Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
09 грудня 2024 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді - Морозов В.В.,
за участі: секретаря судового засідання - Швидкої І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради про визнання батьківства, виключення відомостей з актового запису про народження та внесення відомостей в актовий запис про народження,-
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради, про визнання батьківства, виключення відомостей з актового запису про народження та внесення відомостей в актовий запис про народження, у якій просить суд:
- визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у місті Черкаси, свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , видане виконавчим комітетом Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, актовий запис № 45 від 01 листопада 2021 року;
- зобов`язати виконавчий комітет Червонослобідської сільської ради виключити із актового запису № 45 від 01 листопада 2021 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості з графи «Відомості про батька» - ОСОБА_3 ;
- зобов`язати виконавчий комітет Червонослобідської сільської ради внести зміни до актового запису № 45 від 01 листопада 2021 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у місті Черкаси, свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , видане виконавчим комітетом Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, а саме: в графу «Відомості про батька» внести - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та видати нове свідоцтво про народження, змінивши прізвище та по батькові ОСОБА_4 на ОСОБА_5 .
Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач разом з відповідачем ОСОБА_2 з лютого 2019 року спільно проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син - ОСОБА_4 .
При цьому, у свідоцтві про народження, батьком записаний - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки, 15 липня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , було укладено шлюб.
25 жовтня 2021 року рішенням Черкаського районного суду Черкаської області шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано.
Оскільки, станом на 09 жовтня 2021 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не був розірваний, тому під час внесення даних до актового запису про народження ОСОБА_4 , батьком дитини записали ОСОБА_3 .
Позивач наголошує, що він є біологічним батьком ОСОБА_4 та з 2019 року він перебуває у стосунках із ОСОБА_2 .
Також, позивач вказує, що ОСОБА_2 повідомляла ОСОБА_3 про те що він формально записаний батьком в свідоцтві про народження ОСОБА_4 на, що останній погодився з тим, що він не є біологічним батьком та не проти виключення його даних із актового запису про народження дитини.
Зокрема, позивач вказує, що відповідач ОСОБА_2 втратила зв`язок із ОСОБА_3 так, як останній змінив свій номер телефону, а тому немає можливості повідомити його про необхідність звернення до виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради, як це передбачено ч. 3 ст. 122 СК України.
За вказаних обставин позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Морозова В.В. від 23 лютого 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 26 березня 2024 року.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 08 серпня 2024 року по справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинено.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 04 листопада 2024 року провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання на 04 грудня 2024 року.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 04 грудня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено її до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 09 грудня 2024 року, встановлено загальний порядок дослідження доказів у справі.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності. Заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про проведення судового засідання за її відсутності. Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 визнала та просила суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про час та дату слухання справи повідомлявся належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції за останньою відомою адресою, причини неявки суду не відомі.
Представник виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради у судове засідання не з`явився, подавши через підсистему «Електронний суд» заяву про слухання справи за його відсутності за наявними матеріалами.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи.
За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Статтями 12, 13 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Беручи до уваги думки учасників справи, викладені ними у поданих до суду письмових заявах, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого повторно 27 жовтня 2021 року встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебували у зареєстрованому шлюбі з 15 липня 2015 року /а.с. 13/.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2021 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано /а.с. 14/.
Також, з позовної заяви встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з лютого 2019 року перебувають у фактичних шлюбних відносинах, без реєстрації шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану.
Під час спільного проживання з позивачем відповідач ОСОБА_2 завагітніла та у подальшому народила сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 01 листопада 2021 року, виданим виконавчим комітетом Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області /а.с. 12/.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, то батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було записано ОСОБА_3 .
Згідно з висновком експерта № 103-182-2024 від 23 жовтня 2024 року, молекулярно-генетичним дослідженням встановлено, вірогідність того, що ОСОБА_1 дійсно є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складає не менш ніж 99,99 %. Біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4 доведено.
Відповідно до частини першої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Частиною третьою статті 51 Конституції України закріплено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України.
Так, статтею 122 Сімейного кодексу України визначено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.
За змістом частини другої статті 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Стаття 133 СК України визначено, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.
Визнання батьківства це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини. Саме тому вимагається подання до органів реєстрації актів цивільного стану спільної заяви матері дитини та чоловіка, який вважає себе батьком цієї дитини.
Визнання батьківства є констатацією факту біологічного батьківства особи, яка подала заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, метою якого є підтвердження вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком, та дитиною.
Положенням частини першої статті 128 СК України визначено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Відповідно до частини другої статті 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з частиною третьою цієї статті позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
У пунктах 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 16 травня 2018 року в справі № 61-6030св18.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення «Калачова проти Російської Федерації», заява № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Як уже зазначалося, відповідно до висновку експерта № 103-182-2024 від 23 жовтня 2024 року, молекулярно-генетичним дослідженням встановлено, вірогідність того, що ОСОБА_1 дійсно є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складає не менш ніж 99,99 %. Біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4 доведено.
Вказаний доказ суд приймає до уваги, так як він містить інформацію щодо предмета доказування та одержаний у порядку, встановленому законом.
Враховуючи те, що вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складає не менш 99,99 %, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 20 глави 1 розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Підпунктом 2.13.1 пункту 2.13 розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, передбачено, що рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
За змістом статті 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
З урахуванням наведеного, зважаючи на зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доцільність задоволення вимог позивача щодо визнання батьківства та внесення змін до актового запису № 45 від 01 листопада 2021 року про народження ОСОБА_4 , шляхом виключення з актового запису про народження інформації про батька « ОСОБА_3 » та зазначення батьком « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , записавши його у Книзі реєстрації народжень Виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області батьком дитини. Інші відомості слід залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, у позовній заяві позивач не ставить вимоги про стягнення судового збору з відповідачів.
За вказаних обставин, ухвалюючи рішення, судові витрати у справі суд залишає за позивачем.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 125-128 Сімейного кодексу України, статтями 2-5, 7-13, 17, 19, 43, 49, 76-81, 89, 141, 200, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради про визнання батьківства, виключення відомостей з актового запису про народження та внесення відомостей в актовий запис про народження - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дубіївка Черкаського району Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , батьком ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Черкаси Черкаської області.
Внести зміни до актового запису № 45 від 01 листопада 2021 року про народження ОСОБА_4 , який складено виконавчим комітетом Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, наступні зміни:
- змінити прізвище ОСОБА_4 із « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 »;
- змінити по-батькові ОСОБА_4 із « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 »;
- виключити відомості про батька « ОСОБА_3 » та зазначити батьком дитини « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дубіївка Черкаського району Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ;записавши його у Книзі реєстрації народжень Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та видати нове свідоцтво про народження згідно рішення суду.
Інші відомості залишити без змін.
Судові витрати у справі залишити за позивачем - ОСОБА_1 .
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Відповідач 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , остання відома адреса проживання АДРЕСА_4 .
Відповідач 3: Виконавчий комітет Червонослобідської сільської ради, місцезнаходження вул. Соборна, 2/1, с. Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область.
Суддя: В. В. Морозов
Суд | Черкаський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2024 |
Оприлюднено | 12.12.2024 |
Номер документу | 123643918 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про встановлення батьківства або материнства |
Цивільне
Черкаський районний суд Черкаської області
Морозов В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні