Ухвала

від 27.11.2024 по справі 463/5556/24

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 463/5556/24

провадження № 51 - 4056 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу голови ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року про повернення апеляційної скарги,

установив:

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 23 липня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про роз`яснення ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 26 червня 2024 року про тимчасовий доступ до речей та документів в кримінальному провадженні № 62023140110000352.

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17 вересня 2024 року відмовлено голові ІНФОРМАЦІЯ_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження цього рішення, а апеляційну скаргу повернуто.

У касаційній скарзі селищний голова ОСОБА_4 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує, що цей суд, всупереч положень ст. 419Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), надав помилкову та неналежну оцінку доводам його клопотання, якими він обґрунтовував поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді. Зокрема, в своєму клопотанні він указував, що ухвала слідчого судді була проголошена за відсутності представника особи, яка подала заяву про роз`яснення судового рішення, при цьому останній у день ухвалення рішення звернувся до суду з заявою про видачу повного тексту ухвали, яка всупереч положень ч. 7 ст. 376 КПК Славській селищній раді не надсилалася. Разом із тим, оскаржуване судове рішення було отримано 28 серпня 2024 року після повторного звернення до суду із такою заявою. Зазначає, що

23 липня 2024 року представник ІНФОРМАЦІЯ_3 вживав заходів, спрямованих на отримання копії оскаржуваного рішення слідчого судді, зміст та мотиви якого йому не були відомі. Відтак, на думку заявника, апеляційний суд мав би визнати ці причини поважними та поновити строк на апеляційне оскарження, проте безпідставно відмовив у задоволенні клопотанні, чим обмежив право органу місцевого самоврядування на апеляційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів (далі - Суд), перевіривши доводи касаційної скарги, та долучену до неї копію судового рішення, дійшла висновку про таке.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Приписами ст. 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Умотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Забезпечення права на апеляційний перегляд судового рішення є однією з основних засад судочинства. Ці правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2, 17 ст. 7 КПК, де вказано, що зміст і форма кримінального провадження повинні узгоджуватися з загальними засадами кримінального провадження, в тому числі і з забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно з ч. 3 ст. 395 КПК, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

За правилами ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала,

не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції

за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Як убачається з доданої до касаційної скарги копії ухвали слідчого судді, при розгляді заяви про роз`яснення судового рішення у судовому засіданні брав участь представник ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_5 .

В судовому засіданні він підтримав свою заяву, просив її задовольнити, а також надав додаткові пояснення.

Після виходу слідчого судді з нарадчої кімнати представник селищної ради залишив зал судового засідання, не дочекавшись оголошення рішення суду.

23 липня 2024 року представник селищної ради подав до місцевого суду заяву про видачу копії рішення слідчого судді за результатом розгляду його заяви та

08 серпня 2024 року повторно звернувся до місцевого суду із такою заяву.

Повний текст ухвали слідчого судді надійшов на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 28 серпня 2024 року.

Колегія суддів звертає увагу заявника на те, що відповідно до положень ч. 8

ст. 376 КПК (в редакції, що діяла на час постановлення судових рішень), копія судового рішення надсилається учаснику судового провадження не пізніше наступного дня лише у разі, коли він не був присутнім в судовому засіданні, тоді як у цьому провадженні представник селищної ради був у судовому засіданні, проте залишив його після виходу слідчого судді з нарадчої кімнати.

Посилання голови селищної ради у касаційній скарзі на правову позицію, викладену в постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 травня 2024 року у справі

№ 205/4687/22 не є релевантним, оскільки у вказані справі порушувалося питання про поновлення строку апеляційного оскарження вироку місцевого суду, тоді як у цьому провадження представник селищної ради оскаржував в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді постановлену за результатами розгляду саме його заяви, з мотивами та змістом якої він був знайомий.

05 вересня 2024 року голова ІНФОРМАЦІЯ_3 оскаржив ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку та подав клопотанням про поновлення пропущеного строку.

Своє клопотання мотивував тим, що ухвала слідчого судді від 23 липня 2024 року була проголошена цього ж дня за відсутності представника особи, яка подала заяву про роз`яснення судового рішення, а копію ухвали було отримано ІНФОРМАЦІЯ_4 28 серпня 2024 року, а тому ІНФОРМАЦІЯ_5 пропустила строк апеляційного оскарження з поважних причин.

ІНФОРМАЦІЯ_6 17 вересня 2024 року, керуючись статтями 395, 399 КПК, відмовив у задоволенні клопотання голови ІНФОРМАЦІЯ_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, визнавши причини його пропуску неповажними.

Мотивуючи своє рішення суд апеляційної інстанції в ухвалі послався на журнал судового засідання та зміст ухвали слідчого судді, відповідно до яких у судовому засіданні 23 липня 2024 року був присутній представник ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_5 , а також на довідку секретаря судового засідання, згідно якої учасники процесу залишили зал судового засідання після виходу слідчого судді

з нарадчої кімнати і на проголошення судового рішення не з`явились.

Тому, апеляційний суд не знайшов підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді. При цьому отримання заявником копії оскаржуваної ухвали 28 серпня 2024 року, цей суд не визнав поважною причиною, яка б могла перешкодити йому вчасно звернутися з апеляційною скаргою у встановлений законом строк. Не знайшов суд і інших підстав для поновлення пропущеного строку.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27 березня 2019 року (справа № 127/17092/18), особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), й інші доречні обставини.

У своєму рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів

і такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип «res judicata» (принцип юридичної визначеності).

У касаційній скарзі голова селищної ради указує, що ІНФОРМАЦІЯ_5 вживала заходів спрямованих на отримання копії рішення слідчого судді шляхом неодноразового звернення до суду з заявами про видачу копії, зокрема 23 липня та повторно 08 серпня 2024 року, а тому суд апеляційної інстанції мав би визнати, що строк апеляційного оскарження був пропущений заявником з поважних причин і поновити його.

Водночас, колегія суддів звертає увагу заявника на те, що рішення слідчого судді від 23 липня 2024 року було надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 24 липня 2024 року, тобто наступного дня а 25 липня 2024 року було забезпечено надання загального доступу до цього рішення.

Ураховуючи передбачені законом стислі строки (5 днів) на оскарження ухвал слідчих суддів, та у разі заінтересованості в його оскарженні в межах цього строку, представник селищної ради не був позбавлений можливості ознайомитись із змістом ухваленого рішення в межах строку на апеляційне оскарження, та у межах цього строку подати апеляційну скаргу.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання голови заявника про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, діяв з додержанням вимог статей 113, 116, 117 та п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК у їх взаємозв`язку.

Зважаючи на викладене, підстав для задоволення касаційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428, ст. 441 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою голови ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4

на ухвалу Львівського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року про повернення апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3