Рішення

від 26.11.2024 по справі 522/4658/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/4658/24

Провадження № 2/522/4081/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Павлик І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Запольської А.М.,

сторони в судове засідання не з`явилися,

розглянувши увідкритому судовому засіданні справу запозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова правова група «Захист» про розірвання договору та стягнення 9000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до ТОВ «Фінансова правова група «Захист» (далі відповідач), у якому просить суд розірвати договір про надання правничої допомоги від 08.08.2023 № 08082302, укладений позивачем та відповідачем та стягнути з відповідача на користь позивача 9 000,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач допустив порушення умов договору, яке виразилося у ненаданні послуг сплачених позивачем послуг, які обумовлені договором, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача, що є підставою для розірвання договору та стягнення грошових коштів у судовому порядку.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01.04.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

07.06.2024 позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій вона просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи ТОВ «Фінансова правова група «Захист» (код ЄДРПОУ 44324650) для забезпечення участі відповідача в судовому розгляді.

10.04.2024 ухвалою Приморського районного суду м. Одеси заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова правова група «Захист» про розірвання договору та стягнення 9000,00 грн повернуто заявнику.

16.10.2024 позивачем подано заяву про порядок з`ясування обставин справи та дослідження доказів, у якій вона просить суд вважати недійним договір про надання юридичних послуг із фінансово-правовою групою «Захист» в особі директора Марищука В.С. та зобов`язати ОСОБА_2 відшкодувати збитки та заподіяння моральної шкоди в подвійному розмірі.

Тобто заява є фактично заявою про збільшення розміру позовних вимог та про зміну підстав позову.

17.10.2024 ухвалою Приморського районного суду м. Одеси заяву ОСОБА_1 про порядок з`ясування обставин справи та дослідження доказів у справі за за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова правова група «Захист» про розірвання договору та стягнення 9000,00 грн повернуто позивачу.

17.10.2024 ухвалою Приморського районного суду м. Одеси закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, відзив на позовну заяву не надав.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи положення ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст.44ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 4 ст.223ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст.280ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Проаналізував фактичні обставини справи та норми законодавства, якими врегульовані дані правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 08.08.2023 між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання правничої допомоги № 08082302, за умовами пункту 1.1. якого відповідач приймає до виконання доручення позивача про надання юридичних послуг, а позивач зобов`язується оплатити послуги.

Пунктами 1.2, 1.3 договору сторони визначили, що характер та види юридичних послуг полягають у здійсненні правового аналізу, консультації, вивчення судових матеріалів, вивчення правової позиції, складання проекту позову до суду, вивчення практики, встановлення строків, складання позову до суду. Відповідач приступає до виконання робіт після отримання попередньо внесеної суми, зазначеної у пункті 3.1 договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору вартість юридичних послуг, зазначених в пункті 1.2 договору становить 9 000,00 грн, які позивач в силу припису пункті 3.2 договору сплачує у день укладення договору.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2, 4.3 договору, він вступає в силу з моменту підписання його сторонами. Цей договір може бути розірваний, як позивачем так і відповідачем у випадку передбаченому цим договором та діючим законодавством України. Факт надання послуг та термін дії цього договору закінчується підписанням акта про надання юридичних послуг, який є невід`ємною частиною цього договору.

Із наданих позивачем доказів вбачається, що позивач на виконання умов договору сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 9 000,00 грн, як передбачено пунктом 3.1 договору, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 08082302 від 08.08.2023 на якому міститься печатка ТОВ «Фінансова правова група «Захист» та підпис головного бухгалтера товариства (а.с. 12).

Також встановлено, що 15.08.2023 та 21.08.2023 позивач безпосередньо звертався до відповідача із заявами, що підтверджується печатками ТОВ «Фінансова правова група «Захист» та підписами уповноваженої особи, у яких позивач порушував питання щодо повернення грошових коштів у розмірі 9 000,00 грн, які сплачені на виконання умов договору, з тих підстав, що акт про надання юридичних послуг відповідачем не складений та послуги, які обумовлені договором не надані.

Листом від 20.09.2023 відповідач повідомив позивача про те, що строк виконання зобов`язань за договором не встановлений, а до заяви від 14.08.2023 позивач не додав документів, які свідчать про ненадання послуг, що виключає правові підстави для повернення грошових коштів у сумі 9 000, 00 грн. Також відповідач зазначив, що відповідно до п. 5.2 договору сума сплаченого згідно п. 3.1 цього договору, у разі відмови замовника від даного договору та/або порушення ним своїх зобов`язань поверненню не підлягає.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Разом з тим відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Частиною другою статті 651 ЦК України визначено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Одними з основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Тлумачення, як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Подібний правовий висновок викладено у пунктах 69-72 постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №463/6799/18.

Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц).

Норми закону полягають в наступному: жити чесно, не ображати інших, кожному віддавати по заслугах. Змусити жити за принципами навряд чи можливо. Але коли виникає судовий спір, то учасники цивільного обороту мають розуміти, що їх дії (бездіяльність) чи правочини можуть бути піддані оцінці крізь призму справедливості, розумності, добросовісності (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2024 року в справі № 357/13500/18 (провадження № 61-3809св24), постанова Верховного Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2024 року у справі № 466/3398/21 (провадження № 61-2058сво23)).

Добра совість - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18), постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі №337/474/14-ц (провадження № 61-15813сво18), постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2024 року у справі №466/3398/21 (провадження № 61-2058сво23)).

З урахуванням того, що норми цивільного законодавства мають застосовуватися із врахуванням добросовісності, то принцип доброї совісті не може бути обмежений певною сферою (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 463/13099/21 (провадження № 61-11609сво23), постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23), постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2024 року у справі №466/3398/21 (провадження № 61-2058сво23)).

Відповідачем суду не надано доказів того, що він в повному обсязі виконав умови договору та склав акт наданих послуг, чи доказів ухилення позивача від прийняття наданих послуг та підписання акта виконання цих послуг.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частинами першої та другої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Сторонам надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані їм законом, в тому числі надати докази.

На відповідача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести відповідно до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 78-80 ЦПК України, протилежне, на що позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не надав доказів виконання взятих на себе зобов`язань за договором № 08082302 від 08.08.2023, укладеним з позивачем, а також враховуючи принципи добросовісності, розумності та справедливості, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, є доведеними і обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що позивач на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, судовий збір відповідно до положень ст.141ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в сумі 1 211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова правова група «Захист» про розірвання договору та стягнення 9000,00 грн задовольнити.

Розірвати договір про надання правничої допомоги №08082302 від 08 серпня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова правова група «Захист».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова правова група «Захист» (ЄДРПОУ 44324650, м. Одеса, вул. Канатна, 130 А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 9000,00 грн, сплачених за договором про надання правничої допомоги №08082302 від 08 серпня 2023 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова правова група «Захист» (ЄДРПОУ 44324650, м. Одеса, вул. Канатна, 130 А) в дохід держави 1 211,20 грн витрат по сплаті судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

У зв`язку з застосуванням тривалих графіків відключення світла повний текст рішення складено 09.12.2024.

Суддя І.А. Павлик