Рішення
від 17.01.2025 по справі 420/32283/24
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/32283/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А. розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщені суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ««ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «ЕЛАН»» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати у повному обсязі Рішення Головного управління ДПС в Одеській області, № 217/15-32-04-06-16 від 30.09.2024 року, у зв`язку із чим поновити з 30.06.2024 року реєстрацію у якості платника Єдиного податку ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "ЕЛАН", мотивуючи це тим, що акт перевірки був складений 03.09.2024 року, та за його наслідками прийняте оскаржуване рішення яким анульована реєстрація позивач у якості платника Єдиного податку 3 групи із ставкою 5 відсотків без ПДВ з 30.06.2024 року тоді як податковим періодом для платника Єдиного податку є календарний квартал, а тому це суперечить п.5 ст.298.2.3 ПКУ; акт не містить інформації, що підприємство відповідає критеріям ст.291.4 ПКУ, та не надає іншим особам послуги з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, а обмежень у наданні послуг до мережі Інтернет не існує; підприємство не займається жодним із видів діяльності, які згідно до абз.8 ст.291.5.1 ПКУ підпадають під обмеження перебування на Єдиному податку; наявність декларації підприємством діяльності за кодом КВЕД 61.90 не може бути критерієм визначення заборонених для застосування на Єдиному податку видів діяльності, оскільки крім зазначених у абз.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПКУ видів діяльності коду КВЕД 61.90 визначені види діяльності, які не заборонені для застосування на Єдиному податку; та під час проведення камеральної перевірки питання порушення платником єдиного податку третьої групи умов перебування на спрощеній системі оподаткування не може перевірятися.

29.10.2024 р. у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

08.11.2024 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов у якому він позов не визнає, підстав того, що на підставі п.299.10 ст.299 ПКУ проведено камеральну перевірку щодо порушень умов перебування платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків. Акт встановлено здійснення позивачем видів діяльності, які не мають право застосовувати спрощену систему оподаткування або невідповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання (абз.8 п.п.291.5.1 п.291.5. ст.291 ПКУ) на підставі складено акт перевірки №217/15-32-04-06-16 від 3009.2024 року. Суб`єкт господарювання які здійснюють діяльність з надання послуг доступу до мережі Інтернет підпадають під дію ч.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПКУ та не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи. На підставі акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення від 30.09.2024 року №217/15-32-04-06-16 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи. Тому вважає, що оскаржуване рішення прийнято законно та обґрунтовано.

Дослідивши заяви по суті справи, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ««ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «ЕЛАН»» є юридичною особою та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС в Одеській області як платник Єдиного податку 30ї групи без сплати ПДВ.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань від 08.08.2024 року видами економічної діяльності позивача є:

60.20. діяльність у сфері телевізійного мовлення (основний)

43.21. Електромонтажні роботи

77.39. Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.

59.11. Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм

61.90.Інша діяльність у сфері електрозв`язку

68.20. Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна

73.12.Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації

33.20.Установлення та монтаж машин і устаткування 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи

46.51. Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням

46.52. Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього

47.91.Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет

47.99 . Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами 62.03 Діяльність із керування комп`ютерним устаткуванням

63.99.Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.

77.33 Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп`ютерів

95.11 Ремонт комп`ютерів і периферійного устаткування

Головним державним інспектором Одеського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Тюпою Анною Геннадіївною, у приміщенні Головного управління ДПС в Одеській області, на підставі п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі - ПКУ) проведено камеральну перевірку щодо порушення умов перебування платником єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за ставкою 5 відсотків Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕРАДЮКОМПАШЯ «ЕЛАН» код ЄДРПОУ 30171549, за результатам якої складений акт від 03.09.2024 № 37905/15-32-04-06/30171549, яким встановлено, що платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотків порушено умови перебування на спрощеної системи оподаткування, а саме: здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно- правових форм господарювання (абз. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ): КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку».

З висновками акту перевірки позивач не погодився та подав на них заперечення

За висновками акту перевірки відповідачем прийнято рішення №217/15-32-04-06-16 від 30.09.2024 року, яким за здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно- правових форм господарювання (абз. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ): КВЕД _61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку» у ТОВ анульована реєстрація платника Єдиного податку третьої групи з .30.06.2024 року.

З вищевказаним рішенням позивач не погодився та звернувся до суду з позовом.

Джерела права та висновки суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 299.10 ст. 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;

7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента);

8) наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції":

щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення;

щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.

Згідно з п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам пп. 4 п. 291.4 та п. 291.5-1 ст. 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу ІІ цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки; далі - ПК України) встановлено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

75.1.1. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Згідно п.76.1. ст.76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п.76.2 ст.76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п.76.3 ст.76 ПКУ камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Тобто, перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Згідно п.86.2. ст.86 за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Зі змісту пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПКУ вбачається, що перевірка умов перебування платником єдиного податку 3-ї групи за ставкою 5 відсотків на спрощеній системі оподаткування не відноситься до виключного переліку предметів камеральної перевірки.

Аналіз наведених норм (чинних на час проведення перевірки) підтверджує висновок про те, що податковий орган, реалізовуючи свої повноваження щодо проведення камеральної перевірки, може здійснювати лише перевірку платника податків виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб`єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб`єктами господарювання та суб`єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб`єкта господарювання, та відносини суб`єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Верховний суд у постанові по справі № 1340/5998/18 від 05 травня 2023 року вказав, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).

Перелік первинних документів, якими оформлюються господарські операції, може бути встановлений правовими нормами.

Проте в акті перевірки зазначено про здійснення позивачем видів діяльності, які не дають право застосовувати спрощену систему оподаткування, тільки виходячи з того, що на думку відповідача такий вид діяльності як 61.90 « Інша діяльність у сфері електрозв`язку» відображений в видах економічної діяльності яким позивач може займатися згідно бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Та в акті камеральної перевірки №37905/15-32-04-06/30171549 від 03.09.2024 року відсутні відомості та не відображено коли та яку господарську операцію та з ким здійснив позивача, яка на думку відповідача не входить до виду діяльності, якими може займатися платник єдиного податку на 3-й групі, чи/або входить до виду діяльності, яким заборонено займатися на цій групі єдиного податку, але таки відомості можуть встановлюватися тільки при проведенні документальної перевірки платника податків, та яка не проводилась відповідачем.

Проте, судом встановлено, що перевірка була камеральною, тобто мала б проводитись виключно по документах податкової звітності (податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО (п.75.1.1 ст.75ПКУ)).

Отже, податковий орган провів перевірку, що одночасно має ознаки як камеральної так і документальної, з посиланням на здійснення позивачем діяльності доказів проведення якої акт перевірки не містить, що свідчить про порушення порядку проведення перевірок внаслідок чого перевірка є протиправною.

Верховний суд у постанові по справі №805/329/17-а від 18 квітня 2019 року оцінюючи питання перевірки контролюючим органом своєчасності сплати податків під час камеральної перевірки зробив висновок, що з`ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки, не можна визнати діями суб`єкта владних повноважень, що відповідають наведеним ознакам. Відповідно, інформація, що зібрана Інспекцією відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для податкового повідомлення-рішення.

За наведеного, правильним є висновок, що, у даному випадку, відповідач, здійснюючи дослідження питань своєчасності сплати позивачем узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, вийшов за межі предмету камеральної перевірки, у зв`язку з чим акт такої перевірки є доказом, здобутим з порушенням Закону, що призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Відповідно, прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення не є правомірними.

При цьому суд враховує що Верховний суд у постанові по справі № 200/697/20-а 10 листопада 2021 року з аналогічних спірних питань, зазначив, що перевірка будь-яких відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюються.

Таким чином суд доходить до висновку, що за встановлених судом обставин інформація використана органом контролю не входить до такої, що може використовуватися під час камеральної перевірки та питання здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування або невідповідності вимогам організаційно правових форм господарювання не може бути предметом камеральної перевірки.

Вищевказані обставини виключають допустимість як доказів відомостей, отриманих в ході такої перевірки, та, відповідно, нівелюють її результати.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованій Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.

За даних обставин подальша оцінка аргументів сторін є недоцільною.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на вищенаведене, суд вважає що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем при звернені до суду з позовом сплачений судовий збір у розмірі 3028грн. за платіжною інструкцією №954 від 16.10.2024року.

Поряд з цим суд вказує на те, що позивачем подано позов за допомогою електронного суду.

У відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Тобто судовий збір за подання даного позову становить 2422,40 грн.

Таким чином враховуючи задоволення позовних вимог позивача, а також те, що позов подано за допомогою електронного суду (в електронній формі), суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн. з Головного управління ДПС в Одеській області.

Керуючись ч.2 ст.9, ст.ст. 73, 77, 90, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «ЕЛАН» до Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 217/15-32-04-06-16 від 30.09.2024 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області поновити з 30.06.2024 року реєстрацію у якості платника Єдиного податку ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "ЕЛАН".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «ЕЛАН»» судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ««ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «ЕЛАН»» (67117, м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 34) код ЄДРПОУ 30171549.

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул. Семінарська, буд.5) код ЄДРПОУ ВП 440069166.

Суддя Е.А.Іванов

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення17.01.2025
Оприлюднено20.01.2025
Номер документу124498218
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —420/32283/24

Рішення від 17.01.2025

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Іванов Е.А.

Постанова від 09.12.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Димерлій О.О.

Ухвала від 18.11.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Димерлій О.О.

Ухвала від 18.11.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Димерлій О.О.

Ухвала від 07.11.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Димерлій О.О.

Ухвала від 25.10.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Димерлій О.О.

Ухвала від 29.10.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Іванов Е.А.

Ухвала від 21.10.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Іванов Е.А.

Ухвала від 18.10.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Іванов Е.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні