Постанова

від 09.12.2024 по справі 420/32283/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/32283/24

Перша інстанція: суддя Іванов Е.А.,

повний текст судового рішення

складено 18.10.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.,

суддів: Осіпова Ю.В., Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Елан» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 у справі №420/32283/24 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

У С Т А Н О В И В :

18.10.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Елан» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС в Одеській області №217/15-32-04-06-16 від 30.09.2024.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову ТОВ «Телерадіокомпанія «Елан» вказує, що оскаржуване рішення Головного управління ДПС в Одеській області №217/15-32-04-06-16 від 30.09.2024 є очевидно незаконним. Також, позивач зауважує, що із прийняттям контролюючим органом спірного у даній справі рішення у ТОВ «Телерадіокомпанія «Елан» виникло додаткове податкове навантаження. На думку позивача, у разі не вжиття заходів забезпечення позову існують об`єктивні причини уважати, що у разі задоволення судом позову виникнуть труднощі із виконання відповідного судового акту.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 у справі № 420/32283/24 у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Елан» про зупинення дії рішення відмовлено.

Постановляючи зазначену ухвалу суд першої інстанції вказав, що товариством з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Елан» до суду на надано жодних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам підприємства, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, будь-яких інших доказів, які б могли свідчити про існування у справі обставин, що можуть ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з позовом до адміністративного суду. Як зауважив окружний адміністративний суд, оцінку очевидній протиправності рішення можу бути надано виключно в ході судового розгляду по суті адміністративної справи, при перевірці правомірності відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Крім того, суд першої інстанції зауважив, що забезпечення позову в спосіб, який зазначено позивачем, фактично є вирішенням спору по суті до прийняття судом відповідного рішення. До того ж, окружним адміністративним судом враховано, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.

Не погоджуючись із рішенням окружного адміністративного суду ТОВ «Телерадіокомпанія «Елан» подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 у справі № 420/32283/24 та винести нове судове рішення про вжиття заходів забезпечення позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав останнього.

Скориставшись наданим приписами чинного процесуального законодавства правом податковим органом до суду апеляційної інстанції подано відзив на апеляційну скаргу, аргументи якого зводяться до правомірності прийняття окружним адміністративним судом спірної ухвали. Натомість, доводи апеляційної скарги, на думку скаржника, є безпідставними.

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.

Зокрема, колегією суддів установлено, що ТОВ «Телерадіокомпанія «Елан» було платником єдиного податку третьої групи.

03.09.2024 фахівцем Головного управління ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку щодо порушення ТОВ «Телерадіокомпанія «Елан» умов перебування платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків.

За результатом вказаної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт від 03.09.2024 №37905/15-32-04-06/30171549, у висновку якого зазначено про порушення ТОВ «Телерадіокомпанія «Елан» умов перебування на спрощеній системі оподаткування.

У подальшому, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення від 30.09.2024 №217/13-32-04-06-16 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи юридичної особи.

Не погодившись із таким індивідуальним актом позивачем скеровано до суду адміністративний позов, а також заяву про забезпечення позову.

Здійснюючи в апеляційному порядку перегляд ініційованого позивачем питання стосовно наявності законодавчо передбачених підстав та необхідності вжиття заходів забезпечення позову, у визначений ТОВ «Телерадіокомпанія «Елан» спосіб, колегія суддів зазначає таке.

Умови та порядок вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначено статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття таких заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник має намір звернутись до суду.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас, для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевірити, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, а також вказати, у чому, зокрема, будуть полягати дії, направлені на відновлення його прав, оцінити складність вчинення таких дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Підстави, за наявності яких судом може бути вжито заходів забезпечення позову, є оціночними, тому, всупереч цілям статті 150 КАС України, містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову у разі формального дотримання її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

У постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Під час вирішення питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у справах щодо оскарження рішень податкового органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку підлягає врахуванню також наступне правове регулювання.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 Податкового кодексу України «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими».

Згідно із п.299.11 ст.299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

З огляду на вказане суд апеляційної інстанції зазначає, що анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп за рішенням податкового органу проводиться в разі виявлення під час проведення перевірки таким платником порушень та є передбаченим законом заходом.

При цьому, оцінку виявленим під час проведення перевірки порушенням суд може надати лише під час розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

У межах досліджуваного питання є неможливим встановлення наявності або відсутності порушень в контексті правомірності анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 30.09.2024 №217/13-32-04-06-16 до набрання законної сили судовим рішенням у справі фактично свідчить про ухвалення рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Також, здійснюючи розгляд питання щодо забезпечення позову, суд апеляційної інстанції враховує усталену позицію Верховного Суду, згідно із якою безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний негативний вплив на суб`єктів господарювання, зокрема, на їх господарську діяльність. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.

Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що анулювання реєстрації платника єдиного податку по суті є формою здійснення контролюючим органом податкового контролю.

Водночас, для позитивного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за позивачем залишається право належними документами підтвердити протиправність відповідного індивідуального акту суб`єкта владних повноважень.

Крім того, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення його прав без вжиття заходів забезпечення позову, про які просить ТОВ «Телерадіокомпанія «Елан».

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Водночас, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. Разом з тим, за умови відсутності належних, допустимих та достатніх доказів настання події, яка спричинить порушення прав заявника, посилання на відсутність ефективного захисту його прав є неспроможними.

Отже, за наслідком дослідження змісту заяви ТОВ «Телерадіокомпанія «Елан» про забезпечення позову у системному зв`язку із наявними у матеріалах справи доказами, колегією суддів установлено, що заявником належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам захист яких стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Означене у повному обсязі спростовує, наведені ТОВ «Телерадіокомпанія «Елан» в заяві про забезпечення позову обґрунтування.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції уважає правильним висновок окружного адміністративного суду про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Телерадіокомпанія «Елан» про забезпечення позову.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а викладені позивачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення спірного питання.

Отже, при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для її скасування немає.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.150, 151, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Елан» залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 у справі №420/32283/24 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді Ю.В. Осіпов А.Г. Федусик