УХВАЛА
10 грудня 2024 року
м. Київ
cправа № 918/456/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води "Маломидська" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 (колегія суддів: Філіпова Т. Л., Бучинська Г. Б., Маціщук А. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води "Маломидська" до Костопільської міської ради про визнання рішення протиправним, скасування рішення та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води "Маломидська" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Костопільської міської ради, в якому просило:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Костопільської міської ради № 1619 від 09.04.2024 "Про відмову у поновлені договору оренди землі на новий строк, укладеного між Великомидською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води "Маломидська".
2. Визнати укладеною додаткову угоду до Договору оренди землі від 13.03.2009 у викладеній редакції.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 30.07.2024 позов задоволено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2024, повний текст якої складено 29.10.2024, апеляційну скаргу Костопільської міської ради задоволено, рішення Господарського суду Рівненської області скасовано, прийнято нове рішення - про відмову у позові.
21.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води "Маломидська" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення місцевого господарського суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Тобто процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, з одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води "Маломидська" зазначило, що оскаржує постанову суду апеляційної інстанції відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Згідно з пунктом 1 частини другою статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У цьому випадку необхідно чітко вказати:
- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
При цьому слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води "Маломидська" посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, а саме статті 33 Закону України "Про оренду землі" та зазначає, що апеляційний суд в оскаржуваній постанові послався на вказану норму фактично продублювавши її з правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, та від 31.08.2021 у справі № 903/103/19 та із апеляційної скарги відповідача. Скаржник вважає, що апеляційний суд не надав жодної правової оцінки тій обставини, що правові висновки згідно наведених постанов Великої Палати Верховного Суду виснувалися виключно в межах обставин конкретних справ, в тому числі і з врахуванням моменту виникнення правовідносин між сторонами таких спорів. Крім того, скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції безпідставно застосував норму права (частину шосту статті 33 Закону України "Про оренду землі"), яка вже не була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, і як наслідок неправомірно, всупереч частині третій статті 3 ГПК України та наведеним у касаційній скарзі рішенням Конституційного Суду України, безпідставно врахував ще й правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 926/2720/21.
Проте скаржник, зазначивши норм права, яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваній постанові всупереч правовим позиціями суду касаційної інстанції; не вказав, яких саме висновків Верховного Суду щодо застосування норм права не врахував суд апеляційної інстанції; не обґрунтував подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справах, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті.
За приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 ГПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води "Маломидська" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням скаржнику можливості належним чином обґрунтувати визначену ним підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води "Маломидська" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі № 918/456/24 залишити без руху.
2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".
4. Роз`яснити скаржнику, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2024 |
Оприлюднено | 11.12.2024 |
Номер документу | 123641249 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Краснов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні