Ухвала

від 02.12.2024 по справі 607/8985/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.12.2024 Справа №607/8985/24 Провадження №4-с/607/55/2024

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючої Герчаківської О. Я.,

з участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

заявника ОСОБА_1 ,

(в режимі відеоконференції)

державного виконавця Кацан А. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кацан Алли Борисівни та керівника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Валевського Олександра Олександровича, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кацан Алли Борисівни та керівника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Валевського Олександра Олександровича.

В обґрунтування поданої скарги заявник покликається на реквізити виконавчого документа: виконавчий лист по справі 607/8985/24, виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, дата видачі 16 вересня 2024 року, на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 76132816 державним виконавцем Кацан А. Б.

ОСОБА_1 також наголошує, що у скарзі часто буде посилатися на Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджено наказом Міністерства юстиції України 05 серпня 2016 року №2 432/5 (далі - положення про АСВП). Відповідно до ч. 2 розділу IV Положення про АСВП виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Ознайомлюючись з електронною копією ВП №76132816 заявник помітив, що державний виконавець надіслав 30 вересня 2024 року запит на отримання інформації, що становить банківську таємницю, але станом на 10 листопада 2024 року будь-які відомості про документи, отримані на запит виконавця від 30 вересня 2024 року у Системі відсутні. Також відсутня будь-яка інформація про те, що державний виконавець вживав всі заходи щодо притягнення до відповідальності осіб, які не надали йому інформацію на запит. Тобто є перший факт протиправної бездіяльності державного виконавця, і порушення права ОСОБА_1 на ознайомлення з всіма матеріалами виконавчого провадження. З матеріалів виконавчого провадження, а саме з постанови про накладення штрафу від 22 жовтня 2024 року заявник дізнався, що боржник ознайомився з матеріалами справи, але відсутня будь-яка інформація про дану особу. Після 22 жовтня 2024 року жодних постанов державний виконавець не виносив, згідно даних АСВП. Додаток до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження (пункт 1 розділу ІХ) (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 21 липня 2020 року № 2487/5) регламентує перелік виконавчих дій та строки їх вчинення. Як вбачається з матеріалів ВП, виконавче провадження було відкрито 30 вересня 2024 року та 22 жовтня 2024 року, було винесено постанову про накладення штрафу. Заявник вважає протиправною бездіяльність державного виконавця Кацан А. Б. та її керівника ОСОБА_2 з наступних причин: 1) винести постанову про накладення на боржника штрафу у разі невиконання боржником рішення державний виконавець Кацан А.Б. повинна була 14 жовтня 2024 року (згідно п.4.1 Додатку), а винесла 22 жовтня 2024 року. Тобто, протиправно бездіяла 8 днів. Її безпосередній керівник Велевський О. О. також протиправно бездіяв, оскільки від зобов`язаний був провести контроль на 12 робочий день з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за умови відсутності постанови про закінчення виконавчого провадження або постанови про повернення виконавчого документа стягувачу; винести постанову про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі у разі повторного невиконання боржником рішення державний виконавець зобовязаний на 11 робочий день з дня винесення постанови про накладення на боржника штрафу у разі невиконання боржником рішення, а керівник зобовязаний здійснити контроль на 12 робочий день з дня винесення постанови про накладення на боржника штрафу за умови відсутності постанови про закінчення виконавчого провадження або постанови про повернення виконавчого документа стягувачу. Враховуючи те, що першу постанову винесено 22 жовтня 2024 року, то наступну постанову державний виконавець зобов`язаний винести 6 листопада 2024 року, а керівник зобовязаний був провести контроль 7 листопада 2024 року. Станом на 10 листопада 2024 року державний виконавець Кацан А. Б. та ОСОБА_2 протиправно бездіють.

23 жовтня 2024 року суддя Дзюбич В. Л. виніс ухвалу щодо фактів протиправної бездіяльності державних виконавців. Вступну і резолютивну частину даної ухвали було підписано суддею 23 жовтня 2024 року о 17:08 год, доставлено до електронного кабінету 23 жовтня 2024 року о 20:47 год. Відповідно до ст. 453 ЦПКУ про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання. Станом на 10 листопада 2024 року державний виконавець не виконав ухвалу суду, не проінформував заявника про (неможливість) виконання ухвали.

Відповідно до п. 29 Постанови № 6 від 07 лютого 2014 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, якщо під час розгляду скарги судом буде виявлено порушення закону, недоліки в діяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження і встановлено причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, суд має постановити окрему ухвалу.

Враховуючи вищенаведені факти, заявник ОСОБА_1 просив суд: 1. зобов`язати державного виконавця внести достовірну інформацію до АСВП щодо особи, яка ознайомлювалася з матеріалами ВП 14 жовтня 2024 року; 2. визнати протиправною бездіяльність державного виконавця у частині бездіяльності щодо отримання документів на запит державного виконавця. Якщо документи отримали - протиправна бездіяльність виражалася у невнесенні відомостей про отримані документи на запит виконавця. Якщо документи не отримали - протиправна бездіяльність виражалася у відсутності ініціювання процесу щодо притягнення до адміністартивної відповідальності осіб, які не виконали вимогу державного виконавця; 3. визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Кацан А. Б. щодо порушення термінів для винесення постанови про накладення штрафу та її керівника Валевського О. О. щодо неналежного контролю за діяльністю державного виконавця; 4. винести окрему ухвалу суду щодо недоліків у діяльності державного виконавця Кацан А. Б. та її керівника ОСОБА_2 ; 5. визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Кацан А. Б. щодо невиконання обов`язку повідомити заявника про виконання ухвали суду від 23 жовтня 2024 року; 6. визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Кацан А. Б. щодо невжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, і роз`яснити про необхідність використання своїх прав у повній мірі для забезпечення виконання рішення суду, в тому числі: виклику посадової особи Боржника з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; у разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

13 листопада 2024 року ОСОБА_1 через «Електронний суд» подав клопотання, в якому покликався на те, що станом на 13 листопада 2024 року в матеріалах АСВП відсутня інформація, що державний виконавець виконав обов`язок повідомити про вчинення кримінального пра.вопорушення зі сторони ОСОБА_3 . Враховуючи той факт, що державний виконавець формально підходить до забезпечення виконання судового рішення, належним чином не вживає всіх можливих та передбачених законом можливостей, заявник просив суд визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Кацан А. Б. та ОСОБА_2 та зобов`язати невідкладно виконати обов`язок з подання повідомлення органам досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення керівником юридичної особи - ОСОБА_3

29 листопада 2024 року державним виконавцем Кацан А. Б. подано відзив на скаргу ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 76132816, справа № 607/8985/24. В його обґрунтування зазначено, що Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скаргу не визнає, вважає її необґрунтованою, безпідставною і такою що не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводиться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюється Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішень на підставі виконавчого документу, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення передбачений статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».

26 вересня 2024 року на адресу Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ) надійшла заява стягувача про примусове виконання виконавчого листа № 607/8985/124 від 16 вересня 2024 року про «Зобов`язати уповноважену особу релігійної громади «Церква християн віри євангельської м. Тернополя «Спасіння» надати ОСОБА_1 письмову відповідь за результатами розгляду його звернення від 23.12.2023 р.»

У відповідності до ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 30 вересня 2024 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої 30 вересня 2024 року та 22 жовтня 2024 року направлено сторонам для відома та виконання. Резолютивною частиною постанови про відкриття виконавчого провадження зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти днів з дати відкриття виконавчого провадження.

14 жовтня 2024 року з матеріалами справи ознайомилась сторона виконавчого провадження а саме боржник, та долучив до матеріалів справи, як підтвердження виконання рішення відповідь на повідомлення від ОСОБА_1 , вих. № 09-07/24 від 09 липня 2024 року.

Станом на 22 жовтня 2024 року боржником уповноваженою особою релігійної громади «Церква християн віри євангельської м. Тернополя «Спасіння» рішення суду не виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Таким чином 22 жовтня 2024 року, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем накладено штраф на боржника у розмірі 5100 грн, повторно зобов`язано уповноважену особу релігійної громади «Церква християн віри євангельської м.Тернополя «Спасіння» надати ОСОБА_1 письмову відповідь за результатами розгляду його звернення від 22 грудня 2023 року.

06 листопада 2024 року виходом державного виконавця за адресою релігійної громади «Церква християн віри євангельської м. Тернополя «Спасіння» (м. Тернопіль, вул. Микулинецька 8), перевірити виконання рішення виявилось неможливо, про що складено відповідний акт державного виконавця.

Станом на 11 листопада 2024 року боржником уповноваженою особою релігійної громади «Церква християн віри євангельської м. Тернополя «Спасіння» не надано ОСОБА_1 письмової відповіді за результатами розгляду його звернення від 23 грудня 2023 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Згідно відомостей з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань уповноваженою особою релігійної громади «Церква християн віри євангельської м. Тернополя «Спасіння» є Швед Сергій Зіновійович. Керуючись ст. 63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження» 11 листопада 2024 року на боржника накладено штраф у розмірі 10200 грн.

12 листопада 2024 року виконавцем направлено повідомлення до Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 - уповноваженою особою релігійної громади «Церква християн віри євангельської м. Тернополя «Спасіння» (м. Тернопіль, вул. вул. Микулинецька 8).

13 листопада 2024 року боржник звернувся з заявою до Відділу з дорученням доказів про виконання рішення до відкриття виконавчого провадження.

13 листопада 2024 року державним виконавцем надіслано відкликання повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

14 листопада 2024 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого

провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Отож, по суті заявлених заявником ОСОБА_1 вимог скарги, держаний виконавець покликається на наступне:

1. щодо зобов`язати державного виконавця внести достовірну інформацію до АСВП щодо особи, яка ознайомлювалася з матеріалами ВП 14 жовтня 2024 року, то відмітка про ознайомлення сторони боржника, а також всі матеріали виконавчого провадження, додано до сканкопій виконавчого провадження. Стягувач (позивач), як учасник виконавчого провадження має право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження відповідно до пункту 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження». Можливість доступу до інформації та документів виконавчого провадження, підтверджує позивач у тексті даної скарги.

2. визнати протиправною бездіяльність державного виконавця у частині бездіяльності щодо отримання документів на запит державного виконавця. Якщо документи отримали - протиправна бездіяльність виражалася у невнесенні відомостей про отримані документи на запит виконавця. Якщо документи не отримали - протиправна бездіяльність виражалася у відсутності ініціювання процесу щодо притягнення до адміністартивної відповідальності осіб, які не виконали вимогу державного виконавця. Скаржником не повідомлено, яких саме документів не додано державним виконавцем. До АСВП додаються скан копії документів, які виготовлялися поза АСВП і всі додані.

3. визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Кацан А. Б. щодо невиконання обов`язку повідомити заявника про виконання ухвали суду від 23 жовтня 2024 року, то ухвалою Тернопільського апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження від 20 листопада 2024 року зупинено дію ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2024 року до закінчення апеляційного провадження.

4. винести окрему ухвалу суду щодо недоліків у діяльності державного виконавця Кацан А. Б. та її керівника ОСОБА_2 , та визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Кацан А. Б. щодо невжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання і роз`яснити про необхідність використання своїх прав у повній мірі для забезпечення виконання рішення суду, то державний виконавець звертає увагу, що винесення постанов про стягнення штрафу не є порушенням, оскільки Законом № 2129-IX від 15 березня 2022 року розділ XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2, згідно з підпунктом 4 якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Державний виконавець діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законам України «Про виконавче провадження». Окрім цього, виконавче провадження № 76132816 завершене, оскільки виконане фактично до відкриття виконавчого провадження, 14 листопада 2024 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Звертаючись до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із скаргою від 10 листопада 2024 року та від 13 листопада 2024 року, ОСОБА_1 не зазначив, які конкретні його права (майнові чи немайнові) були порушені, на його думку в даному випадку. Заявником не надано доказів реального порушення своїх прав та інтересів.

З наведених підстав, державний виконавець Кацін А. Б. просила відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 в повному обсязі.

29 листопада 2024 року ОСОБА_1 через «Електронний суд» подав клопотання в якому інформував про те, що 29 листопада 2024 року під час судового засідання він дізнався про те, що винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 76132816. Вважає цю постанову передчасною, оскільки судове рішення не виконано в повному обсязі боржником. Відтак, просить скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 14 листопада 2024 року; зобов`язати державного виконавця Кацан А. Б. провести виконавчу дію з перевірки виконання судового рішення в повному обсязі, в тому числі надати можливість брати участь у вчиненні даної виконавчої дії у режимі відеоконференцзв`язку зі стягувачем ОСОБА_1 .

За вказаних вище обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 449 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (ч. 1 ст. 451 ЦПК України).

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, єЗакон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження"(далі -Закон № 1404-VIII).

Відповідно достатті 1 Закону № 1404-VIIIвиконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Частина першастатті 5 зазначеного Законупередбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно із частиною першоюстатті 26 Закону № 1404-VIIIвиконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного устатті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Судом беззаперечно встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 25 вересня 2024 року про примусове виконання рішення суду у справі №607/8985/24 старшим державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кацан А. Б. винесено постанову у ВП № 76132861 від 30 вересня 2024 року з виконання виконавчого листа № 607/8985/24 від 17 вересня 2024 року, який видав Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області про: «Зобов`язати уповноважену особу релігійної громади «Церква християн віри євангельської м. Тернополя «Спасіння» надати ОСОБА_1 письмову відповідь за результатами розгляду його звернення від 23.12.2023».

Цією постановоюна боржникапокладено обов`язоквиконати рішеннясуду протягом10робочих днів,що відповідаєзмісту ч.6ст.26 Закону № 1404-VIII.

Також 30 вересня 2024 року у ВП № 76132861 державним виконавцем було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

За змістом п. 21 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Відтак, державний виконавець Кацан А. Б. була наділена повноваженнями, правом, а не обов`язком звернутися до банківських установ із запитом на отримання інформації, що становить банківську таємницю.

Закон №1404-VIII не передбачає встановлення державним виконавцем строків на надання такої інформації, однак визначає, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Неотримання відповіді від банківських установ та невжиття заходів для притягнення винних осіб до відповідальності не свідчить про бездіяльність державного виконавця Кацан Л. Б., оскільки повторне звернення із вимогою про отримання інформації, що становить банківську таємницю є правом, а не обов`язком державного виконавця, а прийняття рішення з приводу притягнення до відповідальності осіб, чи установ, винних у невиконанні законних вимог державного виконавця є дискреційними повноваженнями державного виконавця, а відтак покликання ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця в цій частині вимог його скарги суд відхиляє, вважає їх безпідставними.

Щодо вимоги скарги - зобов`язати державного виконавця внести достовірну інформацію до АСВП щодо особи, яка ознайомлювалася з матеріалами ВП 14 жовтня 2024 року, то судом встановлено, що заявник має доступ до всіх матеріалі АСВП: 76132816 в електронному вигляді та ознайомився із довіреністю, яку видав керівник релігійної громади «Церква християн віри євангельської м. Тернополя «Спасіння» Швед С. В. на ім`я ОСОБА_5 .

Даних про те, що ця довіреність є нечинною, нікчемною, чи з інших підстав мала бути відхилена державним виконавцем, як документ, суд не здобув, а доводи ОСОБА_1 про можливу підробку такого документу є його власними припущеннями, які суд відхиляє.

В цій частині вимог скарги державний виконавець Кацан А. Б. не діяла протиправно, як і не вчинила бездіяльності.

Частиною 4ст.16 Закону№ 1404-VIII визначено, що представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.

Надання представнику боржника Серединському М. М. для ознайомлення матеріалів виконавчого провадження № 76132861відповідає вимогамч.1ст.19 Закону № 1404-VIII.

Стосовно вимоги скарги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Кацан А. Б. щодо порушення термінів для винесення постанови про накладення штрафу та її керівника ОСОБА_2 щодо неналежного контролю за діяльністю державного виконавця, то суд виходить з наступного.

Частиною 1ст.63 Закону№ 1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно зч.2ст.63 Закону№ 1404-VIII Закону, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно доч.3ст.63 Закону № 1404-VIII, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У разіневиконання безповажних причину встановленийвиконавцем строкрішення,що зобов`язуєборжника виконатипевні дії,та рішенняпро поновленняна роботівиконавець виноситьпостанову пронакладення штрафуна боржника-фізичну особуу розмірі100неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,на посадовихосіб -200неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,на боржника-юридичну особу-300неоподатковуваних мінімумівдоходів громадянта встановлюєновий строквиконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ст. 75 Закону № 1404-VIII).

22 жовтня 2024 року, керуючись статтями 63, 75 Закону № 1404-VIII, державним виконавцем накладено штраф на боржника - релігійна громада «Церква християн віри євангельської м. Тернополя «Спасіння» у розмірі 5100,00 грн, повторно зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

06 листопада 2024 року виходом державного виконавця за адресою релігійної громади «Церква християн віри євангельської м. Тернополя «Спасіння» (м. Тернопіль, вул. Микулинецька 8), перевірити виконання рішення виявилось неможливо, про що складено відповідний акт державного виконавця у ВП № 76132816.

Станом на 11 листопада 2024 року боржником - уповноваженою особою релігійної громади «Церква християн віри євангельської м. Тернополя «Спасіння» не надано ОСОБА_1 письмової відповіді за результатами розгляду його звернення від 23 грудня 2023 року. Відтак, керуючись ст. 63 та ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» 11 листопада 2024 року на боржника накладено штраф у розмірі 10200,00 грн.

12 листопада 2024 року керівником Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції О. Валевським направлено повідомлення до Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 - уповноваженою особою релігійної громади «Церква християн віри євангельської м. Тернополя «Спасіння».

З оглядуна вищевикладене,суд звертаєувагу нате,що частинами1,2ст.63 Закону№ 1404-VIII передбачено строк протягом якого виконавець має обов`язок перевірити виконання рішення боржником - наступного робочого дня після закінчення строку, визначеногоч.6ст.26 Закону №1404-VIII;у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів.Водночас,законодавець непокладає надержавного виконавцяобов`язку уцей жестрок виноситипостанову пронакладення наборжника штрафу,таких строківу ст.63 Закону№1404-VIII не визначено, а відтак суд виснує, що державний виконавець не допустив протиправної бездіяльності при винесенні постанов про накладення штрафу від 22 жовтня 2024 року та від 11 листопада 2024 року у ВП № 76132816.

Повідомлення доТернопільського районногоуправління поліціїГУНП вТернопільській областіпро вчиненнякримінального правопорушення ОСОБА_4 -уповноваженою особоюрелігійної громади«Церква християнвіри євангельськоїм.Тернополя «Спасіння»було скерованокерівником органудержавної виконавчоїслужби увідповідності довимог ч.3ст.63 Закону № 1404-VIII

За встановленихобставин,державний виконавецьТернопільського відділудержавної виконавчоїслужби Тернопільськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїКацан А.Б.та керівникцього ВідділуВалевський О.О.вчинили дії,передбачені ст.63 Закону № 1404-VIII. Суд не встановив порушень цієї норми державним виконавцем, що виключає неналежний контроль керівника Відділу за діяльністю державного виконавця.

Щодо винесенняокремої ухвали,на щопокликається заявник ОСОБА_1 ,то судроз`яснює останньому,що ст.262ЦПК Українипередбачає винесенняокремої ухваливході вирішенняспору.У виниклихправовідносинах спірвирішено,рішення виконуєтьсяпримусово,а відтакмає місцесудовий контрольза виконаннямсудових рішень РозділVIIЦПК України. Згідно ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Норма ст. 262 ЦПК України у цих правовідносинах не застосовується, таке твердження заявника є помилковим.

Також неє протиправною бездіяльність державного виконавця Кацан А. Б. щодо невиконання обов`язку повідомити ОСОБА_1 про виконання ухвали суду від 23 жовтня 2024 року, оскільки це рішення суду оскаржується державним виконавцем до Тернопільського апеляційного суду. Ухвалою Тернопільського апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження від 20 листопада 2024 року, яка є у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, зупинено дію ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2024 року до закінчення апеляційного провадження.

Крім того, постановою про закінчення виконавчого провадження, винесеною старшим державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кацан А. Б. у ВП № 76132816 від 14 листопада 2024 року, встановлено, що 13 листопада 2024 року надійшла заява від ОСОБА_3 вх. №29546 із підтвердженням про виконання рішення суду, а відтак керуючись вимогами п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець закінчила виконавче провадження.

Тобто, відбулося фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Заявник просив скасувати це рішення державного виконавця, оскільки вважає його передчасним, покликається на те, що судове рішення не виконане в повному обсязі боржником, однак не обґрунтовує в чому полягає неповнота виконання.

Такі доводи ОСОБА_1 суд вважає бездоказовими, адже державний виконавець здійснював виконання рішення суду немайнового характеру, яке полягало в зобов`язанні уповноваженої особи релігійної громади «Церква християн віри євангельської м. Тернополя «Спасіння» надати заявнику письмову відповідь за результатами розгляду його звернення від 23 грудня 2023 року. Отримання державним виконавцем підтвердження надання такої відповіді є підставою для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення за виконавчим документом. При цьому, обов`язок перевіряти зміст і повноту наданої відповіді у державного виконавця відсутній.

За таких обставин, суд вважає, що скарга ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кацан А. Б. та керівника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Валевського О. О., зобов`язання вчинити дії, не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.258261,447452ЦПК України,Законом України«Про виконавчепровадження» (знаступними змінамита доповненнями),суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кацан Алли Борисівни та керівника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Валевського Олександра Олександровича, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Повний текст ухвали суду складено 09 грудня 2024 року.

Головуючий суддя Герчаківська О.Я.