Рішення

від 01.11.2024 по справі 209/97/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 209/97/24

Провадження № 2/209/536/24

РІШЕННЯ

Іменем України

01 листопада 2024 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шендрика К.Л.,

за участі секретаря Драгунцевої С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам`янської міської ради, Управління містобудування та архітектури Кам`янської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради про визнання права забудовника житлового будинку в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

Позивачка, в інтересах якої діє адвокат Медведєва Л.В., звернулася до суду з позовом до Кам`янської міської ради та Управління містобудування та архітектури Кам`янської міської ради про визнання права забудовника житлового будинку в порядку спадкування за законом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 права та обов`язки забудовника житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька позивачки ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; судові витрати у вигляді сплати судового збору покласти на позивачку.

На обґрунтування позову зазначено, що позивачка є рідною донькою ОСОБА_2 та онукою ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивачки ОСОБА_3 , який за життя зробив заповіт від 10 січня 1986 року з наступним заповідальним розпорядженням: «Усе майно моє, де б воно не було та з чого б воно не складалось, заповідаю сину - ОСОБА_2 », тобто батьку позивачки. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 . За життя померлий батько позивачки ОСОБА_2 зробив заповіт від 07 травня 2019 року, у якому він зробив заповідальне розпорядження: «на випадок моєї смерті роблю таке особисте розпорядження: належні мені всі права та обов`язки, а також інше майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати мені на день смерті, і на що я за законом матиму право, заповідаю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто позивачці, яка на той час мала прізвище ОСОБА_6 . Позивачка в установлений шести місячний термін звернулась до державного нотаріуса для прийняття спадщини за заповітом після смерті батька, з приводу чого 04 лютого 2023 року була заведена спадкова справа № 50/2023. Після смерті батька відкрилась спадщина у вигляді прав забудовника на житловий будинок АДРЕСА_2 . В інвентаризаційній справі КП «Кам`янське РБТІ» ДОР по вищенаведеній адресі міститься заява від громадянина ОСОБА_3 , який мешкав в АДРЕСА_3 , про те, що у зв`язку із знищенням житлового будинку під залізничну колію, прохає виділити земельну ділянку для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 та заява про те, що у зв`язку зі знищенням будинку під залізничну колію, прохає виділити земельну ділянку для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 . На прохання громадянина ОСОБА_3 , 10 травня 1963 року головним архітектором міськкомунгоспа було надано відповідь, стосовно ділянки, яка розташована в АДРЕСА_6 . 08 липня 1963 року між ОСОБА_3 та Відділом комунального господарства виконкому Дніпродзержинської райради депутатів трудящих був укладений Договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на право особистої власності з кількістю кімнат від однієї до п`яти включно. Згідно п. І цього договору ОСОБА_3 як забудовник отримав на праві безстрокового користування на земельну ділянку площею 600 кв.м по АДРЕСА_6 . Згідно рішення виконкому Дніпродзержинської міської ради № 680 від 22 грудня 1976 року «Про впорядкування нумерації будинків по 1-му провулку Алчевського» було змінено нумерацію житлового будинку ОСОБА_3 з № 41/11 на № 43. Вперше було проведено інвентаризацію житлового будинку АДРЕСА_7 у 1966 році. На теперішній час, згідно останньої інвентаризації 04 серпня 2023 року, склад майна складається з: А-1 житловий будинок (загальна площа 62,3 кв.м, в тому числі житлова 43,3 кв.м); а-1 прибудова; а1-1 прибудова; козирок; Б-1 літня кухня, 6-1 тамбур; п/д підвал; 61-1 вхід у підвал; В-1 гараж; Г-1 вбиральня; Д-1 сарай, 3-1 сарай; І-І душ; № 1, 4, 5, 6, 7 огорожі; № 2 водопровід; І - тротуар. Відомості стосовно реєстрації права власності на адресу: АДРЕСА_1 на підприємстві КП «Кам`янське РБТІ» ДОР відсутні. Будинок знаходиться у житловому стані, до нього підведені комунікації, у тому числі з газопостачання, у будинку наявні газові прилади. Даний житловий будинок неодноразово був застрахований ОСОБА_3 . Таким чином, даний будинок був побудований, використовувався для проживання, але право власності на нього не було зареєстроване, що стало підставою для прийняття державним нотаріусом Другої Кам`янської державної нотаріальної контори постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11 жовтня 2023 року. Згідно технічного паспорту, виготовленого на замовлення позивачки 04 серпня 2023 року ФОП ОСОБА_7 , житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , побудований у 1965-1988 р.р., має загальну площу будинку 62, 3 кв.м, житлова площа 43,3 кв.м. Тобто, за життя, дід позивачки ОСОБА_3 , побудував вищезазначений житловий будинок на відведеній для цієї мети земельній ділянці, яку було виділено на заміну ділянки та будинку по АДРЕСА_3 , знищеного при будівництві залізної колії, але оформити всі необхідні документи на право власності не встиг.

10 січня 2024 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

08 лютого 2024 року суд перейшов до розгляду цивільної справи № 209/97/24 за правилами загального позовного провадження.

03 квітня 2024 року представник відповідача Кам`янської міської ради Жежель С.С. подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що 02 квітня 2024 року начальником відділу моніторингу департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради Семененком С.І. та заступником начальника відділу моніторингу департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради Рузаком О.О. було проведено огляд земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Після огляду вище зазначеної земельної ділянки та вивчення матеріалів справи, було складено відповідний акт, яким зафіксовано: рішенням виконкому Дніпродзержинської міської ради депутатів трудящих від 21 травня 1963 року № 503 ОСОБА_8 було надано право на безстрокове користування земельною ділянкою площею 0,0600 га за адресою: АДРЕСА_6 ; рішенням виконкому Дніпродзержинської міської ради від 22 грудня 1976 року № 680 «Про впорядкування нумерації будинків по 1-му провулку Алчевського», було змінено нумерацію житлового будинку ОСОБА_8 з № 41/11 на № 43; право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 не зареєстровано; відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого 04 серпня 2023 ФОП ОСОБА_7 , площа земельної ділянки складає 0,0804 га. Таким чином площу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 самовільно збільшено на 0,0204 га. Фактично на момент візуального огляду на земельній ділянці орієнтовною площею 0,0804 га за адресою: АДРЕСА_1 розміщено: одноповерховий житловий будинок, фанерований сайдінгом, гараж, літня кухня, господарські споруди. Земельна ділянка огороджена парканом з цегли, бетонних плит та сітки рабиці. Документи на право користування або власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 не оформлені, в Державному земельному кадастрі земельна ділянка не зареєстрована, кадастровий номер не присвоювався. Тож позивач, отримавши під забудову 0,06 га фактично здійсним самозахват земель міста Кам`янське, в розмірі 0,0204 га, чим фактично збільшив розмір наданої в користування земельної ділянки. Тобто позивач збудувавши домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , в судовому порядку намагається визнати права забудовника даної нерухомості, а потім як наслідок отримати його у власність та приватизувати земельну ділянку, в розміру більшому ніж йому було надано під забудову. Дане свідчить про наявність порушеного права міської ради, яке полягає в самовільному заволодінні та користуванні земельною ділянкою 0,0204 га, без достатніх правових підстав. Крім того, первісним набувачем права забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_6 (пізніше № 43) був ОСОБА_3 . Дана особа набула право забудови на земельній ділянці з площею 0,06 га. Натомість забудова була здійснена на земельній ділянці 0,0804 га. До своєї смерті ОСОБА_3 написав заповіт за яким заповідав усе своє майно сину, ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 склав на ім`я ОСОБА_9 заповіт. Тому наступні спадкоємці після смерті ОСОБА_3 можуть успадкувати право на забудову земельної ділянки 0,06 га за адресою: АДРЕСА_1 . Однак оскільки забудова була здійснена на земельній ділянці розміром 0,0804 га за адресою: АДРЕСА_1 , тому покійний ОСОБА_3 не набув за життя такого права та в силу приписів закону не міг передати у спадок право забудови земельної ділянки в розмірі 0,0804 га за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки і сам такого права не набув. Тобто позивачка в судовому порядку намагається визнати за собою право забудови земельної ділянки розміром 0,0804 га за адресою: АДРЕСА_1 , на яку первісний набувач права забудови та всі послідуючі спадкоємці, права не набули. Відповідно до договору забудови, на земельній ділянці розміром 0,06 га мало бути збудовано основну будівлю розміром 8,4 м на 6,4 м, з ганком 2.2 м та господарську будівлю 2 м на 3 м. Однак наразі на земельній ділянці збудовано 6 об`єктів нерухомості, які по своїм розмірам значно перевищують, ті на які було дано право забудови в 1963 році. Ця обставина також зафіксована в акті огляду земельної ділянки від 02 квітня 2024 року. Звертає увагу суду, що позивач просить визнати за ним право забудови на домоволодіння, яке вже фактично збудовано та вже декілька десятків років існує, воно вже декілька разів перебудовувалося та добудовувалося. Тож сам первісний забудовник, ОСОБА_3 , за свого життя не міг набути права забудови на домоволодіння, яке існує на сьогоднішній день, а тому і не міг передати таке право у спадок. Позивач в судовому порядку намагається визнати право забудовника на земельній ділянці більшій, ніж надавалося первинному забудовнику та на об`єкти нерухомості, на які фактично право забудови первісний забудовник не отримував, а тому у задоволенні позовної заяви має бути відмовлено в повному обсязі, оскільки на наявні об`єкти нерухомості, як первісний забудовник так і всі інші не набути права на забудову земельної ділянки розміром 0,0804 га, а відтак і позивач не може успадкувати таке право. Просить відмовити в повному обсязі у задоволенні позовної ОСОБА_1

04 квітня 2024 року представниця відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю КМР Московська О.Г. подала до суду відзив на позов, у якому зазначила, що первісним набувачем права забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_6 (пізніше № 43) був ОСОБА_3 . Дана особа набула право забудови на земельній ділянці з площею 0,06 га. Натомість забудова була здійснена на земельній ділянці площею 0,0804 га. До своєї смерті ОСОБА_3 написав заповіт за яким заповідав усе своє майна сину, ОСОБА_2 , який за своє життя склав заповіт на ім`я ОСОБА_9 . Тобто всі наступні спадкоємці після смерті ОСОБА_3 можуть успадкувати право на забудову земельної ділянки 0,06 га за адресою: АДРЕСА_1 . Однак забудова була здійснена на земельній ділянці розміром 0,0804 га за адресою: АДРЕСА_1 , тож покійний ОСОБА_3 не набув за життя такого права та в силу приписів закону не міг передати у спадок право забудови земельної ділянки в розмірі 0,0804 га за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки і сам такого права не набув. Тож позивачка в судовому порядку намагається визнати за собою право забудови земельної ділянки розміром 0,0804 га за адресою: АДРЕСА_1 , на яку первісний набувач права забудови та всі послідуючі спадкоємці, права не набули. Відповідно до договору забудови на земельній ділянці розміром 0,06 га мало бути збудовано основну будівлю розміром 8,4 м на 6,4 м, з ганком 2.2 м та господарську будівлю 2 м на 3 м. Однак наразі на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , то збудовано 6 об`єктів нерухомості, які по своїм розмірам значно перевищують, ті на які було дано право забудови в 1963 році. Тобто позивач в судовому порядку намагається визнати право забудовника на земельній ділянці більшій, ніж надавалося первинному забудовнику та на об`єкти нерухомості, на які фактично право забудови первісний забудовник не отримував, а тому у задоволенні позовної заяви має бути відмовлено в повному обсязі, оскільки на наявні об`єкти нерухомості як первісний забудовник так і всі інші не набути права на забудову земельної ділянки розміром 0,0804 га, а відтак і позивач не може успадкувати таке право. Просить у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

10 квітня 2024 року представниця позивачки ОСОБА_10 подала до суду відповідь на відзив, у якій зазначила, що вважає, що у прийнятті відзиву представників відповідачів слід відмовити, у зв`язку з порушенням ними 15-денного строку на подання відзиву по цій справі. Крім того у відзивах не заперечується факт наявності прав забудовника у померлого ОСОБА_3 . До відзиву відповідач КМР додав акт огляду земельної ділянки від 02 квітня 2024 року, який був складений двома особами співробітниками Департаменту комунальної власності ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а також фото. Цей документ не може вважатись належним та допустимим доказом у зв`язку з тим, що складений без присутності позивачки та взагалі без її повідомлення, про що в акті зазначені прочерки. Крім того відсутні відомості щодо ознайомлення позивачки з актом. Не відомо на підставі якого розпорядження або доручення працівники Департаменту здійснювали огляд та фотозйомку житлового будинку, акт не затверджений керівником Департаменту. Організація здійснення комісійного обстеження земельних ділянок здійснюється відповідною комісією. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, Земельним кодексом України, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ЗУ «Про землеустрій», ЗУ «Про охорону земель», ЗУ «Про оренду землі», ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, рішеннями Кам`янської міської ради, іншими нормативно-правовими актами. Склад комісії не може бути меншим, ніж три особи. Наведений актогляду немістить інформаціїщодо порушенняпозивачем вимогземельного законодавства,відміток проознайомлення зйого змістом позивачки,її зауваженнята доповненнядо акту,не міститьвідмітки провідмову позивачкивід підписанняакту,як іне міститьвідомостей пройого направленняпозивачу дляусунення вустановлений строквиявлених порушеньземельного законодавства. Такимчином актогляду земельноїділянки від02квітня 2024року,складений неуповноваженими наце двомаособами, неможе бутиналежним доказомпорушення позивачкоювимог земельногозаконодавства,оскільки по-перше,складений всуперечпорядку визначеногочинним законодавством,а по-друге,такий актогляду земельноїділянки немістить будь-якоїінформації зпосиланням наконкретні нормиЗемельного кодексуУкраїни,або будь-якогоіншого нормативно-правовогоакту,який регулюєпитання користуванняземельними ділянками в частинівикористання земельноїділянки неза цільовимпризначенням.

13травня 2024року представницявідповідача Управліннядержавного архітектурно-будівельногоконтролю КМРМосковська О.Г.подала досуду запереченняна відповідьна відзив,у якихзазначила,що приподанні відзивуУправління МТАКМР зазначило,що прохаєпоновити строкидля поданнявідзиву,дана обставинаспричинена завантаженістюпо роботі.Також зазначила,що заостанніх кількатижнів збільшиласькількість сигналівповітряних тривог,які булиоголошені протягомробочого часу,тож існуваланеобхідність більшогопроміжку часудля виконанняпоставлених завдань,в томучислі поданнявідзиву досуду.Окрім тогопозивачка проситьвизнати занею правозабудовника житловогобудинку за адресою: АДРЕСА_8 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 . Тож Управління містобудування та архітектури КМР є неналежним відповідачем, оскільки відповідач не матиме змогу виконати рішення суду, в разі задоволення позову. Реалізацією прав забудовника житлового будинку безпосередньо здійснює Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради. Оскільки позивачка не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

13 травня 2024 року представник відповідача Кам`янської міської ради Жежель С.С. подав до суду додаткові пояснення у справі, у яких зазначив, що позиція позивачки щодо пропуску відповідачами процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву зводиться до надмірного формалізму та жодним чином не сприяє меті та завданню цивільного судочинства щодо повноти та всебічності розгляду справ. Також позивачка в своїй відповіді на відзив посилається на акт огляду земельної ділянки від 02 квітня 2024 року та ставить під сумнів належність даного доказу. З даного приводу зазначив, що посадові особи, які проводили огляд земельної ділянки та складали акт огляду, діяли в межах та у спосіб визначений діючим законодавством та Положенням про відділ моніторингу департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, затвердженого Наказом Департаменту Про внесення змін та доповнень до наказу від 04 березня 2023 року № 07/17 «Про затвердження положень про структурні підрозділи департаменту», від 14 грудня 2023 року № 07/120, а тому і підстав стверджувати, що були допущені порушення при огляді та чи при складання акту огляду, немає. Всі доводи позивача щодо незаконності акту є безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.

14 травня 2024 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

03 червня 2024 року було залучено до участі у розгляді цивільної справи № 209/97/24 в якості співвідповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради.

01 листопада 2024 року представниця позивачки подала до суду письмові дебати, у яких зазначила, що позивачкою до позовної заяви були надані всі необхідні докази та документи, які обгрунтовують її позовні вимоги. Відповідачами не заперечується факт наявності прав забудовника у померлого ОСОБА_3 . Позивачка просить суд визнати за нею права забудовника в порядку спадкування за заповітом у зв`язку з тим, що іншого способу захисту свого права вона не має. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та розглянути справу за відсутності сторони позивача.

Представниця відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю КМР Московська О.Г. подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представниця відповідача КМР Пономаренко В.К. подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю КМР Воздвиженський В.В. подав заяву про розгляд справи за відсутності представника управління та винести рішення, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутності сторін на підставі наявних у справі даних та доказів.

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків:

Судом встановлено, що позивачка є рідною донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та онукою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження, актові записи № 249 від 25 квітня 1947 року та № 2453 від 09 вересня 1975 року, свідоцтвом про одруження, актовий запис № 470 від 02 серпня 1997 року, свідоцтвом про розірвання шлюбу, актовий запис № 191 від 07 листопада 2018 року, свідоцтвом про шлюб, актовий запис № 559 від 12 жовтня 2021 року, свідоцтвами про смерть, актові записи № 268 від 30 січня 1986 року та № 851 від 25 жовтня 2022 року (а.с. 15, 19, 59, 60-63).

ОСОБА_3 , на підставі рішення виконкому Дніпродзержинської міської ради депутатів трудящих від 21 травня 1963 року № 503, було надано право на безстрокове користування земельною ділянкою площею 0,0600 га за адресою: АДРЕСА_6 , для будівництва індивідуального житлового будинку, у зв`язку із знищенням під залізничну колію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_3 на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_6 , було збудовано житловий будинок, до якого були підведені комунікації, у тому числі з газопостачання, він неодноразово був застрахований ОСОБА_3 . Рішенням виконкому Дніпродзержинської міської ради від 22 грудня 1976 року № 680 «Про впорядкування нумерації будинків по 1-му провулку Алчевського», було змінено нумерацію житлового будинку ОСОБА_8 з № 41/11 на № 43.

Ці обставини підтверджуються листом КП «Кам`янське БТІ» ДОР за вих. № 1/2288 від 25 грудня 2023 року, довідкою від 06 травня 1963 року, заявами від 06 травня 1963 року та від 09 травня 1963 року, типовим проектом, договором про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 08 липня 1963 року, генеральним планом, звідним оціночним актом по домоволодінню з планом від 04 жовтня 1966 року, заявою-зобов`язанням № 30258 споживача газу, звідним оціночним актом по домоволодінню з планом від 11 квітня 1979 року, страховими свідоцтвами (а.с. 21, 22-24, 30, 31-32, 43, 44, 45-47, 48-49, 50-52).

Житловий будинок АДРЕСА_9 використовувався для проживання, у ньому були зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується домовою книгою (а.с. 33-42).

Право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 не зареєстроване, що підтверджується листом КП «Кам`янське БТІ» ДОР за вих. № 1/2/621 від 28 вересня 2023 року (а.с. 20).

За життя, ОСОБА_3 10 січня 1986 року зробив заповіт (а.с. 17), посвідчений державним нотаріусом Третьої Дніпродзержинської нотаріальної контори Іванко Т.С., та відповідно до якого ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, заповів сину - ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 , за життя, 07 травня 2019 року зробив заповіт (а.с. 18), посвідчений державним нотаріусом Другої кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С.С., та відповідно до якого ОСОБА_2 належні йому права та обов`язки, а також інше майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, заповів дочці ОСОБА_5 , що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 56069551 від 07 травня 2019 року (а.с. 13).

04 серпня 2023 року ФОП ОСОБА_7 , на замовлення позивачки, було виготовлено технічний паспорт (а.с. 53-58), згідно якого житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , побудований у 1965-1988 р.р., має загальну площу будинку 62,3 кв.м, житлова площа 43,3 кв.м.

Після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04 лютого 2023 року було заведено спадкову справу № 50/2023, з номером у спадковому реєстрі 70224501, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 71368960 від 04 лютого 2023 року (а.с. 14).

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

Отже, якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов`язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт; право одержати на своє ім`я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.

Таким чином, спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника, як таких, що входять до складу спадщини.

Суд також враховує відповідний правовий висновок, викладений у Постанові Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №707/1803/16-ц, згідно якого спадкоємець має право на успадкування всіх майнових прав спадкодавця, у тому числі права забудовника.

Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням нормКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно достатті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтями 1-3 ЦПК Українипередбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 р. (ратифікованаЗаконом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР) передбачено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободє попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

При цьому в своїх рішенням Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Так, рішення у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 1 червня 2006 року. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Отже, судом достовірно встановлено, що будинок АДРЕСА_2 , був побудований померлим ОСОБА_3 на земельній ділянці, відведеній під будівництво, забудова земельної ділянки дозволена рішенням виконкому Дніпродзержинської міської ради депутатів трудящих від 21 травня 1963 року № 503, а тому будівництво даного будинку здійснювалось згідно із законом.

ОСОБА_2 , як спадкоємець померлого батька ОСОБА_3 за заповітом, мав право на успадкування всіх майнових прав спадкодавця, у тому числі права забудовника, проте за життя не скористався своїм правом.

В свою чергу, позивачка, як спадкоємиця померлого батька ОСОБА_2 за заповітом, має право на успадкування всіх майнових прав спадкодавця, у тому числі права забудовника.

Позивачка, яка прийняла спадщину після смерті батька, не може скористатись у повному обсязі своїм правом на спадкове майно та позбавлена іншої можливості захистити свої права, крім визнання за нею права забудовника у судовому порядку, а тому за нею слід визнати права та обов`язки забудовника житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах площі земельної ділянки, яка була відведена під забудівлю ОСОБА_3 , а саме 0,0600 га.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

При вирішенні питання про розподіл судового збору, судом враховується позиція позивача не стягувати судовий збір з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 82, 141, 258-259, 263-265, 354ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_10 ) до Кам`янської міської ради (ЄДРПОУ 25872304, юридична адреса: 51931, Дніпропетровська обл, м. Кам`янське, майдан Петра Калнишевського, 2), Управління містобудування та архітектури Кам`янської міської ради (ЄДРПОУ 36072064, юридична адреса: 51931, Дніпропетровська обл, м. Кам`янське, вул. Героїв Рятувальників, 14А), Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради (ЄДРПОУ 40419648, юридична адреса: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Героїв Рятувальників, 14) про визнання права забудовника житлового будинку в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , права та обов`язки забудовника житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0600 га, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяК.Л. Шендрик