Рішення

від 18.11.2024 по справі 910/2276/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2024Справа № 910/2276/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Олексюк О.В., розглянувши у загальному позовному провадженні господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 16 833 558,21 грн

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг"

про тлумачення умов договору

за участю представників:

від позивача (за первісним позовом): Деркач Д.І.

від відповідача (за первісним позовом): Твердохліб М.В.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" (далі - ТОВ "ГС-Трейдинг", позивач) до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 21 948 298, 56 грн за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 1850-01073 від 16.09.2022

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання ПрАТ "НЕК "Укренерго" свого грошового зобов`язання за договором про врегулювання небалансів електричної енергії в сумі 142 114 881, 41 грн, внаслідок чого відповідачу було нараховано пеню в сумі 1 454 974,06 грн, інфляційні втрати в сумі 18 132 511,06 грн та 3% річних у сумі 2 360 813,44 грн, що разом склало 21 948 298, 56 грн, які позивач просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2023 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач у встановлений законом строк подав відзив на позов, в якому заявлені вимоги не визнав, вказав, що ПрАТ "НЕК "Укренерго" на щоденній основі здійснює розрахунки з позивачем за договором в межах доступної суми на рахунку із спеціальним режимом використання, зокрема, з 25.05.2022 по 25.10.2022 відповідач здійснив платежі на загальну суму 133 000 068,69 грн, які позивач не врахував у позові. Також відповідач зазначив, що ТОВ "ГС-Трейдинг" неправильно здійснило нарахування штрафних санкцій, а саме - з дати крайнього терміну оплати виставленого рахунку в системі управління ринком, а не після підписання сторонами акту купівлі-продажу, як це передбачено в п. 4.1 договору. У той же час ні договором, ні Правилами ринку не передбачено відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за неоплачений рахунок-фактуру, а на період дії воєнного стану нарахування штрафних санкцій взагалі неможливе. Крім того відповідач заперечив проти нарахування інфляційних втрат та 3% річних, оскільки відсутні вимоги про стягнення основного боргу.

До початку розгляду справи по суті представник ТОВ "ГС-Трейдинг" подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку зі здійсненням ПрАТ "НЕК "Укренерго" оплати частини платежів за договором. У вказаній заяві позивач просить стягнути з відповідача 647 785,11 грн - пені, 14 452 796,82 грн - інфляційних втрат та 1 732 976,28 грн - 3 % річних, що разом становить 16 833 558,21 грн. Вказана заява була подана з додержанням вимог ст. 46 ГПК України, а тому прийнята судом до розгляду.

У відповідь на відзив ТОВ "ГС-Трейдинг" вказало, що ПрАТ "НЕК "Укренерго" помилково тлумачить п. 4.2 договору, оскільки ні договір, ні правила ринку не містять прив`язки оплати виставлених рахунків за купівлю-продаж електричної до моменту отримання паперового оригіналу відповідного рахунку. Також позивач зазначив, що розрахунок пені здійснюється з дати спливу строку на оплату вартості електричної енергії за виставленим рахунком, при цьому обов`язок зі сплати виникає після підписання акту купівлі-продажу між сторонами, також розрахунок 3% річних та інфляційних втрат здійснюється за фактом прострочення зобов`язання, а не з дати отримання актів, як вважає відповідач.

У свою чергу ПрАТ "НЕК "Укренерго" надало свої заперечення до відповіді на відзив, в яких зазначило, що розрахунок штрафних санкцій має починатись не від дня, коли зобов`язання має бути виконано, а від дня, коли встановлена відповідальність за прострочення виконання грошових зобов`язань, тому ТОВ "ГС-Трейдинг" неправильно тлумачить п. 4.2 договору.

Також у підготовчому засіданні ПрАТ "НЕК "Укренерго" подало зустрічну позовну заяву до ТОВ "ГС-Трейдинг", в якій просило суд розтлумачити п. 4.2 договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 1850-01073 від 16.09.2022 в частині визначення дня початку розрахунку штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 вказана позовна заява ПрАТ "НЕК "Укренерго" була повернута заявнику без розгляду з наведених у ній підстав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2023, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі було закрито, переданий до суду спір призначено до розгляду по суті.

До початку розгляду справи по суті представник відповідача заявив клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення розгляду справи до вирішення Верховним Судом подібних справ № 910/15787/21 та № 910/5681/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2023, занесеною до протоколу судового засідання, у задоволенні клопотання відповідача про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні було відмовлено як в такому, що не ґрунтується на правових підставах, при цьому суд вважав, що у відповідача було достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2023, занесеною до протоколу судового засідання, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду подібних справ № 910/15787/21 та № 910/5681/22 у зв`язку із втратою актуальності вказаного клопотання (справа № 910/15787/21 була вже розглянута, а щодо справи № 910/5681/22 - вже існував подібний висновок Верховного Суду у схожій справі).

Також представник відповідача подав клопотання про зменшення розміру пені та 3% відсотків річних на 90 відсотків від заявленої суми, а також клопотання про дослідження електронних доказів, які суд вирішив розглянути під час розгляду справи по суті.

Від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів підпису актів купівлі-продажу небалансів електричної енергії зі сторони ТОВ "ГС-Трейдинг", яке було задоволено судом.

Під час розгляду справи по суті представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду подібної справи - № 910/9216/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 провадження у справі було зупинено до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/9216/22, що є подібною у спірних правовідносинах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 провадження у справі поновлено у зв`язку з усуненням обставин, які спричинили його зупинення.

Разом з тим постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2023 ухвалу суду про повернення зустрічної позовної заяви ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 22.03.2023 скасовано, а матеріали оскарження по зустрічному позову передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 зустрічний позов ПрАТ "НЕК "Укренерго" до ТОВ "ГС-Трейдинг" про надання тлумачення умов договору було прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

У своєму відзиві ТОВ "ГС-Трейдинг" зустрічний позов не визнало, вказало, що правові підстави для тлумачення п. 4.2 договору відсутні, оскільки даний пункт не містить суперечливих формулювань, а запропонований ПрАТ "НЕК "Укренерго" спосіб тлумачення вносить зміни в існуючу редакцію укладеного сторонами договору.

Указаний відзив ТОВ "ГС-Трейдинг" на зустрічний позов був поданий до суду з порушенням процесуального строку, визначеного законом, у зв`язку з чим ТОВ "ГС-Трейдинг" заявило клопотання про поновлення процесуального строку на подання даного відзиву у зв`язку зі зміною представника ТОВ "ГС-Трейдинг".

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення

Суд, розглянувши наведені ТОВ "ГС-Трейдинг" доводи, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 16.05.2024, поновив ТОВ "ГС-Трейдинг" строк для подання відзиву та прийняв його до розгляду.

Також після поновлення провадження у справі від ПрАТ "НЕК "Укренерго" надійшло клопотання про зупинення провадження до розгляду подібної справи № 911/1359/22, проте, під час розгляду справи по суті представник ПрАТ "НЕК "Укренерго" просив залишити дане клопотання без розгляду, оскільки потреба в зупиненні провадження у справі відпала.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представники позивачів за первісним та зустрічним позовами підтримали та обґрунтували заявлені ними вимоги, просили їх задовольнити, проти первісних та зустрічних вимог - заперечили з підстав, наведених у своїх заявах по суті спору.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті позовів, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, про часткове задоволення первісного позову та відмову в зустрічному позові з наступних підстав.

Установлено, що позивач за первісним позовом (ТОВ "ГС-Трейдинг") є учасником ринку електричної енергії України, а відповідач за первісним позовом (ПрАТ "НЕК "Укренерго") є оператором системи передачі на якого, зокрема покладені функції адміністратора розрахунків (далі - АР). Згідно зі ст. 52 Закону України «Про ринок електричної енергії» адміністратор розрахунків, забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, Правил ринку та Кодексу комерційного обліку.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про врегулювання небалансів.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.

Небаланс електричної енергії - це розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку (п. 46 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.

За приписами частин 1, 2, 4, 5 статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії. З метою врегулювання небалансів з оператором системи передачі учасник ринку має стати стороною, відповідальною за баланс, або передати свою відповідальність іншій стороні, відповідальній за баланс, шляхом входження до балансуючої групи. Електропостачальники є сторонами, відповідальними за баланс своїх споживачів. Сторони, відповідальні за баланс, зобов`язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії перед оператором системи передачі. Купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів. Оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку.

Згідно з п. 1.1.2 гл. 1.1, п. 1.11.1 та п. 1.11.8 гл. 1.11 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку), система управління ринком - це інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції. За допомогою СУР здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Авторизація користувачів системи відбувається із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).

Пунктом 1.9.1 гл. 1.9 розділу І Правил ринку передбачено, що ОСП забезпечує функціонування балансуючого ринку, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.

Згідно з ч. 72 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).

Відповідно до п.1.1.4 Правил ринку ОСП - оператор системи передачі, яким є відповідач за первісним позовом; АР - адміністратор розрахунків; СВБ - сторона, відповідальна за баланс, яким є позивач за первісним позовом.

Також установлено, що 16.09.2020 ТОВ «ГС-Трейдинг» (СВБ) приєднався до умов договору (ідентифікатор договору № 1850-01072, дата акцептування 16.09.2020) про врегулювання небалансів електричної енергії (далі - договір) та був долучений до реєстру учасників ринку, що підтверджується повідомленням від відповідача (ОСП) від 16.09.2020 за № 01/33562. У вказаному повідомленні зазначено, що цей договір є публічним, укладений з урахуванням статті 634 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті НЕК «Укренерго» https://ua.energy/.

Відповідно до пункту 1.1 договору також визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Договір є договором приєднання, в розумінні якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

Умовами п. 10.1 договору визначено, що цей договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення Регулятором змін до типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку. Договір зі змінами оприлюднюється на веб-сайті ОСП (п. 10.3 договору).

Матеріали справи свідчать, що договірні відносини сторін за договором № 1850-01072 від 16.09.2020 змінювались в редакції договорів відповідно до наказів Голови правління НЕК "Укренерго" № 85 від 06.03.2020, № 634 від 26.11.2020, № 709 від 21.12.2020, № 6 від 05.01.2021, № 111 від 25.02.2021, № 141 від 16.03.2021, № 303 від 01.06.2021, № 58 від 31.01.2022, № 161 від 21.04.2022, № 176 від 16.05.2022, № 236 від 09.06.2022.

Станом на дату звернення до суду із позовною заявою чинною була редакція договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що затверджена наказом ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" від 09.06.2022 № 236.

На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ (п. 1.2 договору).

Пунктом 1.5 договору визначено, що врегулювання небалансів електричної енергії є вчинення СВБ (стороною відповідальною за баланс, позивач) правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів згідно з цим договором здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством.

За змістом п. 2.2 договору порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

Згідно з п. 3.1 договору при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 309, Законом та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.3 договору ОСП зобов`язаний проводити розрахунки з СВБ в порядку та у терміни, визначені Правилами ринку.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (п. 5.6 договору).

Згідно з п. 5.7 договору якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у платіжному документі, то вона зобов`язана повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП.

Відповідно до п. 7.7.4 гл. 7.7 розділу VII Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунку.

Також згідно з п. 5.9 договору ОСП надає СВБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано.

Відповідно до п. 5.10. договору СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акта у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП).

Згідно з п. 4.1 договору за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Зокрема пунктом 4.2 договору (в редакції наказу НЕК «Укренерго» № 709 від 21.12.2021) визначено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із п. 9.1 договору останній набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.2 договору).

Виходячи зі змісту спірних правовідносин сторін, умов договору та аналізу приписів Правил ринку, судом встановлено, що обов`язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку (в даному випадку ОСП та СВБ) в Системі наділений є саме адміністратор розрахунків - ПрАТ «НЕК «Укренерго» (відповідач).

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем у період з серпня 2021 року по жовтень 2022 року було поставлено, а відповідачем - отримано балансуючу енергію на загальну суму 142 114 881,41 грн, що підтверджується:

- рахунками-фактури №№ 0709202101241, 0709202101722, 0709202101962 за третю декаду серпня 2021 на суму 2 039 371,29 грн. (з ПДВ), виставленими в системі управління ринком (MMS) 07.09.2021;

- рахунком-фактури № 0709202101483 за третю декаду серпня 2021 на суму 1 568 215,67 грн. (з ПДВ), виставленим в системі управління ринком (MMS) 12.09.2021;

- рахунками-фактури №№ 1709202100262, 1709202100497, 1709202100731, 1709202101905 за першу декаду вересня 2021 на суму 1 192 941,47 грн (з ПДВ), виставленими в системі управління ринком (MMS) 17.09.2021;

- рахунком-фактури № 0810202101599 за третю декаду вересня 2021 на суму 379 231,34 грн, виставленим в системі управління ринком (MMS) 08.10.2021;

- рахунком-фактури № 2007202200456 за період з 01.09.2021 по 30.09.2021 на суму 14 941 650,47 грн (з ПДВ), виставленим в системі управління ринком (MMS) 20.07.2022;

- рахунками-фактури №№ 2010202100272, 2010202100513 за першу декаду жовтня 2021 на суму 817 973,13 грн. (з ПДВ), виставленими в системі управління ринком (MMS) 20.10.2021;

- рахунком-фактури № 27102021009343 за другу декаду жовтня 2021 на суму 371 500,07 грн. (з ПДВ), виставленим в системі управління ринком (MMS) 27.10.2021;

- рахунками-фактури №№ 2710202102070, 2710202101615 за другу декаду жовтня 2021 на суму 1 427 124,49 грн. (з ПДВ), виставленими в системі управління ринком (MMS) 27.10.2021;

- рахунками-фактури №№ 0511202100237, 051120210045, 0511202100693, 051120210151, 0511202102060, 0511202102518 за третю декаду жовтня 2021 на суму 4 186 818,18 грн (з ПДВ), виставленими в системі управління ринком (MMS) 05.11.2021;

- рахунком-фактури № 1409202200451 за листопад 2021 на суму 21 306 241,98 грн. (з ПДВ), виставленим в системі управління ринком (MMS) 14.09.2022;

- рахунками-фактури №№ 1811202100710, 1811202100948, 1811202101179, 1811202101640, 1811202101873, 1811202102107 за період з 01.11.2021 по 10.11.2021 на суму 6 919 357,89 грн. (з ПДВ), виставленими в системі управління ринком (MMS) 18.11.2021;

- рахунком-фактури № 2611202100722 за другу декаду листопада 2021 на суму 80 519,63 грн. (з ПДВ), виставленим в системі управління ринком (MMS) 26.11.2021;

- рахунками-фактури №№ 0712202100483, 0712202100257, 0712202101856, 0712202102088, 0712202102320 за період з 21.11.2021 по 30.11.2021 на суму 3 633 574,93 грн. (з ПДВ), виставленими в системі управління ринком (MMS) 07.12.2021;

- рахунком-фактури № 1509202200662 за період грудня 2021 на суму 26 757 813,53 грн. (з ПДВ), виставленим в системі управління ринком (MMS) 15.09.2022;

- рахунками-фактури №№ 1712202100252, 1712202100483, 1712202100711, 1712202100939, 1712202101620, 1712202101850, 1712202102081, 1712202102309 за період з 01.12.2021 по 10.12.2021 на суму 8 175 709,14 грн (з ПДВ), виставленими в системі управління ринком (MMS) 17.12.2021;

- рахунками-фактури №№ 2912202130485, 2912202100718, 2912202100950 за період з 11.12.2021 по 20.12.2021 на загальну суму 687 939,19 грн. (з ПДВ), виставленими в системі управління ринком (MMS) 29.12.2021;

- рахунками-фактури №№ 090120201172, 0901202201401, 0901202202332, 0901202202561 за період з 21.12.2021 по 31.12.2021 на загальну суму 9 716 295,26 грн. (з ПДВ), виставленими в системі управління ринком (MMS) 09.01.2022;

- рахунками-фактури №№ 1801202200955, 1801202201186, 1801202201417 за період з 01.01.2022 по 10.01.2022 на загальну суму 1 477 013,30 грн. (з ПДВ), виставленими в системі управління ринком (MMS) 18.01.2022;

рахунками-фактури №№ 2801203200952, 2801202201183, 2801202201414, 2801202201646, 2801202201882, 2801202202120 за період з 11.01.2022 по 20.01.2022 на суму 3 773 543,79 гри. (з ПДВ), виставленими в системі управління ринком (MMS) 28.01.2022;

- рахунками-фактури №№ 0702202201680, 0702202202143, 0702202202376, 0702202202607 за період з 21.01.2022 по 31.01.2022 на загальну суму 1 150 006,54 грн. (з ПДВ), виставленими в системі управління ринком (MMS) 07.02.2022;

- рахунками-фактури №№ 18022022000260, 1802202200933, 1802202201605, 1802202201830, 1802202202053, 1802202202278 за період з 01.02.2022 по 10.02.2022 на суму 2 075 443, 81 грн. (з ПДВ), виставленими в системі управління ринком (MMS) 18.02.2022;

- рахунком-фактури № 2802202201171 за період з 11.02.2022 по 20.02.2022 на суму 1 985 692,49 (з ПДВ), виставленим в системі управління ринком (MMS) 28.02.2022;

- рахунками-фактури №№ 2802202202281, 2802202201838, 2802202201615 за період з 11.01.2022 по 20.01.2022 на суму 2 784 193,42 грн (з ПДВ), виставленими в системі управління ринком (MMS) 28.02.2022.

- рахунком-фактури № 0903202200186 за період з 21.02.2022 по 28.02.2022 на суму 16 120 114,51 (з ПДВ), виставленими з системі управління ринком (MMS) 09.03.2022;

- рахунком-фактури № 20102202200116 за період з 21.02.2022 по 10.10.2022 на суму 7 546 595,89 грн. (з ПДВ), виставленим в системі управління ринком (MMS) 20.10.2022.

