Постанова

від 04.12.2024 по справі 910/1737/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Справа№ 910/1737/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства "Транзит-Сервіс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції

за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандартоіл Київ" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 (суддя Мудрий С.М.)

у справі № 910/1737/24

за позовом Приватного підприємства "Транзит-Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандартоіл Київ"

про стягнення 362 499,51 грн

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

У лютому 2024 року Приватне підприємство "Транзит-Сервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандартоіл Київ" про стягнення 362 499,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, отримавши послуги з перевезення вантажів, не сплатив заборгованість за договором про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №13/11-2023 від 13.11.2023. У зв`язку із порушення зобов`язання позивач просив суд стягнути з відповідача основну суму боргу в розмірі 338 176,68 грн, 3% річних в розмірі 1 664,99 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 367,24 грн, пеню в розмірі 20 290,60 грн.

Відповідач, у відзиві від 29.03.2024 з позовом не погодився, посилаючись на те, що позивач не вірно порахував строки нарахування пені та 3% річних. Просив суд відмовити у стягненні пені та 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Стандартоіл Київ" на користь приватного підприємства "Транзит-Сервіс" основний борг у розмірі 338 176 грн 68 коп., інфляційні втрати у розмірі 2367 грн. 24 коп., 3% річних у розмірі 1553 грн 81 коп., пеню у розмірі 15 593 грн. 64 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9620 грн 68 коп. та судовий збір у розмірі 5365 грн 37 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (з урахуванням уточнення вимог, що подані 01.07.2024).

Позивач, у своєму відзиві на апеляційну скаргу проти неї заперечив посилаючись на те, що надання послуг з перевезення підтверджено належними допустимими доказами, а саме заявками до договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, актами здачі - прийняття робіт (надання послуг)відповідь відповідача на претензію. Також повивач зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув витрати на професійну правничу допомогу, оскільки вони доведені, та є співмірним зі складністю та об`ємом виконаної адвокатом роботи.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Щодо заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції

21.08.2024 позивачем подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 250,00 грн (гонорар).

Заява подана з посиланням на положення ч. 2 та 4 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України, та обґрунтована тим, що за час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивач поніс витрати на правову допомогу у розмірі 5 250,00 грн (гонорар).

До цієї заяви долучено розрахунок суми гонорару за Договором про надання правової (правничої) допомоги №1 г/с від 15.01.2024, видатковий касовий ордер №31 від 12.08.2024, квитанцію №12 від 12.08.2024 про сплату гонорар, акт виконаних робіт від 12.08.2024 та ордер на надання правничої допомоги серії ВІ №1231297 від 17.07.2024.

Також, 28.10.2024 та 25.11.2024 позивачем подано заяви, в яких він просить стягнути заявлені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 5 250,00 грн (гонорар).

Заперечення відповідача щодо заяви позивача

Відповідач у письмових запереченнях щодо заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу просить відмовити у задоволенні заяви позивача.

Зокрема, відповідач зазначив, що:

- позивачем не надано жодного документа на підтвердження витрат у розмірі 5 250,00 грн;

- обсяг і час, витрачений на підготовку процесуальних документів є неспівмірним зі складністю виконаних адвокатом робіт;

- позивач не надсилав, і відповідно відповідач не отримував попередній розрахунок суми судових витрат, що позбавляє відповідача можливості подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат відповідно до ч. 5,6 ст. 126 ГПК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 призначено судове засідання з розгляду заяви Приватного підприємства "Транзит-Сервіс" про розподіл судових витрат в суді апеляційної інстанції у справі №910/1737/24на 04.12.2024. Учасникам справи встановлено в строк до 02.12.2024 надати до суду свої заперечення або міркування щодо поданої заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/1737/24. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Явка представників учасників справи

В судове засідання 04.12.2024 представники сторін не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином в електронному кабінеті, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Позивач просив здійснити розгляд заяви без його участі.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті додаткової постанови

За змістом пункту 3 частини першої ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в пункті 49 постанови від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).

Стаття 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (стаття 126 ГПК України).

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлює, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви").

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто процесуальним законодавством передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Згідно з положеннями частини шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Фактичні обставини, що встановлені судом за результатами розгляду заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції

Як вже було зазначено, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 250,00 грн (гонорар).

До заяви від 12.08.2024 заявником додано наступні документи:

- розрахунок суми гонорару за Договором про надання правової (правничої) допомоги №1 г/с від 15.01.2024;

- видатковий касовий ордер №31 від 12.08.2024;

- квитанцію №12 від 12.08.2024 про сплату гонорар;

- акт виконаних робіт від 12.08.2024;

- ордер на надання правничої допомоги серії ВІ №1231297 від 17.07.2024.

За результатами дослідження цих доказів колегією суддів встановлено наступне.

15.01.2024 між адвокатом Самойленко Михайлом Олександровичем та Приватним підприємством "Транзит-Сервіс" укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги №1 г/с, за змістом якого адвокат приймає на себе обов`язки за представництво та захист інтересів Клієнта (ПП «Транзит-Сервіс») в органах судової, виконавчо-розпорядчої влади в Україні, а також «ВЕжавних і не державних підприємствах та товариствах (комунальної та приватної) форм власності; для надання правової (правничої) допомоги, в тому числі перед фізичними особами - підприємцями з приводу виниклих питань Клієнта щодо стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №13/11-2023 від 13.11.2023, а також інших питань, пов`язаних із стягненням коштів за вказаним Договором №13/1 1-2023 від 13.11.2023. (п. 1 Договору).

Пунктом 2 Договору сторонами узгоджено об`єм повноважень адвоката.

В п. 4 Договору сторони домовились, що за здійснення і надання послуг, передбачених п. 1 та п. 2 цього договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду згідно до наданого адвокатом розрахунку виконаних робіт, погодженого з Клієнтом.

Згідно Розрахунку суми гонорару за Договором про надання правової (правничої) допомоги №1 г/с від 15.01.2024 адвокатом виконано та надано такі послуги:

- вивчення на аналіз апеляційної скарги, складання відзиву на апеляційну скаргу та направлення його сторонам - 3 год. - 4500,00 грн (1500 х 3);

- заява про проведення апеляційного розгляду без участі позивача - 30 хв. - 750 грн. (1500 / 2).

12.08.2024 сторони склали Акт виконаних робіт за Договором про надання правової (правничої) допомоги №1 г/с від 15.01.2024 про те, що адвокатом було надано наведені вище послуги та згідно розрахунку суми гонорару за Договором про надання правової (правничої) допомоги №1 г/с від 15.01.2024 за виконані послуги, перелічені в пункті 1 вказаного акту було розраховано суму гонорару - 5 250,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг професійної правничої допомоги згідно за цим Актом складає 5 250,00 грн.

Акт підписано сторонами без претензій і зауважень.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду заяви

Враховуючи вищевикладене, судова колегія враховує, що відповідно до договору про надання правничої допомоги, сума зазначених витрат визначена сторонами у фіксованій формі, як гонорар.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно матеріалів справи, відповідач оскаржив судове рішення суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції залишив без задоволення.

Як вже було зазначено, відповідач у письмових запереченнях щодо заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу просить відмовити у стягненні заявлених витрат.

Зокрема, відповідач вважає, що позивачем обсяг і час, витрачений на підготовку процесуальних документів є неспівмірним зі складністю виконаних адвокатом робіт.

Розглянувши подані заперечення, колегія суддів їх відхиляє, оскільки адвокатом позивача подано до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, який складено відповідно до вимог ст. 263 ГПК України з урахуванням обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги.

Зазначені доводи скаржника не спростовують факт надання правової допомоги адвокатом позивача в тому об`ємі та вартістю, визначеною в укладеному між адвокатом Самойленко Михайлом Олександровичем та Приватним підприємством "Транзит-Сервіс" Договорі про надання правової (правничої) допомоги №1 г/с від 15.01.2024 та Акті виконаних робіт від 12.08.2024, в якому зафіксовано об`єм наданої правової допомоги.

Отже, колегія суддів вважає вказані доводи відповідача безпідставними.

Також, колегія суддів враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, про те, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Посилаючись на невідповідність заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу критеріям реальності та розумності, відповідач не наводить жодного обґрунтування щодо необхідності її зменшення до розумної, на його думку, суми понесених позивачем витрат на правничу допомогу. Натомість відповідач просить повністю відмовити у стягненні заявлених витрат.

Доводи відповідача про те, що позивачем не надано жодного документа на підтвердження витрат у розмірі 5 250,00 грн спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно матеріалів справи, позивачем направлено відповідачу заяву від 12.08.2024 про розгляд справи в суді апеляційної інстанції без участі представника позивача, в якій заявлено попередній розрахунок суми судових витрат та на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу долучено відповідні докази. Зокрема, позивачем долучено квитанцію АТ «Укрпошта» та опис вкладення про направлення цієї заяви відповідачу.

Колегія суддів вважає, що відповідач не був позбавлений можливості подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат відповідно до ч. 5,6 ст. 126 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач скористався наданим йому правом на подання заперечень щодо заяви позивача про стягнення витрат.

Наведеним спростовуються заперечення відповідача про те, що позивач не надсилав, і відповідно відповідач не отримував попередній розрахунок суми судових витрат, що позбавляє відповідача можливості подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат відповідно до ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України.

Отже, дослідивши заяву позивача та заперечення іншої сторони (відповідача у справі), а також надані заявником документи в їх сукупності, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи розумності судових витрат, керуючись зокрема такими критеріями, як складність, обґрунтованість, пропорційнійсть, співмірність та розумність їхнього розміру, суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими понесені позивачем витрати на правничу професійну допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 5 250,00 грн.

Тому заява позивача підлягає задоволенню на підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої у зв`язку із задоволенням позову витрати на правничу допомогу повністю покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного підприємства "Транзит-Сервіс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандартоіл Київ" (01001, місто Київ, вул. Еспланадна, будинок 20, офіс 810; ідентифікаційний код 44679070) на користь Приватного підприємства "Транзит-Сервіс" (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Шевченка, будинок 24/43, квартира 24; ідентифікаційний код 24564184) 5 250 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано, - 10.12.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова