Ухвала

від 03.12.2024 по справі 755/2698/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/2698/24

Провадження №: 2/755/2733/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

за участі:

представника позивача

в режимі відеоконференції адвоката Лепіхіної О.П.

представника відповідача адвоката Простибоженка О.С.

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, в залі суду, в порядку загального позовного провадження питання про закриття провадження щодо частини позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 23 липня 2024 року) заявлено вимоги:

1)У порядку поділу спільної сумісної власності визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 1/2 частини квартири, що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 ;

2)У порядку поділу спільної сумісної власності визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на 1/2 частини квартири, що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 ;

3)У порядку поділу спільної сумісної власності визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 1/2 частини майнових прав на квартиру, що розташована за адресою:

АДРЕСА_2 ;

4)У порядку поділу спільної сумісної власності визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на 1/2 частини майнових прав на квартиру, що розташована за адресою:

АДРЕСА_2 ;

5)У порядку поділу спільної сумісної власності визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на автомобіля, марки KIA, модель SPORTAGE, 2011 року випуску, зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 .

6)У порядку поділу спільної сумісної власності визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на 1/2 автомобіля, марки KIA, модель SPORTAGE, 2011 року випуску, зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 .

7)У порядку поділу спільної сумісної власності стягнути на користь ОСОБА_1 з

ОСОБА_2 1/2 частину криптовалюти (віртуальних активів), що зберігалися на криптовалютній біржі Бінанс (www.binance.com) на гаманці ОСОБА_2 станом на 01 грудня 2023 року.

8)Встановити факт припинення шлюбних відносин ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 з 01 грудня 2023 року.

Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя містить вимоги (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 27 травня 2024 року):

1)В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на

14/25 квартири АДРЕСА_3 .

2)В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на транспортний засіб марки KIA модель SPORTAGE, 2011 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

3)В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на транспортний засіб марки VOLKSWAGEN модель TIGUAN,

2011 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 .

4)В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на частку в статутному капіталі Одноосібного товариства з обмеженою відповідальністю Лърн енд Плей («LearnPlay» Ltd), єдиний ідентифікаційний код 207028716, місце реєстрації: 9000, Болгарія, м. Варна, вул. Марко Балабанов, № 41-43, пов. партер, оф. 1.1.

5)Визнати об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , боргове зобов`язання за договором позики, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 21 жовтня 2017 року.

6)Визнати об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 боргове зобов`язання за попереднім договором купівлі-продажу квартири від 18 лютого

2021 року.

Таким чином, предметом розгляду даної справи є поділ спільного майна подружжя. Серед заявлених вимог наявна вимога про визнання за ОСОБА_3 права особистої приватної власності на частку в статутному капіталі Одноосібного товариства з обмеженою відповідальністю Лърн енд Плей («LearnPlay» Ltd), єдиний ідентифікаційний код 207028716, місце реєстрації: 9000, Болгарія, м. Варна, вул. Марко Балабанов, № 41-43, пов. партер, оф. 1.1.

На обґрунтування вимоги позивач за зустрічним позовом зазначив, що 26 липня 2022 року у місті Варна, Болгарія, на ім`я ОСОБА_3 зареєстровано підприємство - Одноосібне товариство з обмеженою відповідальністю Лърн енд Плей («LearnPlay» Ltd), яке надає послуги з організації та догляду за дітьми. Оскільки вказане підприємство зареєстровано у період шлюбу, а статутний капітал сформовано за спільні кошти подружжя, статутний капітал такого підприємства є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. За оцінкою позивача, ринкова вартість товариства (частки в статутному капіталі) є еквівалентною 25 000,00 Євро.

У відзиві на зустрічну позовну заяву представник відповідача - адвокат Лепіхіна О.П., зазначила, що вимоги щодо поділу частки в статутному капіталі юридичної особи, зареєстрованої за кордоном, не підпадають під юрисдикцію українського суду та до них не може бути застосоване законодавство України.

У підготовчому засіданні 03 грудня 2024 року на обговорення учасників справи поставлено питання про закриття провадження у справі в частині вимог про поділ спільного майна подружжя, зокрема, в частині визнання за ОСОБА_3 права особистої приватної власності на частку в статутному капіталі Одноосібного товариства з обмеженою відповідальністю Лърн енд Плей («LearnPlay» Ltd), єдиний ідентифікаційний код 207028716, місце реєстрації: 9000, Болгарія, м. Варна, вул. Марко Балабанов, № 41-43, пов. партер, оф. 1.1.

Представник позивача за зустрічним позовом - адвокат Простибоженко О.С., проти закриття провадження в частині зазначених вимог заперечував, вважає, що національний суд України уповноважений розглядати такі вимоги.

Представник відповідача за зустрічним позовом - адвокат Лепіхіна О.П., підтримала питання закриття провадження у справі в частині зазначеної вимоги, надала пояснення аналогічні до викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що іноземний елемент це ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм, зокрема:

-хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;

-об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, а саме: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

Право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України (стаття 4 наведеного Закону).

Згідно із частинами першою, другою статті 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом.

Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Право власності та інші речові права, відомості про які підлягають внесенню до державних реєстрів, визначаються правом держави, у якій це майно зареєстровано (частина перша статті

40 наведеного Закону).

Частиною другою статті 42 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що захист права власності та інших речових прав на нерухоме майно здійснюється відповідно до права держави, у якій це майно знаходиться.

Також суд враховує, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, зокрема, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 77 Закону України «Про міжнародне приватне право» підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом, зокрема, якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів, згідно з якими нерухоме майно є об`єктом такого партнерства, зокрема об`єктом концесії, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об`єкт.

З огляду на зазначене, враховуючи, що сторони спору не укладали договору про визначення підсудності, компетентним судом у цій справі є суд держави, на території якої знаходиться спірне нерухоме майно.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2022 року по справі № 428/11139/17.

Таким чином, встановивши, що спір у цій справі виник між громадянами України стосовно поділу спільного сумісного майна подружжя, яке набуте за час зареєстрованого шлюбу та знаходиться на території Республіки Болгарія, зокрема частки у статутному капіталі іноземної юридичної особи, суд дійшов висновку, що ця справа є справою з іноземним елементом, а компетентним судом у цій справі є суд держави, на території якої знаходиться спірне нерухоме майно - Республіки Болгарія.

Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Керуючись Законом України «Про міжнародне приватне право», статтями 255, 260, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя в частині вимог про визнання за ОСОБА_3 права особистої приватної власності на частку в статутному капіталі Одноосібного товариства з обмеженою відповідальністю Лърн енд Плей («LearnPlay» Ltd), єдиний ідентифікаційний код 207028716, місце реєстрації: 9000, Болгарія, м. Варна, вул. Марко Балабанов, № 41-43, пов. партер, оф. 1.1., - закрити.

Повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав в зазначеній частині не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 09 грудня 2024 року.

Суддя О.О. Хромова