Тобто судом встановлено, що за вищевказані розрахункові періоди з серпня 2021 по вересень 2022 року позивач виставив відповідачу рахунки-фактури за електричну енергію для врегулювання небалансів на загальну суму 142 114 881,41 грн, які відповідно до повідомлень, доданих до справи, були завантажені в систему управління ринком - MMS (http://mms.ua.energy/) згідно з Правилами ринку. Також зазначені рахунки були направлені позивачем на електронну адресу відповідача.

Поряд з цим встановлено, що на виконання умов договору позивачем та відповідачем були підписані акти купівлі-продажу з актами коригування, чим підтверджується факт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів в узгоджених обсягах і вартості.

За таких обставин, враховуючи приписи п. 7.7.4 Правил ринку, кінцевим строком оплати вартості небалансів є:

- за рахунками-фактури №№ 0709202101241, 0709202101722, 0709202101962 - 13.09.2021;

- за рахунком-фактури № 0709202101483 - 17.09.2021;

- за рахунками-фактури №№ 1709202100262, 1709202101905 - 23.09.2021;

- за рахунком-фактури № 2007202200456 - 25.07.2022;

- за рахунками-фактури №№ 2010202100272, 2010202100513 - 25.10.2021;

- за рахунком-фактури № 2710202100934 - 03.11.2021;

- за рахунками-фактури №№ 2710202102070, 2710202101615 - 03.11.2021;

- за рахунками-фактури №№ 0511202100237, 051120210045, 0511202100693, 051120210151, 0511202102060, 0511202102518 - 12.11.2021;

- за рахунком-фактури № 1409202200451 - 19.09.2022;

- за рахунками-фактури №№ 1811202100710, 1811202100948, 1811202101179, 1811202101640, 1811202101873, 1811202102107 - 24.11.2021;

- за рахунком-фактури № 2611202(100722 - 02.12.2021;

- за рахунками-фактури №№ 0712202100483, 0712202100257, 0712202101856, 0712202102088, 0712202102320 - 13.12.2021;

- за рахунком-фактури № 150920200662 - 20.09.2022;

- за рахунками-фактури №№ 1712202100252, 1712202100483, 1712202100711, 1712202100939, 1712202101620, 1712202101850, 1712202102081, 1712202102309 - 23.12.2021;

- за рахунками-фактури №№ 2912202100485,2912202100718,2912202100950 - 06.01.2022;

- за рахунками-фактури №№ 0901202201172, 090120220256 - 17.01.2022;

- за рахунками-фактури №№ 1801202200955, 1801202201186, 1801202201417 - 24.01.2022;

- за рахунками-фактури №№ 2801202200952, 2801202201183 - 03.02.2022;

- за рахунками-фактури №№ 2801202201414, 2801202201646, 2801202201882, 2801202202120 - 03.02.2022;

- за рахунками-фактури №№ 0702202201680, 0702202202143, 0702202202376, 0702202202607 - 11.02.2022;

- за рахунками-фактури №№ 18022022000260, 1802202200933, 1802202201605, 18012202201830, 1802202202053, 1802202202278 - 24.02.2022;

- за рахунками-фактури №№ 2802202201171, 2802202202281, 2802202201838, 2802202201615 - 04.03.2022;

- за рахунком-фактури № 0903202200186 - 16.03.2022;

- за рахунком-фактури № 20102102200116 - 26.10.2022.

При цьому суд зазначає, що в системі управління ринком (MMS), адміністратором якої є ПрАТ «НЕК «Укренерго» зазначається як дата виставлення рахунку, так і кінцевий термін його оплати.

Водночас судом встановлено, що із 142 114 881,41 грн загальної вартості електричної електроенергії для врегулювання небалансів по виставлених позивачем рахунках за заявлений період, строк оплати яких настав, відповідачем було сплачено лише 133 000 068,69 грн.

Отже, оскільки відповідач за первісним позовом (ПрАТ "НЕК "Укренерго") не здійснив належну оплату вказаних рахунків за електричну енергію для врегулювання небалансів своєчасно та в повному обсязі, тобто ОСП не сплатив суму, яку зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії, ТОВ "ГС-Трейдинг (СВБ) звернулося до суду з даним позовом про стягнення з ПрАТ "НЕК "Укренерго" пені в сумі 647 785,11 грн, інфляційної складової боргу в сумі 14 452 796,82 грн та 3% річних в сумі 732 976,28 грн (загалом - 16 833 558,21 грн).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Доказами, наявними у матеріалах справи (зокрема, електронними доказами в системі управління ринком (ММS), про дослідження яких просив представник відповідача), підтверджується факт поставки позивачем відповідачу у період з серпня 2021 року по вересень 2022 року електричної енергії для врегулювання небалансів, її обсяги і вартість та направлення відповідачу рахунків на оплату.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача про те, що йому не надсилалися рахунки-фактури, підписані позивачем, оскільки Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 у справі № 910/15364/20 зазначив, що у розумінні положень Правил ринку, з урахуванням змісту укладеного договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків через систему управління ринком, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії. У розумінні положень Правил ринку (зокрема п. 1.1.4, 1.1.2, 1.8.1, 1.11.1, 1.11.8, 5.11.1, 5.11.2, 5.28.1, 7.2.1, 7.7.4), з урахуванням змісту договору (п. 4.1, 4.5, 5.3, 5.4), направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків (АР) через систему управління ринком. Іншого порядку та способу направлення рахунків, ані Правилами ринку, ані умовами договору не передбачено, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) АР у системі управління ринком (постанова Верховного Суду від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21).

Отже відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуваючи в різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, мав можливість не тільки отримувати рахунки та ознайомлюватись з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у системі, а й проводити розрахунки за ними. Вказаний висновок підтриманий Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.12.2023 у справі № 910/9216/22, до розгляду якої зупинялася справа.

Далі, як вже зазначалося, відповідно до п. 7.7.4 гл. 7.7 розділу VII Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунку.

Проте в порушення умов договору та положень Правил ринку відповідач за первісним позовом розраховувався з позивачем не повному обсязі та з порушенням встановлених строків, що відповідачем не заперечується.

Частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з його вини, оскільки за висновком суду вказана обставина не впливає на обсяг зобов`язань боржника, що прострочив грошове зобов`язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв`язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не спростовує його обов`язку належним чином виконувати свої господарські зобов`язання за відсутності відповідних умов договору, погоджених сторонами.

Схожа за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21, від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21, від 18.10.2022 у справі № 910/6578/21, від 21.06.2023 у справі № 910/15787/21 (між цими ж сторонами цього ж договору).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Так, за неналежне виконання договору позивач за первісним позовом нарахував відповідачу пеню в сумі 647 785,11 грн за період з 14.09.2021 по 01.12.2022.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами п. 4.2 договору (в редакції, затвердженій наказом НЕК «Укренерго» від 21.12.2020 № 709 та в подальших редакціях договору) визначено, що в разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами акта купівлі-продажу, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожен день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи норми законодавства, Правила ринку та умови договору, розрахунок пені здійснюється з дати спливу строку оплати вартості електричної енергії за виставленими рахунками, однак, у відповідності до п. 4.2 договору обов`язок з її сплати виникає з дня підписання сторонами актів купівлі-продажу.

При цьому суд приймає до уваги твердження ПрАТ "НЕК "Укренерго" про необхідність застосування положень постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 в частині стягнення штрафних санкцій.

Так, суд враховує, що 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан в України, а Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022 та № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, від 01.05.2023 № 254/2023 - продовжено строк його дії.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" НКРЕКП (регулятор) є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Як встановлено судом, 25.02.2022 НКРЕКП прийняла постанову "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" № 332.

26.04.2022 вказану постанову НКРЕКП доповнено п. 16, яким передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач за первісним позовом (ТОВ "ГС-Трейдинг") є учасником ринку електричної енергії України (СВБ), а відповідач за первісним позовом (ПрАТ "НЕК "Укренерго") - оператором системи передачі, який врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами ринку.

За таких обставин господарські правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем, серед іншого, регулюються положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії", у зв`язку з чим вказана постанова НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Частиною 4 статті 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями ч. 6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом взято до уваги правові позиції Верховного Суду, які викладені в постановах від 19.09.2022 у справі № 912/1941/21, від 25.01.2022 у справі № 911/782/21, де зазначено, зокрема, що положення постанови НКРЕКП є спеціальними щодо правового регулювання спірних правовідносин та підлягають обов`язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Отже, зважаючи на те, що позивачем здійснено нарахування пені за період, що частково входить до періоду дії воєнного стану, та враховуючи приписи п. 16 постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022, яка є чинною та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що з ПрАТ "НЕК "Укренерго" підлягає стягненню пеня в сумі 1 380,00 грн, тобто в меншій сумі, ніж заявлено позивачем за первісним позовом.

Щодо клопотання ПрАТ "НЕК "Укренерго" про зменшення розміру штрафних санкцій, то суд вирішив у його задоволенні відмовити, виходячи з такого.

Згідно зі статтею 233 ГК України якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, або якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони, тощо.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються на розсуд суду за наявності визначених у них умов та на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто є правом суду.

У даному випадку відповідач не довів наявності виняткових обставин, які можуть бути підставою для зменшення штрафних санкцій, враховуючи, що такі штрафні санкції за перерахунком суду не є надмірно великими, у зв`язку з чим суд вважає, що відсутні правові підстави для зменшення розміру штрафних санкцій при встановленому та підтвердженому факті прострочення грошового зобов`язання.

Також позивач просив стягнути з відповідача матеріальні втрати, нараховані на прострочене грошове зобов`язання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми, позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Доводи відповідача за первісним позовом про те, що ст. 625 ЦК України не може бути застосована у спірних правовідносинах, оскільки вимоги щодо стягнення основного боргу позивачем не заявлялися, суд відхиляє з огляду на те, що ст. 625 ЦК України передбачає обов`язок боржника сплатити 3% річних та інфляційну складову боргу за наявності факту прострочення, що відповідає обставинам даної справи.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з серпня 2021 року по жовтень 2022 року, судом встановлено що він є арифметично вірним та обґрунтованим, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 14 452 796,82 грн інфляційних втрат та 3% річних в сумі 1 732 976,28 грн підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних суд зазначає наступне.

Так, обґрунтовуючи свої доводи, відповідач послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, в якій зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Проте слід зазначити, що викладена правова позиція у вказаній справі щодо права суду зменшувати розмір процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, у даному випадку не може бути застосована, оскільки у зазначеній постанові судом була надана оцінка правовідносинам, в яких сторони в договорі збільшили розмір відсотків річних, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У той же час у даній справі розмір відсотків річних сторонами у договорі не збільшувався, порівняно з розміром, визначеним у ст. 625 Цивільного кодексу України, застосування позивачем відповідальності за порушення грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України здійснено з урахуванням 3% річних, що відповідає чинному законодавству України та такий розмір не є надмірним.

Також слід врахувати, що 3% річних за своєю правовою природою не є штрафними санкціями в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, з огляду на що у суду відсутні підстави для зменшення розміру нарахованих позивачем 3% річних за ст. 233 ГК України.

Отже клопотання ТОВ ПрАТ "НЕК "Укренерго" про зменшення розміру нарахованих 3% річних задоволенню не підлягає.

За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності зі встановленими обставинами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ГС-Трейдінг» до ПрАТ «НЕК «Укренерго», зважаючи на часткову відмову у стягненні штрафних санкцій.

Вирішуючи спір за зустрічним позовом ПрАТ "НЕК "Укренерго" про тлумачення п. 4.2 договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 1850-01073 від 16.09.2022 щодо дня настання відповідальності за порушення умов договору, зокрема, нарахування штрафних санкцій, суд виходить з наступного.

За змістом статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу, у разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

За приписами статті 213 ЦК України тлумачення правочину, може здійснюватися як сторонами, так і на вимогу однієї із сторін судом. Пунктами 3, 4 вказаної статті передбачені правила тлумачення правочину, які визначаються за таким принципом: при неможливості витлумачити положення договору шляхом використання вузького кола засобів, залучаються нові критерії перевірки правильності того чи іншого трактування умов договору. Так, при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими ч. 3 ст. 213 ЦК України, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами. Частиною 1 статті 231 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). Отже, результатом такого тлумачення має бути досягнення згоди в цьому питанні.

За відсутності згоди на вимогу однієї або обох сторін правочину тлумачення його здійснюється судом (ч. 2 ст. 213 ЦК України).

Наведене свідчить, що позов про тлумачення правочину повинен ґрунтуватись на загальному праві звернення до господарського суду - захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Таким чином, підставою для тлумачення судом правочину є наявність спору між сторонами правочину щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всього правочину або його частини, що не дає змогу з`ясувати дійсний зміст правочину або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити його намір.

Отже тлумаченню підлягає зміст угоди або її частини у способи, передбачені статтею 213 Цивільного кодексу України; тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень; тлумачення не може створювати нових умов, тільки роз`яснювати вже існуючі умови договору.

Як встановлено судом вище, 16.09.2020 ТОВ «ГС-Трейдинг» (СВБ) приєдналося до умов договору № 1850-01072 про врегулювання небалансів електричної енергії та було долучене до реєстру учасників ринку. Договірні відносини сторін за договором № 1850-01072 від 16.09.2020 змінено в редакції договорів відповідно до наказів Голови правління НЕК "Укренерго" № 85 від 06.03.2020, № 634 від 26.11.2020, № 709 від 21.12.2020, № 6 від 05.01.2021, № 111 від 25.02.2021, № 141 від 16.03.2021, №303від 01.06.2021, № 58 від 31.01.2022, № 161 від 21.04.2022, № 176 від 16.05.2022, № 236 від 09.06.2022.

Відповідно до пункту 1.1 договору визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

Спірний правочин є типовим договором, його зміст є додатком до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до п. 7.7.4 гл. 7.7 розділу VII Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунку.

Згідно з п. 4.2 договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що з указаного пункту договору не зрозуміло, яким вважати день «після підписання сторонами акту купівлі-продажу», з якого розпочинається нарахування штрафних санкцій, при тому, що сторони мають право на власний розсуд визначати у договорі не тільки строк нарахування штрафних санкцій, а й період, з якого такі штрафні санкції нараховуються.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України.

У відповідності до норм ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» № 14 від 17.12.2013 роз`яснено, що до пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином, за висновком суду, п. 4.2 договору узгоджується з приписами чинного господарського та цивільного законодавства, і в контексті пункту 7.7.4 гл. 7.7 розділу VII Правил ринку є цілком зрозумілим та таким, що не викликає труднощів у його однозначному тлумаченні, в той час, як позивач за зустрічним позовом недобросовісно користується своїми правами сторони договору та на власний розсуд трактує вказаний пункт як незрозумілий.

При цьому слід врахувати, що оскільки метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов`язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 317/39/17, від 14.02.2018 у справі № 925/106/17, від 05.02.2020 у справі № 910/15161/18, від 05.02.2020 у справі № 910/15161/18, від 18.03.2021 у справі № 910/9525/19.

Проте зі змісту позовних вимог та доводів ПрАТ "НЕК "Укренерго" вбачається, що запропонований позивачем за зустрічним позовом спосіб тлумачення договору по суті спрямований на внесення змін до вказаного пункту договору, а саме - встановлення нового порядку визначення дати нарахування штрафних санкцій.

Також суд звертає увагу на те, що при укладенні спірного договору, сторонами не вчинялись дії, передбачені Цивільним та Господарським кодексами України, спрямовані на врегулювання розбіжностей щодо умов договору чи його тлумачення. Більш того, вказаний договір виконувався сторонами з 2020 року, що свідчить про відсутність у сторін неоднозначного тлумачення його умов.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для тлумачення умов п. 4.2 договору, відтак - зустрічний позов ПрАТ "НЕК "Укренерго" задоволенню не підлягає.

Усі інші доводи та заперечення сторін не спростовують зроблених судом висновків та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, суд виходить з положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких витрати за первісним позовом покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог, а судові витрати за подання зустрічного позову - покладаються на позивача.

Також позивач за первісним позовом просив повернути йому судовий збір, сплачений за подання позову у більшому розмірі, ніж передбачено законом, враховуючи подання ним заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позов ТОВ "ГС-Трейдинг" з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (з ціною позову 16 833 558,21 грн) був оплачений позивачем судовим збором в сумі 329 224,48 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2871 від 30.01.2023, тобто у більшому розмірі, ніж визначено законом (252 503,37 грн = 16 833 558,21*1,5%).

За таких обставин з Державного бюджету України на користь позивача підлягає поверненню судовий збір у сумі 76 721,11 грн (329 224,48 - 252 503,37).

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 16 833 558,21 грн задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" (61057, м. Харків, Майдан Конституції, буд. 21, офіс 6, ідентифікаційний код 42853117) 3% річних у сумі 1 732 976 (один мільйон сімсот тридцять дві тисячі дев`ятсот сімдесят шість) грн 28 коп., інфляційні втрати у сумі 14 452 796 (чотирнадцять мільйонів чотириста п`ятдесят дві тисячі сімсот дев`яносто шість) грн 82 коп, пеню у сумі 1 380 (одна тисяча триста вісімдесят) грн 00 коп. та судовий збір у сумі 242 807 (двісті сорок дві тисячі вісімсот сім) 29 коп.

У іншій частині позову - відмовити.

У зустрічному позові Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" про тлумачення умов договору - відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" (61057, м. Харків, Майдан Конституції, буд. 21, офіс 6, ідентифікаційний код 42853117) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 76 721 (сімдесят шість тисяч сімсот двадцять одну) грн 11 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення № 2871 від 30.01.2023.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини оголошено в судовому засіданні в присутності представників сторін 28 листопада 2024 року.

Повний текст рішення складений 09 грудня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.