Рішення

від 27.11.2024 по справі 522/14388/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

27.11.24

Справа № 522/14388/17

Провадження № 2/522/2533/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чернявської Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Тетькової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ОМЕГА ФАКТОР», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олег Миколайович, третя особа Приморський відділ державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2017 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ «КРИСТАЛБАНК», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М., за участю третьої особи Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, Позивач просив визнати виконавчий напис від 16 грудня 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 1675, виданий Гуревічовим О.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що Кредитний договір про встановлення овердрафту №11-20/30 від 24 травня 2013 року з змінам та доповненнями на підставі якого нотаріусом Гуревічовим О.М. видано виконавчий напис від 16 грудня 2016 року, що зареєстровано в реєстрі за № 1675 вона не підписувала.

Також зазначила, що вона не підписувала Додаткову угоду № 1 від 27 червня 2013 року до Кредитного договору про встановлення овердрафту за картковим рахунком № П-20/30 від 24 травня 2013 року та Договір про внесення змін №2 від 19 травня 2014 року до Кредитного договору про встановлення овердрафту за картковим рахунком №11-20/30 від 24 травня 2013 року.

05 липня 2017 року після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження їй стало відомо, що виконавче провадження відносно неї відкрито на підставі виконавчого напису від 16 грудня 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за №1675, виданого Гуревічовим О.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Вважає вищезазначенийвиконавчий напистаким,що непідлягає виконанню,з підставтого,що Кредитнийдоговір провстановлення овердрафту№11-20/30від 24травня 2013року вонане підписувала;з днявиникнення прававимоги минулобільше трьохроків,а саметри рокиі сіммісяців;а розмір заборгованості не є безспірним.

Ухвалою суду від 07 серпня 2017 року відкрито провадження по справі.

05 грудня 2017 року від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. до суду надійшли заперечення проти позовної заяви, у відповідності до яких заперечував проти задоволення позовних вимог.

01 березня 2018 року від ПАТ «КРИСТАЛБАНК», який є правонаступником ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «КРИСТАЛБАНК», який є правонаступником ПАТ «ТЕРРА БАНК» до суду надійшов відзив на позовну заяву, у відповідності до якого заперечували проти задоволення позовних вимог, з підстав того, що Кредитний договір є дійсним, а посилання Позивача на те, що він не укладав Кредитний договір з ПАТ «ТЕРРА БАНК», правонаступником якого є ПАТ «КРИСТАЛБАНК» є не аргументованим та має мету ввести суд в оману та уникнути від обов`язку щодо погашення заборгованості за Кредитним договором.

Ухвалою суду від 20 серпня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису від 16 грудня 2016 року № 1675, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревичем О.М.

Ухвалою суду від 20 серпня 2019 року запинено провадження по справі до набрання законної сили рішення у справі № 761/45076/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «КРИСТАБАНК» про визнання договорів недійсними.

Ухвалою суду від 01 вересня 2023 року поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2023 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ «ОМЕГА ФАКТОР».

Ухвалою суду від 28 листопада 2023 року клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича належним чином завірену копію нотаріальної справи по вчиненню виконавчого напису зареєстрованого в реєстрі № 1675 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 61372, 40 гривень.

Ухвалою суду від 30 січня 2024 року клопотання про заміну сторони у справі задоволено.

Залучено до участі у якості правонаступника відповідача Акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК» Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ОМЕГА ФАКТОР».

Продовжено слухати справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ОМЕГА ФАКТОР», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олег Миколайович, третя особа Приморський відділ державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В судове засідання 27 листопада 2024 року сторони не з`явились, сповіщались належним чином. Представник позивача надала заяву про слухання справи за її відсутності.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи положення ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність у справі матеріалів для достатнього розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.05.2013 року між ПАТ «ТЕРРА БАНК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір про встановлення овердрафту № П-20/30.

27.06.2013 року між ПАТ «ТЕРРА БАНК» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору про встановлення овердрафту за картковим рахунком № П-20/30.

19.05.2014 року між ПАТ «ТЕРРА БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про внесення змін № 2 до Кредитного договору про встановлення овердрафту за картковим рахунком № П-20/30 від 24.05.2013.

Позичальник належним чином умов договору не виконувала. Заперечує проти укладання такого договору.

ПАТ «КРИСТАЛБАНК» 19.09.2016 № 19.09.2016/6-вих була направлена позивачу вимога про усунення порушень кредитних зобов`язань за адресою: АДРЕСА_1 .

Підтверджень на отримання позивачем вказаної вимоги ПАТ «КРИСТАЛБАНК» суду не надав.

16 грудня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 1675.

Відповідно до вказаного виконавчого напису від 16 грудня 2016 року ОСОБА_1 було пропоновано задовольнити вимоги ПАТ «КРИСТАЛБАНК» за період з 24.05.2013 по 15.09.2016 включно у розмірі:

-40 000,00 (сорок тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість по кредиту:

-20 372,40 (двадцять тисяч триста сімдесят дві) гривні 40 копійок заборгованість по процентам;

-1 000,00 (одна тисяча) гривень 00 копійок - плата за вчинення виконаного напису, що становить загальну суму 61 372,40 (шістдесят одна тисяча триста сімдесят дві) гривні 40 копійок.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

В постанові Верховного Суду від 11.07.2019 р. у справі №461/4609/16-ц зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України Про нотаріат). Але характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Як на підставу вчинення виконавчого напису, нотаріус посилається на Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 р.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй Постанові по справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Також, пп. б п. 2 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, зокрема, подаються засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 (далі Порядок), містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису нотаріуса як і в Переліку.

Пунктом 1 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України або здійснюється виключно на підставі рішення суду.

Виконавчий напис вчинюється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача.

Згідно підпункту 2.1 п. 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У відповідності до п.п. 3.1, 3.2, 3.4 глави 16 розділу ІІ Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідного оригіналу нотаріально посвідченої угоди має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У своїй постанові від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16 Велика Палата Верховного Суду, посилаючись на приписи статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» зазначила, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Також у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Ухвалою від 28 листопада 2023 року суд витребував у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О. М. належним чином завірену копію нотаріальної справи по вчиненню виконавчого напису зареєстрованого в реєстрі № 1675 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 61 372, 40 гривень.

Суд направляв ухвалу суду від 28 листопада 2023 року про витребування копій доказів приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гуревічоваим О. М. для виконання.

Також, суд направив ухвалу суду від 28 листопада 2023 року про витребування копій доказів приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гуревічоваим О. М. до Міністерства юстиції України для направлення нотаріусу.

Проте вказана ухвала суду приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М. виконана не була, витребувані докази суду подані не були, тому суд здійснює розгляд справи за наявними в ній доказами.

Разом з цим, Відповідачами також не надані відповідні докази.

Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що на час вчинення виконавчого напису у розпорядженні нотаріуса були всі необхідні документи, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису та докази, які мають підтверджувати, що нотаріус мав, передбачені законом підстави для вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ОМЕГА ФАКТОР», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олег Миколайович, третя особа Приморський відділ державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1675 від 16 грудня 2016 року, вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовем Олегом Миколайовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КРИСТАЛБАНК» (правонаступником якого є ТОВ «ОМЕГА ФАКТОР») заборгованості за період з 24.05.2013 по 15.09.2016 включно у розмірі: 40 000,00 (сорок тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість по кредиту: 20 372,40 (двадцять тисяч триста сімдесят дві) гривні 40 копійок заборгованість по процентам; 1 000,00 (одна тисяча) гривень 00 копійок - плата за вчинення виконаного напису, що становить загальну суму 61 372,40 (шістдесят одна тисяча триста сімдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10 грудня 2024 року у зв`язку з відключенням енергопостачання у місті Одеса.

Суддя Чернявська Л.М.