Постанова

від 02.12.2024 по справі 466/8139/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/8139/24 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.

Провадження № 22-ц/811/2689/24 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м.Львів

Справа №466/8139/24

Провадження № 22ц/811/2689/24

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЛЬВІВ»,яка підписанапредставником МаланійІриною Ярославівною,на ухвалуШевченківського районногосуду містаЛьвова, постановлену у м. Львові 7 серпня 2024 року у складі судді Зими І.Є. у справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ», з участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ЛЬВІВ ДЕВЕЛОПМЕНТ», про визнання майнових прав,-

встановив:

5 серпня 2024 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ»про визнання майнових прав. Просила визнати за нею ( ОСОБА_4 ) майнові права на об`єкт незавершеного будівництва - 3-х кімнатну житлову квартиру в будинку (багатоквартирний житловий комплекс, що складається з житлових приміщень за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, наданій для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер: 4610137500070040024), що знаходиться у 1 під`їзді на 2 поверсі за будівельним №4, загальна проектна площа - 98,97 кв.м.

До позовної заяви долучена заява про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на 3-х кімнатну житлову квартиру в будинку (багатоквартирний житловий комплекс, що складається з житлових приміщень за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, наданій для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер: 4610137500070040024), що знаходиться в 1 під`їзді на 2 поверсі, за будівельним номером 4, загальна проектна площа - 98,97 кв.м. В обґрунтування заяви посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в справі. Зазначає, що забезпечення позову є важливим і передусім дієвим засобом унеможливлення ухилення ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ» від взятих на себе зобов`язань, а також ефективним засобом забезпечення реального виконання судового рішення та захисту прав позивача. Обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арешт нерухомого майна, яке фактично перебуватиме у володінні відповідача, обмежує лише можливість розпоряджатися ним.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Львова від 7 серпня 2024 року задоволено заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову. Накладено арешт на 3-х кімнатну житлову квартиру в будинку (багатоквартирний житловий комплекс, що складається з житлових приміщень за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер: 4610137500070040024), що знаходиться в 1 під`їзді на 2 поверсі, за будівельним номером 4, загальна проектна площа - 98,97 кв.м.

Ухвалу суду через свого представника ОСОБА_2 оскаржує ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ».Зазначає,що ухваласуду єнезаконною та необґрунтованою.Вважає висновкисуду пронаявність підставдля забезпеченняпозову помилковими.Просить скасуватиухвалу судута відмовитиу задоволеннізаяви прозабезпечення позову.Вказує,що відповіднодо ч.3ст.150ЦПК України заходи забезпеченняпозову маютьбути співмірнимиіз заявленимипозивачем вимогами.Розглядаючи заявупро забезпеченняпозову,суд (суддя)має зурахуванням доказів,наданих позивачемна підтвердженнясвоїх вимог,пересвідчитися,зокрема,у тому,що міжсторонами дійсновиник спірта існуєреальна загрозаневиконання чиутруднення виконанняможливого рішеннясуду прозадоволення позову;з`ясувати обсягпозовних вимог,дані проособу відповідача,а такожвідповідність видузабезпечення позову,який проситьзастосувати особа,котра звернуласяз такоюзаявою,позовним вимогам.Також,вирішуючи питанняпро забезпеченняпозову,суд маєбрати доуваги інтересине тількипозивача,а йінших осіб,права якихможуть бутипорушені узв`язку іззастосуванням відповіднихзаходів.Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Стверджує, що вжиті судомпершої інстанціїзаходи забезпеченняпозову невідповідають чинномуцивільному законодавству,жодним чиномне забезпечують можливе виконаннярішення судуу разізадоволення позовнихвимог,а також перешкоджають законній господарській діяльності юридичної особи. Судом першої інстанції накладено арешт на квартиру, яка на даний час, як об`єкт цивільних прав не існує, оскільки багатоквартирнийбудинок неприйнятий вексплуатацію таправо власностіна квартирияк наоб`єкти речовихправ незареєстроване уДержавному реєстріречових прав.Також,очевидна неспівмірністьвжитого заходузабезпечення позовуіз заявленимипозовними вимогамиполягає такожу тому,що позивачне проситьвизнати правовласності наквартиру чивитребувати квартируіз чужогонезаконного володіння,а проситьвизнати нанеї майновіправа.Тому такийзахід забезпечення,як арештне відповідаєправовій природіспірних правовідносин,є неефективнимта неспівмірним.Крімтого, позивач просить визнати за ним майнові права на квартиру на тій підставі, що ним був укладений попередній договір купівлі-продажу такої квартири, однак відповідач ухилився від укладення основного договору. У зв`язку ізтим,що увизначений попереднімдоговором строк між сторонамине бувукладений основнийдоговір купівлі-продажу квартири,то зобов`язанняіз укладенняосновного договоруприпинилося і упозивачавиникло лишеправо навідшкодування збитків,завданих невиконанням попередньогодоговору (правогрошової вимоги),а неправо власності чи майнові права на квартиру. Позивачем заявленозавідомо безпідставнувимогу,яка невідповідає правовійприроді спірнихправовідносин,що залишилосяпоза увагоюсуду першоїінстанції.Також, попередні учасники та посадові особи ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ» всупереч укладеним попереднім договорам та чинному законодавству значну кількість отриманих від контрагентів коштів привласнили та використали не для проведення будівельних робіт. Відносно вказаних осіб зареєстроване кримінальне провадження та проводиться досудове розслідування. Частка у статутному капіталі позивача була реалізована на електронних торгах в порядку виконавчого провадження. Нові учасники товариства потрапили у безвихідну ситуацію, оскільки ступінь готовності будинку був незначним, для його добудови необхідна була велика сума коштів, а у ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ» було відсутнє майно або кошти, за рахунок яких можна було провести відповідну добудову. Єдиним виходом із ситуації, що склалася для добудови будинку та повернення вкладених попередніми покупцями квартир коштів, було залучення коштів та організаційних можливостей стороннього інвестора для добудови будинку. Тому між ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ» та новим забудовником - ТОВ «СІТІ ЛЬВІВ ДЕВЕЛОПМЕНТ було укладено договір №01-26/03-24 від 26 березня 2024 року, за умовами якого майнові правата функціїзабудовника передані ТОВ «СІТІ ЛЬВІВ ДЕВЕЛОПМЕНТ» проводить добудову будинку. Майнові права на об`єкт незавершеного будівництва ще 26 березня 2024 року були передані за договором новому девелоперу - ТОВ «СІТІ ЛЬВІВ ДЕВЕЛОПМЕНТ», а накладення арешту на квартиру перешкоджає законній господарській діяльності обох названих юридичних осіб, яка спрямована на добудову будинку та захист майнових прав та інтересів усіх контрагентів.

28жовтня 2024 року представником позивача Яковенко О.М. подано до суду відзив на апеляційну скаргу. У ідзиві зазначено, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Підставою для забезпечення позову є те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Враховуючи те, що між сторонами існує спір, судом підставно застосовано заходи забезпечення позову, оскільки існує ризик відчуження спірного майна. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

У заяві про забезпечення позову ОСОБА_4 посилається на те, що відбувається постійна зміна бенефіціарних власників та керівників відповідача. З фінансового звіту за 2023 рік вбачається чистий збиток в господарській діяльності ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ», зобов`язання з виконання договору закінчилися ще у 2022 році, при тому що оплата заявником здійснена повністю. Вважає, що існує обґрунтована підстава ставити під сумнів збереження спірної квартири за час розгляду справи в суді.

Оскаржувана ухвала мотивована тим, що речові права позивача на об`єкти нерухомого майна на момент звернення із цією заявою залишаються не зареєстрованими та не захищеними, що створює певні правові наслідки у майбутньому у вигляді автоматичної пропозиції про повернення коштів. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача, сприяє дійсному і ефективному виконанню судового рішення, а тим самим і здійсненню реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Згідно із ч.1,2 ст.149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Види забезпечення позову визначені у ч.1ст.150 ЦПК України.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно із постановою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цих заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19)).

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що «…повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу».

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих стороною на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Заявник, у своїй заяві про забезпечення позову посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист прав позивача.

Встановлено, що позивач звернулася із позовом про визнання за нею майнових прав на об`єктнезавершеного будівництва-3-хкімнатну житловуквартиру вбудинку (багатоквартирнийжитловий комплекс,що складаєтьсяз житловихприміщень забудівельною адресою: АДРЕСА_1 ,будівництво якогоздійснюється наземельній ділянці,наданій длябудівництва таобслуговування багатоквартирногожитлового будинку,кадастровий номер:4610137500070040024),що знаходитьсяу 1під`їзді на2поверсі забудівельним №4,загальна проектнаплоща -98,97 кв.м згідно укладеного між позивачем та відповідачем ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ» попереднього договору 4674.

З попереднього договору від 5 листопада 2021 року, укладеного ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ» (сторона - 1) з ОСОБА_4 (сторона - 2), вбачається, що предметом цього договору є укладення сторонами в майбутньому договору купівлі-продажу 3-х кімнатної житлової квартири в будинку, що знаходиться в першому під`їзді на другому поверсі за будівельним номером чотири, загальна проектна площа 98,97 кв.м, на умовах, встановлених цим договором. Сторони договору мають право передати (відступити) право вимоги та передати свої обов`язки за цим договором на користь третіх осіб.

26березня 2024року міжТОВ «ЄВРОЛЬВІВ»(замовник)та ТО«ѲҲ ЛЬВІВДЕВЕЛОПМЕНТ» (девелопер)укладено договір№ 01-26/03-24, заумовами якогомайнові права набагатоквартирний житловийбудинок звбудованими приміщеннямигромадського призначеннята підземнимпаркінгом на АДРЕСА_1 ,що будезбудований наземельній ділянці,разом зусім функціонуючимінженерним обладнанням,які необхіднідля забезпеченняналежної йогоексплуатації,який після прийняттяв експлуатаціюзакінченого будівництвомбудинку таздійснення відповідної державноїреєстрації прававласності,стане самостійнимоб`єктом нерухомогомайна,зокрема,-квартирою;а також функціїзабудовника передані ТОВ «СІТІ ЛЬВІВ ДЕВЕЛОПМЕНТ».

Встановлено, що на час звернення ОСОБА_4 з цим позовом та на час постановлення оскаржуваної ухвали квартира, на яку судом накладено арешт, не існувала як об`єкт цивільних прав, оскільки будинок не прийнятий в експлуатацію і право власності на квартири у цьому будинку не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав.

Із встановленого вбачається, що правом розпорядження спірним об`єктом на час прийняття оскаржуваної ухвали належало ТОВ «СІТІ ЛЬВІВ ДЕВЕЛОПМЕНТ», яке не є стороною у справі. Зазначене товариство залучено до участі в цій справі у якості третьої особи після постановлення оскаржуваної ухвали - 29 жовтня 2024 року. Ухвала суду про забезпечення позову від 7 серпня 2024 року стосується прав та інтересів ТОВ «СІТІ ЛЬВІВ ДЕВЕЛОПМЕНТ».

Відтак, належить зробити висновок, що оскаржуваною ухвалою накладено арешт, яке не є об`єктом цивільних прав та не належить відповідачу.

З урахуванням встановленого, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам закону та підялгає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЛЬВІВ»,яка підписанапредставником МаланійІриною Ярославівною, задовольнити.

Ухвалу Шевченківськогорайонного судуміста Львовавід 7серпня 2024року скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні заяви адвоката Яковенко Ольги Миколаївни в інтересах ОСОБА_4 про накладення арешту на 3-х кімнатну житлову квартиру в будинку (багатоквартирний житловий комплекс, що складається з житлових приміщень за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер: 4610137500070040024), що знаходиться в першому під`їзді на другому поверсі, будівельним номером чотири, загальною проектною площею 98,97 кв.м, - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 6 грудня 2024 року.

Головуючий -

---

Т.І.Приколота

Судді:

---

Ю.Р. Мікуш

---

Р.В. Савуляк