Постанова

від 04.12.2024 по справі 592/13042/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 592/13042/21

провадження № 61-7671св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Сумська міська територіальна громада в особі Сумської міської ради, Міськрайонне управління у м. Суми та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області,

треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Сумська регіональна філія державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», Товариство з обмеженою відповідальністю «Діната»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Толмачовою Валентиною Миколаївною, на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 жовтня 2023 року у складі судді Катрич О. М. та постанову Сумського апеляційного суду від 07 травня 2024 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Криворотенка В. І., Рунова В. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Міськрайонного управління в м. Суми та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, треті особи: ОСОБА_3 , Сумська регіональна філія державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», Товариство з обмеженою діяльністю «Діната» (далі - ТОВ «Діната») про зобов`язання вчинити певні дії, визнання права власності, визнання права на частину об`єкта незавершеного будівництва, поділ майна подружжя, поділ житлового будинку та земельної ділянки з припиненням права спільної часткової власності (справа № 592/8633/20).

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 жовтня 2021 року роз`єднано позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Міськрайонного управління в м. Суми та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, треті особи: ОСОБА_3 , Сумська регіональна філія державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», ТОВ «Діната», про зобов`язання вчинити певні дії та вказані позовні вимоги виділено в самостійне провадження (справа № 592/13042/21).

Позовна заява в зазначеній частині мотивована тим, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться цивільна справа № 592/8633/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, визнання права на частину об`єкта незавершеного будівництва, поділ майна подружжя, поділ житлового будинку та земельної ділянки, з припиненням права спільної часткової власності, провадження у якій на даний час зупинено до вирішення даної справи. У межах вказаної справи була проведена комплексна судова автотоварознавча, будівельно-технічна, земельно-технічна та оціночно-будівельна експертизи від 31 березня 2021 року, згідно з якими виявилося, що частина незавершеного будівництвом житлового будинку літ. К-1 за адресою: АДРЕСА_1 розташована за межею правовстановлюючих документів на земельну ділянку з кадастровим номером 5910136600:17:024:0009, а фактичні межі та площа земельної ділянки не співпадають з межами та площею, які зазначені в правовстановлюючих документах на земельну ділянку за вищевказаною адресою.

Спірна земельна ділянка була придбана ОСОБА_2 за час шлюбу з нею, за договором купівлі-продажу від 15 серпня 2016 року. Відповідач не бажає вчиняти дії щодо реєстрації нерухомого майна, вважаючи, що без прийняття в експлуатацію та державної реєстрації житлового будинку вона не зможе претендувати на 1/2 частку спірного домоволодіння та земельної ділянки, як на частку подружжя.

Відповідно до висновку комплексної судової авто товарознавчої, будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 31 березня 2021 року ступінь готовності незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 становить 77 %.

Вказувала, що не може самостійно, без суду усунути вищезазначені помилки, оскільки про усунення помилок у відомостях Державного земельного кадастру може подавати заяви тільки власник, як зацікавлена особа.

Ураховуючи наведене, з урахуванням уточнень, ОСОБА_1 просила суд:

- зобов`язати Міськрайонне управління у м. Суми та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області виправити технічні помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру (далі - ДЗК) внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості відповідно до виготовленої землевпорядної документації зі створенням електронного документу в форматі XML спеціалістами Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136600:17:024:0009, площею 0,0915 га;

- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 зі сторони Сумської міської територіальної громади в особі Сумської міської ради, шляхом приведення у відповідність меж земельної ділянки АДРЕСА_5 , що межують з земельною ділянкою АДРЕСА_1 ;

- стягнути зі ОСОБА_2 на її користь понесені судові витрати, які складаються з судового збору, оплати за проведення експертизи, залучення спеціалістів, а також витрат на професійну правничу допомогу, загальна сума яких буде визначена додатково під кінець розгляду справи по суті, оскільки саме цей відповідач не бажав усунути ці неточності добровільним шляхом та з вини якого, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з нею, була куплена земельна ділянка, фактичні розміри та конфігурація якої не відповідала координатам, визначеним в правовстановлюючих документах.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 листопада 2022 року за клопотанням сторони позивача замінено первісного відповідача - ОСОБА_4 на належного відповідача - Сумську міську раду; залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 .

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 жовтня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що обраний позивачем спосіб захисту законодавством не передбачено. Крім того, суд не вбачає підстав для зобов`язання Міськрайонного управління у м. Суми та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області вносити такі виправлення, як просить представник, так як управління не відмовляло ОСОБА_1 у проведенні таких дій. Спірна земельна ділянка була придбана ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу в межах, визначених в технічній документації, вона була сформована відповідно до технічної документації, їй присвоєний кадастровий номер, власниками суміжних земельних ділянок законність формування придбаної земельної ділянки не оспорюється, спору щодо її меж не існує. На цей час спір щодо межі земельної ділянки з власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 відсутній і не є предметом заявлених позовних вимог у даній справі. Крім того, будь-яка зміна меж земельної ділянки може потягти за собою зміну меж (площі) суміжних земельних ділянок, власники або користувачі яких не залучені до розгляду справи, що може порушити їх права.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Постановою Сумського апеляційного суду від 07 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 жовтня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Міськрайонного управління в м. Суми та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов`язання виправити технічні помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру скасовано.

Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Міськрайонного управління в м. Суми та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов`язання виправити технічні помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру закрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 жовтня 2023 року змінено в частині мотивів відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 до Сумської міської територіальної громади в особі Сумської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивач звернулася з вимогами про зобов`язання виправити технічні помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру, зазначивши як відповідача Міськрайонне управління в м. Суми та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, яке було структурним підрозділом, та не є юридичною особою, а отже, не наділене цивільною процесуальною дієздатністю, у зв`язку із чим не може виступати стороною у цивільному процесі.

Решта позовних вимог заявлена до неналежного відповідача, оскільки ОСОБА_4 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 25 листопада 2015 року, який розміщено не на суміжній земельній ділянці, тому спір в цій частині вимог безпосередньо стосується її прав та інтересів як користувача земельної ділянки АДРЕСА_5 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Толмачова В. М., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до районного суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про неналежний спосіб захисту прав, оскільки забезпечує повний захист прав позивача, без необхідності додатково звертатися до суду, позовні вимоги були обрані для захисту прав в ефективний спосіб.

Суди попередніх інстанцій не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, дослідження та встановлення всіх обставин справи, зокрема, були необґрунтовано відхилені клопотання сторони позивача про призначення судової експертизи для встановлення наявності відхилень меж земельних ділянок, було відмовлено у виклику свідків.

Вказує, що судді районного суду були заявлені відводи, які обґрунтовані численними порушеннями ним норм процесуального права, упередженим ставленням до сторони позивача та більш прихильним до відповідачів, проте такі були відхилені, а апеляційний суд взагалі не перевірив відповідних доводів апеляційної скарги.

Доводів у частині закриття провадження у справі апеляційним судом не наводить.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційні скарги

У липні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Сергеєва С. А., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи є безпідставними й не впливають на правильність оскаржуваної постанови апеляційного суду, оскільки розгляд справи повинен здійснюватися за належного складу учасників, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

У липні 2024 року представник ОСОБА_4 - адвокат Кондратенко С. Ю., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, якими було відмовлено у задоволенні позовних вимог. ОСОБА_4 , як користувач суміжної земельної ділянки не бажає змінювати її межі, тому позов у цій справі не може бути задоволено, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Касаційна скарга була подана до Верховного Суду у травні 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

20 червня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Ухвалою суду від 29 серпня 2022 року зупинено провадження у цивільній справі № 592/8633/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, визнання права на частину об`єкта незавершеного будівництва, поділ майна подружжя, поділ житлового будинку та земельної ділянки з припиненням права спільної часткової власності до набрання законної сили судовим рішенням у цій цивільній справі № 592/13042/21.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 15 липня 2016 року до 18 вересня 2020 року.

ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка, кадастровий номер 5910136600:17:024:0009, площею 0,0915 га, за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 серпня 2016 року.

Третя особа ОСОБА_4 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 25 листопада 2015 року. На даний час у третьої особи немає правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

Третя особа ОСОБА_3 є землекористувачем 1/2 частини земельної ділянки № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

На ухвалу суду першої інстанції від 15 вересня 2022 року Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області суду було надано такі документи: витяг з ДЗК про земельну ділянку з кадастровим номером 5910136600:17:024:0009; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5910136600:17:024:0019 на 2 арк.; обмінні файли на земельні ділянки з кадастровими номерами 5910136600:17:024:0009; 5910136600:17:024:0019 в електронному вигляді на компакт-диску з бази даних Національної кадастрової системи; копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 5910136600:17:024:0019 на 17 арк.; копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136600:17:024:0009 та повідомлено, що документація із землеустрою на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_5 не розроблялася, право власності не зареєстроване, державний акт не видавався.

У цивільній справі № 592/8633/20 була проведена комплексна судова авто-товарознавча, будівельно-технічна, земельно-технічна, оціночно-будівельна та оціночно-земельна експертизи від 31 березня 2021 pоку № КСЕ-19/119-21/97, за якою згідно з даними проведеної 01 лютого 2021 року інвентаризації ступінь готовності незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 становить 77 %.

За результатами аналізу наданого на дослідження топографо-геодезичного знімання фактичного користування земельної ділянки встановлено, що частина незавершеного будівництвом житлового будинку літ. К-І розташована за межею правовстановлюючих документів на земельну ділянку з кадастровим номером 5910136600:17:024:0009; при цьому перетин дорівнює площі 20 кв. м. Отже, порушено вимоги будівельного паспорту, що є документом, на підставі якого здійснюється забудова земельної ділянки згідно положень статті 27 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Експлуатація житлового будинку АДРЕСА_1 можлива за умови вирішення питання стосовно фактичного розташування будинку на земельній ділянці садиби АДРЕСА_1 та з дотриманням положень приведеного «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів». За результатами проведеного 01 лютого 2021 року обстеження наявність житлового будинку площею 62 кв. м, позначеного у технічному паспорті від 10 червня 2016 року літ. А-І з прибудовою літ. А, що значиться в договорі купівлі-продажу житлового будинку від 15 серпня 2016 року не встановлена.

На розгляд суду пропонується один варіант поділу садиби за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ідеальних часток співвласників у розмірі 1/2. При цьому необхідно зазначити, що наданий варіант розподілу житлового будинку виконується за умов вирішення питання щодо порушення межі сусідньої земельної ділянки (ділянка АДРЕСА_5 ) на площі 20 кв. м шляхом укладання договору купівлі-продажу вказаної площі земельної ділянки, укладання договору оренди на підставі статті 102-1 ЗК України або приведення у відповідність технічної документації на земельну ділянку. Проведеним дослідженням визначено два варіанти поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:17:024:0009 площею 0,0915 га згідно з правовстановлюючих документів за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ідеальних часток, а саме по 1/2 частці кожному, з урахуванням варіанту поділу житлового будинку та надвірних споруд.

У зв`язку з наявними невідповідностями фактичних меж земельної ділянки до правовстановлюючих документів, встановлення в натурі запропонованих варіантів поділу земельної ділянки можливе після приведення меж досліджуваної земельної ділянки на АДРЕСА_1 у відповідність до документів, що підтверджують права на неї. На розгляд суду запропоновано два варіанти поділу земельної ділянки з урахуванням варіанту поділу житлового будинку та надвірних споруд, з окремими в`їздами. Даний висновок складений та підписаний судовими експертами Мірошніченко Ю. В. , Ольговським В. В. , Вініченко В. В.

12 листопада 2021 року на замовлення відповідача ОСОБА_2 відповідно до договору між ним та ФОП ОСОБА_13 було проведено виконання топографо-геодезичних робіт з винесенням в натурі на місцевість меж земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:17:024:0009 за адресою: АДРЕСА_1 , виконаний кадастровий план зазначеної земельної ділянки. У ході проведених робіт встановлено, що належний відповідачу будинок за адресою: АДРЕСА_1 , частково розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5910136600:17:024:0033.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень завник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц (провадження № 14-59цс18), від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/19 та від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також зазначає про порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме, судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Толмачової В. М., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судові рішення суду першої інстанції, в незміненій та нескасованій після апеляційного перегляду частині, та апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг висновків судів не спростовують.

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України).

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (частини перша-третя статті 95 ЦК України).

За змістом частини четвертої статті 95 ЦК України керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Філії та представництва, а також відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, у яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року справа № 760/32455/19 (провадження № 61-16459сво20).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Встановивши, що ОСОБА_1 пред`явила позовні вимоги про зобов`язання виправити технічні помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру, до Міськрайонного управління в м. Суми та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, яке не є юридичною особою, а є структурним підрозділом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення районного суду у відповідній частині із закриттям провадження у справі у цій частині.

Доводів щодо незаконності та необґрунтованості постанови апеляційного суду в зазначеній частині касаційна скарга не містить.

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З аналізу наведених норм матеріального та процесуального права можна дійти висновку, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Згідно із частинами першою-третьою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Встановивши, що решта позовних вимог була пред`явлена ОСОБА_1 до неналежного відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зміну мотивів рішення районного суду у цій частині та відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог ОСОБА_1 саме через незалучення нею належного відповідача.

ОСОБА_1 звернулася до Сумської міської територіальної громади в особі Сумської міської ради з позовними вимогами про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом приведення у відповідність меж земельної ділянки АДРЕСА_1 , що межує із земельною ділянкою АДРЕСА_1 .

Проте, судами було встановлено, що третя особа - ОСОБА_4 , є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 25 листопада 2015 року.

Суд апеляційної інстанції правильно вказав, що хоча правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку на час розгляд справи ОСОБА_4 не має, проте, успадкувавши житловий будинок, вона має право користуватися вказаною земельною ділянкою АДРЕСА_5 . Відтак, спір у цій частині позовних вимог безпосередньо стосується її прав та інтересів як користувача земельної ділянки АДРЕСА_5 .

Відповідно, ОСОБА_4 мала бути відповідачем або співвідповідачем у цій справі, без залучення якого не можна вирішувати заявлені позовні вимоги по суті.

Проте, саме за клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Толмачової В. М., ухвалою суду першої інстанції було замінено первісного відповідача - ОСОБА_4 на Сумську міську раду. Залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_4 .

Тобто, саме сторона позивача розпорядилася на власний розсуд своїми процесуальними правами та визначилася з колом учасників справи, до яких пред`являються позовні вимоги.

Доводів щодо незаконності висновків апеляційного суду про те, що ОСОБА_4 мала бути відповідачем у справі, що є самостійною підставою для відмови у позові в цій частині вимог, касаційна скарга теж не містить.

Натомість, Верховний Суд не може брати до уваги та перевіряти доводи касаційної скарги про неналежний, на думку заявника, розгляд справи судами попередніх інстанції по суті заявленого питання, оскільки суд не може вирішувати питання обґрунтованості позовних вимог по суті без залучення до розгляду справи належного відповідача.

Колегія суддів також відхиляє посилання заявника на те, що судді районного суду були заявлені обґрунтовані відводи, у задоволенні яких було відмовлено, оскільки такі стосувалися незгоди сторони позивача з процесуальними рішеннями судді, що не може бути підставою для відводу відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України. Відводи вирішені судом відповідно до статті 40 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги про те, що позивачка обрала належний і ефективний спосіб судового захисту, який відновлює права позивачки, є помилковими з огляду на статтю 5 ЦПК України і, крім того, позов пред`явлено до неналежного відповідача.

Отже, доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, з урахуванням внесених апеляційним судом змін, оскільки вони не містять посилань на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для зміни чи скасування судових рішень

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційних скарг висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення суду першої інстанції, в незміненій після апеляційного перегляду частині, та апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Толмачовою Валентиною Миколаївною, залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 жовтня 2023 року, в незміненій та нескасованій після апеляційного перегляду частині, та постанову Сумського апеляційного суду від 07 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець