Постанова

від 10.12.2024 по справі 910/2254/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. Справа№ 910/2254/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Скрипки І.М.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Науково-технічний комплекс "Електронприлад"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 (повний текст складено 03.07.2024)

у справі № 910/2254/24 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Публічного акціонерного товариства "Науково-технічний комплекс "Електронприлад"

про стягнення 136 624,33 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У лютому 2024 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Науково-технічний комплекс "Електронприлад" (далі - ПАТ "НТК "Електронприлад", відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 136 624,33 грн, з яких: 114 326,05 грн основного боргу, 17 148,91 грн втрат від інфляції, 5 149,37 грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором № 340291 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 31.10.2018 в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості теплової енергії, внаслідок чого у нього за період з травня 2022 року по листопад 2023 року утворилась заборгованість у розмірі 114 326,05 грн. Позивач стверджує, що оскільки законом та Договором встановлено обов`язок споживача оплачувати послуги з теплопостачання, відповідач зобов`язаний сплатити не лише існуючу заборгованість, а також і нараховані позивачем відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та 3% річних за прострочення виконання ним грошових зобов`язань.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 у справі №910/2254/24 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Науково-технічний комплекс "Електронприлад" на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації "Київтеплоенерго" основний борг у розмірі 114 326,05 грн, інфляційні втрати у розмірі 17 148,91 грн, 3% річних у розмірі 5 149,37, а також судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач допустив порушення зобов`язання щодо своєчасного внесення плати за використану теплову енергію за Договором, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про безпідставність застосування позивачем коефіцієнту перерахунку по газу, оскільки відповідне донарахування здійснено позивачем згідно з нормами чинного законодавства, тобто проведений позивачем розрахунок заборгованості за спожиту відповідачем теплову енергію у спірний період є таким, що відповідає умовам Договору та положенням закону.

Крім того, перевіривши здійснений позивачем розрахунок компенсаційних виплат у відповідності до приписів статті 625 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 5 149,37 грн 3% річних та 17 148,91 грн інфляційних втрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПАТ "НТК "Електронприлад" 24.07.2024 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 у справі № 910/2254/24 скасувати; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі; стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, орієнтовний розмір якої складає 15 000,00 грн; розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з викликом сторін.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач вважає, що оскаржуване рішення прийняте судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права.

Узагальнені доводи відповідача зводяться до такого:

- у відповідача станом на 31.03.2022 була відсутня заборгованість, що підтверджено позивачем;

- 24.02.2022 відповідача було відключено від теплопостачання у зв`язку з закінченням опалювального сезону, а тепловий пункт опломбовано;

- позивач вказує на виникнення заборгованості у лютому 2022 року, хоча включає цю заборгованість у рахунки в травні 2022 року, що суперечить постанові Кабінету Міністрів України №1209 від 10.11.2021 "Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу" (далі - Постанова КМУ №1209), адже такий перерахунок мав відображатися у платіжних документах, надісланих у місяці, що настає за розрахунковим періодом;

- позивач не попереджав відповідача про перерахування уже оплаченої теплової енергії за лютий 2022 року у травні цього року, отже такий перерахунок є безпідставним;

- суд першої інстанції неправомірно задовольнив клопотання позивача про поновлення строку на подання відповіді на відзив, оскільки встановлений судом строк підлягає продовженню за відповідною заявою учасника справи;

- позивачем до відповіді на відзив додано знімок екрану комп`ютера з сайту на доведення інформування відповідача про перерахунок розміру нарахувань, якй не є належним та допустимим доказом у розумінні статті 96 ГПК України;

- судом першої інстанції не взято до уваги особливий статус ПАТ "НТК "Електронприлад", що при відхиленні апеляційної скарги і залишенні рішення без змін може призвести до неможливості закупівлі комплектуючих та матеріалів, сплати комунальних платежів та неможливості виготовлення продукції оборонного призначення та виконання договірних зобов`язань для потреб ЗСУ та підвищення обороноздатності нашої держави.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн, докази щодо яких будуть подані у ході розгляду справи та/або протягом 5 днів після ухвалення рішення.

Водночас, відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що копію повного тексту рішення скаржник отримав 04.07.2024, що підтверджується матеріалами справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2024 справу № 910/2254/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А., суддів Тарасенко К.В., Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2254/24; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ПАТ "НТК "Електронприлад" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 у справі № 910/2254/24 до надходження до суду матеріалів справи.

15.08.2024 матеріали справи № 910/2254/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.

Згідно з Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2024 справу № 910/2254/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А., суддів Скрипки І.М., Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 клопотання ПАТ "НТК "Електронприлад" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 у справі №910/2254/24 задоволено, поновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення у даній справі; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено сторонам строки для подачі відзиву, відповіді на відзив, інших заяв та клопотань.

Позиції інших учасників справи.

03.09.2024 КП "Київтеплоенерго" надано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що подана відповідачем апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, її доводи заперечено, викладено прохання залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, як законне та обґрунтоване.

Мотивуючи заперечення проти апеляційної скарги відповідача, КП "Київтеплоенерго" зазначає:

- відповідач не заперечує фактів укладення Договору та споживання ним теплової енергії у період з грудня 2021 року по березень 2022 року;

- тариф на теплову енергію є державною регульованою ціною, для категорії споживачів "Інші" такі тарифи встановлені розпорядженням КМДА від 13.10.2021 №2145;

- оскільки чинними нормативними актами не передбачено щомісячну процедуру перегляду та встановлення регуляторними органами тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, Кабінет Міністрів України видав Постанову №1209, якою зобов`язав теплопостачальні організації здійснювати щомісяця зміну розміру нарахувань за теплову енергію та комунальні послуги споживачам категорії "Інші", починаючи із нарахувань за жовтень 2021 року;

- Постановою КМУ №1209 затверджено механізм зміни теплопостачальною організацією розміру нарахувань за теплову енергію споживачам категорії "Інші" у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу, яким передбачено визначення коефіцієнту перерахунку (К);

- про прийняте рішення щодо зміни розміру нарахувань за теплову енергію (послуги з постачання гарячої води) споживачам відповідно до Постанови КМУ №1209 теплопостачальна організація інформує шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті інформаційного повідомлення з наведенням відповідних обгрунтувань;

- на підтвердження розміщення такої іформації на власному веб-сайті позивачем під час розгляду справи у суді першої інстанції надано скрін веб-сайту;

-відповідно до пункту 36 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 зі змінами (далі - Правила №1198), теплопостачальна організація зобов`язана, зокрема, змінювати розмір нарахувань за теплову енергію у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії для потреб відповідної категорії споживачів, згідно з вимогами цих Правил;

-відповідно до пункту 39 Правил №1198 споживач має право, в тому числі на зміну розміру нарахувань за теплову енергію у зв`язку із щомісячною зміною для теплопостачальної організації ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, згідно з вимогами цих Правил;

-у травні та грудні 2022 року позивачем було здійснено коригування нарахувань за поставлену теплову енергію за період з грудня 2021 року по березень 2022 року на підставі Постанови КМУ №1209, що відображено в актах приймання-передавання товарної продукції за відповідні періоди та облікових картках, шляхом перерахунку коефіцієнтів зміни розміру нарахувань за теплову енергію для категорії споживачів "Інші" (до яких належить відповідач) із застосуванням середньозваженої фактичної вартості природного газу за одиницю продукції;

-при здійсненні коригування обсяги спожитої теплової енергії та тариф залишилися незмінними, а розмір нарахувань за спожиту теплову енергію змінено, як у бік збільшення, так і у бік зменшення;

-відповідач у відповідності до умов Договору та положень чинного законодавства зобов`язаний здійснювати оплату за фактично спожиту теплову енергію;

-у зв`язку з несвоєчасним проведенням відповідачем оплати спожитої ним теплової енергії позивач вважає правомірним здійснення ним нарахування відповідачу інфляційної складової боргу та 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України;

- правильність своєї позиції позивач підтверджує судовою практикою, посилаючись на постанови Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №910/16781/21 (щодо державного регулювання ціноутворення при виробництві, транспортуванні та постачанні теплової енергії), та від 18.01.2024 у справі №910/1599/23 (щодо здійснення нарахувань на підставі постанови КМУ від 24.12.2019 №1082 "Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію та послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води для споживачів у зв`язку із зміною ціни природного газу", яку позивач вважає подібною до постанови КМУ №1209), постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі №910/4820/23 та від 10.06.2024 у справі №910/20010/23 (щодо обов`язковості виконання положень постанови КМУ №1209 усіма теплопостачальними організаціями, в тому числі і позивачем);

- статус відповідача як державного підприємства, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, визначення його критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу, не звільняє його від виконання зобов`язань у сфері постачання теплової енергії та/або у сфері надання будь-яких послуг, в тому числі комунальних;

- відповідачем не доведено, що порушення зобов`язання сталося внаслідок випадку або непереборної сили;

- позивач, у свою чергу, зазнав великих пошкоджень своїх теплової, електричної генеруючої системи, а тому потребує значних матеріальних ресурсів для її відновлення, та входження в робочому стані в опалювальний сезон, в чому зацікавлена територіальна громада міста Києва, в тому числі і відповідач.

25.09.2024 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній викладає свої заперечення щодо відзиву на апеляційну скаргу, вказуючи на неспроможність аргументів позивача спростувати доводи апеляційної скарги.

Так, ПАТ "НТК "Електронприлад" не погоджується з трактуванням позивачем спірних відносин, оскільки 1) у відповідача станом на 31.03.2022 була відсутня заборгованість, що підтверджено позивачем; 2) 24.02.2022 відповідача було відключено від теплопостачання у зв`язку з закінченням опалювального періоду, а тепловий пункт опломбовано; 3) позивач вказує на виникнення заборгованості у лютому 2022 року, хоча включає цю заборгованість у рахунки у травні 2022 року, що суперечить постанові КМУ №1209. За твердженням відповідача, згідно з позовною заявою та довідкою про стан розрахунків за спожиту теплову енергію, позивачем нараховано відповідачу заборгованість за період з травня по листопад 2022 року (борг за травень у розмірі 518 006,30 грн зменшився на 400 199,57 грн у листопаді), хоча фактичне нарахування (чи перерахування) заборгованості у травні 2022 року відбулося за лютий 2022 року і у грудні 2022 року самим же позивачем було скасовано (анульовано), тобто позивач не взяв до уваги весь спірний опалювальний період, в тому числі і лютий 2022 року, та не врахував факту належним чином проведеної відповідачем оплати спожитої теплової енергії за цей період.

Відкриваючи апеляційне провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 19.08.2024 встановив учасникам справи строки для подачі всіх заяв, відзивів та клопотань в письмовій формі, в тому числі відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня вручення скаржнику відзиву на апеляційну скаргу. Матеріалами справи підтверджується, що до зареєстрованого Електронного кабінету ПАТ "НТК "Електронприлад" в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" доставлено електронну копію відзиву на апеляційну скаргу з додатками 03.09.2024 08:28. Отже, останнім днем для подачі відповіді на відзив на апеляційну скаргу (у даному випадку - письмових пояснень) у даній справі є 09.09.2024 (з урахуванням положень частини 4 статті 116 ГПК України).

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом (стаття 118 ГПК України).

З огляду на те, що письмові пояснення (відповідь на відзив на апеляційну скаргу) відповідач (скаржник) надіслав після настання строку, який визначив суд апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 19.08.2024, а також враховуючи відсутність у письмових поясненнях обгрунтовання поважності причин пропуску цього строку та підстав для його продовження (стаття 119 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів апеляційного господарського суду залишає письмові пояснення (відповідь на відзив) без розгляду.

При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим кодексом (частина 1 статті 161 ГПК України). Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частина 5 статті 161 ГПК України).

Відповідач не просив дозволу подати письмові пояснення, які він надіслав 25.09.2024, як додаткові, а суд апеляційної інстанції за межами строку для подання відповіді на відзив на апеляційну скаргу не визнавав їх подання необхідним. Тому ці письмові пояснення суд апеляційної інстанції теж вважає такими, що не можуть бути прийнятими як додаткові в порядку частини 5 статті 161 ГПК України та підлягають залишенню без розгляду.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", КП "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго".

За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

З 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП "Київтеплоенерго".

Відповідно до пункту 2.1 статуту КП "Київтеплоенерго" підприємство утворено з метою отримання прибутку від провадження господарської діяльності, спрямованої на підвищення надійності енергопостачання споживачів міста Києва, забезпечення стабільних надходжень до бюджету міста Києва, належної експлуатації об`єктів електро-, теплопостачання, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Згідно з пунктом 2.2.1 Статуту позивача предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії.

Отже, позивач є виробником теплової енергії у м. Києві, яку він поставляє на потреби опалення та вентиляції.

Як убачається з матеріалів, 31.10.2018 між КП "Київтеплоенерго" (енергопостачальна організація) та ПАТ "НТК "Електронприлад" (абонент) укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 340291 (далі - Договір), згідно з пунктом 1.1 якого предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

При виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, шо не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж (далі - Правил), нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (пункт 2.1 Договору).

За умовами пункту 2.2.1 Договору на енергопостачальну організацію покладений обов`язок постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Згідно з підпунктами 2.3.1, 2.3.2 пункту 2.3 Договору на абонента покладено обов`язок: додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені у Додатку №4 до Договору.

Пунктами 6.3.4., 6.3.5. Договору передбачено, що абонент несе відповідальність за виконання порядку розрахунків за теплову енергію, викладених в Додатку №4 Договору; за виконання Правил, нормативних актів з питань користування, взаєморозрахунків за енергоносії та чинного законодавства України.

Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2018. Керуючись ст.631 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що дія цього Договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018. Припинення дії Договору не звільняє абонента від обов`язку повної сплати споживачем теплової енергії. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією з сторін (пункти 8.1, 8.2, 8.4, 8.5 Договору).

Додатком № 1 до Договору (у редакції Додаткової угоди від 10.12.2021) передбачено, що енергопостачальна організація відпускає абоненту теплову енергію в гарячій воді орієнтовно Q рік = 1328,000 Гкал/рік з приєднаним тепловим навантаженням EQ = 1,555 Гкал/годину, в тому числі: на опалення Qо = 1,555 Гкал/годину (підпункт 1.1 пункту 1).

Відповідно до пункту 1 Додатку №3 до Договору розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію енергопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 23.07.2018 №1294, на кожну відпущену Гігакалорію (1 Гкал/грн) без урахування ПДВ для опалення - 1 553,86 грн/Гкал.

Можливе змінення тарифів в період дії Договору (пункт 3 Додатку №3 до Договору).

У Додатку №4 до Договору сторони визначили, що:

- абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює Договір про заставу майна згідно з Законом України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії. Оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово (пункт 2);

- абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує: у ЦОК за адресою: просп. Повітрянофлотський, 58, - облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; - акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в ЦОК); - акт виконаних робіт (пункт 5).

Відповідно до Додатків № 8 та № 9 до Договору вбачається, що опалення здійснюється за адресою: вул. Б.Гаврилишина (В. Василевської), 27/29, будинок адміністративний, номер особового рахунку 340291, площа госпрозрахункових організацій 27915,00/9039,00 кв. м. та теплові навантаження з опалення госпрозрахункової організації - 1,555 Гкал/год.

За доводами позивача, у зв`язку зі встановленням під час розрахунку обсягів заборгованості з різниці в тарифах по категорії споживачів "Інші" перевищення нарахувань згідно зі встановленими тарифами з урахуванням Постанови КМУ №1209 над фактичними витратами, КП "Київтеплоенерго" виконало перерахунок коефіцієнтів зміни розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для категорії споживачів "Інші" із застосуванням щомісячної середньозваженої фактичної вартості природного газу за одиницю продукції.

Так, у травні та грудні 2022 року позивачем здійснено відповідачу коригування нарахувань за поставлену теплову енергію за період з грудня 2021 року по березень 2022 року включно, що підтверджується такими доказами, доданими до позовної заяви: Довідкою про нарахування з відображенням особового рахунку, адреси постачання теплової енергії, теплового навантаження, значення тарифу, обсягу, загальної вартості, типу розрахунку тощо; Актами приймання-передавання товарної продукції; Обліковими картками; Деталізованою інформацією про коригування нарахувань за теплову енергію згідно з Договором №340291 за період виникнення заборгованості (з 01.05.2022- 01.12.2023).

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач зазначив, що відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства своєчасно не вносив плату за поставлену теплову енергію, в результаті чого за період з травня 2022 року по листопад 2023 року включно у нього утворилась заборгованість у розмірі 114 326,05 грн. Зазначений розмір заборгованості позивач підтвердив наданою до позовних матеріалів Довідкою про стан розрахунків за спожиту відповідачем теплоенергію. Крім того, за прострочення виконання грошових зобов`язань позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати на вказані суми заборгованості.

За розрахунками позивача загальна сума позовних вимог по заборгованості з травня 2022 року по листопад 2023 року складає 136 624,33 грн, з яких: основна заборгованість - 114 326,05 грн, 3 % річних - 5 149,37 грн, інфляційні втрати - 17 148,91 грн.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами КП "Київтеплоенерго", у відзиві на позовну заяву зазначив, що у нього станом на 01.04.2022 заборгованість за спожиту за Договором теплову енергію у гарячій воді відсутня, навпаки стан розрахунків між сторонами свідчить про переплату відповідачем позивачу 3 480,68 грн, що підтверджується складеним між ними 31.03.2022 Актом звіряння розрахунків.

Так, за твердженням відповідача, ним забезпечено своєчасні та в повному обсязі розрахунки за спожиту теплову енергію відповідно до обсягів, вказаних в Актах приймання-передавання товарної продукції, а саме:

-за Актом №12/2021-340291 від 31.12.2021 у загальній сумі 705 878,86 грн;

-за Актом №1/2022-340291 від 31.01.2022 у загальній сумі 1 314 039,36 грн;

-за Актом №2/2022-340291 від 28.02.2022 у загальній сумі 453 967,02 грн;

-за Актом №3/2022-340291 від 31.03.2022 у загальній сумі 112 552,30 грн.

Згідно із зазначеними Актами позивач передав теплову енергію відповідачу за період з грудня 2021 року по березень 2022 року на суму 2 586 437,40 грн, а відповідач оплатив вартість спожитої ним у вказаний період теплової енергії у розмірі 2 589 916,22 грн, що підтверджується доданими до відзиву копіями банківських виписок. Тобто, відповідачем надлишково сплачено позивачу 3 480,68 грн, що відображено в Акті звіряння розрахунків станом на 01.04.2022 та не спростовано позивачем.

Крім того, нарахування позивачем відповідачу у травні 2022 року 518 006,40 грн за відвантажену теплову енергію у лютому 2022 року, на думку відповідача, не відповідає ні розрахункам між сторонами, ні пункту 2 Постанови КМУ №1209, оскільки такий перерахунок мав би відображатися у платіжних документах, надісланих у місяці, що настає за розрахунковим періодом, а у квітні 2022 року відповідач не тільки не споживав теплову енергію (у зв`язку з опломбуванням теплових пунктів 24.02.2022), а і не мав заборгованості за спожиту в опалювальному періоді теплову енергію. Отже, позивач безпідставно у травні 2022 року перерахував вартість послуги, яка була надана та належно оплачена у лютому 2022 року.

Поряд з цим, відповідач у відзиві на позовну заяву наголосив на безпідставності здійсненого позивачем перерахунку уже оплаченої теплової енергії за лютий 2022 року у травні 2022 року, оскільки позивач не попереджав його про таке перерахування, не надавав відповідних документів, ці дані не були відображені в облікових документах за травень 2022 року, а саме у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Спір у даній справі стосується наявності/відсутності правових підстав для покладення на відповідача обов`язку зі сплати позивачу вартості спожитої за період з грудня 2021 року по березень 2022 року теплової енергії у гарячій воді за Договором з урахуванням здійсненого позивачем коригування розміру цих нарахувань у травні та грудні 2022 року за зміненими коефіцієнтами перерахунку, у зв`язку з щомісячною зміною ціни природного газу, врахованої у структурі тарифу на теплову енергію (постачання гарячої води) у відповідності до вимог Постанови КМУ №1209.

Відносини між позивачем та відповідачем регулюються спеціальним законодавством у сфері енергопостачання, а саме Законом України "Про теплопостачання" та Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила №1198).

Частинами 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 3 Правил №1198 визначено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Згідно з пунктом 40 Правил №1198 споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно до пункту 2 Додатку №4 до Договору абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна згідно з Законом України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Пунктом 5 цього ж Додатку визначено, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: просп. Повітрянофлотський, 58: облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акта звірки абонент повертає в ЦОК); акт виконаних робіт.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи, сторони у Договорі передбачили орієнтовний обсяг постачання/споживання теплової енергії та її вартість; розрахунок вартості поставленої теплової енергії здійснюється на підставі наданих абонентом відомостей споживання за тарифами, діючими у конкретному місяці, тобто відповідно до умов Договору та чинного законодавства України.

Крім того, умовами укладеного між сторонами Договору передбачено, що при виконанні його умов, а також вирішенні усіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватись тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Досліджуючи питання проведеного позивачем перерахунку коефіцієнтів зміни розміру нарахувань вартості відвантаженої відповідачу теплової енергії за період з грудня 2021 року по березень 2022 року, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Тариф на теплову енергію та комунальні послуги - це планова вартість одиниці теплової енергії (Гкал) або надання одиниці послуги, розрахована на основі планованих економічно обґрунтованих витрат (з урахуванням планованого прибутку), грн/Гкал.

Розрахунок та встановлення тарифів за категоріями споживачів (з урахуванням диференціації) здійснюється на 12 місяців відповідно до Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабунету Міністрів України від 01.06.2011 №869 (в редакції постанови КМУ від 03.04.2019 №291) зі змінами (далі - Порядок №869). Отже, всі витрати, включені до складу планової вартості як грошовий вираз планових економічно обгрунтованих витрат (в тому числі витрати на паливо), також розраховуються на 12 місяців. Витрати на паливо прямо пропорційно залежать від ціни природного газу для відповідної категорії споживачів.

Планування витрат на придбання приподного газу для виробництва теплової енергії з метою включення їх до тарифів здійснюється згідно з пунктом 21-1 Порядку №869, виходячи із планових обсягів природного газу, необхідних для провадження ліцензованої діяльності та ціни природного газу, визначеної в довгостроковому контракті з постачальником природного газу.

Розпорядженням КМДА від 13.10.2021 №2145 (з18.10.2021), від 19.10.2021 №2176 (з 22.10.2021) були встановлені економічно обґрунтовані тарифи для категорії споживачів "Інші".

При цьому теплопостачальними компаніями (в тому числі КІІ "Київтеплоенерго") були укладені обов`язкові договори з "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", в яких додатковими угодами передбачена щомісячна зміна ціни природного газу для споживачів категорії "Інші".

Оскільки чинними нормативними актами не передбачено щомісячну процедуру перегляду та встановлення регуляторними органами тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 10.11.2021 №1209 "Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу" (Постанова КМУ №1209), якою зобов`язав теплопостачальні організації здійснювати щомісяця зміну розміру нарахувань за теплову енергію та комунальні послуги споживачам категорії "Інші", починаючи із нарахувань за жовтень 2021 року.

Даною Постановою КМУ №1209 затверджено механізм зміни теплопостачальною організацією розміру нарахувань за теплову енергію та комунальні послуги споживачам категорії "Інші" у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу.

Підставою для зміни розміру нарахувань за послугу з постачання теплової енергії є умова, коли ціна природного газу, придбаного виконавцем у відповідному місяці опалювального періоду, є відмінною (більшою або меншою) від ціни природного газу, врахованої у структурі тарифу на теплову енергію/послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Відповідно до вимог Постанови КМУ №1209, механізм зміни нарахувань за теплову енергію/послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (встановлених уповноваженими органами) передбачає визначення коефіцієнтів перерахунку (К) з урахуванням диференціації тарифів через наявність (відсутність) центральних та/або індивідуальних теплових пунктів та витрат на встановлення вузлів обліку теплової енергії, а також окремо для кожного багатоквартирного будинку, обладнаного системою автономного теплопостачання, яка використовує природний газ при виробництві теплової енергії.

Крім того, Постановою КМУ №1209 встановлено, що про прийняте рішення щодо зміни розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачам (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) теплопостачальна організація (виконавець послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води) інформує шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті інформаційного повідомлення з наведенням відповідних обґрунтувань.

Як убачається з матеріалів справи, КП "Київтеплоенерго", на виконання умов Договору, у період з грудня 2021 року по березень 2022 року відвантажив відповідачу теплову енергію у гарячій воді, загальна вартість якої станом на 31.03.2022 склала 2 586 437,54 грн, що підтверджується наданими відповідачем копіями Актів приймання-передавання товарної продукції (а.с. 71 зворотня сторона - 73), що підписані сторонами без зауважень та застережень.

Відповідно до зазначених Актів, позивачем передано, а відповідачем прийнято теплову енергію, в т. ч. розподіл, у відповідні розрахункові періоди з такими показниками:

1) за Актом №12/2021-340291 від 31.12.2021 за грудень 2021 року:

-вид навантаження: інші споживачі;

-кількість товарної продукції: 122.54400 Гкал;

-тариф без ПДВ: 2162,24 грн;

-коефіцієнт перерахунку (застосований у зв`язку зі зміною ціни природного газу відповідно до Постанови КМУ №1209): 2.22;

-сума без ПДВ: 588 232,38 грн, ПДВ: 117 646,48 грн, усього з ПДВ: 705 878,86 грн.

2) за Актом №1/2022-340291 від 31.01.2022 за січень 2022 року:

-вид навантаження: інші споживачі;

а) кількість товарної продукції: 159.56199 Гкал;

-тариф без ПДВ: 2162,24 грн;

-коефіцієнт перерахунку (застосований у зв`язку зі зміною ціни природного газу відповідно до Постанови КМУ №1209): 2.79;

-сума без ПДВ: 962 581,58 грн;

б) кількість товарної продукції: 27.59301 Гкал;

-тариф без ПДВ: 2162,24 грн;

-коефіцієнт перерахунку (застосований у зв`язку зі зміною ціни природного газу відповідно до Постанови КМУ №1209): 2.22;

-сума без ПДВ: 132 451,22 грн;

- ПДВ: 219 006,56 грн;

- усього з ПДВ: 1 314 039,36 грн.

3) за Актом №2/2022-340291 від 28.02.2022 за лютий 2022 року:

- вид навантаження: інші споживачі;

а) кількість товарної продукції: 110.29893 Гкал;

-тариф без ПДВ: 2162,24 грн;

-коефіцієнт перерахунку (застосований у зв`язку зі зміною ціни природного газу відповідно до Постанови КМУ №1209): 1;

-сума без ПДВ: 238 492,76 грн;

б) кількість товарної продукції: 23.17607 Гкал;

-тариф без ПДВ: 2162,24 грн;

-коефіцієнт перерахунку (застосований у зв`язку зі зміною ціни природного газу відповідно до Постанови КМУ №1209): 2.79;

-сума без ПДВ: 139 813,09 грн;

- усього без ПДВ: 378 305,85 грн;

- ПДВ: 75 661,17 грн;

- усього з ПДВ: 453 967,02 грн.

4) за Актом №3/2022-340291 від 31.03.2022 за березень 2022 року:

-вид навантаження: інші споживачі;

-кількість товарної продукції: 15.43700 Гкал;

-тариф без ПДВ: 2162,24 грн;

-коефіцієнт перерахунку (застосований у зв`язку зі зміною ціни природного газу відповідно до Постанови КМУ №1209): 2.81;

-сума без ПДВ: 93 793,58 грн, ПДВ: 18 758,72 грн, усього з ПДВ: 112 552,30 грн.

На виконання умов Договору та Додатку №4 до Договору відповідач здійснив оплату вартості спожитої у період з грудня 2021 року по березень 2022 року теплової енергії у загальній сумі 2 589 916,22 грн, що підтверджується наданими відповідачем та наявними в матеріалах справи копіями платіжних документів (а.с. 74 зворотня сторона - 77), а саме:

-№5147 від 30.11.2021 на суму 622 725,12 грн, в тому числі ПДВ 103 787,52 грн, призначення платежу: оплата за теплову енергію у 12.21 дог.340291 від 31.10.18 та лист 70/1506 від 17.11.21;

-№6086 від 30.12.2021 на суму 259 468,80 грн, в тому числі ПДВ 43244,30грн, призначення платежу: передплата за теплоенергію у 01.2022 дог.340291 від 31.10.18;

-№71 від 17.01.2022 на суму 518 937,60 грн, в тому числі ПДВ 86 489,60 грн, призначення платежу: оплата за споживання теплової енергії у січні 2022р. згідно дог. №340291 від 31.10.2018;

-№547 від 14.02.2022 на суму 618 784,70 грн, в тому числі ПДВ 103 130,78 грн, призначення платежу: оплата за теплоенергію за 02.22 рах.340291/2022-1 від 31.01.22;

-№676 від 14.02.2022 на суму 300 000,00грн, в тому числі ПДВ 50 000,00 грн, призначення платежу: аванс за теплоенергію у 02.22 дог.340291 від 31.10.18;

-№780 від 23.02.2022 на суму 270 000,00грн, в тому числі ПДВ 45 000,00 грн, призначення платежу: оплата за теплоенергію за 02.2022-120000,00, аванс за 03.2022-150000,00 дог.340291 від 31.10.18.

Отже, станом на 01.04.2022 відповідач здійснив оплату вартості спожитої ним теплової енергії у гарячій воді за Договором в повному обсязі згідно з розрахунками, відображеними в Актах приймання-передання товарної продукції за період з грудня 2021 року по березень 2022 року.

Підвердженням зазначеної обставини слугує також Акт звіряння розрахунків за теплову енергію, складений та підписаний представниками сторін 31.03.2022, відповідно до якого за даними позивача сальдо розрахунків за теплову енергію з урахуванням ПДВ станом на 01.04.2022 за обліковим записом №340291 є кредитовим в сумі 3480,68 грн, тобто за відповідачем обліковується переплата у вказаній сумі.

Зазначених фактів позивач не заперечив, доказів та доводів на їх спростування не надав.

Як убачається з матеріалів справи, в подальшому позивачем двічі, у травні та грудні 2022 року, здійснено коригування нарахувань за поставлену теплову енергію у гарячій воді за опалювальний період 2021-2022 років у зв`язку зі зміною ціни природного газу та визначенням нового коефіцієнта перерахунку відповідно до вимог Постанови КМУ №1209, що відображено в Акті №5/2022-340291 приймання-передавання товарної продукції за травень 2022 року від 31.05.2022 та Акті №12/2022-340291 приймання-передавання товарної продукції за грудень 2022 року від 31.12.2022, облікових картках за травень та грудень 2022 року, довідках про нарахування за теплоенергію за Договором №340291 за травень і грудень 2022 року, деталізованій інформації про коригування нарахувань за теплову енергію згідно з договором №340291 ПАТ "НТК "Електронприлад" за період виникнення заборгованості (з 01.05.2022р.-01.12.2023р.) (а.с. 27 -37).

Із зазначених документів убачається, що у травні 2022 року позивачем проведено перерахунок величини вартості поставленої відповідачу у лютому 2022 року теплової енергії частково, лише тієї її кількості, до якої попередньо в Акті №2/2022-340291 від 28.02.2022 був застосований коефіцієнт перерахунку - 1, а саме: 110.29893 Гкал, з визначенням для цього обсягу нового коефіцієнту перерахунку - 2.81.

Тобто, позивач здійснив анулювання (повернення) попередніх нарахувань за відвантажену в лютому 2022 року теплову енергії в кількості 110.29893 Гкал за тарифом - 2 162,24 грн з коефіцієнтом перерахунку - 1, на загальну суму 238 492,76 грн (без ПДВ), та визначив величину вартості зазначеного обсягу відвантаженої у лютому 2022 року теплової енергії із застосуванням коефіцієнту перерахунку - 2.81 (добор) у сумі 670 164,68 грн (без ПДВ), що більше від попередньо визначеної вартості на 431 671,92 грн (без ПДВ) та 518 006,30 грн (з ПДВ).

Водночас, у грудні 2022 року позивач повторно здійснив коригування нарахувань за відвантажену відповідачеві у лютому 2022 року теплову енергію у зв`язку зі зміною ціни природного газу відповідно до Постанови КМУ №1209 та визначив нові коефіцієнти перерахунку у бік їх зменшення для всієї кількості поставленої товарної продукції, як до обсягу у розмірі 110.29893 Гкал (попередній коефіцієнт перерахунку 2.81 за Актом №5/2022-340291 приймання-передавання товарної продукції за травень 2022 року від 31.05.2022), так і до обсягу у розмірі 23.17607 Гкал (попередній коефіцієнт перерхунку 2.79 за Актом №2/2022-340291 приймання-передавання товарної продукції за лютий 2022 року від 28.02.2022).

Так, за даними Акта №12/2022-340291 приймання-передавання товарної продукції за грудень 2022 року від 31.12.2022 у грудні 2022 року позивач провів, зокрема:

- анулювання (повернення) попередніх нарахувань за відвантажену в лютому 2022 року теплову енергію, а саме:

а) в кількості 110.29893 Гкал за тарифом - 2 162,24 грн з коефіцієнтом перерахунку - 2.81 на суму 670 164,68 грн (без ПДВ);

б) в кількості 23.17607 Гкал за тарифом - 2 162,24 грн з коефіцієнтом перерахунку - 2.79 на суму 139 813,09 грн (без ПДВ);

усього в загальній сумі 809 977,77 грн (без ПДВ), 971 973,32 грн (з ПДВ);

- нарахування (добор) вартості відвантаженої відповідачу у лютому 2022 року теплової енергії, а саме:

а) в кількості 110.29893 Гкал за тарифом - 2 162,24 грн з коефіцієнтом перерахунку - 1.86 на загальну суму 443 596,53 грн (без ПДВ);

б) в кількості 23.17607 Гкал за тарифом - 2 162,24 грн з коефіцієнтом перерахунку - 2.69 на загальну суму 134 801,87 грн (без ПДВ);

усього в загальній сумі 578 398,40 грн (без ПДВ), 694 078,08 грн (з ПДВ).

Поряд з цим, у грудні 2022 року за цим же Актом №12/2022-340291 приймання-передавання товарної продукції за грудень 2022 року від 31.12.2022 позивачем також здійснено коригування нарахувань у відповідності до Постанови КМУ №1209 за відвантажену відповідачеві теплову енергію у грудні 2021 року, січні та березні 2022 року шляхом застосування інших (зменшених) коефіцієнтів перерахунку та, відповідно, визначення вартості теплової енергії за ці розрахункові періоди у бік її зменшення.

Відомостями, відображеними, зокрема, в Акті №12/2022-340291 від 31.12.2022 підтверджується проведення позивачем таких перерахунків:

1) за грудень 2021 року

-анулювання (повернення) попередніх нарахувань за відвантажену в грудні 2021 року теплову енергію в кількості 122.54400 Гкал за тарифом - 2 162,24 грн з коефіцієнтом перерахунку - 2.22 на суму 588 232,38 грн (без ПДВ), усього в загальній сумі 705 878,86 грн (з ПДВ);

- нарахування (добор) вартості відвантаженої відповідачу у грудні 2021 року теплової енергії в кількості 122.54400 Гкал за тарифом - 2 162,24 грн з коефіцієнтом перерахунку - 2.11 на загальну суму 559 085,73 грн (без ПДВ), 670 902,88 грн (з ПДВ);

2) за січень 2022 року

- анулювання (повернення) попередніх нарахувань за відвантажену в січні 2022 року теплову енергію, а саме:

а) в кількості 159.56199 Гкал за тарифом - 2 162,24 грн з коефіцієнтом перерахунку - 2.79 на суму 962 581,58 грн (без ПДВ);

б) в кількості 27.59301 Гкал за тарифом - 2 162,24 грн з коефіцієнтом перерахунку - 2.22 на суму 132 451,22 грн (без ПДВ);

усього в загальній сумі 1 095 032 грн (без ПДВ), 1 314 039,36 грн (з ПДВ);

- нарахування (добор) вартості відвантаженої відповідачу в січні 2022 року теплової енергії, а саме:

а) в кількості 159.56199 Гкал за тарифом - 2 162,24 грн з коефіцієнтом перерахунку - 2.69 на загальну суму 928 080,43 грн (без ПДВ);

б) в кількості 27.59301 Гкал за тарифом - 2 162,24 грн з коефіцієнтом перерахунку - 2.11 на загальну суму 125 888,32 грн (без ПДВ);

усього в загальній сумі 1 053 968,75 грн (без ПДВ), 1 264 762,50 грн (з ПДВ);

3) за березень 2022 року

-анулювання (повернення) попередніх нарахувань за відвантажену в березні 2022 року теплову енергію в кількості 15.43700 Гкал за тарифом - 2 162,24 грн з коефіцієнтом перерахунку - 2.81 на суму 93 793,58 грн (без ПДВ), усього в загальній сумі 112 552,30 грн (з ПДВ);

- нарахування (добор) вартості відвантаженої відповідачу в березні 2022 року теплової енергії в кількості 15.43700 Гкал за тарифом - 2 162,24 грн з коефіцієнтом перерахунку - 1.86 на загальну суму 62 084,01 грн (без ПДВ), 74 500,81 грн (з ПДВ).

На підставі досліджених Актів приймання-передавання товарної продукції, суд апеляційної інстанції встановив, що за зкоригованими даними внаслідок здійснення позивачем перерахунку коефіцієнтів зміни розміру нарахувань за поставлену за період з грудня 2021 року по березень 2022 року теплову енергію у гарячій воді для категорії споживачів "Інші" із застосуванням щомісячної середньозваженої фактичної вартості природного газу за одиницю продукції на виконання Постанови КМУ №1209, величина вартості цієї товарної продукції склала 2 704 244,27 грн з ПДВ (670 902,88+1 264 762,50+694 078,08+74 500,81) при незмінних показниках кількості відвантаженої продукції та тарифу.

При цьому вартість цього обсягу теплової енергії станом на 31.03.2022, без врахування коригувань здійснених позивачем у травні та грудні 2022 року, складала 2 586 437,54 грн {705 878,86 грн (Акт №12/2021-340291 від 31.12.2021) + 1 314 039,36 грн (Акт №1/2022-340291 від 31.01.2022) + 453 967,02 грн (Акт №2/2022-340291 від 28.02.2022) + 112 552,30 грн (Акт №3/2022-340291 від 31.03.2022)}, яку відповідач оплатив у повному обсязі, переплата склала 3 480,68грн.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено наявність у відповідача заборгованості з оплати поставленої йому позивачем за період з грудня 2021 року по березень 2022 року теплової енергії у гарячій воді (з урахуванням проведеного позивачем перерахунку коефіцієнтів зміни розміру нарахувань у травні та грудні 2022 року відповідно до Постанови КМУ №1209), яка становить 114 326,05 грн (2 704 244,27 грн - 2 586 437,54 грн - 3 480,68 грн).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні про правомірність здійснення позивачем перерахунку коефіцієнтів зміни розміру нарахувань за теплову енергію у гарячій воді для відповідача, якого віднесено до категорії споживачів "Інші", із застосуванням щомісячної середньозваженої фактичної вартості прирородного газу за одиницю продукції на виконання приписів Постанови КМУ №1209, станом відповідно на травень та грудень 2022 року, без зміни інших складових тарифів, встановлених органом місцевого самоврядування, та визначення внаслідок такого перерахунку вартості спожитої у період з грудня 2021 року по березень 2022 року відповідачем теплової енергії.

Суми нарахувань для інших споживачів (крім населення, бюджетних установ та релігійних організацій) за лютий 2022 року та за грудень 2021 року - березень 2022 року скориговані з урахуванням коефіцієнтів згідно із додатком, який розміщено на сайті позивача за посиланнями: https://kte.kmda.gov.ua/tarufu/#1657022611200-0a296946-395e (за лютий 2022 року); https://kte.kmda.gov.ua/tarufu/#1675683021197-b5ddee85-9353 (за період з 01.10.2021-01.08.2022).

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що розміщена на сайті позивача інформація про прийняте рішення щодо зміни розміру нарахувань за теплову енергію містить обґрунтування його прийняття із зазначенням чітких числових показників як ціни природного газу, закладеної у тариф, так і фактичної ціни закупівлі природного газу на теплову енергію для споживачів за кожним місяцем спірного періоду.

Зазначена інформація є доступною для усіх споживачів.

Крім того, положеннями Постанови КМУ №1209 на позивача як теплопостачальну організацію покладено обов`язок щомісяця здійснювати зміну розміру нарахувань за теплову енергію та комунальні послуги споживачам категорії "Інші", починаючи із нарахувань за жовтень 2021 року, відповідно до коливань ринкової ціни на газ.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача про безпідставність застосування позивачем коефіцієнту перерахунку у зв`язку зі зміною ціни на природний газ, оскільки відповідне донарахування здійснено позивачем згідно норм чинного законодавства. Отже, проведений позивачем розрахунок заборгованості за спожиту відповідачем теплову енергію у спірний період є таким, що відповідає умовам Договору та положенням чинного законодавства.

Щодо твердження відповідача про відсутність попередження його з боку позивача про перерахування уже оплаченої теплової енергії за лютий 2022 року у травні цього року, а отже безпідставність цього перерахування, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Позивачем до матеріалів справи додано Акт №5/2022-340291 приймання-передавання товарної продукції за травень 2022 року від 31.05.2022, Акт №12/2022-340291 приймання-передавання товарної продукції за грудень 2022 року від 31.12.2022, облікові картки за травень і грудень 2022 року, в яких відображено проведений перерахунок величини вартості поставленої відповідачу теплової енергії відповідно у лютому 2022 року та у період з грудня 2021 року по березень 2022 року і які підписані лише позивачем.

Разом з тим, за умовами пункту 5 Додатку № 4 до Договору саме на відповідача покладено обов`язок щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати документи про підтвердження фактичного споживання теплової енергії за звітний розрахунковий період (місяць), в тому числі облікові картки та акти виконаних робіт.

Доказів належного виконання відповідачем умов пункту 5 Додатку №4 до Договору матеріали справи не містять, як і не містять доказів мотивованої відмови відповідача від підписання таких актів або ж заперечень щодо відомостей відображених у облікових картках фактичного споживання теплової енергії.

Отже, факт відсутності підписаних сторонами актів приймання-передавання товарної продукції та не отримання відповідачем самостійно документів, зазначених у пункті 5 Додатку №4 до Договору, не свідчить про невиконання позивачем своїх зобов`язань щодо постачання теплової енергії та здійснення ним перерахунку коефіцієнтів зміни розміру нарахувань за теплову енергію для відповідача із застосуванням щомісячної середньозваженої фактичної вартості природного газу за одиницю продукції вже відпущеної відповідачу теплової енергії з порушенням приписів Постанови КМУ №1209.

За встановлених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає безпідставними твердження відповідача про відсутність в матеріалах справи доказів про доведення до відповідача інформації про проведений перерахунок розміру нарахувань за спірні розрахункові періоди.

Оскільки скаржником в апеляційній скарзі не спростовано факту наявності у нього заборгованості перед позивачем у сумі 114 326,05 грн та не надано доказів сплати цієї заборгованості, суд першої інстанції правомірно визнав обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги КП "Київтеплоенерго" про стягнення основного боргу у вказаному розмірі.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 17 148,91 грн втрат від інфляції та 5 149,37 грн 3% річних.

У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд апеляційної інстанції зазначає, що він є арифметично правильним, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 17 148,91 грн та 3 % річних у розмірі 5 149,37 грн, нарахованих за загальний період з 01.06.2022 до 30.11.2023, є правомірними та обґрунтованими.

Стосовно доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, про неправомірне задоволення судом першої інстанції клопотання позивача про поновлення строку на подання відповіді на відзив, колегія суддів апеляційного господарського суду зважає на таке.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем до суду першої інстанції 19.04.2024 подано відповідь на відзив з пропуском строку для її подання, який було встановлено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 11.03.2024, а саме з огляду на отримання позивачем відзиву на позов 28.03.2024, останнім днем для подання відповіді на відзив було 12.04.2024. Позивач просив поновити пропущений строк з посиланням на збільшення кількості оголошень сигналу "Повітряна тривога", що ускладнює роботу працівників підприємства позивача, а також у зв`язку з тимчасової непрацездатністю відповідального представника позивача у даній справі Качкурової С.В. у період з 01.04.2024 по 12.04.2024.

Суд першої інстанції визнав зазначені причини пропуску встановленого судом строку поважними, поновив строк для подання позивачем відповіді на відзив та прийняв останню до розгляду.

За приписами частини 2 статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

У частині 2 статті 176 ГПК України визначено, що в ухвалі про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі зазначаються строки для подання відповіді на відзив та заперечень, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, строк на подання відповіді на відзив встановлюється не законом, а судом, а тому може бути продовженим, в тому числі за іціативою суду, а не поновленим.

Проте, допущення судом першої інстанції порушення зазначених вимог процесуального права не призвело, як вже встановлено судом апеляційної інстанції, до неправильного вирішення справи, а тому не може слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Також суд апеляційної інстанції наголошує, що таке порушення норм процесуального права не віднесено до обов`язкових підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, передбачених частиною 3 статті 277 ГПК України.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не взято до уваги того, що ПАТ "НТК "Електронприлад" є підприємством державного сектору економіки України, стратегічно важливим для економіки і безпеки держави відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83, а також згідно з наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України №183-КВ його визначено таким, що має важливе значення для національної економіки у сфері оборонно-промислового комплексу та критично важливим для функціонування економіки та життєзабезпечення населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу.

При цьому скаржник, вказуючи на особливість статусу підприємства та перелік укладених ним державних контрактів, не наводить норм чинного законодавства, якими б передбачалися особливості застосування до таких підприємств законодавства у сфері постачання теплової енергії та/або у сфері надання комунальних послуг, чи підстави звільнення або надання пільг при виконанні такими підприємствами своїх договірних зобов`язань, зокрема, за договорами на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Укладаючи спірний Договір сторони погодили усі його істотні умови, в тому числі, взяли на себе зобов`язання при їх виконанні, а також при вирішенні всіх питань, шо не обумовлені цим Договором, керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Тобто, відповідач, уклавши цей Договір, усвідомлював визначений ним, Правилами №1198 та Постановою КМУ №1209 порядок зміни розміру нарахувань за спожиту теплову енергію у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії для потреб споживачів категорії "Інші", та прийняв на себе зобов`язання вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов Договору, зазначених Правил та Постанови КМУ.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов про стягнення з відповідача 114 326,05 грн основного боргу, 5 149,37 грн 3% річних, 17 148,91 грн інфляційних втрат є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Усі інші доводи, посилання та обгрунтування відповідача судом апеляційної інстанції досліджені та враховані при вирішенні цього спору, проте суд апеляційної інстанції визнає їх такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції у даній справі, судом першої інстанції надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам сторін та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до статті 86 Господарського процесуального кодексу України про повне задоволення позовних вимог з висновками якого погоджується і суд апеляційної інстанції.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, з приводу неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, неповного з`ясування обставин та дослідження доказів, що є підставою для скасування судового рішення, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 Г України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Науково-технічний комплекс "Електронприлад" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 у справі №910/2254/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 у справі 910/2254/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/2254/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

І.М. Скрипка