту) до уваги беруться виключно розрахунки, складені Страховиком або Акт (висновок) незалежної автотоварознавчої експертизи, підготовлений за його замовленням спеціалізованою організацією (оцінювачем, суб`єктом оціночної діяльності, судовим експертом) або обсяг коштів, визначений в калькуляції ремонту СТО, визначеної в залежності від варіанта, зазначеного в ОУС цього Договору (п.п. 10.1, 10.2, 10.3 ЗУС Договору страхування).
Пунктом 10.5 ЗУС Договору страхування встановлено, що розмір страхового відшкодування розраховується в межах ліміту відшкодування, в межах страхової суми, визначеної Договором, але не більше розміру ринкової вартості застрахованого ТЗ на момент настання страхового випадку, за мінусом визначеної в цьому Договорі франшизи та за мінусом різниці між загальною страховою премією за Договором та сумою фактично сплачених за Договором страхових платежів за визначених у цьому пункті умов.
Згідно з Додатком № 1 до Заяви на страхування франшиза за ризиками АК ДТП, АК ІВП складає 1% від страхової суми, амортизаційний знос не враховується (рядок № п/п 82, а.с. 25-26).
У пункті 10.9 ЗУС Договору страхування визначені особливості врегулювання страхових випадків, що виникли за межами України.
Зокрема, при настанні страхового випадку за межами України, якщо пошкоджений ТЗ вимагає ремонту в обсязі, необхідному для продовження безпечної їзди (тимчасовий ремонт), та Страховик визнає необхідність здійснення ремонту в країні, де стався страховий випадок, Страховик виплачує страхове відшкодування, розмір якого визначається згідно з висновками незалежної автотоварознавчої експертизи (дослідження) або оцінки Страховика/його уповноваженого представника (пп. 10.9.1 ЗУС). Якщо тимчасовий ремонт було здійснено за рахунок власних коштів Страхувальника, повернення цих коштів здійснюється в Україні на підставі актів виконаних робіт і оригіналів документів, що підтверджують факт оплати цих робіт (пп. 10.9.3 ЗУС).
Згідно з пунктом 10.22 ЗУС Договору страхування якщо в ОУС цього Договору вказано варіант виплати страхового відшкодування 10.22.3 Майстерня за вибором Страхувальника, то розрахунок розміру страхового відшкодування відбувається на підставі попередньо погоджених зі Страховиком рахунків СТО, яку обрав Страхувальник. При цьому вартість запасних частин не може перевищувати ціну запасних частин, встановлених офіційним дилером ТЗ (імпортером) на дату страхового випадку.
Пунктом 14.1 ЗУС Договору страхування передбачено, що до Страховика в межах фактичних витрат (суми сплаченого страхового відшкодування), переходить право вимоги, яке Страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Як стверджує позивач у позовній заяві, 12 лютого 2021 pоку в районі Краковець, Польща, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Renault державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 (забезпечений транспортний засіб) та транспортного засобу Volvo державний номерний знак НОМЕР_2 (причіп НОМЕР_3 ) під керуванням ОСОБА_2 , який на праві власності належить МПП ВКФ ТРАНССЕРВІС відповідачу.
Згідно з Повідомленням про штраф серії Dd номер 4086322, складеним 12.02.2021 Районним управлінням поліції в Ярославці, Польща, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення створення загрози безпеці дорожнього руху, та накладено штраф у розмірі 250 злотих (а.с. 28-29).
З Повідомлення вбачається, що ОСОБА_2 приймає штраф та підтверджує його отримання та згоден сплатити штраф у встановлений для вчинення правопорушення строк.
Унаслідок зазначеного порушення (дорожньо-транспортної пригоди), вказує позивач, було пошкоджено транспортний засіб Renault державний номерний знак НОМЕР_1 , у зв`язку з чим ТОВ КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС звернулося до страховика позивача, із заявою від 15.02.2021 про настання страхового випадку по договору страхування АвтоКАСКО №АМ. 160090, опис події: в нерухомий автомобіль клієнта в`їхав інший уч. причепом SCHMITZ CЕ3095ХТ, пошкодження автомобіля Renault державний номерний знак НОМЕР_1 : передній бампер, пробитий радіатор, вітрове скло, дзеркало з видимого (а.с. 30-34).
Третьою особою складено рахунок № С0000020580 від 16.02.2021 на оплату вартості ремонту автомобіля НОМЕР_1 на суму 238036,00 гр. (з ПДВ) (а.с. 37).
Згідно із складеним ТОВ СОС Сервис Україна на замовлення ПрАТ СК ПЗУ Україна Висновком 1860E_SOS_210215-216490 від 20.02.2021 автотоварознавчого дослідження вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля RENAULT Т430 FWD реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає (з ПДВ на запасні частини та матеріали) 88288,79 грн., вартість матеріального збитку 88288,79 грн. (а.с. 44-58). За цим Висновком вартість відновлювального ремонту (з ПДВ на запчастини та матеріали) без врахування коефіцієнта фізичного зносу визначена спеціалістом-товарознавцем у сумі 256168,03 грн.
За результатами розгляду заяви ТОВ КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС позивач 09.04.2021 склав Страховий акт № UA2021021200026/L11/03 (затверджений директором Департаменту обслуговування збитків О.А. Руліківським) і Розрахунок страхового відшкодування, згідно яких сума страхового відшкодування визначена в розмірі 226348,14 грн. виходячи з вартості відновлювального ремонту згідно рахунку ТОВ КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС на оплату № С0000020580 від 16.02.2021 (а.с. 35, 36).
Указане страхове відшкодування в розмірі 226348,14 грн. позивач виплатив Товариству з обмеженою відповідальністю КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС згідно з платіжним дорученням № 53105 від 30.04.2021 (а.с. 38).
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу Volvo державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована у Акціонерному товаристві Страхова компанія Інго, що підтверджується інформацією з сайту Моторного (транспортного) страхового бюро України в мережі Інтернет (Зелена картка № 15255782 (авто), Зелена картка № 15255783 (причіп) і фотокопіями Картки міжнародного автомобільного страхування на транспортний засіб Volvo FH 13.460 державний номерний знак НОМЕР_2 та Картки міжнародного автомобільного страхування на причіп SCHMITZ державний номерний знак НОМЕР_3 (а.с. 39-42).
Позивач звернувся до Акціонерного товариства Страхова компанія Інго із вимогою в порядку суброгації № 555/2021 від 03.08.2021 на суму 226348,14 грн. та отримав від страховика відповідача виплату у розмірі 88288,79 грн. з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (а.с. 43, 62).
З урахуванням виплати потерпілому ТОВ КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС страхового відшкодування в сумі 226348,14 грн. та розміру отриманої від страховика АТ Страхова компанія Інго виплати в сумі 88288,79 грн., позивач просить стягнути з відповідача 138059,35 грн. відшкодування шкоди в порядку суброгації (226348,14 грн. - 88288,79 грн.).
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми законодавства України.
Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України Про страхування , Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України Про страхування).
Відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі Закон про обов`язкове страхування).
Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон про обов`язкове страхування (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).
За змістом Закону про обов`язкове страхування (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується із відповідним обов`язком боржника відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника в договірному зобов`язанні ним є страховик.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону про обов`язкове страхування при настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. При цьому, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (статті 27 Закону).
Згідно з частиною 1 статті 28 цього Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
За статтею 29 Закону про обов`язкове страхування у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України Про страхування, інших законодавчих актів.
Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування).
Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.
Сторонами у договорі страхування є страховик юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності, та страхувальник фізична або юридична особа (стаття 984 ЦК України).
Статтею 993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 27 Закону про обов`язкове страхування, передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У відповідності до частини 1 статті 1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистими немайновими правами фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1187 Цивільного кодексу України унормовано, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
З урахуванням наведених правових норм та відповідно до встановлених судом обставин суд вважає обґрунтованими доводи ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна про набуття ним права пред`явити Малому приватному підприємству ВКФ ТРАНССЕРВІС, як особі, відповідальній за завдані третій особі збитки, вимоги щодо відшкодування виплаченого ТОВ К-Т-С страхового відшкодування в частині, не покритій виплатами страховика відповідача, в порядку суброгації (стаття 993 ЦК України).
Суд бере до уваги, що матеріалами справи підтверджується і учасниками справи не оспорюється факт вчинення 12.02.2021 року в районі Краковець, Польща, дорожньо-транспортної пригоди з вини водія відповідача МПП ВКФ ТРАНССЕРВІС, унаслідок якої належний ТОВ К-Т-С транспортний засіб Renault державний номерний знак НОМЕР_1 отримав механічні ушкодження.
Спір у справі полягає у доведенні суми відшкодування, яку в порядку суброгації повинен сплатити відповідач, при цьому, слід встановити, чи не пропустив позивач строк для звернення до суду з даним позовом.
Стосовно доводів відповідача про сплив строку позовної давності суд зазначає, що до вимог про відшкодування шкоди в порядку суброгації застосовується загальний строк позовної давності у три роки (статті 257 ЦК України), початок якого збігається з датою настання страхового випадку, у даному випадку 12.02.2021 скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Так, на дату звернення позивача з позовом до господарського суду (05.08.2024, а.с. 79), трирічний строк сплив, однак позовна давність позивачем не пропущена, позаяк з 12.03.2020 в Україні строк позовної давності продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та в подальшому зупинено перебіг позовної давності з 24.02.2022 року на період дії воєнного стану в Україні (п. 5 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX, постанова Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 11.03.2020 № 211 із змінами, Указ Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022 із змінами, пункти 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Щодо розміру збитків, які повинен відшкодувати відповідач у порядку суброгації, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно з висновком 1860Е_SOS_-210215-216490 від 20.02.2021 автотоварознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Renault Т 430 FWD реєстраційний знак НОМЕР_1 складає 256168,03 грн., що підтверджується доданою до висновку ремонтною калькуляцією № 236804 від 12.02.2021 (а.с. 59-61).
Суд відхиляє доводи відповідача, що даний висновок автотоварознавчого дослідження є неналежним доказом, оскільки у висновку встановлено завдані автомобілю третьої особи пошкодження, розмір заподіяних збитків, вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу, та він узгоджується з іншими доказами у справі, зокрема заявою ТОВ КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС від 12.02.2021 про настання страхового випадку, в якій міститься первинний опис пошкоджень автомобіля (а.с. 30-34).
Доводи відповідача, що відшкодуванню підлягає лише вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу (88288,79 грн.) суд також відхиляє з огляду на положення частини третьої статті 988, частини 1 статті 1166, статті 1187 Цивільного кодексу України, за змістом яких шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до умов Договору страхування на страховий випадок, який є підставою виникнення спору, не поширюється умова щодо застосування коефіцієнту фізичного зносу під час визначення суми страхового відшкодування, а франшиза в розмірі 1% від страхової суми відрахована позивачем із суми страхового відшкодування, виплаченого третій особі.
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Оскільки вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із ОСОБА_2 , як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.
Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження № 61-1156св 18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19).
Неспроможними є доводи відповідача про те, що рахунок на оплату № С0000020580 від 16.02.2021 є неналежним доказом, позаяк виписаний ТОВ КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС самому собі та матеріали придбані в самого себе.
Як видно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.12.2022, видами діяльності ТОВ К-Т-С (стара назва ТОВ КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС суд) є: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (а.с. 121). Зазначені види діяльності за умовчуванням свідчать про наявність у третьої особи запчастин, придбаних для виконання ремонту автотранспортних засобів, у тому числі власних, використання яких в господарській діяльності фіксується документально в установленому Законом України Про бухгалтерських облік і фінансову звітність в Україні порядку.
Разом з тим, суд визнає частково обгрунтованими доводи відповідача, що до рахунку на оплату № С0000020580 від 16.02.2021, з урахуванням якого позивачем виплачено страхове відшкодування на суму 226348,14 грн. (238036,00 грн. (сума за рахунком) 11687,86 грн. (франшиза)) третьою особою включено запчастини, які не передбачені висновком 1860Е_SOS_-210215-216490 від 20.02.2021 автотоварознавчого дослідження.
Співставивши номенклатуру робіт, матеріалів і запчастин згідно з ремонтною калькуляцією № 236804 від 12.02.2021 і види робіт, матеріалів і запчастин у рахунку № С0000020580 від 16.02.2021, суд зазначає, що дійсно, до рахунку включені такі запасні частини і види робіт, які відсутні в ремонтній калькуляції під час проведення дослідження автомобіля третьої особи:
1) механізм склоочисний (№ запчастини 7482559005) вартістю 9893,34 грн. (№ п/п 2);
2) важіль щітки склоочисника лобового скла (№ запчастини 7484335507) вартістю 2027,40 грн. (№ п/п 3);
3) дефлектор (№ запчастини 7421321475) вартістю 11323,68 грн. (№ п/п 5);
4) панель пластмасова облицьовочна (запчастина № 7484507758) вартістю 1434,99 грн. (№ п/п 7, однак така запчастина в ремонтній калькуляції відсутня, натомість в рядку № п/п 8 рахунку наявна запчастина під номером 7484507762 панель вартістю 4117,11 грн., якій кореспондує запчастина під таким же номером в рядку 8 розділу Запасні частини ремонтної калькуляції під назвою передній щит Ц вартістю 4600,07 грн.);
5) заміна механізму склоочисника вартістю 1245,00 грн. (№ п/п 20, у розділі Вартість робіт ремонтної калькуляції передбачено в складі робіт по заміні вітрового скла роботи: зняти/встановити двигун очисника з кріпильною панеллю, а не їх заміна. При цьому, в переліку запчастин калькуляції запасні частини механізм склоочисний і важіль щітки склоочисника лобового скла, відсутні, а вартість роботи по заміні лобового скла в сумі 1992,00 грн. включена в рядок 17 рахунку);
6) рихтування кабіни вартістю 4233,00 грн. (№ п/п 23) (а.с. 37).
Всього вартість запасних частин і видів робіт, які не передбачені ремонтною калькуляцією, однак включені в рахунок, складає 30157,41 грн.
Доводи відповідача в цій частині не спростовані ані позивачем, ані третьою особою, тому вартість запасних частин, не передбачених ремонтною калькуляцією 30157,41 грн., підлягає виключенню із суми відшкодування, про яку просить позивач.
Решта позицій ремонтної калькуляції і рахунку, про які заявляє відповідач, є одними і тими ж запасними частинами, які названі по різному: капот (№ п/п 11 рахунку) передній щит (калькуляція), стабілізатор (№ п/п 13 рахунку) балансир (калькуляція), консоль кріплення (№ п/п 6 рахунку) бампер (калькуляція).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (статті 76, 77 ГПК України).
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За результатами розгляду справи, оцінивши зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні у відповідності до статті 86 ГПК України, суд доходить висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню на суму 107901,94 грн. (138059,35 грн. - 30157,41 грн.), за виключенням вартості запчастин і робіт, які не передбачені ремонтною калькуляцією для відновлювального ремонту автомобіля третьої особи згідно з висновком автотоварознавчого дослідження.
Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно до положень статей 123, 129 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам:
відсоток задоволених позовних вимог: (107901,94 грн. х 100) : 138059,35 грн. = 78%,
судовий збір, що припадає на задоволену частину позовних вимог: 3028,00 грн. х 78% = 2361,84 грн., стягується з відповідача на користь позивача, решта судового збору в сумі 666,16 грн. залишається за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 20, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна до Малого приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма ТРАНССЕРВІС, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю К-Т-С про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації) в сумі 138059,35 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми ТРАНССЕРВІС (вул. Героїв Майдану, буд 184, кімната 309-310, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 14263795) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна (вул. Січових Стрільців, 40, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 20782312) 107901,94 грн. в якості страхового відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди) та 2361,84 грн. судового збору.
3. В частині вимог Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна про стягнення суми 30157,41 грн. у задоволенні позову відмовити, судовий збір у сумі 666,16 грн. залишити за позивачем.
З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписаний 09 грудня 2024 року.
Суддя Т.І. Ковальчук
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2024 |
Оприлюднено | 11.12.2024 |
Номер документу | 123637101 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Ковальчук Тетяна Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні