Ухвала

від 11.12.2024 по справі 926/2842/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

11 грудня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/2842/24

Суддя Господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович, розглянувши матеріали справи

за позовом комунального підприємства Чернівецьке тролейбусне управління, м. Чернівці

до товариства з обмеженою відповідальністю Айк`ю Тікет, м. Київ

про стягнення заборгованості в сумі 3791050,08 грн.

представники сторін не викликалися

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Чернівецьке тролейбусне управління звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Айк`ю Тікет про стягнення заборгованості за договором №01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади від 01.02.2024 та договором №2 про передачу активного балансу транспортних карток від 01.02.2024 в сумі 3791050,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між комунальним підприємством Чернівецьке тролейбусне управління та ТОВ АЙК`Ю ДИРЕКТ УКРАЇНА, яке змінило найменування на ТОВ АЙК`Ю ТІКЕТ укладено зазначений вище договір, предметом якого є надання послуг із забезпечення функціонування автоматизованої системи оплати обліку проїзду (надалі - АСООП), організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду за допомогою безконтактних засобів оплати проїзду (далі - БЗОП) на території Чернівецької міської територіальної громади.

Згідно п. 1.2. Договору Оператор здійснює приєднання Перевізника до АСООП та надає послуги із забезпечення реєстрації оплати проїзду за допомогою БЗОП на території Чернівецької міської територіальної громади незалежно від форм власності, а Перевізник своєчасно приймає та оплачує надані Послуги.

Окрім того, як зазначає позивач, при передачі функцій забезпечення реєстрації оплати проїзду за допомогою безконтактних засобів оплати проїзду виникло питання передачі відповідачу позитивного активного балансу транспортних карток, який склався до моменту визначення нового Оператора та перебував у позивача. Для урегулювання було укладено Договір про передачу активного балансу транспортних карток №2.

Предметом даного Договору була передача активного балансу транспортних карток від Передавача - КП ЧТУ Отримувачу ТОВ Айк`ю Директ Україна шляхом щомісячного списання вартості наданих послуг з перевезення пасажирів на користь Передавача (оплачених поїздок) згідно Договору № 01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади від 01 лютого 2024 року.

Таким чином, укладенням Договору № 2 від 01.02.2024 Сторони домовились про те, що кошти активного балансу поповнених карток, які мали бути передані Оператору, будуть списуватись щомісячно з врахуванням транспортної роботи Перевізника, тобто з урахуванням вартості оплачених пасажирами поїздок (кошти, які повинні були бути повернуті Перевізнику транспортна робота) у рамках Договору № 2, зокрема буде зменшуватись Активний баланс карток, який зафіксований станом на 01.02.2024 року (п.3.1. Договору № 2).

Позивач стверджує, що у відповідача виникла заборгованість, яка складається з вартості проїзду пасажирів, що зареєстрували поїздки транспортними картками, та повинна бути повернута позивачу, оскільки це безпосередньо його транспортна робота. Таким чином, залишаються невиконаними зобов`язання, що виникли в результаті виконання Договору № 2 від 01.02.2024 року.

Отже, відповідачем в період з 10.09.2024 по 29.10.2024 перерахунок на користь позивача вартості проїзду пасажирів не здійснено, порушено умови договору щодо оплати, у зв`язку із чим, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 3791050,08 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2024 справу №926/2842/24 передано на розгляд судді Миронюку С.О.

Ухвалою від 13.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.12.2024.

18.11.2024 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою від 19.11.2024 задоволено заяву комунального підприємства Чернівецьке тролейбусне управління про забезпечення позову від 15.11.2024, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, в межах ціни позову в сумі 3791050,08 грн та судового збору в сумі 56865,75 грн, які обліковуються на рахунках, що належать товариству з обмеженою відповідальністю АЙК`Ю ТІКЕТ, відкритих у банківських установах.

25.11.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 26.11.2024 призначено розгляд клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову від 25.11.2024 в судовому засіданні на 29.11.2024.

26.11.2024 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву про скасування заходів забезпечення позову.

29.11.2024 до суду від відповідача надійшов супровідний лист про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою від 29.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову від 25.11.2024.

09.12.2024 до суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява та заява про забезпечення позову.

10.12.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про повернення зустрічної позовної заяви та заперечення на заяву про забезпечення зустрічного позову.

Розглянувши зустрічну позовну заяву від 06.12.2024, суд зазначає наступне.

Відповідач просить стягнути з позивача заборгованість за договором №01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади від 01.02.2024 в сумі 3931401,37 грн.

Також, відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви.

В обгрунтування зазначеного клопотання відповідач стверджує, що авторизація у електронний кабінет відповідача здійснюється за допомогою електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису) Генерального директора ТОВ «АЙК`Ю ТІКЕТ» Кандюкової В.В., яка на даний час не виконує свої обов`язки та звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «АЙК`Ю ТІКЕТ» про визнання трудових відносин припиненими.

Окрім того, на досудовому розслідуванні Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області перебуває кримінальне провадження №42024266010000229 від 30.08.2024 р. за ч.1 ст.175 Кримінального кодексу України, а саме безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб`єктом підприємницької діяльності за заявою працівників ТОВ «АЙК`Ю ТІКЕТ» за фактом умисної невиплати їм заробітної плати Генеральним директором Кандюковою В.В.

За таких обставин, як зазначає відповідач, у зв`язку з наявністю між ТОВ «АЙК`Ю ТІКЕТ» та Генеральним директором Кандюковою В.В. спору та конфлікту, з огляду на те, що вхід в електронний кабінет здійснюється виключно за допомогою ЕЦП (КЕП) Генерального директора, у відповідача немає доступу до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», а тому пропущено строк на пред`явлення зустрічного позову.

Відповідач звертає увагу, що з матеріалами даної справи в інтересах ТОВ «АЙК`Ю ТІКЕТ» представник ознайомився 29.11.2024.

Як наслідок, просить поновити строк для подання зустрічної позовної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 13.11.2024 відкрито провадження та встановлено відповідачу строк 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали для надання суду відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзиву на позовну заяву.

В силу приписів ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно довідки про доставку електронного листа ухвала від 13.11.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача 13.11.2024.

Довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення (правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 30.08.2022 по справі № 459/3660/21, від 23.08.2023 по справі № 380/24487/21).

Оскільки скаржник має зареєстрований "Електронний кабінет" у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС і судом апеляційної інстанції копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було направлено саме до такого "Електронного кабінету", колегія суддів Верховного Суду вважає, що порушень норм процесуального права, якими регулюється питання вручення судового рішення при такому направленні не відбулося (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.02.2024 у справі №904/4199/20).

Таким чином, 28.11.2024 є останнім днем строку для подання зустрічної позовної заяви.

Зустрічна позовна заява подана до суду 09.12.2024, тобто з пропуском встановленого процесуального строку.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 5 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Слід зазначити, що вирішення питання щодо поновлення строку, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України, перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Також, до вказаного клопотання, з-поміж іншого, додано ордер серії СЕ №1099092 від 22.11.2024 на надання адвокатом правової допомоги відповідачу. Викладене свідчить про те, що відповідачу було відомо про наявність у провадженні Господарського суду Чернівецької області справи №926/2842/24, та, як наслідок, відповідач мав можливість скористатися своїм правом на подання зустрічного позову в межах встановленого процесуального строку.

Також з наданого ордеру вбачається, що між відповідачем та його представником (адвокатським об`єднанням) укладено договір про надання правової допомоги №49/1/24 від 01.01.2024. В свою чергу у представника адвоката є зареєстрований кабінет в електронному суді, що підтверджується поданням ним заяв, які розглядаються, через електронний суд.

Оскільки відповідачу та його представнику було відомо про наявність на розгляді в Господарському суді Чернівецької області даної справи, він міг дізнатися про хід та наслідки її розгляду, однак своїм правом не скористався.

Правова позиція щодо того, що заінтересована особа, знаючи про строки розгляду справи та відповідних клопотань, має самостійно цікавитися ходом розгляду справи викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20.10.2022 у справі №9901/462/21 та постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 04.02.2022 у справі №925/308/13-г).

З моменту коли відповідач фактично дізнався про розгляд справи, знаючи про строки розгляду справи, відповідач в розумні інтервали часу не вживав заходів, щодо реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків в частині, зокрема, подання зустрічного позову або клопотання про продовження строку на подання відзиву (зустрічного позову).

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" та від 14.10.2007 у справі "Трух проти України").

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (постанова Верховного Суду від 19.08.2019 у справі № 922/3016/17).

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (постанова Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №910/15330/19, від 31.03.2020 у справі №910/11383/19).

Добросовісність учасників судового процесу зокрема полягає у тому щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов`язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу. Право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур) та добросовісністю поведінки, яка не може бути пов`язана із зловживанням процесуальними правами.

Під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ГПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов`язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд не вважає поважними зазначені відповідачем причини пропуску строку для подання зустрічної позовної заяви, як і не вбачає обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення відповідача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами у можливості користуватися своїми правами, а тому, відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви.

Згідно ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

За таких обставин, оскільки відповідачем пропущено строк для подання зустрічної позовної заяви та судом відмовлено у його поновленні, суд приходить до висновку про повернення зустрічної позовної заяви від 06.12.2024 відповідачу.

Суд також зазначає, що правова позиція стосовно подання зустрічної позовної заяви з пропуском строку, встановленого для подання відзиву, як достатньої підстави для її повернення узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду, зокрема: від 04.03.2019 у справі № 920/342/17, від 04.04.2019 у справі № 918/361/18, від 29.07.2019 у справі № 925/872/18, від 18.09.2019 у справі № 910/16837/18, від 07.11.2019 у справі № 910/2892/19.

У зв`язку з поверненням зустрічної позовної заяви, суд вважає за необхідне повернути відповідачу додану до неї заяву про забезпечення позову від 06.12.2024.

Оскільки зустрічна позовна заява та заява про забезпечення позову подана з використанням підсистеми «Електронний суд», заявнику відповідно до частини 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, в його електронний кабінет буде надіслана лише дана ухвала.

Окрім того, суд звертає увагу відповідача на те, що він не позбавлений можливості звернення до суду з зазначеними у зустрічній позовній заяві вимогами в загальному порядку шляхом подання окремого позову.

Керуючись ст. 13, 118, 119, 120, 165, 180, 234-235, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви.

2. Повернути відповідачу зустрічну позовну заяву від 06.12.2024 з доданими до неї документами та заяву про забезпечення позову від 06.12.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 11.12.2024.

Суддя С.О.Миронюк