ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 607/8985/24Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/817/1123/24 Доповідач - Гірський Б.О.Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 грудня 2024 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Гірського Б.О.
cуддів - Хоми М.В., Храпак Н.М.
з участю секретаря - Сович Н.А.,
представників відділу державної виконавчої служби
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу №607/8985/24 за апеляційною скаргою Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2024 року (постановлену суддею Дзюбичем В.Л., дата складення повного тексту ухвали не зазначена) в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державних виконавців Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, -
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою.
Обґрунтовуючи скаргу посилався на те, що на виконанні в Тернопільському відділі державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться два виконавчих листа, виданих Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 16.09.2024 року.
Зазначав, що згідно першого виконавчого листа було відкрито виконавче провадження №76144496 державним виконавцем Баляк О.Б., в результативній частині виконавчого листа вказано: "Стягнути з релігійної громади «Церква християн віри євангельської м. Тернополя «Спасіння» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968, 96 грн.".
Згідно другого виконавчого листа було відкрито виконавче провадження №76132816 державним виконавцем Кацан А.Б., в результативній частині виконавчого листа зазначено: "Зобов`язати уповноважену особу релігійної громади «Церква християн віри євангельської м. Тернополя «Спасіння» надати ОСОБА_1 письмову відповідь за результатами розгляду його звернення від 23.12.2023."
Вказував на те, що заяви про відкриття виконавчих проваджень ним були подані 26 вересня та 25 вересня 2024 року, проте, в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» він, як стягувач, не отримав постанову про відкриття зазначеного виконавчого провадження, у спосіб передбачений ЗУ «Про виконавче провадження».
Відтак просив визнати протиправною бездіяльність державних виконавців та зобов`язати невідкладно надіслати електронні документи стягувачу у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2024 року скаргу задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Баляк О.Б., яка полягає у не надіслані стягувачу електронних документів по виконавчому провадженні ВП №76144496, у спосіб передбачений ст. 28 ЗУ «При виконавче провадження».
Визнано протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кацан О.Б., яка полягає у не надіслані стягувачу електронних документів по виконавчому провадженні ВП №76132816 у спосіб передбачений ст. 28 ЗУ «При виконавче провадження».
Зобов`язано державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Баляк О.Б. надіслати електронні документи Стягувачу ОСОБА_1 по виконавчому провадженні ВП №76144496 у спосіб передбачений ст. 28 ЗУ «При виконавче провадження».
Зобов`язано старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кацан О.Б. надіслати електронні документи Стягувачу ОСОБА_1 по виконавчому провадженні ВП №76132816 у спосіб передбачений ст. 28 ЗУ «При виконавче провадження».
В апеляційній скарзі Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 на на дії (бездіяльність) державних виконавців відмовити.
Вважають ухвалу суду першої інстанції такою, що прийнята всупереч нормам процесуального та матеріального права.
Посилаються на те, що лише 14.10.2024 року, у зв`язку із отриманням скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу ДВС в системі Електронний суд, дізнались про неотримання останнім документів виконавчого провадження, хоча ними, на виконання вимог ч. 2 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження, такі документи були внесені в електронній формі, а тому відсутня їхня вина у формі бездіяльності.
Вказують на те, що після того, як їм стало відомо про проблему ненадходження документів в Електронний суд, вони спочатку в усній формі, а в подальшому у письмовій формі звернулися до ДП Національні інформаційні системи листом та описом проблеми щодо надсилання документів виконавчого провадження сторонам у їх електронні кабінети в системі Електроний суд. Станом на 14.11.2024 відповідь на даний лист не надходила, відповідно державному виконавцю невідомо, яким чином такі документи мають надійти стороні - стягувачу до електронного кабінету.
Звертають увагу на те, що стягувачем 10.11.2024 року через систему Електронний суд подано до Тернопільського міськрайонного суду іншу скаргу на дії/бездіяльність органу примусового виконання, в контексті якої вказано: Ознайомлюючись з електронною копією ВП №76132816 я помітив, що державний виконавець надіслав 30.09.2024 року запит на отримання інформації, що становить банківську таємницю, відтак вважають, що це свідчить про те, що у стягувача все ж є доступ до матеріалів виконавчих проваджень через ідентифікатори доступу наявні у надісланих йому електронною поштою постанов про відкриття виконавчих проваджень.
Таким чином вважають, що стягувачем не надано доказів реального порушення його прав та інтересів.
Звертають увагу на те, що 03.10.2024 року рішення суду в частині стягнення з Релігійної громади Церква християн віри євангельської м. Тернополя Спасіння на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 968, 96 грн. виконано.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
В судовому засіданні представники Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Баляк О.Б. та Кацан А.Б. підтримали вимоги апеляційної скарги, з мотивів викладених у ній. Додатково вказали на те, що причиною не надсилання документів виконавчого провадження стороні у його електронний кабінет в системі Електронний суд була неможливість здійснення верифікації стягувача фізичної особи, в чому їхньої вини немає, а це технічні питання, які повинні вирішити працівники ДП Національні інформаційні системи. Навіть при наявності судового рішення про зобов`язання їх надіслати стягувачу електронні документи, вони цього не зможуть зробити з незалежних від них технічних причин.
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Гудковської В.С. надійшла заява, в якій вона просила розгляд справи проводити без участі ОСОБА_1 та його представника. Вважають апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, тому просили у її задоволенні відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду не відповідає.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 16.09.2024 було видано два виконавчих листи у справі №607/8985/24, згідно яких: "Стягнути з релігійної громади «Церква християн віри євангельської м. Тернополя «Спасіння» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев`яносто шість) копійок."; "Зобов`язати уповноважену особу релігійної громади «Церква християн віри євангельської м. Тернополя «Спасіння» надати ОСОБА_1 письмову відповідь за результатами розгляду його звернення від 23.12.2023".
25 вересня 2024 року та 26 вересня 2024 року через систему «Електронний суд», стягувачем було надіслано до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вказані виконавчі листи із заявами про відкриття виконавчих проваджень.
30вересня 2024року державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Баляк О.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 76144496 на підставі виконавчого листа №607/8985/24 про «Стягнути з релігійної громади «Церква християн віри євангельської м. Тернополя «Спасіння» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев`яносто шість) копійок.».
30вересня 2024року старшим державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кацан А.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 76132816 на підставі виконавчого листа №607/8985/24 про «Зобов`язати уповноважену особу релігійної громади «Церква християн віри євангельської м. Тернополя «Спасіння» надати ОСОБА_1 письмову відповідь за результатами розгляду його звернення від 23.12.2023.».
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з її обґрунтованості, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують надіслання державним виконавцем Баляк О.Б. та старшим державним виконавцем Кацан О.Б. у відповідності до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» постанов про відкриття виконавчого провадження від 30 вересня 2024 року та інших документів державного виконавця стягувачу у виконавчих провадженнях №76144496 та №76132816 в його електронний кабінет. При цьому, суд першої інстанції відхилив твердження державних виконавців про те, що особу стягувача не можливо було ідентифікувати в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, оскільки при розгляді скарги державні виконавці в підтвердження своїх доводів жодних доказів не надали.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (стаття 449 ЦПК України).
Положення статей 447, 449 ЦПК України дають підстави для висновку, що до суду можуть бути оскаржені не тільки дії державного виконавця, а й бездіяльність.
Бездіяльність, на відміну від дії, має триваючий характер та існує до часу початку дій, які свідчать про припинення бездіяльності. Триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого невчинення особою певних дій (бездіяльності), у зв`язку із чим неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж усього часу її перебігу (постанова Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 760/19348/20).
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.
Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
Зазначене конституційне положення відображено й у статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
За статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно ч. 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» (частини 1, 2, 3) передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі. За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.
Так, судом встановлено, що у стягувача наявний електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, оскільки заяви про відкриття виконавчого провадження, були ним надіслані на виконання через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Так, судом першої інстанції було встановлено обставину відсутності в матеріалах справи доказів, які б підтверджували надіслання державним виконавцем Баляк О.Б. та старшим державним виконавцем Кацан О.Б. постанов про відкриття виконавчого провадження від 30 вересня 2024 року та інших документів державного виконавця стягувачу у виконавчих провадженнях №76144496 та №76132816 в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему в його електронний кабінет.
В суді першої інстанції представники ДВС посилались на те, що не надіслання виконавчих документів були зумовлені тією обставиною, що особу стягувача не можливо було ідентифікувати в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, з незалежних від них технічних причин.
Оскільки при розгляді скарги державні виконавці в підтвердження своїх доводів жодних доказів не надали, суд першої інстанції відхилив вказані доводи.
Відповідно до ч.3 ст. 367 ЦПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Так, 27.12.2024 року представником ДВС Баляк О.Б. було подано клопотання про долучення до матеріалів справи лист ДП Національні інформаційні системи №5541/04.1-12 від 18.11.2024 року, оскільки станом на дату звернення до Тернопільського апеляційного суду вказаний лист-відповідь на звернення до ДП Національні інформаційні системи від 23.10.2024 року не надходив.
У відповідності до ч.3 ст. 367 ЦПК України, колегія суддів приймає до уваги вищезазначений доказ, оскільки лист ДП Національні інформаційні системи №5541/04.1-12 датований 18.11.2024 року, що свідчить про об`єктивну неможливість його подання до суду першої інстанції.
Так з вказаного листа вбачається, що: Державним підприємством «Національні інформаційні системи» (далі -Підприємство, ДП «НАІС») розглянуто Ваші листи від 23.10.2024 №167227 та від 04.11.2024 №171882 щодо деяких аспектів функціонування обміну між Автоматизованою системою виконавчого провадження (далі - Система. АСВП) та Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою (далі - ЄСІТС), та повідомляється наступне.
В першу чергу хочемо зазначити, що як зазначалось в повідомленні щодо запровадження інформаційної взаємодії Системи з ССІТС, що було надано користувачам АСВП засобами Системи, перевірка факту наявності електронного кабінету в ЄСТС здійснюється виключно для тих сторін виконавчого провадження, які в картці мають відмітку про те, що такий суб?єкт був ідентифікований в АСВП.
Ідентифікація суб?єкта в Системі полягає у проведенні верифікації сторони виконавчого провадження шляхом отримання інформації від Державної податкової служби України щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків для фізичних осіб, та від Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо унікального ідентифікаційного номера юридичної особи - для юридичних осіб.
Так, на сьогодні, в Системі у виконавців наявна можливість проведення ідентифікації як боржника, так і стягувача - юридичної особи.
Однак, звертаємо увагу, що на сьогодні в АСВП відсутні засоби підтвердження інформації щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків стягувача - фізичної особи, у зв?язку із відсутністю електронної взаємодії з Державною податковою службою України в частині перевірки даних рестраційного номера облікової картки платника податків відповідних осіб.
Додатково хочемо наголосити, що вирішити проблемне питання ідентифікації стягувача - фізичної особи шляхом, описаним у Вашому листі, не виявляється можливим, оскільки Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань створений для збирання, накопичення, обробки, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави. Таким чином, здійснити верифікацію стягувача - фізичної особи застосувавши метод «Пошук в ЄДР» не можливо, оскільки останній не містить відомостей щодо фізичних осіб.
Відтак, ДП «НАІС» в порядку офіційного листування, листом від 04.06.2024 №2661/04.1-11 було проінформовано Міністерство юстиції України щодо недостатності засобів, доступних наразі для здійснення виконавцями належної перевірки даних щодо стягувача - фізичної особи, оскільки інформаційний обмін з Державною податковою службою України (запроваджений на виконання Порядку надання інформації Державною податковою службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України 21 липня 2020 року №2483/5/436) передбачає лише перевірку інформації щодо боржника, а також викладено бачення Підприємства щодо можливих шляхів вирішення даного питання.
На сьогодні Міністерством юстиції України вживаються заходи щодо доопрацювання нормативно-правових актів, а саме щодо забезпечення наявності правових підстав для запровадження можливості здійснювати верифікацію стягувача - фізичної особи в рамках інформаційної взаємодії з Державною податковою службою України.
Додатково інформуємо, що після прийняття відповідних нормативних змін, Підприємством буде здійснене відповідне доопрацювання програмного забезпечення АСВП, про що користувачі Системи будуть повідомлені належним чином..
З урахуванням вищезазначеної інформації, колегія суддів приходить до висновку про те, що факт не надіслання постанов про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2024 та інших документів державного виконавця стягувачу в його електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у відповідності до ст. 28 ЗУ Про виконавче провадження, був зумовлений технічною проблемою в АСВП, яка полягає у неможливості ідентифікації стягувача фізичної особи.
Як зазначалось вище, у відповідності до ст. 28 ЗУ Про виконавче провадження документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі.
Відтак апеляційний суд приходить до переконання про відсутність підстав вважати протиправною бездіяльність держаних виконавців, яка полягала у не надісланні стягувачу електронних документів по виконавчих провадження №76144496 та №76132816 у спосіб передбачений ст. 28 ЗУ Про виконавче провадження, оскільки така бездіяльність відбулась не з їх вини, а була зумовлена технічними проблемами в АСВП, що підтверджено листом ДП Національні інформаційні системи №5541/04.1-12 від 18.11.2024 року.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державних виконавців Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
За частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2024 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державних виконавців Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст постанови складено 06 січня 2025 року.
Головуючий: Гірський Б.О.
Судді: Хома М.В.
Храпак Н.М.
Суд | Тернопільський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.12.2024 |
Оприлюднено | 08.01.2025 |
Номер документу | 124233671 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Тернопільський апеляційний суд
Гірський Б. О.
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Герчаківська О. Я.
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Герчаківська О. Я.
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Герчаківська О. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні