Постанова

від 10.12.2024 по справі 922/3312/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Харків Справа № 922/3312/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,

без виклику сторін,

розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Садівничого товариства "Студенок", смт Васищеве Харківського р-ну Харківської обл. (вх. № 2604 Х/2),

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 (про повернення позовної заяви) у справі № 922/3312/24 (суддя Лаврова Л.С.),

за позовом Садівничого товариства "Студенок", смт Васищеве Харківського р-ну Харківської обл.,

до Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області, м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Харківська районна державна адміністрація Харківської області, м. Харків,

про визнання незаконною та скасування реєстраційної дії,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року Садівниче товариство "Студенок" (код ЄДРПОУ 25996199) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просило визначити незаконною та скасувати реєстраційну дію щодо запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.02.2017 №14711020000027686 щодо реєстрації Садівничого товариства "Студенок" (код ЄДРПОУ 41171860).

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на незаконність державної реєстрації Садівничого товариства "Студенок" (код ЄДРПОУ 41171860), яке має аналогічну назву і місцезнаходження з позивачем та фактично утворено на базі вже зареєстрованого Садівничого товариства "Студенок" (код ЄДРПОУ 25996199), оскільки рішення загальних зборів позивача з цього приводу не приймалося, а законом чи статутом не передбачено перехід майна (активів), прав та обов`язків СТ "Студенок" (код ЄДРПОУ 25996199) до СТ "Студенок" (код ЄДРПОУ 41171860).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.09.2024 у справі №922/3312/24 позовну заяву Садівничого товариства "Студенок" залишено без руху на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з тим, що позовну заяву подано особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його; встановлено позивачу 10-денний строк на усунення недоліків позовної заяви, шляхом реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 позовну заяву і додані до неї документи повернуто Садівничому товариству "Студенок", оскільки позивачем не було надано у встановлений строк доказів усунення виявлених недоліків позовної заяви, які зазначені в ухвалі суду від 20.09.2024 про залишення позовної заяви без руху.

Не погодившись з постановленою судом першої інстанції ухвалою про повернення позовної заяви, Садівниче товариство "Студенок" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 у справі №922/3312/24 та ухвалити нове судове рішення, яким:

- поновити строк на усунення недоліків позовної заяви СТ "Студенок" та строк на подачу клопотання про заміну неналежного відповідача у зв`язку із ліквідацією реєстраційного відділу на належного відповідача - Харківську районну військову адміністрацію;

- позовну заяву СТ "Студенок" направити на розгляд Господарського суду Харківської області.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на незаконність висновків господарського суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви, з огляду на наступне:

- судом не враховано того, що уповноваженою особою позивача згідно Статуту СТ "Студєнок" є голова правління - Карванова А.Б., яка має повноваженні діяти від імені юридичної особи без довіреності; на титульному аркуші позовної заяви було вказано поштову адресу представника позивача та контактний номер телефону для зворотного зв`язку; однак, ухвала місцевого господарського суду від 20.09.2024 про залишення позовної заяви без руху на адресу представника позивача не направлялася та номер телефону представника на поштовому конверті (для оповіщення смс-повідомленням поштового оператора АТ "Укрпошта") не було вказано, тоді як суд направив її за юридичною адресою СТ "Студєнок", яке знаходиться поза межами населеного пункту смт Васищево, що створює певні труднощі для АТ "Укрпошта" у пересиланні та доставки поштової кореспонденції позивачу;

- в оскаржуваній ухвалі від 21.10.2024 про повернення позовної заяви суд зазначив, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, які були виявлені в ухвалі від 20.09.2024 про залишення позовної заяви без руху; однак, судом залишено поза увагою те, що позивач зареєстрував Електронний кабінет ЄСІТС - 10.10.2024, тобто, недоліки позовної заяви позивачем були своєчасно усунуті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою СТ "Студенок" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 у справі №922/3312/24; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; попереджено учасників процесу, що апеляційна скарга СТ "Студенок" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 у справі №922/3312/24 буде розглядатися відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) згідно вимог п. 6 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 271 ГПК України розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходили.

До початку розгляду апеляційної скарги по суті відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

25.11.2024 до Східного апеляційного господарського суду від СТ "Студенок" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи наступних документів:

- витяг з ЄДР щодо СТ "Студенок" (код ЄДРПОУ 41171860) станом на 23.07.2024, наданий Департаментом Харківської міської ради;

- лист Харківської районної військової адміністрації від 19.08.2024 №31 щодо СТ "Студенок" (код ЄДРПОУ 41171860);

- лист Харківської районної військової адміністрації від 30.11.2023 №01-41/3976 та лист Безлюдівської селищної ради від 16.08.2023 №03-22/1798;

- лист Харківської районної військової адміністрації від 05.11.2021 №01-22/2063 на повідомлення СТ "Студенок" (код ЄДРПОУ 25996199) від 02.11.2021 №618/21-СТ та повідомлення вдруге від 19.01.2022 №622/22-СТ голові Харківської районної військової адміністрації щодо протиправної реєстрації СТ "Студенок" (код ЄДРПОУ 41171860) від 23.02.2017.

При вирішенні питання щодо прийняття наданих апелянтом додаткових доказів, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За змістом ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Отже, за загальним правилом, усі докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень мають бути подані учасниками справи до суду першої інстанції, а до суду апеляційної інстанції додаткові докази подаються у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Однак, доказів неможливості подання до суду першої інстанції доданих до клопотання СТ "Студенок" про долучення до матеріалів справи вищевказаних нових доказів позивачем не надано.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не приймає додані позивачем до клопотання додаткові докази і здійснює розгляд апеляційної скарги за наявними у справі доказами, які подавалися позивачем до суду першої інстанції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у даному випадку позивачем оскаржується ухвала, якою вирішено процесуальне питання (повернуто позовну заяву), а надані СТ "Студенок" додаткові докази стосуються розгляду справи по суті заявлених позовних вимог і не можуть бути предметом дослідження суду апеляційної інстанції при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 та ч. 8 ст. 252 ГПК України, у разі здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та наявних у КП "Діловодство спеціалізованого суду" сканованих документів в електронному вигляді, 19.09.2024 Садівниче товариство "Студенок" (код ЄДРПОУ 25996199) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просило визначити незаконною та скасувати реєстраційну дію щодо запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.02.2017 №14711020000027686 про реєстрацію юридичної особи - Садівниче товариство "Студенок" (код ЄДРПОУ 41171860).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на незаконність створення та державної реєстрації Садівничого товариства "Студенок" (код ЄДРПОУ 41171860), яке утворено на базі вже зареєстрованого Садівничого товариства "Студенок" (код ЄДРПОУ 25996199),

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.09.2024 у справі №922/3312/24 позовну заяву СТ "Студенок" залишено без руху на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України, оскільки позовну заяву подано особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його; встановлено позивачу строк в 10 днів з дня вручення цієї ухвали, на усунення недоліків позовної заяви шляхом реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Крім того, цією ухвалою роз`яснено позивачу, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 ГПК України. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвалу господарського суду першої інстанції від 20.09.2024 про залишення позовної заяви без руху було направлено за юридичною адресою СТ "Студенок" (62491, Харківська обл., Харківський р-н, смт Васищеве, вул. Орешкова, буд. 1), однак ухвала була повернута відділенням поштового зв`язку АТ "Укрпошта" - 08.10.2024 як невручена "за закінченням встановленого терміну зберігання" (поштове відправлення № 0600289695920).

18.10.2024 до Господарського суду Харківської області надійшло клопотання представника позивача про поновлення строку на усунення недоліків позовної заяви та поновлення строку на подання клопотання, в якому зазначено, що за запитом до Єдиного контакт-центру Судової влади України позивачу стало відомо про залишення позовної заяви без руху, після чого було зареєстровано електронну пошту (alinaukr1948@gmail.com) та електронний кабінет. У зв`язку з цим, представник позивача просив суд поновити строк на усунення недоліків позовної заяви та строк на подання клопотання, а також просив направити ухвалу суду вказану на електронну пошту для усунення недоліків позовної заяви.

Як вже зазначалося, Господарський суд Харківської області оскаржуваною ухвалою від 21.10.2024 у справі №922/3312/24 позовну заяву повернув СТ "Студенок" на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України у зв`язку з тим, що позивачем у встановлений строк не було надано доказів усунення виявлених недоліків позовної заяви, які зазначені в ухвалі від 20.09.2024 про залишення позовної заяви без руху.

Разом з цим, суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про поновлення/продовження строку на усунення недоліків, обґрунтовуючи свій висновок тим, що з огляду на приписи ч. 2 ст. 174 ГПК України строк на усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, суд зазначив про необґрунтованість поданого позивачем клопотання також з тих підстав, що неотримання поштових відправлень СТ "Студенок" залежало саме від дій/бездіяльності позивача, а разом із відсутністю майже протягом місяця активних дій по перевірці стану поданої ним позовної заяви - це свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для збільшення строку на усунення недоліків.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитись із вищенаведеними висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому, захист відновленого, порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

За приписами ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Позовна заява - процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. Подання позову включає в себе дії позивача (самостійно або через представників) щодо його безпосереднього звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частинами 5 та 6 ст. 42 ГПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

29.06.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (далі - ЄСІТС, Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.

За змістом розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до ГПК України, вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до п.п. 17.3, 17.15 п.п. 17, п.п. 19.1, 19.2 п.п. 19 п. 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом № 3200-IX чинності.

Згідно з новою редакцією ч. 6 ст. 6 ГПК України (яка відповідно до Закону України № 3200-IX набула чинності з 18.10.2023) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

За змістом ч. 8 ст. 6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Вимога щодо реєстрації електронного кабінету була запроваджена із затвердженням 17.08.2021 Вищою радою правосуддя рішенням №1845/0/15-21 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).

Відповідно до п. 3 розділу І Положення про ЄСІТС Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

05.10.2021 є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний Суд", підсистема відеоконференцзв`язку.

Згідно із пп. 5.8 п. 5 розділу І Положення про ЄСІТС офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована в доменній зоні, використання якої заборонено законодавством України.

Відповідно до п. 8 Положення про ЄСІТС підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку (п. 10 Положення про ЄСІТС).

Аналогічні приписи містять положення ч. 6 ст. 6 ГПК України.

ГПК України передбачає наслідки недотримання такої вимоги процесуального закону як здійснення реєстрації електронного кабінету особою, яка за законом має зареєструвати електронний кабінет.

Так, згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до ст. 6 цього Кодексу (абз. 2 ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абз. 2 ч. 6 ст. 6 ГПК України).

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 6 ст. 174 ГПК України).

За змістом наведених положень підставою для повернення позовної заяви є факт нездійснення реєстрації електронного кабінету особою, яка за законом має зареєструвати електронний кабінет.

Разом з цим, не зазначення такою особою у відповідній позовній заяві відомостей про наявність або про відсутність електронного кабінету не є підставою для повернення позовної заяви на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з того, що законом встановлений порядок перевірки наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету, який, згідно з п. 42 Положення про ЄСІТС, передбачає що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Судова колегія апеляційного суду зазначає, що згідно з пп. 6.18 п. 6 Положення про ЄСІТС відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", процесуального законодавства України ЄСІТС забезпечує можливість автоматизованої взаємодії ЄСІТС з іншими автоматизованими, інформаційними, інформаційно-телекомунікаційними системами органів та установ у системі правосуддя, органів правопорядку, Національної асоціації адвокатів України, Міністерства юстиції України та підпорядкованих йому органів та установ, інших органів та установ.

Однією із таких систем є автоматизована система документообігу суду.

Відповідно до п. 1.2.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджене Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30, автоматизована система - сукупність комп`ютерних програм і відповідних програмно-апаратних комплексів судів та Державної судової адміністрації України, що забезпечує функціонування документообігу суду, обіг інформації між судами різних інстанцій та спеціалізацій, передачу інформації до центральних баз даних залежно від спеціалізації судів, захист від несанкціонованого доступу тощо.

Згідно з п. 3 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 №814, порядок автоматизованої (електронної) обробки, обліку та контролю документів, судових справ здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (надалі - АСДС).

Порядок обміну інформацією між ЄСІТС та АСДС визначений п. 37 Положення про ЄСІТС, що передбачає:

- підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених;

- до Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до АСДС та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя; документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства);

- документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства;

- до Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи;

- особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.09.2024 у цій справі №922/3312/24 позовну заяву СТ "Студенок" залишено без руху на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України у зв`язку з тим, що позивачем не було дотримано вимог щодо реєстрації електронного кабінету в системі "Електронний суд" на момент подання позовної заяви.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.09.2024 про залишення позовної заяви без руху було направлено на юридичну адресу СТ "Студенок" за його місцезнаходженням (62491, Харківський р-н, Харківська обл., смт Васищеве, вул. Орешкова, буд. 1), проте, конверт АТ "Укрпошти" з відправленням повернуто 08.10.2023 з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Здійснюючи аналіз ст. 242 ГПК України, а також п. п. 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРПОУ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (див. постанови Верховного Суду від 22.10.2024 у справі №910/18480/20, від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17).

Таким чином, з урахуванням дати проставлення оператором поштового зв`язку відмітки про повернення поштового відправлення (08.10.2024), позивач - СТ "Студенок" повинен був усунути недоліки позовної заяви у строк до 18.10.2024 включно.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 18.10.2024 до господарського суду першої інстанції надійшло клопотання представника СТ "Студенок" про поновлення строку на усунення недоліків позовної заяви та поновлення строку на подання клопотання. У вказаному клопотанні позивач повідомив суд про реєстрацію електронної пошти (alinaukr1948@gmail.com) та про наявність електронного кабінету.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що у даному випадку станом на 18.10.2024 (на момент закінчення строку для усунення недоліків позовної заяви) матеріали позовної заяви містили достатні відомості щодо позивача - СТ "Студенок", які з урахуванням положень п. 42 Положення про ЄСІТС надавали суду першої інстанції можливість здійснити перевірку наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету засобами ЄСІТС в автоматичному режимі.

Так, наявна у справі позовна заява, а також додані до неї документи містять відомості для перевірки наявності в особи (СТ "Студенок") зареєстрованого Електронного кабінету, а саме ідентифікаційні дані юридичної особи позивача - код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 25996199 та юридичну адресу (62495, Харківська обл., Харківський р-н, смт Васищево, вул. Орешкова, 1).

Згідно з Відповіддю №5853576 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, отриманою на запит Східного апеляційного господарського суду, а також відомостями АСДС у Господарському суді Харківської області, вбачається інформація про наявність у СТ "Студенок" (код ЄДРПОУ 25996199) зареєстрованого електронного кабінету (дата реєстрації: 10.10.2024 о 14:04).

Тобто, відповідна інформація про наявність у СТ "Студенок" зареєстрованого електронного кабінету 10.10.2024 була наявна у суду першої інстанції, оскільки:

- вона була зазначена у клопотанні позивача від 18.10.2024, яке надійшло до місцевого суду у 10-денний строк з моменту вручення (у розумінні ст. 242 ГПК України) відповідної ухвали від 20.09.2024 про залишення позовної заяви без руху;

- підтверджувалася відомостями з АСДС, які суд першої інстанції відповідно до п. 42 Положення про ЄСІТС мав можливість перевірити самостійно в автоматичному режимі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для повернення позовної заяви СТ "Студенок" у цій справі №922/3312/24 на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України, оскільки у суду першої інстанції була наявна інформація щодо зареєстрованого (10.10.2024) електронного кабінету позивача - СТ "Студенок".

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі "ТОВ "Фріда" проти України»).

Тобто, суд має дотримуватися розумного ступеня пропорційності, уникати надмірного формалізму та непропорційності між застосованими засобами та поставленою метою.

Враховуючи, що станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали від 21.10.2024 про повернення позовної заяви у суду першої інстанції була інформація про те, що позивач зареєструвався у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - 10.10.2024, тобто у встановлений судом 10-денний строк з моменту вручення - 08.10.2024 відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України (днем вручення ухвали від 20.09.2024 про залишення позовної заяви є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення), колегія суддів апеляційного господарського суду вважає висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви СТ "Студенок" передчасним та таким, що не ґрунтується на вимогах господарського процесуального законодавства.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 280 ГПК України).

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що прохальна частина апеляційної скарги, окрім вимоги про скасування оскаржуваної ухвали та передачі справи на розгляд суду першої інстанції, містить також вимоги про ухвалення апеляційним судом нового рішення про поновлення строку на усунення недоліків позовної заяви та про поновлення строку на подання клопотання про заміну неналежного відповідача. Водночас, за змістом ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал, зокрема, про повернення позовної заяви, справа передається на розгляд суду першої інстанції. З урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а саме в частині вимоги про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи на розгляд суду першої інстанції. Відповідно решта вимог апелянта не підлягають задоволенню.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції було неправильно застосовано норми процесуального права, а також неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги СТ "Студенок", скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 у справі №922/3312/24 та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи, що у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України). Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції відповідно до ст. 129 ГПК України за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 271, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Садівничого товариства "Студенок" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 у справі №922/3312/24 - задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 у справі №922/3312/24 - скасувати.

Справу №922/3312/24 направити для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза