Постанова

від 04.12.2024 по справі 336/3695/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 336/3695/22

провадження № 61-7316св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Акціонерне товариство «МетаБанк», ОСОБА_2 ,

треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Горлова Юлія Миколаївна, Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу Акціонерного товариства «МетаБанк» на постанову Запорізького апеляційного суду від 03 травня 2023 року в складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Трофимивої Д. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2022 рокуОСОБА_1 звернувся до суду з позовомдо Акціонерного товариства «МетаБанк» (далі - АТ «МетаБанк»), ОСОБА_2 , у якому просив:

- визнати недійсним іпотечний договір № 32-11-07/0104-МП/К від 30 липня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Несмашною О. С., зареєстрований в реєстрі за № 2064, укладений між ОСОБА_1 та акціонерним банком «Металург» (далі - АБ «Металург»);

- визнати недійсним іпотечний договір № 32-11-08/0013-МП/К-1 від 11 лютого 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Горловою Ю. М. за № 715, укладений між ОСОБА_1 та АБ «Металург»;

- припинити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наступні обтяження нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 :

- запис про іпотеку 2007005 від 30 липня 2007 року; реєстраційний номер іпотеки 5395061; підстава для державної реєстрації: договір № 4 про внесення змін до іпотечного договору від 30 липня 2007 року № 32-11-07/0104-МП/К, серія та номер: 149, виданий 18 лютого 2010 року, видавник - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Савицька О. В.;

- запис про іпотеку: 2007127 від 12 лютого 2008 року; реєстраційний номер іпотеки 6575194; підстава для державної реєстрації: договір № 2 про внесення змін до іпотечного договору від 11 лютого 2008 року № 32-11-08/0013-МП/К-1, серія та номер: 148, виданий 18 лютого 2010 року, видавник - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Савицька О. В.;

- заборону на нерухоме майно № 2007193, підстава для державної реєстрації: іпотечний договір від 11 лютого 2008 року № 715, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Горлова Ю. М., заборона № 716;

- заборону на нерухоме майно № 2007162, іпотечний договір № 32-11-07/0104-МП/К, № 2064 від 30 липня 2007 року, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Несмашна О. С.

На обґрунтування позову зазначав, що йому на праві власності належить нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить: жилий будинок літ. В-2 житловою площею 158,1 кв. м; ворота № 7; паркани № № 6,9,10; хвіртка № 8; замощення І; навіс Г; вольєр Д - загальною площею 217, 4 кв. м., площа земельної ділянки 497 кв. м., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності (інформаційна довідка 301826979 від 31.05.2022).

Він неодноразово за проханням свого сина (відповідача ОСОБА_2 ) виступав майновим поручителем за кредитними договорами, укладеними між його сином та АТ «МетаБанк».

У 2007 році ОСОБА_2 знову запропонував йому виступити поручителем за кредитним договором, укладеним з АБ «Металург», та передати в іпотеку банку належний чому будинок.

Отримавши від нього відмову, відповідач ОСОБА_2 , діючи протягом тривалого часу, у червні 2007 року, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом залякування та погроз застосування фізичного насильства та психологічного впливу, примусив його укласти іпотечний договір № 32-11-07/0104-МП/К від 30 липня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Несмашною О. С., зареєстрований в реєстрі за № 2064. За цим договором ОСОБА_1 передав АБ «Металург» належне йому на праві власності нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить: жилий будинок літ. В-2, житловою площею 158,1 кв. м; ворота № 7; паркани № № 6,9,10; хвіртка № 8; замощення І; навіс Г; вольєр Д - загальною площею 217, 4 кв. м., площа земельної ділянки 497 кв. м. До складу предмету іпотеки також входило інше майно, у тому числі металопластикові вікна та двері, броньовані двері, підлога з підігрівом, камін, кондиціонери, імпортна сантехніка, в тому числі душові кабіни, газовий котел, супутникове обладнання, система відео нагляду, яке знаходиться у цьому будинку, не маючи статусу нерухомого майна. Цим іпотечним договором забезпечувалось виконання всіх зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 32- 11- 07/0104-К від 26 червня 2007 року, згідно умов якого іпотекодержатель АБ «Металург» видав ОСОБА_2 кредит в розмірі 2 500 000, 00 грн.

В подальшому ОСОБА_2 примусив його підписати договори № 1 від 11 лютого 2008 року, № 2 від 23 грудня 2008 року, № 3 від 05 березня 2009 року, № 4 від 18 лютого 2010 року про внесення змін до іпотечного договору № 32- 11-07/0104-МП/К від 30 липня 2007 року.

Крім того, 11 лютого 2008 року ОСОБА_2 , діючи повторно, маючи умисел на примушування його до укладення договору іпотеки з погрозою насильства над ним шляхом залякування та систематичного побиття, примусив його укласти з АБ «Металург» іпотечний договір № 32-11-08/0013-МП/К-1. Згідно умов цього договору ОСОБА_1 передав АБ «Металург» в іпотеку належне йому на праві власності домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить: жилий будинок літ. В-2 житловою площею 158,1 кв. м; ворота № 7; паркани № № 6,9,10; хвіртка № 8; замощення І; навіс Г; вольєр Д - загальною площею 217, 4 кв. м., площа земельної ділянки 497 кв. м.

Посилаючись на те, що вказані договори були укладені та підписані ним проти його справжньої волі, внаслідок застосування до нього у період з червня 2007 року по лютий 2010 року фізичного та психічного тиску зі сторони ОСОБА_2 , ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 за допомогою належних та достатніх доказів не довів факт укладення оспорюваних договорів під впливом насильства.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 03 травня 2023 року рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.

Визнано недійсним іпотечний договір № 32-11-07/0104-МП/К від 30 липня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Несмашною О. С., зареєстрований в реєстрі за № 2064, укладений між ОСОБА_1 та АБ «Металург».

Визнано недійсним іпотечний договір № 32-11-08/0013-МП/К-1 від 11 лютого 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Горловою Ю. М. за № 715, укладений між ОСОБА_1 та АБ «Металург».

Припинено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наступні обтяження нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 :

- запис про іпотеку 2007005 від 30 липня 2007 року; реєстраційний номер іпотеки 5395061; підстава для державної реєстрації: договір № 4 про внесення змін до іпотечного договору № 32-11-07/0104-МП/К від 30 липня 2007 року, серія та номер: 149, виданий 18 лютого 2010 року, видавник - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Савицька О. В.;

- запис про іпотеку: 2007127 від 12 лютого 2008 року; реєстраційний номер іпотеки 6575194; підстава для державної реєстрації: договір № 2 про внесення змін до іпотечного договору від 11 лютого 2008 року № 32-11-08/0013-МП/К-1, серія та номер: 148, виданий 18 лютого 2010 року, видавник - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Савицька О. В.;

- заборону на нерухоме майно № 2007193, підстава для державної реєстрації: іпотечний договір р. № 715 від 11 лютого 2008 року, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Горлова Ю. М., заборона № 716;

- заборону на нерухоме майно № 2007162, іпотечний договір № 32-11-07/0104-МП/К, № 2064 від 30 липня 2007 року, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Несмашна О. С.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що 19 квітня 2022 року ОСОБА_3 звернувся до органів Національної поліції України зі заявою про вчинення ОСОБА_2 щодо нього злочину, передбаченого частиною другою статті 355 КК України.

На підставі цієї заяви 19 квітня 2022 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082060000387 та розпочато досудове розслідування.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2022 року кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 355 КК України щодо ОСОБА_2 закрито на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

З вказаної ухвали суду вбачається, що проведеним досудовим розслідуванням та в ході судового розгляду встановлено, що в червні 2007 року, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом залякування та погроз застосування фізичного насильства та психологічного впливу, ОСОБА_2 примусив ОСОБА_1 укласти з АБ «Металург» договір іпотеки №32-11-07/0104-МШК від 30 липня 2007 року.

В подальшому ОСОБА_2 , діючи повторно, маючи умисел на примушування ОСОБА_1 до укладення іншого договору іпотеки, шляхом залякування та систематичного побиття, змусив ОСОБА_1 укласти договір іпотеки № 32-11-08/0013-МП/К-1 від 11 лютого 2008 року.

Оскільки ОСОБА_2 визнав факти вчинення ним насильства щодо свого батька для підписання ним іпотечних договорів і погодився на закриття справи з нереабілітуючих підстав, вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У травні 2023 року АТ «МетаБанк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 03 травня 2023 року та залишити в силі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2023 року.

На обґрунтування касаційної скарги зазначало про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 липня 2021 року в справі № 357/4897/20 та від 01 грудня 2021 року в справі № 334/8900/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

Також вказувало на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Позивач, намагаючись уникнути відповідальності та звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки, через 15 років після підписання оспорюваних договорів іпотеки звернувся до правоохоронних органів із заявою щодо примушування його ОСОБА_2 до укладення цих договорів.

Згідно з частиною другою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства, відтак позивач звернувся до суду з позовом з пропуском позовної давності.

Матеріалами справи підтверджується вільне волевиявлення позивача на прийняття обов`язків за договорами іпотеки.

Ще 16 січня 2012 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя ухвалив рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитними договорами.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2023 року зупинено дію постанови Запорізького апеляційного суду від 03 травня 2023 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

26 червня 2023 року справа № 336/3695/22 надійшла до Верховного Суду.

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 направили відзиви на касаційну скаргу, в якому просили залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 на праві власності належало нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить: жилий будинок літ. В-2 житловою площею 158,1 кв. м; ворота № 7; паркани № № 6,9,10; хвіртка № 8; замощення І; навіс Г; вольєр Д - загальною площею 217, 4 кв. м, площа земельної ділянки 497 кв. м, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності (інформаційна довідка 301826979 від 31 травня 2022 року).

ОСОБА_1 неодноразово на прохання свого сина ОСОБА_2 виступав майновим поручителем за кредитним договором, укладеним між його сином та АБ «Металург (після зміни назви - АТ «Метабанк)».

Зокрема, 30 липня 2007 року позивач уклав з банком іпотечний договір № 32- 11-07/0104-МП/К, а 11 лютого 2008 року - іпотечний договір № 32-11-08/0013-МП/К-1, за умовами яких він передав банку в іпотеку належний йому будинок АДРЕСА_1 .

Надалі, протягом 2007-2010 років позивач уклав ряд договорів про внесення змін до цих іпотечних договорів.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 16 серпня 2012 року, задоволено позов ПАТ КБ «МетаБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_2 , Шевченківський РВ ЗМУ ГУМВС України про звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернуто стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного договору № 32-11-08/0013-МП/К-1 - житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу на прилюдних торгах з початковою ціною реалізації в розмірі 1 515 000,00 грн, та на підставі іпотечного договору № 32-11-08/0013-МП/К-3 на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_5 на праві власності, шляхом продажу на прилюдних торгах з початковою ціною реалізації в розмірі 19 096,00 грн, в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «МетаБанк» за кредитним договором № 32-11-08/0013-К від 11 лютого 2008 року.

Виселено ОСОБА_1 з жилого будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_1 з житлового будинку АДРЕСА_1 .

19 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до органу Національної поліції України із заявою про вчинення ОСОБА_2 щодо нього злочину, передбаченого частиною другою статті 355 КК України. Як зазначено у заяві, його син ОСОБА_2 , застосовуючи психологічне насильство, погрожуючи застосуванням, а надалі й застосовуючи фізичне насильство, примусив його укласти оспорювані договори іпотеки.

На підставі цієї заяви 19 квітня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12022082060000387 та розпочато досудове розслідування.

26 травня 2022 року досудове розслідування завершено та прокурор Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Яланська А. П. звернулася до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2022 року в справі № 335/2870/22 звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 355 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під час розгляду справи суд зобов`язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною першою статті 231 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Для визнання правочину недійсним позивач має довести наступні обставини: 1) факт застосування до нього (до потерпілої сторони правочину) фізичного чи психологічного тиску з боку іншої сторони чи з боку третьої особи; 2) вчинення правочину проти своєї справжньої волі; 3) наявність причинного зв`язку між фізичним або психологічним тиском і вчиненням правочину, який оспорюється.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (стаття 89 ЦПК України).

Суди встановили, що 19 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів із заявою, у якій зазначав, що його син ОСОБА_2 , застосовуючи психологічне та фізичне насильство, примусив його укласти оспорювані договори іпотеки, відтак вчинив злочин, передбачений частиною другою статті 355 КК України.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду від 06 липня 2022 року у справі № 335/2870/22 ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 355 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, АТ «МетаБанк» оскаржило його в апеляційному порядку та ухвалою Запорізького апеляційного суду від 29 серпня 2022 року апеляційну скаргу АТ «МетаБанк» повернуто на підставі пункту 2 частини третьої статті 399 КПК як таку, що подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ухвалу Запорізького апеляційного суду від 29 серпня 2022 року про повернення апеляційної скарги залишено без змін, а касаційну скаргу АТ «МетаБанк» - без задоволення.

У цій постанові суд касаційної інстанції встановив, що під час підготовчого судового засідання суд не перевіряв припущення сторони обвинувачення, викладені в обвинувальному акті, про те, що існує, як явище об`єктивної дійсності, діяння, зазначене в обвинувальному акті, правильність кваліфікації, здійсненої органами досудового розслідування, та не встановлював винуватість ОСОБА_2 чи його причетність до інкримінованого діяння, а в межах своєї компетенції вирішив лише питання про наявність підстав для закриття провадження до призначення судового розгляду по суті висунутого обвинувачення.

Таким чином, суди у справі № 335/2870/22 не встановили факт вчинення ОСОБА_1 оспорюваних договорів іпотеки проти його справжньої волі внаслідок застосування до нього фізичного чи психічного тиску з боку його сина ОСОБА_2 .

У цій справі позивач також не надав жодні належні та достатні докази на підтвердження наявності підстав для визнання недійсними оспорюваних договорів на підставі частини першої статті 231 ЦК України.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 у зв'язку з його недоведеністю.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального закону, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим.

Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційна скарга задоволена, скасована постанова апеляційного суду й залишено в силі рішення суду першої інстанції, витрати АТ «МетаБанк» на сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 5 954,00 грн підлягають стягненню з ОСОБА_1 на його користь.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «МетаБанк» задовольнити.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 03 травня 2023 року скасувати та залишити в силі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2023 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «МетаБанк» витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 5 954,00 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов