Рішення
від 02.12.2024 по справі 906/797/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/797/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Андрощук О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Вільямовський Ю.В. - ордер серія АЕ №1303378 від 19.07.2024;

від відповідача: не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК-1993"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест"

про стягнення 383137,50 грн та повернення матеріальних цінностей

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВК-1993" звернулося до суду з позовом, у якому просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" 376090,37 грн, з яких 302954,24 грн вартості використаних матеріальних цінностей, 55090,32 грн пені, 8751,25 грн 3% річних, 16341,69 грн інфляційних;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "НВК-1993" матеріальні цінності на суму 474360,02 грн.

Ухвалою від 29.07.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив судове засідання на 02.09.2024.

Ухвалою від 02.09.2024 суд відклав підготовче засідання на 26.09.2024.

16.09.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява/відповідь на відзив, у якій він також просить поновити строк на її подання.

23.09.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території м. Житомира та Житомирської області, призначене судом засідання о 12:00 год. 26.09.2024, не відбулося.

Ухвалою від 26.09.2024 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та призначив підготовче судове засідання на 02.10.2024.

Ухвалою від 02.10.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/797/24 до судового розгляду по суті на 31.10.2024.

09.10.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про виправлення описки у позовній заяві, у якій зазначено, що 02.10.2024 під час судового засідання було виявлено технічну описку у прохальній частині позовної заяви та те, що правильною слід вважати суму 383137,50 грн заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача.

30.10.2024 до суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без її участі, у якій просить також відмовити у задоволенні позову.

Протокольною ухвалою від 31.10.2024 суд оголосив перерву у судовому засіданні 31.10.2024 до 06.11.2024.

06.11.2024 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення стосовно помилкового долучення до матеріалів справи договору підряду №04/09-2023 від 04.09.2023 замість договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021.

Протокольною ухвалою від 06.11.2024 суд оголосив перерву у судовому засіданні 06.11.2024 до 02.12.2024.

28.11.2024 до суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без її участі, у якій просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача у засіданні суду підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 01.06.2021 між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду №01/06-Хм на виконання робіт на об`єкті будівництва комплексу будівель і споруд розподільчого центру за межами населених пунктів на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, на виконання умов якого станом на 01.11.2022 позивачем були закуплені та складовані на території будівництва розподільчого центру матеріали на суму 777314,27 грн, які за актом від 23.12.2023 приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей підрядника, закуплених відповідно до договору №01/06-Хм від 01.06.2021, позивач передав на відповідальне зберігання відповідачу.

Позивач вказує, що у червні 2023 року звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 1163812,29 грн, з яких: 320570,72 грн заборгованості за виконані підрядні роботи, 777314,27 грн вартості матеріалів, 54892,24 грн пені, 7741,53 грн інфляційних втрат, 3293,53 грн 3% річних.

12.09.2023ухвалою Господарського суду Житомирської області затверджено мирову угоду від 21.07.2023 у справі 906/784/23 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВК-1993" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест", згідно з п.5 якої, після підписання цієї мирової угоди, ТОВ "НВК-1993" відмовилося від стягнення на свою користь неустойки (пені) в розмірі облікової ставки НБУ - 54892,24 грн, 3% річних - 3293,53 грн, інфляційних витрат - 7741,53 грн та вартості матеріалів - 777 314,27 грн.

Як стверджує позивач, підставою для відмови Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК-1993" від стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" вартості матеріалів на суму 777 314,27 грн. стало те, що одночасно з підписанням мирової угоди сторонами були підписані наступні документи:

- додаткова угода №10-ДУ-24/07 від 24.07.2023 до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021, відповідно до умов якої в разі самостійного (без попереднього погодження з підрядником) використання замовником матеріальних цінностей, що належать підряднику, замовник зобов`язується підписати акт приймання-передачі матеріальних цінностей підрядника, використаних замовником, та сплатити їх вартість протягом 10 (десяти) днів з моменту підписання акта приймання-передачі матеріальних цінностей підрядника, використаних замовником;

- акт №2 від 24 липня 2023 року приймання-передачі матеріальних цінностей підрядника, використаних замовником при виконанні робіт по прокладанню ділянки мережі зливової каналізації К2 (від ДП22 до ДП-24) відповідно до Договору підряду №01/06-ХМ від 01.06.2022 на суму 302954,24 грн.

Позивач вказує, що відповідач не виконав свої зобов`язання за додатковою угодою №10-ДУ-24/07 від 24.07.2023 до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 та не сплатив 302954,24 грн відповідно до акта №2 від 24.07.2023 приймання-передачі матеріальних цінностей підрядника використаних замовником при виконанні робіт по прокладанню ділянки мережі зливової каналізації К2 (від ДП22 до ДП-24) відповідно до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021.

Крім суми заборгованості у розмірі 302954,24 грн позивач просить стягнути з відповідача нараховані на цю суму боргу пеню у розмірі 55090,32 грн за період з 03.08.2023 по 02.02.2024, 3% річних у розмірі 8751,25 грн за період з 03.08.2023 по 19.07.2024, інфляційні у розмірі 16341,69 грн за період з серпня 2023 року по червень 2024 року.

Також позивач, у зв`язку з відсутністю у відповідача законних підстав для володіння матеріальними цінностями позивача, просить зобов`язати відповідача повернути залишок матеріальних цінностей на суму 474360,02 грн, що були передані останньому згідно з актом від 23.12.2022 приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей підрядника, закуплених відповідно до договору підряду №01/06-ХМ від 01.06.2021, а саме:

1. КО-6 кільце опорне, з прям. отв. у кількості 22 шт. на суму 15624,84 грн;

2. КС 10.6-ч кільце стінове у кількості 4 шт. на суму 7236,48 грн;

3. КС 10.9-ч кільце стінове у кількості 1 шт. на суму 2526,30 грн;

4. КС 15.6-ч кільце стінове у кількості 1 шт. на суму 3039,60 грн;

5. КС 15.9-ч кільце стінове у кількості 1 шт. на суму 3938,16 грн;

6. КС 20.6-ч кільце стінове у кількості 1 шт. на суму 5115,94 грн;

7. ПД-6 інд. (1,3х1,3х0,22м) с круг отв. у кількості 8 шт. на суму 34962,14 грн;

8. ПД-6 інд. (1,75х1,75х0,22м) с прям. отв. у кількості 1 шт. на суму 10570,56 грн;

9. Днище ПН-10 у кількості 3 шт. на суму 6770,05 грн;

10. Днище ПН-15 у кількості 1 шт. на суму 5730,12 грн;

11. Плита перекриття ПП 10-2 у кількості 2 шт. на суму 3420,00 грн;

12. Плита перекриття ПП 15-2 у кількості 1 шт. на суму 3410,00 грн;

13. ПД-6 інд. (1,3х1,3х0,22м) с прям. отв. у кількості 1 шт. на суму 4543,68 грн;

14. ПД-6 інд. (1,75х1,75х0,22м) с круг. отв. у кількості 1 шт. на суму 10111,44 грн;

15. Труба ПП SN8 DN 400x6000 POLYCORR, 18 м на суму 26886,82 грн;

16. Труба ПП SN8 DN 500x5900 POLYCORR, 29 м на суму 60396,10 грн;

17. Труба ПП SN8 DN 600x5900 POLYCORR, 8 м на суму 25152,00 грн;

18. Труба ПП SN8 DN 800x5850 POLYCORR, 5 м на суму 31584,42 грн;

19. Труба ПП SN8 DN 200x6000 POLYCORR, 16 м на суму 6963,84 грн;

20. Труба ПВХ 160х2000/ зовн., 14 м на суму 4854,36 грн;

21. Труба ПЕ 100 SDR 17 ф225х13,4 мм, 60 м на суму 96060,24 грн;

22. Труба ПЕ 100 SDR 17 ф63х3,8 мм, 42 м на суму 3695,83 грн;

23. Труба ПЕ 100 SDR 17 ф50х3,0 мм, 70 м на суму 3849,72 грн;

24. Труба ПЕ 100 SDR 17 ф32х2,0 мм, 100 м на суму 2400,00 грн;

25. Труба ПЕ 100 SDR 17 ф25х1,8 мм, 20 м на суму 420,00 грн;

26. Драбина металева (виготовл. із арматури), 48 м на суму 35040,00 грн;

27. Дощоприймач 25т чавун ДМ1 у кількості 2 шт. на суму 15783,65 грн;

28. Люк чавунний важкий С250 у кількості 6 шт. на суму 44273,74 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.53-57) просить відмовити у задоволенні позовних вимог, в обґрунтування чого вказує, що після підписання між сторонами мирової угоди від 21.07.2023, яка затверджена ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.09.2023 у справі №906/784/23, позивач відмовився від стягнення на свою користь неустойки (пені) в розмірі облікової ставки НБУ - 54892,24 грн, 3% річних - 3293,53 грн, інфляційних втрат - 7741,53 грн та вартості матеріалів - 777314,27 грн. Зазначає, що в акті №2 приймання-передачі матеріальних цінностей, використаних замовником при виконанні робіт по прокладанню мережі зливової каналізації К2 (від ДП22 до ДП-24) відповідно до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 немає жодної прив`язки або посилання на те, що матеріали, які замовник використав у сумі 302954,24 грн були закуплені позивачем на виконання умов договору станом на 01.11.2022 або на акт №1 від 23.12.2022. Стверджує, що акт б/н від 23.12.2022 приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей підрядника, закуплених відповідно до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 не підписувався з боку позивача. Зазначений акт був завізований головний інженером відповідача Житиневичем А.В., але не підписаний з боку відповідача уповноваженою особою (директором товариства). Житиневич А.В. не був уповноважений в установленому законом порядку та не мав довіреності від відповідача на підписання будь-яких документів з господарської діяльності підприємства. Відповідно до наказу від 19.06.2020 №17 "Про врегулювання документообігу підприємства" всі документи, що стосуються господарської діяльності відповідача складаються виключно за підписом директора товариства. Зазначає, що головний інженер міг лише перевірити фактичну наявність, найменування та кількість матеріалів. Однак, вартість матеріальних цінностей, які передавалися відповідачу він перевірити не міг, оскільки позивач жодних платіжних документів на матеріальні цінності не передавав. Крім того, підпис Житиневича А.В. на акті б/н від 23.12.2023 приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей підрядника не скріплено печаткою відповідача, вказаний акт складено на суму 635848,48 грн, що є меншою від заявленої позивачем. До акту додається перелік матеріальних цінностей від 31.03.2023, написаних від руки та підписаний Житиневичем А.В. та лист, до якого додається нова редакція акту від 23.12.2022, де уточнюється сума - 777314,27 грн. Зазначений акт з боку відповідача не підписувався та не візувався. Також посилається на те, що документів, які підтверджують вартість матеріальних цінностей позивач відповідачу не надав, а також на те, що факт отримання матеріальних цінностей підтверджується оформленням видаткової накладної, яка є документом первинного обліку, тому акт б/н від 23.12.2022 приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей підрядника, закуплених відповідно до договору підряду №01/06-Хм не підписаний з боку відповідача повноважною особою, не може вважатися належним доказом, що підтверджує передачу замовнику зазначених в ньому матеріалів. Вказує на те, що отримав від позивача матеріальні цінності на підставі акту №2 від 24.07.2023, які були використані відповідачем при виконанні робіт по прокладанню ділянки мережі зливової каналізації К2 (відДП22 до ДП-24) відповідно до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2022 на суму 302954,24 грн.

У відповіді на відзив (а.с.97-100) позивач вказує, що враховуючи позицію відповідача, що ним не приймалися матеріальні цінності відповідно до акту №1 від 23.12.2023, невідомо звідки у замовника взялися матеріали, закуплені підрядником по договору та складовані на території будмайданчику РЦ та які замовник використав для виконання робіт по самостійному прокладанню ділянки мережі зливової каналізації К2 (від ДП22 до ДП-24). Звернув увагу суду, що під час розгляду справи №906/784/23 відповідач не заперечував ані проти укладання ним вищевказаного акту, ані проти передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання на підставі нього. Зазначає, що згідно п.5 мирової угоди від 21.07.2023, яка затверджена ухвалою суду від 12.09.2023 у справі №906/784/23, після підписання цієї мирової угоди позивач відмовився від стягнення на свою користь пені в розмірі облікової ставки НБУ - 54892,24 грн, 3% річних - 3293,53 грн, інфляційних втрат - 7741,53 грн та вартості матеріалів - 777314,27 грн. Однак, вищезазначеною мировою угодою не було позбавлено позивача права володіння та розпорядження майном, яке було ним передано на відповідальне зберігання відповідачу за актом №1 від 23.12.2022 приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей підрядника, закуплених відповідно до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021, тому у відповідача відсутні законні підстави для володіння майном позивача. Звернув увагу на те, що, оскільки господарська операція з відповідального зберігання не передбачає перехід права власності на матеріальні цінності, то форма оформлення цієї господарської операції актом приймання-передачі на відповідальне зберігання є більш доречною. Вказав, що підписавши акт №2 від 24.072023 приймання-передачі матеріальних цінностей, використаних замовником при виконанні робіт по прокладанню ділянки мережі зливової каналізації К2 (від ДП22 до ДП-24) відповідно до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021, відповідач підтвердив прийняття ним на відповідальне зберігання матеріальних цінностей позивача.

У запереченнях на відповідь на відзив (а.с.114-117) відповідач навів доводи та міркування аналогічні тим, що і у відзиві на позовну заяву.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Суд встановив, що 01.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВК-1993" (позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" (відповідач, замовник) був укладений договір підряду №01/06-Хм (а.с.167-180), відповідно до п.1.1 якого підрядник приймає на себе обов`язки за завданням замовника, на свій ризик, самотужки, виконати та здати йому у строк, установлений цим договором роботи, зазначені в договірній ціні (додаток №1) та кошторисах (додатки №1-1 - №1-8) до даного договору, що є невід`ємними частинами даного договору, а саме: роботи з влаштування зовнішніх мереж ЗВК (водопроводу В1; пожежного водопроводу В10; побутової каналізації К1 із КНС та ділянкою напірної каналізації; зливової каналізації К2 із очисними спорудами) на об`єкті "Нове будівництво комплексу будівель і споруд розподільчого центру за межами населених пунктів на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області" (кадастровий номер земельної ділянки 6825087300:03:002:0123 площею 11,3287 га, що розташована на території Розсошанської сільської об`єднаної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області.

За умовами пп.2.3.6 п.2.3 договору замовник зобов`язаний забезпечити цілодобову охорону матеріалів та обладнання підрядника, довіреного замовником майна, результатів виконаних робіт на території об`єкта будівництва, за умови передачі підрядником товарно-матеріальних цінностей під охорону з оформленням акту прийому-передачі ТМЦ під охорону.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2022 позивач передав, а відповідач прийняв на виконання пп.2.3.6 договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 на період призупинення виконання робіт на відповідальне зберігання матеріальні цінності, які були закуплені для виконання робіт відповідно до умов договору, що підтверджується актом б/н приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей підрядника, закуплених відповідно до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 на суму 635848,48 грн (а.с.17), у якому зазначено найменування, кількість та вартість матеріалів. Зі сторони відповідача матеріальні цінності прийняв Житиневич А.В.

31.03.2023 до вказаного акту від руки зроблено доповнення: "На додаток до вище перерахованих матеріалів на будмайданчику зберігаються ..." та зазначено найменування і кількість матеріальних цінностей без їх вартості. Зі сторони відповідача під вказаним доповненням міститься підпис Житиневича А.В.

Акт б/н від 23.12.2022 (з доповненням від 31.03.2023) приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей підрядника, закуплених відповідно до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 на загальну суму 777314,27 грн зі сторони відповідача не підписаний (а.с.18). Однак суд враховує, що за найменуванням та кількістю матеріальні цінності, вказані у цьому акті, співпадають з тими, що зазначені у акті, підписаному Житиневичем А.В.

До матеріалів справи позивач надав лист від 31.03.2023 вих. №31/03, у якому повідомив відповідача, зокрема, що порушення замовником умов договору щодо фінансування виконання робіт згідно графіка фінансування, а також затримка замовником оплат фактично виконаних та прийнятих замовником робіт призвели до фактичного призупинення виконання робіт, а також те, що основні матеріали на суму 777314,27 грн, які в грудні 2022 були передані підрядником замовнику за актом приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей, закуплених підрядником за договором підряду №01/06-Хм від 01.06.2022, залишаються складованими на території будмайданчика РЦ на відповідальному зберіганні замовника.

Матеріалами справи підтверджується те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НВК-1993" зверталося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль - Інвест" 1163812,29грн, з яких: 320570,72грн заборгованості за виконані підрядні роботи, 777314,27грн вартості матеріалів, 54892,24грн пені, 7741,53грн інфляційних втрат, 3293,53 грн 3% річних.

Позовні вимоги були обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 в частині оплати виконаних підрядних робіт і вартості будівельних матеріалів.

Суд встановив, що Господарський суд Житомирської області ухвалою від 12.09.2023 у справі №906/784/23 затвердив мирову угоду від 21.07.2023, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВК-1993" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертикаль - Інвест" в редакції від 04.09.2023 (а.с.19-23), відповідно до умов якої, зокрема відповідач визнав заборгованість перед позивачем в розмірі 320570,72 грн та 50% судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви у розмірі 8728,60 грн, зобов`язався та гарантував сплату цих сум за затвердженим сторонами графіком (п.3-4 мирової угоди). Відповідно до п.5 мирової угоди, після підписання цієї мирової угоди, позивач відмовляється від стягнення на свою користь неустойки (пені) в розмірі облікової ставки НБУ - 54892,24 грн, 3% річних - 3293,53 грн, інфляційних витрат - 7741,53 грн та вартості матеріалів - 777314,27 грн.

При цьому з матеріалів матеріалів справи вбачається, що 24.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВК-1993" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертикаль - Інвест" було укладено додаткову угоду №10-ДУ-24/07 до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 (а.с.24), відповідно до умов якої сторони дійшли згоди додати п.3.10 до розділу 3 договору наступного змісту: "п.3.10. В разі самостійного (без попереднього погодження з підрядником) використання замовником матеріальних цінностей, що належать підряднику, замовник зобов`язується підписати акт приймання-передачі матеріальних цінностей підрядника, використаних замовником та сплатити їх вартість протягом 10 (десяти) днів з моменту підписання акта приймання-передачі матеріальних цінностей підрядника, використаних замовником."

Також у матеріалах справи міститься підписаний 24.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВК-1993" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертикаль - Інвест" акт №2 приймання-передачі матеріальних цінностей підрядника, використаних замовником при виконанні робіт по прокладанню ділянки мережі зливової каналізації К2 (від ДП22 до ДП-24) відповідно до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю "НВК-1993" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертикаль - Інвест" прийняло на виконання умов договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021, раніше, за погодженням сторін, закуплені підрядником по договору та складовані на території будмайданчику РЦ матеріали, які замовник використав для виконання робіт по самостійному прокладанню ділянки мережі зливової каналізації (від ДП22 до ДП-24), відповідно до наведеного переліку. Загальна вартість матеріалів підрядника, які замовник використав для виконання робіт по самостійному (за погодженням сторін) прокладанню ділянки мережі зливової каналізації К2 (від ДП22 до ДП-24) та підлягають передачі від підрядника замовнику, з наступною оплатою цих матеріалів замовником складає 302954,24 грн (а.с.25).

Згідно з довідкою позивача від 15.07.2024 (а.с.26), залишок матеріалів, раніше переданих підрядником на відповідальне зберігання замовнику по акту №1 від 23.12.2022 (з доповненням від 31.03.2023) приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей підрядника, закуплених відповідно до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021, становить 474360,02 грн. У вказаній довідці наведено найменування, кількість та вартість таких матеріалів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з вимогою від 22.02.2024 про проведення інвентаризації задля зняття фактичних залишків запасів товарно-матеріальних цінностей, раніше переданих відповідачу позивачем за актом №1 від 23.12.2023 приймання-передачі на відповідальне зберігання матеріальних цінностей підрядника, закуплених відповідно до договору підряду №01/06-Хм від 01.062021 (а.с.27-29).

У відповідь на вказану вимогу відповідач листом №9 від 27.02.2024 повідомив позивача, що не вбачає підстав для проведення інвентаризації матеріалів на суму 777314,27 грн, оскільки позивач після підписання мирової угоди від 21.07.2023 відмовився від стягнення на свою користь, зокрема, вартості матеріалів у розмірі 777314,27 грн, а також пені, 3% річних та інфляційних. Вказав, що отримав від позивача матеріальні цінності на підставі акту №2 від 24.07.2023, які були використані відповідачем при виконанні робіт по прокладанню ділянки мережі зливової каналізації К2 (відДП22 до ДП-24) відповідно до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2022 на суму 302954,24 грн, які готовий оплатити при отриманні від позивача відповідних первинних документів (видаткових накладних та товарно-транспортних накладних) (а.с.30).

Також матеріалами справи підтверджено, що позивач звертався до відповідача з вимогою від 20.03.2024 про проведення інвентаризації та повернення майна з незаконного володіння закуплених товарно-матеріальних цінностей (а.с.31-33), яка була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Суд встановив, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору підряду №01/06 від 01.06.2021, який містить елементи договору зберігання.

Відповідно до ч.1 ст.936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ч.1 ст.937 ЦК України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання (ч.3 ст.937 ЦК України).

Відповідно до ч.1,2 ст.938 ЦК України, зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Статтею 944 ЦК України визначено, що зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Згідно з ч.1,2 ст.949 ЦК України, зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Відповідно до ст.953 ЦК України зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

При цьому суд враховує, що передача відповідачу матеріалів та обладнання позивача, результатів виконаних робіт на території будівництва з оформленням акту приймання-передачі передбачена саме п.2.3.6 договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021, який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, тому акт приймання-передачі від 23.12.2022 (з доповненням від 31.03.2023) на відповідальне зберігання матеріальних цінностей підрядника, закуплених відповідно до договору підряду №01/06-Хм від 01.01.2021, на загальну суму 777314,27 грн, не є окремою господарською операцією, яка вимагає підписання цього акту саме керівником відповідача.

Крім того, відповідач підтвердив те, що головний інженер відповідача Житиневич А.В. міг перевіряти фактичну наявність, найменування та кількість матеріалів, а також те, що зазначений акт був завізований головним інженером відповідача Житиневичем А.В.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, найменування, кількість та вартість вказаних у акті від 23.12.2022 (з доповненням від 31.03.2023) відповідає вартості вказаній у підписаному зі сторони відповідача безпосередньо керівником та скріпленому печаткою відповідача акті №2 від 24.07.2023 приймання-передачі матеріальних цінностей підрядника, використаних замовником при виконанні робіт по прокладанню ділянки мережі зливової каналізації К2 (від ДП22 до ДП-24) відповідно до договору №01/06-Хм від 01.06.2021 на загальну суму 302954,24 грн (а.с.25), що додатково свідчить про підтвердження відповідачем прийняття матеріальних цінностей позивача за актом від 23.12.2022 (з доповненням від 31.03.2023) та схвалення цієї дії головного інженера відповідача Житиневича А.В.

Крім того, суд враховує, що прийняття матеріальних цінностей та підписання відповідних документів відповідальною особою є обов`язком саме відповідача та має контролюватися ним, а не позивачем, з огляду також на те, що згідно з поясненнями позивача Житиневич А.В. був представлений йому як уповноважена особа відповідача, тому відповідно є правомірним очікування позивача стосовно того, що підписані головним інженером відповідача документи не будуть в подальшому ставитися під сумнів відповідачем.

При цьому, відповідно до частини 1, 3, 4 статті 58-1 ГК України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Пояснення відповідача про те, що матеріальні цінності на суму 302954,24 грн прийняті ним шляхом підписання акту №2 від 24.07.2023 суд вважає необґрунтованими, оскільки підписанням вказаного акту відповідач підтвердив використання ним матеріальних цінностей позивача на вказану суму, які уже знаходилися на його території та були вочевидь прийняті відповідачем від позивача до їх використання, а не після. Жодних інших доказів стосовно підстав перебування на охоронюваній території підприємства матеріальних цінностей позивача у противагу наданому позивачем акту від 23.12.2022 (з доповненням від 31.03.2023), відповідач не надав.

Також суд враховує, що зазначена у вказаному акті вартість товарно-матеріальних цінностей підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними №ВН-207 від 07.06.2022, №ВН-194 від 25.05.2022, №125 від 12.05.2022, №112 від 05.05.2022, №103 від 25.04.2022 (а.с.105-109).

Водночас суд враховує і те, що позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням провести інвентаризацію залишків переданих матеріальних цінностей, на що саме відповідачем не була надана згода та відповідно інвентаризація не була проведена.

Заперечення відповідача стосовно суми заборгованості за використані матеріальні цінності згідно з актом №2 від 24.07.2023 у розмірі 302954,24 грн суд вважає безпідставними, оскільки відповідач, підписавши цей акт, підтвердив використання ним визначених у ньому матеріалів позивача на вказану суму. При цьому ні вказаний акт, ні договір підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 (з урахуванням доповнення цього договору п.3.10 згідно з додатковою угодою №10-ДУ-24/07 від 24.07.2023) не містять умови про необхідність надання позивачем відповідачу доказів на підтвердження вартості використаних відповідачем матеріалів, з огляду на визначення їх вартості у підписаному сторонами акті, а також на те, що у п.3.10 договору підряду сторони встановили обов`язок замовника у разі самостійного (без попереднього погодження з підрядником) використання замовником матеріальних цінностей підрядника сплатити їх вартість протягом 10 (десяти) днів з моменту підписання акту приймання-передачі матеріальних цінностей підрядника, використаних замовником.

Будь-яких інших додаткових умов для оплати використаних відповідачем матеріальних цінностей договір підряду №01/06-Хм від 01.01.2021 не містить, тому враховуючи те, що відповідний акт був підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств 24.07.2023, строк виконання зобов`язання зі сплати заборгованості у розмірі 302954,24 грн за використані відповідачем матеріали позивача є таким, що настав 03.08.2023.

Суд враховує також те, що навіть після надання позивачем 17.09.2024 разом із відповіддю на відзив видаткових накладних, на підтвердження придбання матеріальних цінностей за договором та їх вартості, відповідач заперечує щодо стягнення 302954,24 грн заборгованості за використані ним самостійно матеріали позивача згідно з актом №2 від 24.07.2023.

Доводи відповідача щодо відмови позивача після підписання мирової угоди у справі №906/784/23 від стягнення з відповідача, зокрема вартості матеріальних цінностей на суму 777314,27 грн суд також вважає необґрунтованими, оскільки відмова від стягнення вартості отриманих відповідачем від позивача матеріальних цінностей не свідчить про відмову позивача від цих матеріальних цінностей на користь відповідача та про втрату позивачем можливості звернутися до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості за використані відповідачем матеріальні цінності та повернення решти матеріальних цінностей, зокрема, з урахуванням змін, що відбулися у правовідносинах сторін.

Крім того, позови у цій справі та справі №906/784/23 не є тотожними, оскільки вони не збігаються за предметом та підставами.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується використання відповідачем матеріальних цінностей позивача на суму 302954,24 грн та невиконання відповідачем обов`язку щодо повернення переданого на відповідальне зберігання майна позивачу на суму 474360,02 грн.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормою ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно з висновком Верховного Суду, сформульованим у постанові від 16.02.2022 у справі № 914/1954/20, суди мають враховувати принцип добросовісності - стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Таким чином, поведінка та дії управнених та зобов`язаних сторін (позивача та відповідача) повинні відповідати принципу добросовісності та сутності чесної ділової практики, будуватися на взаємоповазі та дотриманні інтересів усіх учасників цих відносин.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

При цьому суд вважає поведінку відповідача суперечливою та недобросовісною, з огляду на те, що відповідач заперечуючи отримання матеріальних цінностей за актом від 23.12.2022 (з доповненням від 31.03.2023), не надає інших доказів на підтвердження підстав перебування на охоронюваній території підприємства матеріальних цінностей позивача, водночас у акті №2 від 24.07.2023 підтверджує використання переданих позивачем відповідачу матеріальних цінностей на суму 302954,24 грн, які за переліком та вартістю співпадають з вказаними матеріальними цінностями у акті від 23.12.2022 (з доповненням від 31.03.2023). При цьому відповідач, підписавши акт №2 від 24.07.2023 про використання матеріальних цінностей позивача на суму 302954,24 грн, та додаткову угоду №10-Ду-24/07 від 24.07.2023, якою доповнено договір підряду п.3.10, у якому чітко визначено порядок оплати заборгованості за вказаним актом, заперечує щодо суми заборгованості за використані матеріальні цінності, вказаної у підписаному ним акті №2 від 24.07.2023. Також суд не встановив обгрунтованих підстав для відмови у проведенні інвентаризації, зокрема, зважаючи на те, що підрядні роботи, на час складання актів, не були завершені.

Суд зазначає, що положеннями статті 3 ЦК України закріплено загальні засади цивільного законодавства: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.

З урахуванням зазначеного, добросовісність має бути принципом здійснення господарської діяльності для обох контрагентів договору.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, за відсутності доказів на підтвердження іншого, проаналізувавши правовідносини, які склались між сторонами, суд дійшов висновку, що позивач довів наявність у відповідача обов`язку по сплаті заборгованості використані матеріальні цінності у розмірі 302954,24 грн, та повернення отриманих матеріальних цінностей на суму 474360,02 грн, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 55090,32 грн пені за період з 03.08.2023 по 02.02.2024, 8751,25 грн 3% річних за період з 0308.2024 по 19.07.2024, 16341,69 грн інфляційних з серпня 2023 по червень 2024 року, нарахованих на суму заборгованості за використані відповідачем матеріальні цінності позивача у розмірі 302954,24 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістомст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.8.14 договору, за порушення строків проведення розрахунків, замовник за кожен день прострочення здійснення платежів сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Відповідно до п.3.10 договору (з урахуванням умов додаткової угоди №10-ДУ-24/07 від 24.07.2023), в разі самостійного (без попереднього погодження з підрядником) використання замовником матеріальних цінностей, що належать підряднику, замовник зобов`язується підписати акт приймання-передачі матеріальних цінностей підрядника, використаних замовником та сплатити їх вартість протягом 10 (десяти) днів з моменту підписання акта приймання-передачі матеріальних цінностей підрядника, використаних замовником.

З урахуванням вказаного пункту договору та того, що акт №2 приймання-передачі матеріальних цінностей підрядника, використаних замовником при виконанні робіт по прокладанню ділянки мережі зливової каналізації К2 (від ДП22 до ДП-24) відповідно до договору підряду №01/06-Хм від 01.06.2021 підписаний сторонами 24.07.2024 на суму 302954,24 грн, тому відповідно строк виконання зобов`язання зі сплати вказаної заборгованості є таким, що настав 03.08.2023.

Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Перевіривши розрахунки пені та 3% річних (а.с.3-4), суд встановив, що позивач не врахував вимоги ст.253 ЦК України та невірно визначив початок періоду нарахування пені та 3% річних - з 03.08.2023, тоді як вказані нарахування необхідно здійснювати з 04.08.2023.

Суд з урахуванням виявленої помилки здійснив перерахунок пені та 3% річних та встановив, що обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та умовам договору є пеня у розмірі 54725,12 грн пені та 8726,35 грн 3% річних. У стягненні 365,20 грн пені та 24,90 грн 3% річних необхідно відмовити, у зв`язку з безпідставністю їх нарахування.

Перевіривши розрахунок інфляційних (а.с.3-4), суд встановив, що заявлена сума є обґрунтованою та арифметично вірною, тому вимога про стягнення 16341,69 грн інфляційних підлягає задоволенню.

Розрахунки здійснені судом за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон".

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд із цим, за змістом п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України", обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином суд зазначає, що решта долучених до справи доказів та доводів сторін ретельно досліджена і наведених висновків суду не спростовує.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 382747,40 грн, з яких: 302954,24 грн заборгованість, 54725,12 грн пеня, 8726,35 грн 3% річних, 16341,69 грн інфляційні, також в частині повернення відповідачем позивачу матеріальних цінностей на суму 474360,02 грн.

Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 вказаної статті, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі, застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з платіжною інструкцією позивач при зверненні до суду сплатив 10291,57 грн судового збору (а.с.34).

Однак, оскільки позовна заява надійшла через систему "Електронний суд", тому за подання даного позову судовий збір підлягав сплаті в сумі 7020,05 грн, з яких: 4597,65 грн (383137,50 грн х 1,5% х 0,8) з позовних вимог майнового характеру та 2422,40 грн з позовної вимоги немайнового характеру.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України покладається на відповідача у розмірі 7015,37 грн, з яких: з позовних вимог майнового характеру - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - у розмірі 4592,97 грн (382747,40 грн х 1,5% х 0,8), з позовної вимоги немайнового характеру - у розмірі 2422,40 грн з урахуванням коефіцієнту 0,8.

Водночас суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.7 ЗУ "Про судовий збір", в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

За відсутності клопотання позивача про повернення судового збору у сумі 3271,52 грн, сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом, питання щодо повернення судового збору судом не вирішується.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" (10029, Житомирська область, м. Житомир, вул. Бандери Степана, буд. 7, ід. код 41930436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК-1993" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Гоголя, буд. 15, ід. код 41005796):

- 302954,24 грн заборгованості;

- 54725,12 грн пені;

- 8726,35 грн 3% річних;

- 16341,69 грн інфляційних;

- 7015,37 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" (10029, Житомирська область, м. Житомир, вул. Бандери Степана, буд. 7, ід. код 41930436) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "НВК-1993" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Гоголя, буд. 15, ід. код 41005796) матеріальні цінності на суму 474360,02 грн, а саме: