Рішення

від 10.12.2024 по справі 758/5441/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 758/5441/23

провадження № 2/753/849/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Комаревцевої Л.В.,

з секретарем Гаврилюк О.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 224 по вул. Кошиця, 5-А в м. Києві цивільну справу в загальному позовному провадженні за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_6 , третя особа без самостійних вимог Сьома Київська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним та за позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_5 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_6 , третя особа без самостійних вимог Державний нотаріус сьомої Київської державної нотаріальної контори Конончук Тетяна Василівна про визнання недійсним заповіту,

ВСТАНОВИВ:

12.06.2023 надійшов позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_6 , третя особа без самостійних вимог Сьома Київська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним разом з ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 17.05.2023 щодо передачі справи, за підсудністю.

ОСОБА_4 просив визнати заповіт від 11.02.2023, за умовами якого ОСОБА_7 на момент смерті заповів квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , який посвідчений нотаріусом Сьомої Київської державної нотаріальної контори Конончук Т.В. недійсним, посилаючись на ст. 225 ЦК України.

14.06.2023 ухвалою суду відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, витребувано копію спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

10.07.2023 до суду надійшла копія спадкової справи №173/2023, заведена Одинадцятою Київської державною нотаріальною конторою 14.03.2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 .

11.07.2023 до суду надійшло пояснення завідувача Сьомої Київської державної нотаріальної контори Конончук Тетяни Василівни, яка повідомила про те, що нею 11.02.2023 було посвідчено заповіт від імені ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на належну йому квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_5 . Не погоджуючись із твердженням позивача про те, що заповідач не усвідомлював значення, зміст та правові наслідки вчиненої нотаріальної дії, ОСОБА_8 вказала про те, що заповідач мав чіткий намір скласти заповіт. 11.01.2023 (субота) був той час, коли в м. Києві через воєнні дії діяли відключення світла, було заплановано відключення близько 12 години, під час відключення світла відсутній доступ до Реєстрів, тому заповідачу пояснювали, що краще прийти в інший день, але він послідовно розповів, що його чекає надважка операція, яку він може не перенести, йому потрібно скласти новий заповіт, заповідач увесь час сидів у холі контори і чекав, до контори прийшов один, відключення світла не відбулось о 12 годині, заповіт було посвідчено, тому заповіт ОСОБА_7 відповідає волі і посвідчений з дотриманням усіх норм законодавства ( т. 1 а.с. 81-82).

04.07.2023 ОСОБА_6 , законний представник ОСОБА_9 надала до суду відзив, посилаючись на ст. 81 ЦПК України, ст. 1233 ЦК України, ст. 1247 ЦК України, ст. 1254 ЦК України представник зазначила про те, що за змістом норм цивільного права можливо дійти висновку про те, що доведенню підлягає факт наявності обставин, які б свідчили про складення нового заповіту усупереч внутрішній волі заповідача, зокрема внаслідок позбавлення можливості заповідача усвідомлювати правове значення своїх дій та/або неможливість ними керувати внаслідок об`єктивних причин. Вказала, що з позовної заяви та доказів, доданих до позову не вбачається факту доведеності обставин, що підлягають доказуванню, не зазначено про причини неподання доказів, перелік доказів, які не можуть бути поданими із зазначенням причин. Законний представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

26.09.2023 представник позивача звернувся до суду із запереченням щодо долучення до справи пояснень державного нотаріуса Сьомої Київської державної нотаріальної контори, відзиву законного представника ОСОБА_6 та просив залишити пояснення та відзив без розгляду.

26.09.2023 представник позивача звернувся до суду з клопотаннями про допит свідків та про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, а також просив витребувати медичну документацію ОСОБА_7 .

30.10.2023 представник відповідача ОСОБА_2 просив залишити позовну заяву без розгляду, оскільки при відновленні дії попереднього заповіту позивач не набуватиме прав на спадкове майно.

13.11.2023 до суду надійшла позовна заява третьої особи ОСОБА_3 про визнання заповіту, посвідченого 11.02.2023 державним нотаріусом Сьомої Київської державної нотаріальної контори Конончук Тетяни Василівни недійсним до спільного розгляду з позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_9 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог державний нотаріус Сьомої Київської державної нотаріальної контори Конончук Т.В. про визнання заповіту від 11.02.2023, посвідченого нотаріусом Сьомої Київської державної нотаріальної контори Конончук Т.В. недійсним та стягнення судових витрат.

14.11.2023 до суду надійшло заперечення представника позивача ОСОБА_1 на клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки в разі визнання заповіту недійсним позивач зможе відновити на підставі ст. 1262 ЦК України та ч.4 ст. 1257 ЦК України право на спадкування за законом як спадкоємець другої черги.

15.11.2023 витребувано докази на підставі ухвали Дарницького районного суду м. Києва.

09.01.2024 до участі в справі залучено третю особу ОСОБА_3 , надано строк для надання відзиву на позов.

25.01.2024 до суду надійшов відзив ОСОБА_6 , законного представника, ОСОБА_9 на позов ОСОБА_3 . Законним представником відповідача у відзиві, з посиланням на пояснення державного нотаріуса Конончук Т.В. зазначено про відповідність волі заповідача та про повідомлення заповідачем батьків малолітнього ОСОБА_10 про складення заповіту по телефону ІНФОРМАЦІЯ_4 . Посилаючись на норми цивільного законодавства законний представник відповідача просила відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_3 .

08.02.2024 від ОСОБА_11 , законного представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_3 до суду надійшла відповідь на відзив, із зазначенням про те, що батьки ОСОБА_9 не доглядали та не утримували ОСОБА_7 , у них були звичайні відносини, у пріоритеті у нього завжди були його родичі, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , а волевиявлення ОСОБА_7 викликають сумніви, оскільки складення заповіту відбулось 11.02.2023, за три дні до операції. Посилаючись на те, що ОСОБА_7 вводили лікарські препарати, побічні реакції на які могли знижувати здатність усвідомлення своїх дій, системний гемодіаліз могли вплинути на психологічний стан, впливати на психічний стан та волевиявлення, представник ОСОБА_3 просила визнати заповіт, складений 11.02.2023 недійсним.

19.02.2024 ОСОБА_6 , законний представник ОСОБА_9 , звернулась до суду із запереченням на відповідь на відзив та вказала про бездоказовість доводів про відсутність дружніх стосунків між малолітнім ОСОБА_12 та його батьками і ОСОБА_7 , зазначила про те, що ОСОБА_13 був похресником ОСОБА_7 , просила допитати свідків та залучити фотодокази.

20.02.2024 у підготовчому судовому засіданні залучено відзив, заперечення, відповідь на відзив, оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні на 05.03.2024.

04.03.2024 до суду надійшло клопотання ОСОБА_11 про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи.

05.03.2024 закрито підготовче судове засідання, сторони надали пояснення та заявили клопотання про допит свідків.

В судовому засіданні 05.03.2024 представник позивача пояснив, що ОСОБА_7 у зв`язку з хронічною нирковою недостатністю приймав знеболювальні препарати. Лікувався, а після проходження лікування склав новий заповіт у 2023 році, не усвідомлював значення своїх дій та не міг ними керувати, тому заповіт підлягає визнанню недійсним.

Представник ОСОБА_3 , ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що спілкувалась із заповідачем стабільно, приїздили протягом війни до нього. З ОСОБА_14 спілкувався постійно, кошти передавали до війни, фізично був хворим, здатним себе обслуговувати, гостей не любив, зустрічались. У відповідь на питання представника ОСОБА_1 ОСОБА_11 вказала про те, що ОСОБА_7 подорожував, внаслідок хвороби втратив таку можливість, був пригніченим, підтримували, був життєрадісною людиною.

Представник відповідача, ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив про те, що ОСОБА_4 дійсно хворів, родина ОСОБА_15 перебувала в межах м. Києва, враховуючи ставлення до ОСОБА_5 заповів йому майно, будучи вдячним, представник відповідача зазначив по те, що доводи позивачів не підтверджено доказами, при гемодіалізі особа не впадає в стан психічного розладу, просив не брати до уваги докази, додані до клопотання про призначення експертизи, вказав про те, що позовні вимоги є незаконними, безпідставними та ґрунтуються виключно на бажанні заволодіти майном.

20.03.2024 у справі №758/5441/23 призначено посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

«Чи вплинули наявні у ОСОБА_7 хвороби (зокрема: полікістозна хвороба печінки і нирок, хронічна ниркова недостатність в термінальній стадії, дифузний атеросклероз, набряк легень, тощо), вживані ним лікарські (медичні) препарати, транквілізатори, які він приймав впродовж тривалого часу та побічні реакції на них і процедури системного гемодіалізу по 12 годин на тиждень, а напередодні складання заповіту, з 06.02.2023 по 08.03.2023 щоденно, на здатність ОСОБА_7 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними 11 лютого 2023 року?»

«Чи міг ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на момент складання заповіту НСТ 228647, зареєстрованого в реєстрі за №2-104 від 11.02.2023 року?».

В судовому засіданні 10.12.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з викладених у позові підстав.

Третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_3 в судовому засіданні 10.12.2024 пояснила, що ОСОБА_7 разом з дідусем замінив їй батька, спілкувались, відносини були гарні, новий заповіт вважає недійсним, оскільки ОСОБА_7 міг перебувати під впливом побічних реакцій препаратів, які було призначено перед операцією, заповіт міг бути складений під тиском.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні 10.12.2024 зазначив про те, покази свідків дозволяють дійти висновку про те, що покійний не страждав на психічну хворобу і міг усвідомлювати значення своїх дій, просив відмовити у задоволенні заявлених вимог та покласти витрати на правничу допомогу.

Заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи з самостійними вимогами, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками записано ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області складено актовий запис №394 ( а.с.10,т.2).

17.12.2009 ОСОБА_7 склав заповіт на випадок смерті та заповів належну йому квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заповіт посвідчено державним нотаріусом Двадцять другої Київської державної нотаріальної контори Гуєцькою І.В. ( а.с. 12,т.2).

13.04.2010 шлюб між ОСОБА_17 та ОСОБА_18 розірвано, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області видано свідоцтво, дружині присвоєно прізвище ОСОБА_19 ( а.с.11,т.2).

ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками записано ОСОБА_20 та ОСОБА_6 , про що Подільським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів Цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві складено актовий запис №2184 ( а.с.107, т.1).

Відповідно до Витягу із Спадкового реєстру №71446684 від 11.02.2023, виданого Сьомою Київською державною нотаріальною конторою, 11.02.2023 посвідчено заповіт ОСОБА_7 ( а.с.109,т.1).

11.02.2023, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на випадок своєї смерті розпорядився належною йому квартирою АДРЕСА_1 , заповів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( а.с.59,т.1).

Згідно до свідоцтва про смерть, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено актовий запис №3337 ( а.с. 110, т.1).

14.03.2023 державним нотаріусом Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори зареєстровано заяву ОСОБА_6 , яка діяла в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 про прийняття спадщини на підставі заповіту, посвідченого Сьомою Київською державною нотаріальною конторою 11.02.2023 ( а.с.49,т.2).

31.03.2023 ОСОБА_4 звернувся до Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті брата, ОСОБА_7 ( а.с.71, т.1).

11.04.2023 ОСОБА_3 звернулась до Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на підставі заповіту, посвідченого Двадцять другою КДНК 17.12.2009 за реєстровим №3-1131, складеного від імені спадкодавця на квартиру АДРЕСА_1 ( а.с.76. т.1).

Згідно із ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно із ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 1234 ЦК України, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Згідно із ч.1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно із ч.2 ст. 1236 ЦК України, заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відповідно до ст. 1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.

Згідно із ч.ч.1-4 ст. 1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.

Звертаючись до суду позивач ОСОБА_4 зазначив про те, що «на час вчинення заповіту спадкодавець внаслідок своєї тяжкої хвороби, будучи під дією лікарських засобів, відчуваючи страшні болі від хвороби не усвідомлював значення своїх дій та не міг повноцінно керувати ними, тому виходячи з цих обставин заповіт від 11 лютого 2023 року, складений на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 є недійсним», (а.с.2-3).

Згідно із ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В судовому засіданні 20.03.2024 року було допитано свідків.

Свідок ОСОБА_21 пояснив, що є лікарем, ОСОБА_7 ясно розумів що робить, куди іде, про подорожі розповідав, перед операцією тремтів, боявся, неадекватності не було.

Свідок ОСОБА_22 вказала про те, що були близькі відносини протягом 50 років, знала про всі хвороби ОСОБА_7 , втрачав свідомість останнім часом, збирався їхати за кордон оперуватись, а потім різко пішов на операцію в м. Києві, сказав, що так треба. У відповідь на питання представника ОСОБА_1 свідок ОСОБА_22 вказала про те, що заповіт на ОСОБА_23 було вручено на сімейне свято, але після похорону телефонував ОСОБА_24 і казав, що заповіт на них.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні зазначила про те, що була двоюрідною сестрою, психіно був нормальним, без відхилень, про заповіт нічого не казав, поради не просив. У відповідь на питання представника ОСОБА_2 свідок ОСОБА_25 вказала, що ОСОБА_7 дуже любив ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні зазначила про те, що разом з ОСОБА_7 разом хрестили ОСОБА_10 , зазначила, що їй відомо, що ОСОБА_7 хворів, був на діалізі, оперувався, спілкувались особисто та по телефону, були у Лева 19 грудня не виявляв ознак хвороб. У відповідь на питання представника ОСОБА_1 свідок ОСОБА_26 вказала про те, що разом із ОСОБА_7 разом планували поїздки до ОСОБА_10 кожного Нового року, «Миколайчик», День народження, він був частіше, надсилали фотографії, спільно купували подарунки. На питання суду ОСОБА_26 вказала про те, що востаннє бачила перед війною, на « ОСОБА_27 ».

Свідок ОСОБА_28 зазначила про те, що знайома із ОСОБА_7 з 2018 року, з того часу, коли почала працювати, часто спілкувались, був абсолютно адекватним, старшим по під`їзду, вів облік коштів, коли його не стало, перевіряли, все зійшлось.

У відповідь на питання представника ОСОБА_2 свідок ОСОБА_28 вказала про те, що бачила ОСОБА_7 за 2 дні, казав, що іде на операцію, всі йому довіряли, здавали кошти. У відповідь на питання ОСОБА_1 свідок ОСОБА_28 зазначила про те, що разом садили квіти, все робили, поки не пішов на операцію, не скаржився на здоров`я.

Свідок ОСОБА_29 вказала про те, що вийшла заміж, переїхала до чоловіка, ОСОБА_7 знала з 2004 року, конфліктів ніколи не було, завжди був привітним, ініціативним, пропонував зробити косметичний ремонт, не скаржився, цікавилась у нього про подорожі, замовляв взуття похреснику, знала, що обув на діалізі, спілкувались у воєнний час, казав, що виїздити не буде з м. Києва, не евакуювався, після 24.02.2022 було важко, не скаржився, не спекулював, був охайно одягнутий, не підкреслював хворобу, з родиною був не в дуже гарних відносинах, після війни це піднялось, казав, що любить ОСОБА_30 .

У відповідь на питання представника позивача ОСОБА_1 свідок ОСОБА_29 сказала, що ОСОБА_7 був активний, позитивний та нічого неадекватного не було, казав, що приємно, що в його житті є похресник.

Свідок ОСОБА_29 у відповідь на питання представника позивача ОСОБА_1 вказала про те, що виглядав добре ОСОБА_7 , перед лікарнею точно бачила, ОСОБА_31 казала, що буде важка операція.

Відповідно до Висновку судово-психіатричного експерта ОСОБА_32 №1525, складеного 31.10.2024 зазначено про те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом життя на обліку у лікаря-психіатра не перебував та в психіатричних стаціонарах не лікувався, постійно спостерігався у нефрологів, під час стаціонарного лікування за період з 2011 року по 2017 рік підекспертний лікарем-психіатром не був оглянутий, описаний в медичній документації стан здоров`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період до 11.02.2023 не впливав на можливість підекспертного усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час складення заповіту 11.02.2023. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент вчинення ним (правочину) укладення заповіту 11.02.2023 на будь-який психічний розлад не страждав; за своїм психічним станом під час вчинення ним (правочину), укладення заповіту 11.02.2023, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними ( а.с. 127-141,т.2).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи додані до справи докази, суд приходить до висновку про те, що оспорюваний заповіт відповідав волевиявленню ОСОБА_7 обставини на які посилався ОСОБА_4 при зверненні до суду та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_3 не підтверджено належними та допустимими доказами, тому заявлені ними вимоги не підлягають задоволенню.

Верховний суд у постанові від 25.11.2021 по справі № 210/573/19 зазначає, що обов`язковість вимог ст. 105 ЦПК України щодо призначення судової-психіатричної експертизи при вирішенні спору про визнання правочину недійсним за ст. 225 ЦК України вказує на те, що саме висновок експерта в цьому випадку є належним доказом медичного характеру в розумінні ст. 77 ЦПК України.

Зважаючи на встановлені судом обставини в судових засіданнях, під час надання пояснень сторонами, висновок судово-психіатричного експерта № 1525 від 31.10.2024, суд оцінюючи покази свідків, які зазначили про відомі їм обставини способу життя заповідача приходить до висновку про те, що за життя заповідач усвідомлював значення своїх дій та міг ними керувати самостійно.

Інші доводи сторін не спливають на висновки суду, відтак не потребують детального обгрунтування.

Таким чином, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, враховуючи встановлені судом обставини справи, приходить до висновку, що вимоги позивача та третьої особи з самостійними вимогами є такими, що не підлягають задоволенню.

Визначаючи розмір понесених витрат суд виходить з наступного.

За змістом ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, обсяг послуг, наданий адвокатом, а також подані ним документи, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 77000 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечать принципу розподілу таких витрат.

Однак, беручі до уваги, що рішенням суду у задоволенні позовів відмовлено, що дає суду зазначити про здійснення адвокатом належного захисту в суді, але судом враховується недотримання співмірності витрат на правничу допомогу з складністю справи, відтак, суд приходить до висновку що розмір витрат з позивача та третьої особи по 20000,00 грн. з кожного відповідатиме розумному розміру.

В решті вимог адвоката відповідача суд відмовляє, виходячи з засад розумного балансу між приватними і публічними засадами, реального часу, витраченого на представництво інтересів клієнта в суді та відповідно до відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 105, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_6 , третя особа без самостійних вимог Сьома Київська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним - залишити без задоволення.

Позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_5 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_6 , третя особа без самостійних вимог Державний нотаріус сьомої Київської державної нотаріальної контори Конончук Тетяна Василівна про визнання недійсним заповіту - залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_6 витрати на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_6 витрати на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 10.12.2024

Суддя: Комаревцева Л.В.