ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1609/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,
при секретарі судового засідання Колцун В.В.,
за участю представників:
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" Боровик Б.М.,
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Косівське" Головін М.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Косівське"
на рішення Господарського суду Одеської області від 29.08.2024, прийняте суддею Петровим В.С., м. Одеса, повний текст складено 03.09.2024,
у справі №916/1609/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Косівське"
про стягнення 1 449 479,05 грн
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Косівське", в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог б/н від 05.06.2024 (вх.№22426/24 від 05.06.2024) просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 1449479,05 грн, з яких: 431464,07 грн 36% річних, 575285,44 грн процентів за користування товарним кредитом та 442729,54 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки №235/23/58 від 15.08.2022 з додатками до нього в частині проведення своєчасної оплати вартості поставленого товару.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 17.04.2024 відкрито провадження у справі №916/1609/24.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.08.2024 у справі №916/1609/24 (суддя Петров В.С.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Косівське" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" пеню у розмірі 221364,77 грн, 36% річних у сумі 215732,03 грн, проценти за користування товарним кредитом у розмірі 575285,44 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 21742,19 грн; у задоволенні решти вимог відмовлено.
Судове рішення мотивоване доведеністю позивачем факту неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Косівське" прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки №235/23/58 від 15.08.2022, що зумовлює правомірність заявлення вимог про стягнення з відповідача пені, 36% річних та процентів за користування товарним кредитом, при цьому суд першої інстанції врахував наявність підстав для зменшення заявлених до стягнення сум пені та 36% річних.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Косівське" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 29.08.2024 у справі №916/1609/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову повністю.
Зокрема, скаржник наголошує на неможливості погодження процентів за користування товарним кредитом у додатках до договору, а не безпосередньо в умовах самого договору поставки, і на тому, що укладений між сторонами договір поставки є різновидом комерційного кредиту, що зумовлює неправомірність одночасного застосування положень частини другої статті 694 Цивільного кодексу України та частини другої статті 625 Цивільного кодексу України за одне й те ж порушення грошового зобов`язання. Водночас, на переконання апелянта, місцевий господарський суд необґрунтовано не врахував необхідності звільнення відповідача від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі положень пункту 8 Розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України та пунктів 15, 18 Розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" Цивільного кодексу України. Крім того, скаржник стверджує про надмірний розмір заявлених до стягнення відсотків річних, процентів за користування товарним кредитом та пені, а також про те, що сума процентів за користування товарним кредитом не підтверджена позивачем документами бухгалтерського обліку.
У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 17.10.2024 (вх.№3615/24/Д1 від 17.10.2024) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Косівське" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 29.08.2024 у справі №916/1609/24 без змін. Зокрема, позивач зазначає про те, що укладений між сторонами договір №235/23/58 від 15.08.2022 за своєю правовою природою є саме договором поставки з умовами про відстрочення оплати, а не договором позики (комерційного кредиту), що, в свою чергу, зумовлює безпідставність посилань апелянта на приписи пункту 8 Розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України та пунктів 15, 18 Розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" Цивільного кодексу України. Крім того, позивач стверджує про дійсність підписаних сторонами додатків до вищенаведеного договору, про правомірність одночасного стягнення з відповідача 36% річних та процентів за користування товарним кредитом, а також про те, що чинним законодавством не вимагається надання первинних бухгалтерських документів для стягнення відсотків за користування товарним кредитом.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 14.10.2024 у справі №916/1609/24 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 30.10.2024 призначено дану справу до розгляду на 04.12.2024 о 12:00.
У судовому засіданні 04.12.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Косівське" апеляційну скаргу підтримав; представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" висловив заперечення проти її задоволення.
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 15.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" ("Постачальник") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Косівське" ("Покупець") укладено договір поставки №235/23/28 (далі договір №235/23/28 від 15.08.2022), за умовами пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення ("товар"), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість такого товару.
Згідно з пунктом 1.2 договору №235/23/28 від 15.08.2022 найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим договором, зазначаються в додатках, які є його невід`ємною частиною.
В силу пунктів 2.1, 2.2 договору №235/23/28 від 15.08.2022 ціна товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США або євро) зазначається у додатках до цього договору. Ціна товару в національній валюті є орієнтовною та остаточно визначається на дату фактичної оплати товару на умовах цього договору. Еквівалент ціни товару в іноземній валюті, який зазначено в додатку до цього договору, є незмінним на весь період дії цього договору.
Загальна вартість товару, що постачається за цим договором (ціна договору), визначається додатками та видатковими накладними з урахуванням пункту 3.2 договору. У випадку розбіжності даних у додатках та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту, ціни товару, перевагу має видаткова накладна (пункт 2.3 договору №235/23/28 від 15.08.2022).
Відповідно до пункту 3.1 договору №235/23/28 від 15.08.2022 оплата товару здійснюється Покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором та додатками до нього. У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення додатків до цього договору. Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.
За умовами пункту 3.2 договору №235/23/28 від 15.08.2022 визначення ціни та загальної вартості товару, що підлягає оплаті Покупцем, здійснюється в національній валюті України, виходячи із курсу продажу долару США або євро до гривні, встановленому на Міжбанківській валютній біржі на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати товару (далі - курс Міжбанку).
У пункті 3.3 договору №235/23/28 від 15.08.2022 узгоджено, що оплата товару, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється Покупцем на підставі рахунку на оплату, сформованого Постачальником, з урахуванням умов пунктів 3.1 та 3.2 договору. Термін дії рахунку на оплату складає 3 (три) банківських дні, включаючи дату його оформлення, якщо інше не буде погоджено сторонами. В разі порушення строків оплати, визначених рахунком на оплату, зарахування платежів здійснюється Постачальником, виходячи з курсу Міжбанку, встановленого на момент надходження грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. Оплата товару, який постачається на умовах відстрочення оплати чи з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється Покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2 та 3.5 цього договору.
Пунктом 3.4 договору №235/23/28 від 15.08.2022 передбачено, що оформлення видаткових накладних на товар, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється за цінами, зазначеними в рахунку на оплату. У разі недотримання Покупцем строків оплати товару, встановлених рахунком на оплату, оформлення видаткової накладної здійснюється за цінами, визначеними з дотриманням умов пунктів 3.2 цього договору на момент надходження грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.
В силу пункту 3.6 договору №235/23/28 від 15.08.2022 товар, що був отриманий Покупцем в межах цього договору тільки за видатковими накладними (без підписання додатку та без здійснення попередньої оплати), підлягає повній оплаті з дотриманням умов пунктів 3.2 та 3.3 цього договору не пізніше 10 банківських днів з моменту його отримання.
Згідно з пунктом 3.7 договору №235/23/28 від 15.08.2022 здійснюючи оплату товару, Покупець зобов`язаний зазначити у платіжному дорученні за яким саме додатком цього договору та/або рахунком на оплату, та/або видатковою накладною, а також у разі необхідності, за який саме товар здійснюється оплата. У разі відсутності такої інформації, а також у разі порушення Покупцем грошових зобов`язань за договором, отриманий платіж зараховується Постачальником на власний розсуд.
У пунктах 4.1, 4.2 договору №235/23/28 від 15.08.2022 вказано, що якість товару відповідає загальноприйнятим стандартам, які діють в Україні на момент постачання товару, та підтверджується відповідними сертифікатами чи іншими документами про якість або походження товару. Документи про якість або походження товару надаються покупцю в момент передачі товару.
Відповідно до пункту 5.1 договору №235/23/28 від 15.08.2022 умови та строки поставки товару зазначаються у додатках до цього договору або у рахунку на оплату, який містить істотні умови поставки. Поставка товару здійснюється за умови дотримання Покупцем строків та порядку оплати товару, передбачених договором. У разі неможливості поставити певний товар з причини не поставки товару його імпортером або виробником (його офіційним представником), з асортименту до додатків цього договору, Постачальник вправі або відмовити в поставці такого товару, або здійснити постачання аналогічного виду товару інших виробників. Відмова в поставці (неможливість поставити товар) з зазначених причин не є порушенням Постачальником умов цього договору в частині прострочення (затримки) поставки замовленого товару та не створює підстав для застосування до Постачальника санкцій, передбачених умовами пункту 6.4 цього договору.
Положеннями пункту 5.2 договору №235/23/28 від 15.08.2022 визначено, що поставка товару здійснюється за умови дотримання Покупцем строків та порядку оплати товару, передбачених цим договором. У разі порушення Покупцем строків чи порядку оплати товару, Постачальник має право притримати поставку товару по договору в цілому до моменту усунення таких порушень. При порушенні Покупцем порядку здійснення попередньої оплати на строк більше 14 календарних днів Постачальник залишає за собою право відмовити Покупцю в поставці товару, умови попередньої (часткової) оплати якого були порушені Покупцем.
За порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням умов цього договору (пункт 6.1 договору №235/23/28 від 15.08.2022).
У пункті 6.2 договору №235/23/28 від 15.08.2022 узгоджено, що, крім відповідальності, встановленої пунктом 6.1 цього договору, Покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.
За умовами пункту 6.7 договору №235/23/28 від 15.08.2022 у разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати товару згідно з умовами цього договору, Покупець відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України сплачує на користь Постачальника компенсаційний платіж в розмірі 36% (тридцять шість відсотків) річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим статтею 625 Цивільного кодексу України та не відноситься до неустойки (пені та штрафу).
Згідно з пунктом 6.8 договору №235/23/28 від 15.08.2022 нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за договором відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій відповідно до статті 259 Цивільного кодексу України продовжується до 3 (трьох) років. При цьому, вказаний пункт (положення) вважається двосторонньою угодою сторін цього договору про збільшення строків позовної давності, строків нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів).
Пунктом 7.1 договору №235/23/28 від 15.08.2022 передбачено, що вирішення спорів здійснюється господарським судом відповідно до чинного законодавства України.
В силу пункту 9.1 договору №235/23/28 від 15.08.2022 останній вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків за поставлений товар до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
Сторони передбачили, що цей договір, включаючи додатки до нього, складає повний обсяг домовленостей сторін та замінює собою всі попередні усні або письмові проекти, договори, домовленості та угоди, усні або письмові, укладені між сторонами щодо предмету цього договору. Будь-які зміни або доповнення до договору дійсні лише у випадку, якщо вони викладені у письмовій формі та підписанні повноважними представниками обох сторін (пункт 9.3 договору №235/23/28 від 15.08.2022).
Відповідно до пункту 9.10 договору №235/23/58 від 15.08.2022 Покупець уповноважує приймати (отримувати) товар за цим договором та підписувати видаткові накладні від імені Покупця, зокрема, проте не виключено, ОСОБА_1 .
В подальшому між сторонами було укладено низку додатків до договору №235/23/28 від 15.08.2022, які підписані без зауважень та скріплені печатками товариств, а саме:
-№235/23/58/1-Н від 15.08.2022 про поставку товару на суму 240548,37 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 05.09.2022;
-№235/23/58/15-ЗЗР від 08.11.2022 про поставку товару на суму 308741,76 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує не пізніше 28 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/3-Н від 02.03.2023 про поставку товару на суму 214251,05 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для товару, який постачається на умовах цього додатку, термін дії рахунків на оплату складає 3 банківських дні з моменту його оформлення;
-№235/23/58/4-Н від 02.03.2023 про поставку товару на суму 187535,61 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для товару, який постачається на умовах цього додатку, термін дії рахунків на оплату становить 3 банківських дні, з моменту його оформлення;
-№235/23/58/5-МД/О від 06.03.2023 про поставку товару на суму 309150,04 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує на умовах попередньої оплати в строк до 10.03.2023; для проведення попередньої оплати Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/7-МД/О від 06.03.2023 про поставку товару на суму 950900,12 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 20.03.2023;
-№235/23/58/8-ЗЗР від 15.03.2023 про поставку товару на суму 91789,44 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару не пізніше 11 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/9-ЗЗР від 17.03.2023 про поставку товару на суму 462135,72 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує не пізніше 28 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/10-ЗЗР від 22.03.2023 про поставку товару на суму 97409,52 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/12-МД/П від 23.03.2023 про поставку товару на суму 2052237,60 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 50% від загальної вартості товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 10.08.2023, 50% від загальної вартості товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 29.09.2023; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/11-ЗЗР від 23.03.2023 про поставку товару на суму 197820,48 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує не пізніше 28 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/14-ЗЗР від 07.04.2023 про поставку товару на суму 15866,88 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/13-ЗЗР від 13.04.2023 про поставку товару на суму 861250,86 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує не пізніше 28 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/15-ЗЗР від 21.04.2023 про поставку товару на суму 222243,36 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/16-ЗЗР від 24.04.2023 про поставку товару на суму 34179,84 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує не пізніше 28 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/17-ЗЗР від 24.04.2023 про поставку товару на суму 87644,76 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує не пізніше 28 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/18-ЗЗР від 24.04.2023 про поставку товару на суму 411919,20 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує не пізніше 28 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/19-ЗЗР від 02.05.2023 про поставку товару на суму 33762,10 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/20-ЗЗР від 08.05.2023 про поставку товару на суму 118780,80 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/21-Н від 09.05.2023 про поставку товару на суму 44210,34 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для товару, який постачається на умовах цього додатку, термін дії рахунків на оплату становить 3 банківських дні, з моменту його оформлення;
-№235/23/58/22-ЗЗР від 23.05.2023 про поставку товару на суму 11151,36 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/23-МД/П від 23.05.2023 про поставку товару на суму 79218,00 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/24-МД/П від 25.05.2023 про поставку товару на суму 220200 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/25-ЗЗР від 25.05.2023 про поставку товару на суму 545019,36 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/27-ЗЗР від 26.05.2023 про поставку товару на суму 61451,16 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/30-ЗЗР від 26.05.2023 про поставку товару на суму 9409,44 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/29-ЗЗР від 26.05.2023 про поставку товару на суму 146688,48 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує не пізніше 28 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/32-ЗЗР від 12.06.2023 про поставку товару на суму 61163,26 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує не пізніше 28 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/33-ЗЗР від 16.05.2023 про поставку товару на суму 294859,44 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує не пізніше 28 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/34-ЗЗР від 01.09.2023 про поставку товару на суму 88421,40 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/36-МД/П від 08.09.2023 про поставку товару на суму 94338,36 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення;
-№235/23/58/35-ЗЗР від 08.09.2023 про поставку товару на суму 142824,96 грн (у т.ч. ПДВ), пунктом 3 якого передбачено, що оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару Покупець сплачує не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати, на розрахунковий рахунок Постачальника; для проведення всіх оплат за товар за цим додатком Покупець отримує у Постачальника рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення.
У пунктах 4, 5 вищенаведених додатків до договору №235/23/28 від 15.08.2022 сторонами погоджена наступна відповідальність:
-у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 5 (п`ять) календарних днів, Покупець відповідно до вимог статті 536 та частини п`ятої статті 694 Цивільного кодексу України зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48% (сорок вісім відсотків) річних, нараховану на вартість отриманого, але несплаченого Покупцем товару;
-нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами додатку, та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.
Всі вказані вище додатки також містять погодження сторонами, що вони (додатки) є невід`ємною частиною договору №235/23/58 від 15.08.2022.
На виконання договору №235/23/58 від 15.08.2022 з урахуванням додатків до нього позивачем було здійснено поставку відповідачу обумовленого договором товару, про що свідчать видаткові накладні: №72544 від 18.08.2022 на суму 83688,97 грн (у т.ч. ПДВ - 10277,59 грн), №73142 від 19.08.2022 на суму 153549,05 грн (у т.ч. ПДВ - 18856,90 грн), №7913 від 06.03.2023 на суму 164150,02 грн (у т.ч. ПДВ - 27358,34 грн), №7916 від 06.03.2023 на суму 145000,02 грн (у т.ч. ПДВ - 24166,67 грн), №8384 від 07.03.2023 на суму 187600,02 грн (у т.ч. ПДВ - 31266,67 грн), №8694 від 07.03.2023 на суму 164150,02 грн (у т.ч. ПДВ - 27358,34 грн), №9369 від 09.03.2023 на суму 618300,08 грн (у т.ч. ПДВ - 103050,01 грн), №9835 від 10.03.2023 на суму 187600,02 грн (у т.ч. ПДВ - 31266,67 грн), №9898 від 10.03.2023 на суму 145000,02 грн (у т.ч. ПДВ - 24166,67 грн), №15405 від 23.03.2023 на суму 75762,96 грн (у т.ч. ПДВ - 12627,16 грн), №15409 від 23.03.2023 на суму 13845,84 грн (у т.ч. ПДВ - 2307,64 грн), №18642 від 29.03.2023 на суму 1047060 грн (у т.ч. ПДВ - 174510 грн), №20172 від 03.04.2023 на суму 1005177,60 грн (у т.ч. ПДВ - 167529,60 грн), №22299 від 07.04.2023 на суму 34171,56 грн (у т.ч. ПДВ - 5695,26 грн), №22320 від 07.04.2023 на суму 15866,88 грн (у т.ч. ПДВ - 2644,48 грн), №22327 від 07.04.2023 на суму 10000 грн (у т.ч. ПДВ - 1666,67 грн), №22333 від 07.04.2023 на суму 281589,44 грн (у т.ч. ПДВ - 46931,57 грн), №29573 від 24.04.2023 на суму 67438,80 грн (у т.ч. ПДВ - 11239,80 грн), №29579 від 24.04.2023 на суму 34179,84 грн (у т.ч. ПДВ - 5696,64 грн), №29588 від 24.04.2023 на суму 87644,76 грн (у т.ч. ПДВ - 14607,46 грн), №33044 від 28.04.2023 на суму 311933,53 грн (у т.ч. ПДВ - 51988,92 грн), №34090 від 01.05.2023 на суму 411919,20 грн (у т.ч. ПДВ - 68653,20 грн), №33641 від 01.05.2023 на суму 10000 грн (у т.ч. ПДВ - 1228,07 грн), №33643 від 01.05.2023 на суму 210647,65 грн (у т.ч. ПДВ - 25869,01 грн), №36924 від 05.05.2023 на суму 90077,76 грн (у т.ч. ПДВ - 15012,96 грн), №36929 від 05.05.2023 на суму 33762,10 грн (у т.ч. ПДВ - 5627,02 грн), №38316 від 09.05.2023 на суму 118780,80 грн (у т.ч. ПДВ - 19796,80 грн), №38321 від 09.05.2023 на суму 10000 грн (у т.ч. ПДВ - 1228,07 грн), №38326 від 09.05.2023 на суму 183898,38 грн (у т.ч. ПДВ - 22584,01 грн), №38330 від 09.05.2023 на суму 44210,34 грн (у т.ч. ПДВ - 5429,34 грн), №45091 від 23.05.2023 на суму 16859,70 грн (в т.ч. ПДВ - 2809,95 грн), №45108 від 23.05.2023 на суму 5868 грн (в т.ч. ПДВ - 978 грн), №45110 від 23.05.2023 на суму 11151,36 грн (у т.ч. ПДВ - 1858,56 грн), №47152 від 26.05.2023 на суму 33454,08 грн (у т.ч. ПДВ - 5575,68 грн), №47154 від 26.05.2023 на суму 157358,36 грн (у т.ч. ПДВ - 26226,39 грн), №47160 від 26.05.2023 на суму 40463,28 грн (у т.ч. ПДВ - 6743,88 грн), №47176 від 26.05.2023 на суму 14953,68 грн (у т.ч. ПДВ - 2492,28 грн), №47342 від 26.05.2023 на суму 1881,89 грн (у т.ч. ПДВ - 313,65 грн), №47418 від 26.05.2023 на суму 128548,80 грн (у т.ч. ПДВ -21424,80 грн), №48439 від 30.05.2023 на суму 68343,12 грн (у т.ч. ПДВ - 11390,52 грн), №48443 від 30.05.2023 на суму 80434,68 грн (у т.ч. ПДВ - 13405,78 грн), №48446 від 30.05.2023 на суму 102568,27 грн (у т.ч. ПДВ - 17094,71 грн), №48453 від 30.05.2023 на суму 146688,48 грн (у т.ч. ПДВ - 24448,08 грн), №48456 від 30.05.2023 на суму 22656,96 грн (у т.ч. ПДВ - 3776,16 грн), №48458 від 30.05.2023 на суму 21646,56 грн (у т.ч. ПДВ - 3607,76 грн), №48499 від 30.05.2023 на суму 46497,48 грн (у т.ч. ПДВ - 7749,58 грн), №49817 від 31.05.2023 на суму 45048,24 грн (у т.ч. ПДВ - 7508,04 грн), №50986 від 02.06.2023 на суму 56642,40 грн (у т.ч. ПДВ - 9440,40 грн), №50994 від 02.06.2023 на суму 5340,60 грн (у т.ч. ПДВ - 890,10 грн), №52840 від 07.06.2023 на суму 6209,40 грн (у т.ч. ПДВ - 1034,90 грн), №55555 від 13.06.2023 на суму 61163,26 грн (у т.ч. ПДВ - 10193,88 грн), №57072 від 16.06.2023 на суму 29223,48 грн (у т.ч. ПДВ - 4870,58 грн), №57074 від 16.06.2023 на суму 274703,40 грн (у т.ч. ПДВ - 45783,90 грн), №57092 від 16.06.2023 на суму 294859,44 грн (у т.ч. ПДВ - 4870,58 грн), №57077 від 16.06.2023 на суму 22005 грн (у т.ч. ПДВ - 3667,50 грн), №57674 від 19.06.2023 на суму 30807 грн (у т.ч. ПДВ - 5134,50 грн), №57680 від 19.06.2023 на суму 22781,04 грн (у т.ч. ПДВ - 3796,84 грн), №57683 від 19.06.2023 на суму 28099,50 грн (у т.ч. ПДВ - 4683,25 грн), №79560 від 08.09.2023 на суму 88421,40 грн (у т.ч. ПДВ - 14736,90 грн), №79563 від 08.09.2023 на суму 142824,96 грн (у т.ч. ПДВ - 23804,16 грн), №79565 від 08.09.2023 на суму 94338,36 грн (у т.ч. ПДВ - 15723,06 грн).
Поставлений позивачем товар за вищенаведеними видатковими накладними було отримано відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Косівське" Думбрави Андрія Івановича, скріпленим печаткою товариства відповідача на вказаних накладних.
Відповідачем була здійснена оплата вартості поставленого позивачем товару, про що свідчать наявні у матеріалах справи платіжні документи, а саме: платіжне доручення №107 від 23.08.2022 на суму 83688,97 грн (призначення платежу: "за насіння ріпаку озимого, згідно рах.№65562 від 18.08.2022. У тому числі ПДВ - 10277,59 грн"), платіжне доручення №108 від 23.08.2022 на суму 153549,05 грн (призначення платежу: "за насіння ріпаку озимого, згідно рах.№66084 від 19.08.2022. У тому числі ПДВ - 18856,90 грн"), платіжне доручення №647 від 08.11.2022 на суму 10000 грн (призначення платежу: "за слаш, згідно рах.№81029 від 07.11.2022. У тому числі ПДВ 20% - 1666,67 грн"), вхідний платіж ПД790 від 06.03.2023 на суму 309150,04 грн (призначення платежу: "за аміачну селітру, карбомід, згідно рах.№10881 від 06.03.2023. У тому числі ПДВ 20% - 51525,01 грн"), вхідний платіж ПД798 від 07.03.2023 на суму 351750,05 грн (призначення платежу: "за карбомід, згідно рах.№11384 від 07.03.2023. У тому числі ПДВ 20% - 58625,01 грн"), платіжна інструкція №803 від 10.03.2023 на суму 10000 грн (призначення платежу: "передплата за насіння кукурудзи ЛГ31330, згідно рах.№10424 від 02.03.2023. У тому числі ПДВ 20% - 1666,67 грн"), платіжне доручення №804 від 10.03.2023 на суму 10000 грн (призначення платежу: "передплата за насіння соняшнику ЛГ59580, згідно рах.№10423 від 02.03.2023. У тому числі ПДВ 20% - 1666,67 грн"), вхідний платіж ПД824 від 20.03.2023 на суму 950900,12 грн (призначення платежу: "за аміачну селітру, карбомід, згідно рах.№12263 від 09.03.2023. У тому числі ПДВ 20% - 158483,35 грн"), платіжна інструкція №NOTPROVIDED від 04.04.2023 на суму 13845,84 грн (призначення платежу: "за бестселлел турбо, згідно рах.№17585 від 23.03.2023. У тому числі ПДВ 20% - 2307,64 грн"), платіжна інструкція №876 від 26.04.2023 на суму 50038,44 грн (призначення платежу: "за ЗЗР, згідно рах.№23261, №23281 від 07.04.2023. У тому числі ПДВ 20% - 8339,74 грн"), платіжна інструкція №868 від 11.04.2023 на суму 89608,80 грн (призначення платежу: "за ЗЗР, згідно рах.№17582, №17585 від 23.03.2023. У тому числі ПДВ 20% - 14934,80 грн"), платіжна інструкція №876 від 26.04.2023 на суму 50038,44 грн (призначення платежу: "за ЗЗР, згідно рах.№23261, №23281 від 07.04.2023. У тому числі ПДВ 20% - 8339,74 грн), платіжна інструкція №891 від 03.05.2023 на суму 167743,60 грн (призначення платежу: "за слаш, згідно рах.№23287 від 07.05.2023. У тому числі ПДВ 20% - 27957,27 грн), платіжна інструкція №894 від 04.05.2023 на суму 100000 грн (призначення платежу: "за слаш, згідно рах.№23287 від 07.04.2023. У тому числі ПДВ 20% - 16666,67 грн"), платіжна інструкція №13 від 22.05.2023 на суму 438756,37 грн (призначення платежу: "за насіння соняшника, згідно рах.№32339 від 01.05.2023, за насіння кукурудзи, рах. №36583,36591. У тому числі ПДВ 20% - 53909,36 грн"), платіжна інструкція №14 від 22.05.2023 на суму 254161,54 грн (призначення платежу: "за ЗЗР, згідно рах.№29191 від 24.04.2023, № 29188 від 24.04.2023, №35243 від 05.05.2023, №36577 від 09.05.2023. У тому числі ПДВ 20% - 42360,26 грн"), платіжна інструкція №25 від 25.05.2023 на суму 489656,04 грн (призначення платежу: "за ЗЗР, згідно рах.№29196 від 24.04.2023, №31906 від 28.04.2023, №35239 від 05.05.2023. У тому числі ПДВ 20% - 81609,34 грн"), платіжна інструкція №32 від 31.05.2023 на суму 76418,82 грн (призначення платежу: "за ЗЗР, згідно рах.№45101 від 26.05.2023, №45080 від 26.05.2023, №42996 від 23.05.2023. У тому числі ПДВ 20% - 12736,47 грн"), платіжна інструкція №39 від 31.05.2023 на суму 5868 грн (призначення платежу: "за ЗЗР, згідно рах.№43012 від 23.05.2023. У тому числі ПДВ 20% - 978 грн"), платіжна інструкція №56 від 16.06.2023 на суму 411919,20 грн (призначення платежу: "за ЗЗР, згідно рах.№32739 від 01.05.2023. У тому числі ПДВ 20% - 42360,26 грн), платіжна інструкція №128 від 27.07.2023 на суму 52812 грн (призначення платежу: "за ЗЗР, згідно рах.№55072 від 16.06.2023, №55928 від 19.06.2023. У тому числі ПДВ 20% - 8802 грн"), платіжна інструкція №129 від 27.07.2023 на суму 152817,28 грн (призначення платежу: "за ЗЗР, згідно рах.№48881, 50803, 53715, 55366, 55936, 55931 від 19.06.2023. У тому числі ПДВ 20% - 25469,55 грн"), платіжна інструкція №134 від 28.07.2023 на суму 296349,96 грн (призначення платежу: "за ЗЗР, згідно рах.№46480 від 30.06.2023, №55074 від 16.06.2023. У тому числі ПДВ 20% - 49391,66 грн"), платіжна інструкція №143 від 01.08.2023 на суму 156547,85 грн (призначення платежу: "за ЗЗР, згідно рах.№45246, 45089 від 26.05.2023, №46479, №46511 від 30.05.2023, №47887 від 31.05.2023. У тому числі ПДВ 20% - 26091,31 грн"), платіжна інструкція №178 від 05.09.2023 на суму 294859,44 грн (призначення платежу: "за байскад. згідно рах. №55393 від 16.06.2023. ПДВ 20% - 49143,24 грн"), платіжна інструкція №198 від 13.09.2023 на суму 128548,80 грн (призначення платежу: "за букат, згідно рах.№45306 від 26.05.2023. У тому числі ПДВ 20% - 21424,80 грн"), платіжна інструкція №236 від 17.10.2023 на суму 215031,60 грн (призначення платежу: "за ЗЗР, згідно рах.№46469, 46477 від 30.05.2023. У тому числі ПДВ 20% - 35838,60 грн), платіжна інструкція №269 від 01.11.2023 на суму 102568,27 грн (призначення платежу: "за ЗЗР, згідно рах.№46475 від 30.05.2023. У тому числі ПДВ 20% - 17094,71 грн"), платіжна інструкція №283 від 08.11.2023 на суму 214000,76 грн (призначення платежу: "за ЗЗР, згідно рах.№45085 від 26.05.2023, №48869 від 02.06.2023. У тому числі ПДВ 20% - 35666,79 грн"), платіжна інструкція №333 від 19.12.2023 на суму 200000 грн (призначення платежу: "за ЗЗР, згідно акту взаєморозрахунків рах.№13791 від 19.12.2023. У тому числі ПДВ 20% - 33333,33 грн"), платіжна інструкція №360 від 28.12.2023 на суму 1000000 грн (призначення платежу: "за добриво IFAGRI NPK, згідно акту взаєморозрахунків рах.№100391 від 26.12.2023. У тому числі ПДВ 20% - 166666,67 грн), платіжна інструкція №15 від 12.01.2024 на суму 600000 грн (призначення платежу: "за добриво IFAGRI NPK, згідно акту взаєморозрахунків рах.№693 від 11.01.2024. У тому числі ПДВ 20% - 100000 грн"), платіжна інструкція №35 від 15.02.2024 на суму 100000 грн (призначення платежу: "за добриво IFAGRI NPK, згідно акту взаєморозрахунків рах.№7313 від 15.02.2024. У тому числі ПДВ 20% - 16666,67 грн"), платіжна інструкція №89 від 04.04.2024 на суму 300000 грн (призначення платежу: "за добриво IFAGRI NPK, згідно рах.№23849 від 04.04.2023. У тому числі ПДВ 20% - 50000 грн").
Предметом спору у даній справі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог б/н від 05.06.2024 (вх.№22426/24 від 05.06.2024) є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 1449479,05 грн, з яких: 431464,07 грн 36% річних, 575285,44 грн проценти за користування товарним кредитом та 442729,54 грн пеня, нараховані у зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Косівське" своїх зобов`язань в частині проведення своєчасної оплати вартості товару, поставленого останньому Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" за договором №235/23/58 від 15.08.2022.
Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з доведеності позивачем факту неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами договором №235/23/58 від 15.08.2022, що зумовило правомірність заявлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" вимог про стягнення пені, 36% річних та процентів за користування товарним кредитом, при цьому суд першої інстанції зазначив про наявність підстави для зменшення розміру заявлених до стягнення сум пені та відсотків річних на 50%.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України унормовано, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Колегія суддів вбачає, що за своєю юридичною природою договір №235/23/58 від 15.08.2022 є договором поставки.
Згідно з приписами частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За умовами частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.
Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України).
Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.
Отже, договір №235/23/58 від 15.08.2022 став підставою виникнення у сторін за цим договором господарського зобов`язання відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України (статті 11, 202, 509 Цивільного кодексу України).
Згідно з положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
В силу узгоджених сторонами умов договору №235/23/58 від 15.08.2022 відповідач прийняв на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість поставленого товару.
Укладаючи договір, сторони останнього мають право очікувати на те, що все, що обумовлено укладеним між ними правочином, буде виконано контрагентом зацікавленої сторони. Зазначене випливає з норми статті 629 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а також відповідає загальноприйнятому принципу pacta sunt servanda.
Як зазначалося вище, позивачем на виконання договору №235/23/58 від 15.08.2022 було здійснено поставку відповідачу товару, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними, підписаними без зауважень та скріпленими печатками сторін, при цьому вартість даного товару хоча і була сплачена відповідачем, проте несвоєчасно.
Факт прострочення виконання прийнятих на себе грошових зобов`язань з оплати вартості поставленого товару Товариством з обмеженою відповідальністю "Косівське" за допомогою належних та допустимих доказів не спростовано, натомість останній не погоджується з обсягом та розміром відповідальності за таке прострочення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд зазначає, що невиконання грошового зобов`язання правильно кваліфіковане судом першої інстанції як його порушення у розумінні Цивільного кодексу України, а самого відповідача визначено таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання у розумінні частини першої статті 612 цього Кодексу.
За умовами частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
В силу частин першої, другої та четвертої статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).
Суб`єкти господарювання при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності (договірної санкції) за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.
Відповідно до приписів статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з приписами статті 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Пунктом 6.2 договору №235/23/28 від 15.08.2022 передбачено, що Покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.
Перевіривши проведений Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" розрахунок штрафних санкцій окремо за кожним додатком до договору №235/23/28 від 15.08.2022, за яким допущено прострочення виконання грошових зобов`язань, апеляційний господарський суд зазначає про його арифметичну та методологічну правильність, відтак позивачем у зв`язку з неналежним виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в частині здійснення своєчасної оплати вартості товару, поставленого за вищенаведеним договором, правомірно нараховано пеню у загальному розмірі 442729,54 грн за період з 12.05.2023 по 08.04.2024, при цьому колегією суддів враховано, що в силу пункту 6.8 зазначеного договору нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим договором не обмежується строком нарахування відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, а натомість припиняється в день виконання стороною зобов`язання.
Разом з тим, встановивши за результатами розгляду даного спору правомірність заявлених позивачем вимог в частині стягнення 442729,54 грн пені, місцевий господарський суд зменшив її розмір до 221364,77 грн, тобто на 50%.
Зменшуючи розмір пені, Господарський суд Одеської області врахував співвідношення розміру неустойки з наслідками порушення зобов`язання (відсутність у матеріалах справи доказів завдання позивачу збитків в результаті прострочення відповідача), ступінь виконання відповідачем зобов`язань та необхідність дотримання балансу інтересів сторін з огляду на стимулюючий, а не каральний характер неустойки.
Приписами частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тлумачення частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.
Саме таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі №752/15421/17.
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.
Згідно з положеннями частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.
Крім того, при застосуванні положень статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником. Вказані норми не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду і визначальним фактором при зменшенні розміру належної до сплати неустойки є винятковість випадку.
Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій і дане питання вирішується господарським судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №904/12429/16.
У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 викладено висновок про те, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки, що підлягає стягненню за порушення зобов`язання, а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частин першої другої статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.
Зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об`єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки.
При цьому слід звернути увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд з цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.
Таким чином, у питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положеннями статті 233 Господарського кодексу України і частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 Господарського процесуального кодексу України.
Такий підхід є усталеним в судовій практиці та застосований, зокрема, в постановах Верховного Суду від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 10.08.2023 у справі №910/8725/22, від 26.09.2023 у справі №910/22026/21, від 02.11.2023 у справі №910/13000/22, від 07.11.2023 у справі №924/215/23 та від 09.11.2023 у справі №902/919/22.
Отже, на підставі частини третьої статті 551 Цивільного Кодексу України та частини першої статті 233 Господарського Кодексу України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафних санкцій) до їх розумного розміру (постанови Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №902/538/18, від 03.03.2021 у справі №925/74/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 09.08.2023 у справі №921/100/22, від 09.08.2023 у справі №921/100/22 та від 20.04.2023 у справі №904/124/22).
Частина друга статті 233 Господарського кодексу України встановлює, що у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами.
Відтак, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до положень статті 3, частини третьої статті 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.
При цьому колегія суддів наголошує на відсутності правових підстав для ототожнення інституту зменшення розміру неустойки зі звільненням відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, оскільки зменшення судом розміру штрафних санкцій є лише передбаченим законом проявом обмеження відповідальності боржника за наявності відповідних підстав для цього, що жодним чином не суперечить принципам розумності та справедливості.
За таких обставин, враховуючи, що головною метою неустойки є стимулювання боржника до належного виконання основного зобов`язання і не лише майновий стан боржника може бути підставою для зменшення штрафних санкцій, беручи до уваги ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №235/23/28 від 15.08.2022 (зокрема, хоча і несвоєчасну, але повну оплату вартості поставленого товару) та відсутність жодного доказу на підтвердження погіршення фінансового стану позивача, виникнення ускладнень у здійсненні ним господарської діяльності чи завдання останньому збитків в результаті прострочення відповідача, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що застосування штрафних санкцій не повинно лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, внаслідок чого, користуючись правом, наданим положеннями чинного законодавства, дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для зменшення належної до сплати пені на 50% (з 442729,54 грн до 221364,77 грн), що є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Косівське" зобов`язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, та є засобом недопущення використання неустойки ані як інструменту позивача для отримання безпідставних доходів, ані як способу відповідача уникнути відповідальності.
Стягнення з відповідача частини заявленої суми неустойки компенсує негативні наслідки, пов`язані зі значним простроченням останнім виконання прийнятих на себе зобов`язань, а також відповідає принципу пропорційності, у той час як стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Косівське" штрафних санкцій у повному обсязі, на переконання колегії суддів, було б неспівмірним з негативними наслідками від порушення відповідачем відповідного зобов`язання.
Крім того, правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статті 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.
Передбачене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України нарахування процентів річних та інфляційних втрат має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.
Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначеного способу захисту майнового права та інтересу. Визначене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і процентів річних є мінімальною гарантією, яка надає кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які через інфляційні процеси матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
Отже, проценти річних та інфляційні нарахування, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями.
У пункті 6.7 договору №235/23/28 від 15.08.2022 визначено, що у разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати товару згідно з умовами цього договору, Покупець відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України сплачує на користь Постачальника компенсаційний платіж в розмірі 36% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим статтею 625 Цивільного кодексу України та не відноситься до неустойки (пені та штрафу).
Тобто, сторони у договорі №235/23/28 від 15.08.2022 узгодили збільшення передбачених статті 625 Цивільного кодексу України процентів річних (з 3% до 36%).
Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку компенсаційних нарахувань окремо за кожним додатком до договору №235/23/28 від 15.08.2022, за яким допущено прострочення виконання грошових зобов`язань, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" обґрунтовано нараховано відповідачу 36% річних у загальній сумі 431464,07 грн за період з 12.05.2023 по 08.04.2024.
Однак, встановивши за результатами розгляду даного спору обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині стягнення 36% річних у розмірі 431464,07 грн, місцевий господарський суд зменшив вказану суму на 50% (до 215732,03 грн), беручи до уваги те, що закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором нарахувань (зокрема, відсотків річних), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 дійшла висновку про те, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.
Із цього випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, процентів річних є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення. Велика Палата Верховного Суду також вказала, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.
Велика Палата Верховного Суду у справі №902/417/18 виходила з критеріїв розумності, справедливості та пропорційності, з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, адже не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання. Зменшуючи розмір неустойки, штрафу, процентів річних, суд не позбавив кредитора можливості захистити власні інтереси шляхом стягнення процентів річних у тому розмірі, який відповідно до обставин справи одночасно виконує компенсаційну функцію для кредитора, але не є надмірним для боржника.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду у справі №902/417/18 здійснила зменшення розміру відсотків річних з урахуванням конкретних обставин справи, а саме: з огляду на встановлення в укладеному між сторонами зазначеної справи договорі процентної ставки річних на рівні 40% та 96% і її явної невідповідності принципу справедливості.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги встановлення сторонами у договорі №235/23/28 від 15.08.2022 ставки річних на рівні 36%, з огляду на компенсаційний характер передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України процентів річних, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що у даному випадку суд першої інстанції з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, та мотивів, які слугували підставою для зменшення розміру пені, встановивши очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум процентів річних і те, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, керуючись загальноправовими принципами розумності, справедливості та пропорційності, виходячи з обставин цієї конкретної справи, дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для зменшення належної до сплати суми процентів річних на 50% (з 431464,07 грн до 215732,03 грн).
Згідно з частиною першою статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
За змістом частин першої, другої статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.
Положеннями статті 695 Цивільного кодексу України визначено, що договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу.
Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.
До договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення частин третьої, п`ятої та шостої статті 694 Цивільного кодексу України.
В силу статті 1057 Цивільного кодексу України договором, виконання якого пов`язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом. До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054-1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов`язання, і не суперечить суті такого зобов`язання.
За умовами підпункту 14.1.245 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України товарний кредит товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.
Положеннями підпункту 14.1.206 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що відсотки це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений термін коштів або майна. До відсотків, зокрема, включається платіж за використання товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит, і платіж за придбання товарів та виплат.
Як зазначалося вище, у пунктах 4 та 5 додатків до договору поставки №235/23/58 від 15.08.2022 сторони дійшли згоди про те, що у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 5 календарних днів, Покупець відповідно до вимог статті 536 та частини п`ятої статті 694 Цивільного кодексу України зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48% річних, нараховану на вартість отриманого, але несплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.
Врегулювання сторонами ціни товару в залежності від умов оплати: передоплата, післяоплата, відстрочення платежу відповідає принципу свободи договору та комерційним ризикам сторін.
Південно-західним апеляційним господарським судом враховується, що якщо сторони дійшли б згоди про продаж товару в кредит, то вони мали б чітко вказати про це в договорі та вказати період відстрочення або відстрочення платежу, адже відповідно до частини другої статті 694 Цивільного кодексу України товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. У зв`язку з цим продавець має право на одержання від покупця процентів, нарахованих на ціну товару, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України). Якщо ж в договорі зазначено лише, що оплата здійснюється протягом певного періоду часу після передання товару, тобто за відсутності в договорі умови про продаж товару в кредит, слід виходити з того, що продаж здійснений не за цінами, що діють на день продажу за умови негайної оплати товару, а в ціні товару враховано, що оплата буде здійснена пізніше.
З огляду на умови укладеного між сторонами договору, колегія суддів дійшла висновку, що до відносин сторін слід застосовувати частину третю статті 692 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. При цьому розмір таких процентів у зазначеній частині не встановлений.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що у додатках до договору №235/23/58 від 15.08.2022 сторони встановили, що у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 5 календарних днів, Покупець відповідно до вимог статті 536 та частини п`ятої статті 694 Цивільного кодексу України зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем товару.
Сума, названа сторонами як плата за користування товарним кредитом, є, по-перше, грошовою сумою; по-друге, її розмір визначений договором, тобто цей розмір є наперед відомим; по-третє, підлягає сплаті у разі прострочення виконання грошового зобов`язання.
Отже, у пункті 5 додатків до договору №235/23/58 від 15.08.2022 сторони передбачили саме проценти за користування товарним кредитом відповідно до частини п`ятої статті 694 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим безпідставними є доводи апелянта про те, що укладений між сторонами договір поставки виступає різновидом комерційного кредиту.
Статтею 536 Цивільного кодексу України унормовано, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Південно-західний апеляційний господарським суд враховує, що проценти річних, про які йдеться у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 цього Кодексу. Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 Цивільного кодексу України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 Цивільного кодексу України).
Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 Цивільного кодексу України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством. Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв`язку з користуванням чужими коштами. Положення ж частини другої статті 625 Цивільного кодексу України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов`язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 Цивільного кодексу України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов`язання.
Застосування пені також не виключає одночасного нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами (стаття 536 Цивільного кодексу України), зокрема, процентів на прострочену суму оплати товару, проданого в кредит (частина п`ята статті 694 цього Кодексу), оскільки стягнення відповідних процентів не є ані видом забезпечення виконання зобов`язань, ані штрафною санкцією.
З огляду на викладене, право передбачити в договорі обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи з дня передання товару продавцем, надано сторонам частиною п`ятою статті 694 Цивільного кодексу України, яка регулює правовідносини, пов`язані з продажем товару в кредит, та узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Перевіривши проведений Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами окремо за кожним додатком до договору №235/23/28 від 15.08.2022, за яким допущено прострочення виконання грошових зобов`язань, апеляційний господарський суд зазначає про його правильність, відтак позивачем у зв`язку з неналежним виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в частині здійснення своєчасної оплати вартості товару, поставленого за вищенаведеним договором, правомірно нараховано зазначені проценти у загальному розмірі 575285,44 грн за період з 12.05.2023 по 08.04.2024.
При цьому колегією суддів враховується, що вищенаведені проценти є платою саме за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання, тобто вони не є неустойкою (штрафом, пенею) та не виступають заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання, а за своєю правовою природою є боргом, у зв`язку з чим зменшення їх розміру на підставі частини першої статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України неможливе.
Твердження скаржника на неможливість погодження процентів за користування товарним кредитом у додатках до договору, а не безпосередньо в умовах самого договору поставки, судом апеляційної інстанції оцінюється критично, оскільки у пункті 9.3 договору №235/23/28 від 15.08.2022 сторони взаємно погодили, що цей договір, включаючи додатки до нього, складає повний обсяг домовленостей сторін та замінює собою всі попередні усні або письмові проекти, договори, домовленості та угоди, усні або письмові, укладені між сторонами щодо предмету цього договору, а будь-які зміни або доповнення до договору дійсні лише у випадку, якщо вони викладені у письмовій формі та підписанні повноважними представниками обох сторін, при цьому, як зазначалося вище, наявні у матеріалах справи додатки до договору №235/23/28 від 15.08.2022 підписані без зауважень та скріплені печатками товариств і в самих цих додатках зазначено про те, що вони є невід`ємними частинами вказаного договору.
Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Косівське" про те, що заявлена позивачем до стягнення сума процентів за користування товарним кредитом не підтверджена документами бухгалтерського обліку, є необґрунтованими, оскільки бухгалтерський облік вказаних процентів не визначений в якості передумови для їх стягнення ні чинним законодавством, ні умовами укладеного між сторонами договору№235/23/28 від 15.08.2022 з урахуванням додатків до нього.
Посилання апелянта на положення пункту 8 Розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України та пунктів 15, 18 Розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" Цивільного кодексу України, як на підставу для звільнення від відповідальності, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки відповідні норми стосуються позики, а тому не поширюються на спірні правовідносини.
Крім того, апеляційний господарський суд зазначає, що судова практика, на яку апелянт посилається в апеляційній скарзі, обґрунтовано не була врахована Господарським судом Одеської області під час ухвалення оскаржуваного рішення, адже є нерелевантною до правовідносин, які є спірними у даній справі, натомість судом першої інстанції при вирішенні спору правильно застосовано актуальні правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 10.09.2018 у справі №908/24/18, від 18.12.2018 у справі №908/639/18 та від 03.12.2019 у справі №902/235/19.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм права при ухваленні рішення від 29.08.2024 у справі №916/1609/24 не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Косівське" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 29.08.2024 у справі №916/1609/24 без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Косівське".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 09.12.2024.
Головуючий суддяС.В. Таран
СуддяК.В. Богатир
СуддяЛ.В. Поліщук
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2024 |
Оприлюднено | 12.12.2024 |
Номер документу | 123638879 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Таран С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні