Постанова

від 02.12.2024 по справі 909/634/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2024 р. Справа №909/634/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача):Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від позивача (скаржника) не з`явився

від відповідача не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства КБ Ентерпрайз Юкрейн від 17 жовтня 2024 року

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2024 року, суддя Горпинюк І.Є.

про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу

у справі №909/634/24

за позовом Приватного підприємства КБ Ентерпрайз Юкрейн, с. Кізлів, Львівська область

до відповідача Фермерського господарства Персей Агро, с. Угринів, Івано-Франківська область

про стягнення 1 435 980,00 грн неустойки за несвоєчасне повернення речі

в с т а н о в и в:

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2024 року у справі №909/634/24 за невиконання процесуальних обов`язків, покладених на позивача ухвалами суду від 02.08.2024 та від 25.09.2024 у справі №909/634/24 застосовано до Приватного підприємства "КБ Ентерпрайз Юкрейн" заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "КБ Ентерпрайз Юкрейн" в дохід державного бюджету штраф у розмірі 15 140 грн.

Ухвала суду мотивована тим, що позивач не виконав своїх процесуальних обов`язків щодо надання відповідей на питання, поставлені йому в порядку письмового опитування у формі заяви свідка, складеної відповідно до вимог ст.ст.88, 90 ГПК України, надати відповіді на ці питання позивач зобов`язувався ухвалами від 02.08.2024 та від 25.09.2024, відтак, суд дійшов висновку про застосування до позивача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15 140 грн. В ухвалі від 02.08.2024 суд зазначав відповідачу, що надання відповідей позивачем у відповіді на відзив не узгоджується з положеннями статей 88, 90 ГПК України, оскільки відповіді на запитання мають бути надані керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка. Вимоги до заяви свідка визначені статтею 88 ГПК України, зокрема така заява має містити підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. При цьому, підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом, за винятком посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників які дали згоду на допит їх як свідків. Крім того, суд зазначив, що позивач фактично відмовився надати відповідь на друге питання, покликаючись на ч.5 статті 90 ГПК України. В ухвалі від 25.09.2024 суд вказував позивачу, що заява свідка від 19.09.2024, котру подав позивач, не містить підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Також позивачем не дотримано встановлених законом вимог щодо нотаріальної форми заяви свідка, або (альтернативно) не надано згоду на допит керівника позивача як свідка, а також позивач ухилився надати вичерпну відповідь на друге питання. Відтак, суд в ухвалі зазначив, що позивачем неналежно виконано вимоги ухвали суду від 02.08.2024 року, так як він подав заяву свідка від 19.09.2024, яка не відповідає вимогам ст.ст.88, 90 ГПК України, а на виконання ухвали суду від 25.09.2024 позивач взагалі не вчинив жодних дій.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач Приватне підприємство КБ Ентерпрайз Юкрейн звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2024 року у справі №909/634/24. Зокрема, зазначає, що суд при розгляді справи №909/634/24 не має права приймати сторону відповідача та збирати докази, що виразилось у: - повторному розгляді клопотання про зобов`язання надати відповіді у спосіб представника відповідача; - надання відповіді на запитання, що не стосуються предмету спору та обставин, що досліджуються судом; - стосовно питань, що мають підтверджуватись відповідними письмовими доказами у господарських взаємовідносинах двох юридичних осіб письмовими документами, актом приймання-передачі тощо. Наголошує, що ПП «КБ Ентерпрайз Юкрейн» двічі надано відповіді на запитання представника ФГ «Персей Агро», нотаріального посвідчення заяви керівника ПП «КБ Ентерпрайз Юкрейн» за відповідях законодавством не визнано обов`язковим. Апелянт також зазначає, що він не порушував вимог ч.1 та ч.4 ст.43 ГПК України, оскільки добросовісно користується процесуальними правами і зворотного судом не встановлено. Позивач наголошує, що не вчиняв дій на затягування розгляду справи, не зловживав своїми процесуальним правами, не вимагав через суд у відповідача необґрунтованих пояснень чи додаткових доказів, відтак, вважає, що суд безпідставно застосував до нього заходи процесуально примусу у вигляді штрафу. Апелянт звертає увагу, що у заявленому позові ставиться питання стягнення неустойки за період з 1 січня 2020 року по 30 червня 2020 року, при цьому, позивач у якості належного та допустимого доказу посилається на рішення у справі №909/503/22 (що набрало законної сили), в якому суд встановив обставини стягнення неустойки між тими самими сторонами за попередній період, відтак, вважає, що при розгляді клопотань відповідача про зобов`язання позивача надати відповіді на запитання, суд не встановив та не дав належної оцінки, яким чином відповіді на поставлені питання сприяють розгляду справи в межах заявлених позивачем вимог.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 ГПК України).

Ухвалою суду від 04 листопада 2024 року розгляд апеляційної скарги призначено на 02 грудня 2024 року.

28 листопада 2024 року від скаржника до суду надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без його участі за наявними у справі доказами. При цьому, апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги та просив таку задоволити. З огляду на наведене, представник позивача в судове засідання 02 грудня 2024 року не з`явився.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, проте, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою, беручи до уваги клопотання скаржника, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Приватне підприємство «КБ Ентерпрайз Юкрейн» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Фермерського господарства «Персей Агро» про стягнення 1 435 980 грн неустойки, нарахованої на підставі ч.2 ст.785 ЦК України за період з 01 січня 2020 року по 30 червня 2020 року, у зв`язку з неповерненням техніки (предмету оренди за договором №02/04-18 оренди механізмів від 02 квітня 2018 року).

Позов обґрунтовано тим, що строк оренди за договором №02/04-18 оренди механізмів від 02 квітня 2018 року встановлювався з 02.04.2018 по 11.05.2018, відтак, після закінчення строку оренди у відповідача виник обов`язок повернути орендовану техніку орендодавцю. Також позивач у позовній заяві посилається на обставини, встановлені рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21 листопада 2022 року у справі №909/503/22, предметом розгляду у якій було стягнення неустойки за період з 01 липня 2019 року по 31 грудня 2019 року. До позовної заяви позивач долучив, зокрема, акт від 02 квітня 2018 року приймання-передачі до договору №02/04-18 від 02.04.2018, яким підтверджується передача відповідачу в оренду наступної техніки: Сівалки Quivogne Prosem-K/8 FIJA, 600/8, серійний номер 53231, рік випуску 2013 та Сівалки пневматичної PLANTER, серійний номер 2011001, рік випуску 2011. Вказана техніка є об`єктом оренди за договором №02/04-18 оренди механізмів від 02 квітня 2018 року. Відповідно до п.7.1 вказаного договору після закінчення строку оренди орендар зобов`язаний протягом 2 (двох) діб повернути техніку орендодавцю за актом приймання-передачі. Повернення техніки здійснюється за місцезнаходженням орендодавця на умовах «FCA склад орендодавця або інше місце в межах України, додатково вказане орендодавцем» згідно «Інкотермс-2010». Докази повернення техніки у матеріалах справи відсутні.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03 липня 2024 року відкрито провадження у справі №909/634/24 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено сторонам строки на подання суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення та обґрунтованого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

18 липня 2024 року до місцевого суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечив, зокрема, з тих підстав, що об`єкт оренди не було повернуто позивачу не з вини орендаря, а такий зберігався за проханням директора позивача на території СВК «Чагрів». Також у відзиві на позовну заяву відповідач поставив позивачу наступні питання: 1) Скільки сівалок було передано ФГ «Персей Агро» за договором оренди механізмів №02/04-18 від 02.04.2018 року? 2) Коли представник ПП «КБ Ентерпрайз Юкрейн» Бакун А.Ю. фактично забрав предмет оренди за договором оренди механізмів №02/04-18 від 02.04.2018 року з території, де він знаходився на зберіганні?

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22 липня 2024 року задоволено клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження; суд ухвалив подальший розгляд справи №909/634/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання призначено на 02 серпня 2024 року.

У відповіді на відзив (зареєстрованій у системі «Електронний суд» 23.07.2024) позивач щодо питань у відповідності до ст.90 ГПК України надав наступні відповіді: на перше питання інформація присутня в доданому до позовної заяви доказу акті приймання-передачі техніки від 02.04.2018 року, підписаному зі сторони ФГ «Персей Агро» головою господарства Слободяном В.Р.; на друге питання відмова з посиланням на ч.5 ст.90 ГПК України. Вказані відповіді не були оформлені у відповідності до ст.90 ГПК України.

Також позивач надіслав до суду заяву від 31 липня 2024 року, в якій просив підготовче засідання проводити без участі його представника.

02 серпня 2024 року від відповідача до суду надійшло клопотання про зобовязання позивача надати відповіді на питання, у відповідності до вимог процесуального закону.

Ухвалою від 02 серпня 2024 року задоволено клопотання відповідача та зобов`язано Приватне підприємство "КБ Ентерпрайз Юкрейн" надати відповіді на запитання, поставлені позивачу у відзиві на позовну заяву (від 17.07.2024, вх. № 11781/24 від 18.07.2024) в порядку письмового опитування учасників справи як свідків. Суд зауважив, що відповіді на запитання слід подати у формі заяви свідка, з дотриманням усіх вимог ст.ст.88 та 90 Господарського процесуального кодексу України.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що 19 вересня 2024 року від керівника ПП "КБ Ентерпрайз Юкрейн" до суду засобами модуля (підсистеми) ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява свідка (вх.№ 14611/24 від 19.09.2024), однак, така заява у матеріалах оскарження ухвали відсутня.

25 вересня 2024 року від відповідача до суду надійшло клопотання про повторне зобов`язання ПП "КБ Ентерпрайз Юкрейн" надати відповіді на запитання, які поставлені відповідачем у відзиві на позов, шляхом надання керівником позивача заяви свідка. Клопотання мотивоване недотриманням нотаріальної форми заяви свідка, ненаданням відповідей на всі поставлені питання та невиконанням ухвали суду від 02.08.2024.

У підготовчому засіданні 25 вересня 2024 року представник відповідач підтримав заявлене клопотання. Позивач явки представника в підготовче засідання не забезпечив.

Ухвалою суду від 25 вересня 2024 року задоволено клопотання відповідача, повторно зобов`язано Приватне підприємство "КБ Ентерпрайз Юкрейн" надати відповіді на запитання, поставлені позивачу у відзиві на позовну заяву (від 17.07.2024, вх.№11781/24 від 18.07.2024) в порядку письмового опитування учасників справи як свідків. Суд вказав, що відповіді на запитання позивач зобов`язаний подати у формі заяви свідка, з дотриманням усіх вимог ст.ст.88 та 90 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі: - у заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень; - підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків; - учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті; - на запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням; - відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п`ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п`ять днів до першого судового засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання.

Вказаною ухвалою суд відклав підготовче засідання у справі на 11 жовтня 2024 року.

Станом на дату підготовчого засідання 11 жовтня 2024 року позивач вимог ухвал суду від 02.08.2024 та від 25.09.2024 не виконав, відповідей на письмове опитування у формі заяви свідка, складеної з дотриманням вимог ст.ст.88 та 90 ГПК України, до суду не надав.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2024 року у справі №909/634/24 до Приватного підприємства "КБ Ентерпрайз Юкрейн" застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, за невиконання процесуальних обов`язків, покладених на позивача ухвалами суду від 02.08.2024 та від 25.09.2024. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "КБ Ентерпрайз Юкрейн" в дохід державного бюджету штраф у розмірі 15 140 грн. Вказаний штраф позивач сплатив, що підтверджується платіжною інструкцією №209 від 16 жовтня 2024 року, про що повідомив суд заявою від 17 жовтня 2024 року.

Згідно з ст.2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави), яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України).

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (ч.5 ст.13 ГПК України).

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Одним із заходів процесуального примусу є штраф (п.4 ч.1 ст.132 ГПК України).

В силу положень ч.1 ст.135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.

У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника (ч.ч.2,3 ст.135 ГПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст.73 ГПК України).

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення («Належність доказів» ст.76 ГПК України).

Згідно з ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 80 ГПК України унормовано, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Слід зазначити, що питання відповідача «Коли представник ПП «КБ Ентерпрайз Юкрейн» Бакун А.Ю. фактично забрав предмет оренди за договором оренди механізмів №02/04-18 від 02.04.2018 року з території, де він знаходився на зберіганні?» має значення для правильного вирішення цього спору, оскільки стосується дати повернення предмету оренди. З огляду на відсутність у матеріалах інших доказів, які б підтверджували факт повернення предмету оренди позивачу, з огляду на заперечення позивача щодо цієї обставини, колегія суддів вважає доцільним поставлене відповідачем питання.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, позивач не надав відповіді на вказане питання, а також не виконав вимог ухвал суду від 02.08.2024 та від 25.09.2024.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на обставини, встановлені судами у справі №909/503/22 щодо стягнення неустойки за період з 01 липня по 31 грудня 2019 року, оскільки судами у цій справі не встановлювалася обставина щодо дати повернення предмета оренди. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 22 квітня 2024 року у справі №909/550/23 відмовлено у задоволенні позову Приватного підприємства "КБ Ентерпрайз Юкрейн" до Фермерського господарства "Персей Агро" про стягнення 1 451 760 грн неустойки, нарахованої за період з 01 липня по 31 грудня 2020 року. Предметом позову у цій справі (№909/634/24) є стягнення неустойки за період 01 січня по 30 червня 2020 року.

Згідно з ч.1 ст.90 ГПК України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням (ч.2 ст.90 ГПК України).

Відповідно до ч.3 ст.90 ГПК України відповіді на запитання подаються до суду учасником справи фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п`ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п`ять днів до першого судового засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання.

Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом із заявою свідка надає такі докази (ч.4 ст.90 ГПК України).

В силу ч.5 ст.90 ГПК України учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання: 1) з підстав, визначених статтями 67, 68 цього Кодексу; 2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи; 3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.

За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь (ч.6 ст.90 ГПК України).

Згідно з ст.88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги те, що позивач не виконав своїх процесуальних обов`язків щодо надання у формі заяви свідка складеної відповідно до вимог ст.ст.88, 90 ГПК України, відповідей на питання, поставлених йому в порядку письмового опитування, не виконав вимог ухвал суду від 02.08.2024 та від 25.09.2024, якими суд зобов`язував надати такі відповіді, враховуючи те, що позивач не обґрунтував відмову від дачі відповіді на друге питання відповідача, із посиланням на причини такої відмови, колегія суддів дійшла висновку про невиконання позивачем процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, та погоджується з висновком суду першої інстанції про застосування до позивача заходу процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15 140 грн.

Відповідно до ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу (п.16).

Згідно з ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За приписами ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Слід зазначити, що скаржником не доведено, а апеляційним судом не встановлено підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу, відтак, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваної ухвали без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст.131, 132, 135, 236, 255, 270, 271, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2024 року у справі №909/634/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «КБ Ентерпрайз Юкрейн» без задоволення.

Матеріали оскарження ухвали повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку, у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 09 грудня 2024 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

СуддяБойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.